Рішення

від 13.05.2024 по справі 400/5927/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

13 травня 2024 р.справа № 400/5927/22

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Білої А.А.,

позивачки: не з`явилась,

представників позивачки: Грибоноса В.В., Бевко О.А.,

представника відповідача: Мар`янко Н.І.,

третьої особи: Панової Л.С.,

у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаГоловного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, просп. Центральний, 288, м. Миколаїв, 54003,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачаОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ,

провизнання протиправним та скасування наказу від 02.12.22 р. № 1061-к; поновлення на посаді з 05.12.22 р., стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивачка або ОСОБА_1 ) звернулась з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області (далі - відповідач або ГУ ДПСС в Миколаївській області), в якому просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУ ДПСС в Миколаївській області Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів виконання завдань державних службовців, які займають посади державної служби категорії Б або В за 2022 рік від 1 грудня 2022 р. № 1046-к в частині затвердження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 ;

2) визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУ ДПСС в Миколаївській області Про звільнення ОСОБА_1 від 2 грудня 2022 р. № 1061-к;

3) поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу економічної діяльності управління економіки, бухгалтерського обліку та звітності ГУ ДПСС в Миколаївській області з 5 грудня 2022 р.;

4) стягнути з ГУ ДПСС в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 р. провадження у справі в частині позовних вимог №№ 2, 3, 4 закрито.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2024 р. ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду про закриття провадження у справі в частині позовних вимог скасовано, а справу в цій частині направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Одночасно, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду рішення Миколаївського окружного адміністративного суду про відмову в задоволенні позову скасоване, у справі прийнята нова постанова, якою визнаний протиправним та скасований наказ начальника ГУ ДПСС в Миколаївській області Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів виконання завдань державних службовців, які займають посади державної служби категорії Б або В за 2022 рік від 1 грудня 2022 р. № 1046-к в частині затвердження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності ОСОБА_1

11 березня 2024 р. справа прийнята до свого провадження суддею Морозом А.О. та призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням учасників справи.

Позивачка заяв по суті справи при продовженні розгляду справи не подала.

Відповідач подав новий відзив, в якому позов не визнав та пояснив, що після звільнення позивачки, їй одразу було запропоновано повернутись на роботу на ту саму посаду, з якої вона була звільнена - начальника відділу економіки управління економіки, бухгалтерського обліку та звітності ГУ ДПСС в Миколаївській області. Одночасно, відповідач запропонував позивачці і альтернативну вищу посаду начальника управління економіки, бухгалтерського обліку та звітності ГУ ДПСС в Миколаївській області. Із запропонованих позивачка обрала вищу посаду, на яку була призначена 14 грудня 2022 р. Вимушений прогул з моменту звільнення за результатами оцінювання та до призначення на нову посаду склав всього 8 днів (з 6 до 13 грудня 2022 р.). З дати призначення на нову посаду, ОСОБА_1 отримує значно більший посадовий оклад ніж на посаді, з якої її було звільнено (9 000 грн., порівняно з 7 500 грн.). Відповідач послався на судову практику щодо можливості зменшення розміру середнього заробітку за вимушений прогул - на його переконання, у зв`язку з тим, що позивачка з 14 грудня 2022 р. працевлаштована на вищій посаді з більшим посадовим окладом в тому ж органі, предметом розгляду може бути середній заробіток виключно за 8 днів з моменту звільнення і до призначення на нову посаду.

В судовому засіданні представники позивачки підтримали позовні вимоги та наполягали на їх повному задоволенні з підстав викладених в позовній заяві. Вважають, що законодавство не містить виключень з права позивачки отримати повну суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з моменту звільнення і до поновлення на посаді за рішенням суду, а те, що вона була добровільно працевлаштована відповідачем на іншу посаду, не повинно впливати на розмір відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснила, що не відповідає принципам справедливості та добросовісності присудження позивачці середнього заробітку, так як вона продовжила працювати в тому ж органі на вищій посаді з більшим посадовим окладом, тобто розмір оплати праці позивачки не тільки не зменшився, а навпаки збільшився, що унеможливлює стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Вимушений прогул тривав тільки 8 днів і вона має право на отримання середнього заробітку виключно за цей час.

Під час розгляду справи до суду надійшла заява ОСОБА_2 , в якій вона просила залучити її до участі у справі в процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, яка судом задоволена.

Як зазначено в заяві, ОСОБА_2 (далі - третя особа або ОСОБА_2 ) з 2018 р. перебуває в трудових відносинах з ГУ ДПСС в Миколаївській області. 30 січня 2023 р. вона була призвана на військову службу за мобілізацією і на теперішній час проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 . 3 лютого 2023 р. її переведено на посаду начальника відділу економічної діяльності управління економіки, бухгалтерського обліку та звітності ГУ ДПСС в Миколаївській області, тобто на посаду, яку раніше до моменту звільнення через негативну оцінку за результатами оцінювання займала позивачка. При цьому, роботодавець не попередив ОСОБА_2 про те, що дана посада є спірною. Вважає, що після призначення позивачки на вищу посаду в ГУ ДПСС в Миколаївській області, спір є вичерпаним і при первинному розгляді даної справи суд вірно закрив провадження у справі в частині такої вимоги, як поновлення ОСОБА_1 на раніше займаній посаді. Також ОСОБА_2 послалась на приписи ст. 119 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпПУ), яка гарантує збереження за військовослужбовцем посади, на якій він працював до мобілізації.

В судовому засіданні третя особа підтримала ці доводи та додатково пояснила, що поновлення позивачки на раніше займаній посаді призведе до порушення її трудових прав.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до наказу ГУ ДПСС в Миколаївській області від 3 жовтня 2022 р. № 882-к Про визначення результатів службової діяльності державних службовців Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області вирішено провести з 3 жовтня до 18 листопада 2022 р. визначення результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій Б або В в ГУ ДПСС в Миколаївській області.

Додатком до цього наказу є список державних службовців ГУ ДПСС в Миколаївській області, які займають посади державної служби категорій Б, до якого під № 12 включено позивачку.

3 листопада 2022 р. відповідач затвердив Результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорій Б або В, за 2022 рік щодо ОСОБА_1 , відповідно до яких виконання позивачкою першого завдання оцінено в 0 балів, другого - 2 бали, третього - не підлягає оцінці, четвертого - 2 бали, п`ятого - 2 бали. Середній бал становив 1,5 бали, на підставі чого позивачці виставлена негативна оцінка.

1 грудня 2022 р. наказом ГУ ДПСС в Миколаївській області № 1046-к Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців ГУ ДПСС в Миколаївській області, в тому числі і ОСОБА_1 , якій виставлена негативна оцінка.

На підставі вищевказаного наказу ГУ ДПСС в Миколаївській області видало наказ про звільнення ОСОБА_1 з 5 грудня 2022 р. за ст. 87 ч. 1 п. 3 Закону України Про державну службу.

13 грудня 2022 р. наказом ГУ ДПСС в Миколаївській області № 1088-к ОСОБА_1 призначено на посаду начальника управління економіки, бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера ГУ ДПСС в Миколаївській області без конкурсного відбору з 14 грудня 2022 р. з посадовим окладом 9 000 грн.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2024 р. наказ начальника ГУ ДПСС в Миколаївській області Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів виконання завдань державних службовців, які займають посади державної служби категорії Б або В за 2022 рік від 1 грудня 2022 р. № 1046-к в частині затвердження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 визнаний протиправним та скасований.

Вирішуючи спір в частині законності і обґрунтованості результатів оцінювання позивачки, П`ятий апеляційний адміністративний суд зробив такий висновок: Відтак, підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем у порушення положень статті 44 Закону № 889-VIII та пункту 39 Порядку № 640 не наведено належного обґрунтування виставлених позивачу балів за виконання завдань під час оцінювання його службової діяльності за 2022 рік, а тому висновок, затверджений наказом від 01.12.2022 року № 1046-к Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів виконання завдань державних службовців, які займають посади державної служби категорії Б або В за 2022 рік, у частині затвердження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 , не відповідає критерію обґрунтованості, визначеного частиною 2 статті 2 КАС України..

На підставі ст. 325 ч. 1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) постанова апеляційного суду набрала законної сили з дати її прийняття.

Таким чином, в даному провадженні вирішуються позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу начальника ГУ ДПСС в Миколаївській області Про звільнення ОСОБА_1 від 2 грудня 2022 р. № 1061-к; поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу економічної діяльності управління економіки, бухгалтерського обліку та звітності ГУ ДПСС в Миколаївській області з 5 грудня 2022 р. та стягнення з ГУ ДПСС в Миколаївській області на користь позивачки середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

За приписами ст. 78 ч. 4, 5 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції вже надана правова оцінка процедурі оцінювання позивачки та зроблено висновок про неналежне обґрунтування відповідачем негативної оцінки, у зв`язку з чим скасований наказ від 1 грудня 2022 р. № 1046-к, яким затверджений висновок щодо негативного оцінювання позивачки, на підставі ст. 78 КАС України, дані обставини не потребують доказування.

Як зазначено в наказі від 2 грудня 2022 р. № 1061-к, яким позивачку звільнено з посади, єдиною підставою для його прийняття був наказ від 1 грудня 2022 р. № 1064-к, який скасований в судовому порядку.

Стаття 4 п. 23 КАС України визначає, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Спір між сторонами склався з приводу правомірності отримання позивачкою негативної оцінки за результатами оцінювання її службової діяльності та подальшого звільнення на цій підставі, а тому основною вимогою в даній справі є вимога про визнання протиправним та скасування наказу начальника ГУ ДПСС в Миколаївській області Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів виконання завдань державних службовців, які займають посади державної служби категорії Б або В за 2022 рік від 1 грудня 2022 р. № 1046-к в частині затвердження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 , а всі інші позовні вимоги є похідними.

Враховуючи, що спір щодо законності вказаного наказу вже вирішено, суд приходить до висновку про наявність підстав і для задоволення похідних вимог.

Вирішуючи питання стягнення і розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд враховує наступне.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (ст. 235 ч. 2 КЗпПУ).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 була звільнена з посади начальника відділу економічної діяльності управління економіки, бухгалтерського обліку та звітності ГУ ДПСС в Миколаївській області 5 грудня 2022 р.

Як слідує з матеріалів справи, посадовий оклад позивачки на цій посаді складав 7 500 грн., середньоденна заробітна плата - 677,70 грн., середньомісячна - 14 570,60 грн.

Після призначення позивачки на посаду начальника управління економіки, бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера ГУ ДПСС в Миколаївській області посадовий оклад позивачки підвищився до 9 000 грн., середньоденна заробітна плата - 1 813,98 грн., середньомісячна - 31 744,97 грн.

Отже, як слідує з наведеного порівняння, оплата праці ОСОБА_1 суттєво збільшилась після призначення на вищу посаду.

В той же час, ст. 235 ч. 2 КЗпПУ передбачає виплату середнього заробітку виключно у разі виконання працівником нижчеоплачуваної роботи, як різниці. Оскільки в даному випадку, така негативна різниця не виникла, відсутні підстави для стягнення середнього заробітку.

Також слід звернути увагу на те, що та ж норма КЗпПУ передумовою стягнення середнього заробітку визначає наявність прогулу.

КЗпПУ та інші нормативні акти у сфері трудових правовідносин, не містять визначення прогулу. Єдине визначення цьому терміну надано в п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів від 6 листопада 1992 р.

Так, прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин. До прогулу не відноситься перебування працівника на території підприємства, але не на робочому місці. Це вважається порушенням трудової дисципліни.

Оскільки 14 грудня 2022 р. позивачка була призначена на посаді начальника управління економіки, бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера ГУ ДПСС в Миколаївській, суд вважає, що з цієї дати припинено вимушений прогул позивачки.

За таких обставин, прогулом слідвважати тільки дні з моменту звільнення позивачки з посади начальника відділу економічної діяльності управління економіки, бухгалтерського обліку та звітності ГУ ДПСС в Миколаївській області, яке в судовому порядку визнано протиправним та до її призначення на нову посаду начальника управління економіки, бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера ГУ ДПСС в Миколаївській області з більшим посадовим окладом.

Таким чином, загальна кількість днів вимушеного прогулу ОСОБА_1 складає 8 днів, а саме: з 6 грудня 2022 р. - наступний за датою звільнення визначеною в наказі Про звільнення ОСОБА_1 від 2 грудня 2022 р. № 1061-к і до 13 грудня 2022 р., так як позивачку призначено на нову посаду наказом від 13 грудня 2022 р. № 1088-к з 14 грудня 2022 р.

Як визначено п. 1 пп. з Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 (далі - Порядок № 100), він застосовується у випадку обчислення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Згідно з п. 2 абз. 3 Порядку № 100 працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку, матеріальна (грошова) допомога. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.

У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Отже, середній заробіток, який підлягає виплаті за час вимушеного прогулу обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

За правилами п. 8 Порядку № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до довідки, заробітна плата позивачки за жовтень 2022 р. склала 14 516 грн., за листопад 2022 р. 14 625,20 грн., а всього 29 141,20 грн. У жовтні позивачка працювала 21 день, а в листопаді 22 дні, всього відпрацьованих днів 43.

Середньоденна заробітна плата позивачки складає 677,70 грн. (29 141,20/43=677,70).

У період з 6 до 13 грудня 2022 р. було 6 робочих днів, відповідно, середній заробіток позивачки за цей період складає 4 066,20 грн. (677,20х6=4 066,20).

З приводу доводів третьої особи, суд зазначає наступне.

Як слідує з наданих третьою особою доказів, наказом ГУ ДПСС в Миколаївській області від 1 лютого 2023 р. № 177-к ОСОБА_3 увільнена від виконання роботи у зв`язку з зарахуванням на військову службу з 30 січня 2023 р. зі збереженням місця роботи і посади.

3 лютого 2023 р. наказом ГУ ДПСС в Миколаївській області № 184-к ОСОБА_2 переведено на посаду начальника відділу економічної діяльності управління економіки, бухгалтерського обліку та звітності ГУ ДПСС в Миколаївській області, тобто на посаду, яку перед звільненням обіймала позивачка.

На переконання ОСОБА_2 , поновлення позивачки на посаді, яку вона займала перед звільненням, порушить трудові права третьої особи, оскільки її було призначено на цю посаду, а крім цього таке поновлення порушить гарантії збереження місця роботи і посади за військовослужбовцем на час призову.

Суд не може погодитись з такими доводами з огляду на таке.

За приписами ст. 119 ч. 3 КЗпПУ, за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

В той же час, ст. 88 ч. 1 п. 1 Закону України Про державну службу передбачено, що підставами для припинення державної служби у зв`язку з обставинами, що склалися незалежно від волі сторін, є поновлення на посаді державної служби особи, яка раніше її займала.

Вирішуючи такий конфлікт нормативних актів, суд виходить з того, що відповідно до ст. 5 ч. 3 Закону України Про державну службу дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Суд вважає, що Закон України Про державну службу є спеціальним нормативним актом у правовідносинах державної служби і він не тільки не містить виключень з випадків можливості поновлення незаконно звільненої особи на раніше займаній нею посаді, а навпаки містить пряму норму про припинення відносин державної служби у разі поновлення на посаді особи, яка раніше цю посаду займала.

За таких обставин, гарантії, визначені ст. 119 ч. 3 КЗпПУ не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

КАС України також не містить будь-яких виключень в можливості надання судового захисту за таких чи подібних обставин. Якщо припустити, що призначення особи на посаду, яку займав позивач перед звільненням, унеможливлює поновлення останнього на таку посаду, то в такому випадку, судовий захист є ілюзорним та неефективним, що не відповідає завданню адміністративного судочинства.

Оскільки звільнення позивачки відбулось внаслідок протиправних дій відповідача, які визнані такими в судовому порядку, то саме на відповідача як суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок фактичного відновлення прав позивачки шляхом видання відповідного наказу та вжиття заходів для нівелювання негативних наслідків такого поновлення для третьої особи.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області (просп. Центральний, 288, м. Миколаїв, 54003, ЄДРПОУ 40327023) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), задовольнити.

2. Наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області Про звільнення ОСОБА_1 від 2 грудня 2022 р. № 1061-к визнати протиправним та скасувати.

3. Поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на посаді начальника відділу економічної діяльності управління економіки, бухгалтерського обліку та звітності Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області (просп. Центральний, 288, м. Миколаїв, 54003, ЄДРПОУ 40327023) з 5 грудня 2022 р.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області (просп. Центральний, 288, м. Миколаїв, 54003, ЄДРПОУ 40327023) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 6 грудня 2022 р. до 13 грудня 2022 р. в сумі 4 066,20 грн. (чотири тисячі шістдесят шість гривень двадцять копійок).

5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз