Рішення
від 08.05.2024 по справі 440/18088/23
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/18088/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання Куць А.С.,

представника позивача Логашкіна С.С.

представника відповідача Озацької О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Публічне акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України від 17.11.2023 №485/35002302, №486/35002302.

В обґрунтування позовних вимог Публічне акціонерне товариство «КРЮКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» (далі ПАТ «КВБЗ», позивач) вказало про протиправність проведення документальної позапланової невиїзної перевірки у зв`язку із визначенням у наказі про її проведення двох різних підстав підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі ПК України) та підпункт 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 ПК України, що суперечить змісту останнього, за яким така перевірка проводиться виключно щодо питань, що стали підставою для проведення такої перевірки. Також позивач зазначив про надання інформації на запит Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України (Управління ДПС, відповідач) в повному обсязі і, відповідно, протиправне призначення проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України. Позивач наполягає на нікчемності висновків та прийнятих за результатами проведення перевірки рішень Управління ДПС з огляду на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 09.02.2021 у справі №804/3329/15, від 08.11.2023 у справі № 640/17816/21, від 21.10.2021 №817/1314/17.

ПАТ «КВБЗ» вказало, що документальна позапланова невиїзна перевірка проведена була відповідачем поза межами строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 ПК України не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Як зазначено в акті перевірки, перевірку позивача проведено з 20.09.2023 по 10.10.2023 і Управління ДПС могло встановити порушення в акті перевірки лише за деклараціями, поданими після 20.09.2020, тобто в межах 1095 днів, натомість як вбачається із Акта перевірки і додатку 2, в якому зазначено дати виплат та дати подання декларацій, перевірка здійснювала за період з 01.01.2017. Позивач, із посиланням на проведення перевірки ПАТ «КВБЗ» поза межами фіксованих строків встановлених пунктом 102.1 статті 102 ПК України, наполягає на її незаконності, що нівелює її результати.

Позивач зазначив, що утримання податку на доходи нерезидентів в розмірі 5% (при оподаткуванні дивідендів) та 10% (при оподаткуванні процентів), відповідно до положень Конвенції між Урядом України і Урядом Естонської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно (Конвенцію ратифіковано Законом України №368/96-ВР від 13.09.96) є правомірним, а висновок відповідача про необхідність виплати ПАТ «КВБЗ» доходу на користь незареєстрованого належним чином, відповідно до вимог ПК України, постійного представництва компанії нерезидента України і, відповідно необхідність утримання податку в розмірі 15% є безпідставним, нічим не обґрунтованим і таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

ПАТ «КВБЗ», крім викладеного, вказало, що не здійснювало виплат дивідендів на користь акціонерів у негрошовій формі. Так, позивач наполягав на неправильному висновку Управління ДПС щодо виплати дивідендів у негрошовій формі, адже в дійсності, за рішенням акціонерів, суми отриманого ПАТ «КВБЗ» чистого прибутку спрямовані до фонду розвитку підприємства і жодним чином не призвели до зростання активів (зменшення зобов`язання) чи власного капіталу у нерезидентів акціонерів ПАТ «КВБЗ» і, відповідно, не є доходом нерезидента в розумінні ПК України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», 15 «Дохід».

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 позовна заява прийнята до розгляду, відкрита провадження в адміністративній справі, вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження.

Управлінням до справи наданий відзив на адміністративний позов 04.01.2024, за змістом якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Відповідач наполягав на правильності висновків, викладених в акті перевірки від 16.10.2023 №556/35-00-23-02-05/05763814 щодо порушення ПАТ «КВБЗ»:

пункту 137.3 статті 137, підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України та положення статей 10, 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Естонської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно, в результаті чого ПАТ «КВБЗ» неправомірно застосувало ставку податку на доходи нерезидентів 5% (при оподаткуванні дивідендів) та 10% (при оподаткуванні процентів) від суми виплат замість 15% під час виплати доходів на користь нерезидентів AS Skinest Finans (Естонія), Osauhing DELANTINA (Естонія), що призвело до заниження податку на доходи нерезидентів на загальну суму 14817906 грн, втому числі по періодах: ІІІ квартал 2017 в сумі 621354 грн, ІV квартал 2017 в сумі 2626085 грн, І квартал 2018 в сумі 645150 грн, І квартал 2019 в сумі 385956 грн, ІV квартал 2019 в сумі 10034462 грн, ІІ квартал 2020 в сумі 287365 грн, ІV квартал 2020 в сумі 217534 грн.

пункту 137.3 статті 137, підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України, в результаті чого ПАТ «КВБЗ» при виплаті засновникам - нерезидентам AS Skinest Finans (Естонія), Osauhing DELANTINA (Естонія), OW Capital Management Gmbh (Австрія), TRANSBULDING SERVICE LTD (Велика Британія), Lindsell Enterprises (Кіпр), ФІПТРАНС ОПЕРЕЙІІ.ІНЗ LTD (Кіпр), DRGN LTD (Кіпр), CITRINO TRADING OU (Естонія) доходів у негрошовій формі, прирівняних за підпунктом 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 ПК України до дивідендів за 2021 рік у сумі 94405986,43 грн, занижені податкові зобов`язання у 2022 році щодо утриманих податків з доходів нерезидентів із джерелом походження з України всього у сумі 14206747 грн.

пункту 103.9 статті 103 ПК України, в результаті чого ПАТ «КВБЗ» не було подано до контролюючого органу за місцем реєстрації платника податку розрахунок (звіт) податкових зобов`язань нерезидентів AS Skinest Finans (Естонія), Osauhing DELANTINA (Естонія), OW Capital Management Gmbh (Австрія), TRANSBULDING SERVICE LTD (Велика Британія), Lindsell Enterprises (Кіпр), ФІНТРАНС ОПЕРЕЙШНЗ LТD (Кіпр), DRGN LTD (Кіпр), CITRINO TRADING OU (Естонія) за 2022 рік, якими у 2021 році отримано доходи у негрошовій формі, прирівняні згідно з нормами 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 ПК України до дивідендів, у строки та за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідач пояснив про знаходження на території України незареєстрованого належним чином, відповідно до вимог ПК України, постійного представництва компаній нерезидентів AS Skinest Finans (Естонія), Osauhing DELANTINA (Естонія) і, відповідно, відсутності підстав у ПАТ «КВБЗ» користуватися пільгою, що передбачена при виплаті доходів на користь нерезидентів Конвенцією між Урядом України і Урядом Естонської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно.

Відповідач вказав про проведення позивачем виплат дивідендів у негрошовій формі на користь засновників - нерезидентів AS Skinest Finans (Естонія), Osauhing DELANTINA (Естонія), OW Capital Management Gmbh (Австрія), TRANSBULDING SERVICE LTD (Велика Британія), Lindsell Enterprises (Кіпр), ФІНТРАНС ОПЕРЕЙШНЗ LTD (Кіпр), DRGN LTD (Кіпр), CITRINO TRADING OU (Естонія) за наслідками вирішення питання про розподіл чистого прибутку позивача і, в порушення вимог ПК України, неоподаткування сум таких виплат позивачем податком з доходів нерезидентів із джерелом походження з України та неподання позивачем відповідного розрахунку (звіту) податкових зобов`язань нерезидентів.

Відповідач, крім того, вказав про правомірність та підставність проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «КВБЗ» відповідно до підпунктів 78.1.1, 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 ПК України в строки, передбачені пунктом 102.1 статті 102 ПК України з врахуванням положень пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-ІХ від 15.03.2022, Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» №3219-ІХ від 30.06.2023, пункту 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» ПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» № 3219-ІХ від 30.06.2023, підпункту 69.2-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, згідно із внесеними змінами Законом України від 30.06.2023 №3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану.

16.01.2024 позивач надав відповідь на відзив, де проти доводів Управління ДПС заперечував. Вказав про порушення відповідачем порядку призначення та проведення перевірки. Зазначив про правомірність застосування ПАТ «КВБЗ» пільгової ставки податку при оподаткуванні доходів, виплачених ПАТ «КВБЗ» у вигляді процентів та дивідендів на користь нерезидентів та відсутності виплат з боку позивача на користь акціонерів нерезидентів доходів у негрошовій формі за результатами розгляду питання та прийняття рішення про розподіл чистого прибутку ПАТ «КВБЗ» у 2021 році.

Позивачем надані до матеріалів справи копії експертного висновку ТОВ «Аудиторська компанія «Капітал Плюс» щодо дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні виплат доходів нерезидентам із джерелом походження з України та при спрямуванні прибутку до фонду розвитку підприємства та висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 12.01.2024.

Відповідач по суті вказаних експертного висновку та висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 12.01.2024 заперечував, про що надав до матеріалів справи відповідні письмові пояснення 12.02.2024, 16.02.2024.

ПАТ «КВБЗ» у письмових поясненнях, наданих до справи 08.03.2024 наполягав на підставності та правильності експертного висновку та висновку експерта, просив врахувати їх зміст в ході надання оцінки податковим повідомленням-рішенням від 17.11.2023 №485/35002302, №486/35002302.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 підготовче провадження у справі закрите, призначена справа до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягав, просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.11.2023 №485/35002302, №486/35002302.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала, просила відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, надані сторонами до матеріалів адміністративної справи, встановив такі обставини.

ПАТ «КВБЗ» зареєстроване у виконавчому комітеті Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, свідоцтво про державну реєстрацію від 29.12.1993 №15851200000000196, код ЄДРПОУ 05763814.

Позивач перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби 30.12.1993. З 03.01.2021 перебуває на обліку в Північному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків. ПАТ «КВБЗ» зареєстроване платником податку на додану вартість, свідоцтво від 08.07.1997№ 24158891. Індивідуальний податковий номер 057638116364.

Основним видом діяльності позивача є 30.20 Виробництво залізничних локомотивів і рухомого складу.

Управлінням ДПС в період з 20.09.2023 по 10.10.2023 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка на підставі підпунктів 78.1.1, 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 ПК України згідно із наказом від 17.08.2023 №133-п /т.2,а.с.225/, повідомлення від 17.08.2023 №85/35-00-23-02-15 /т.2,а.с.226/.

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки відповідачем складений акт від 16.10.2023 №556/35-00-23-02-05/05763814 /т.1,а.с.76-134/, за висновками якого встановлені порушення ПАТ «КВБЗ»:

- пункту 137.3 статті 137, підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України та положення статей 10, 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Естонської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно, в результаті чого ПАТ «КВБЗ» неправомірно застосувало ставку податку на доходи нерезидентів 5% (при оподаткуванні дивідендів) та 10% (при оподаткуванні процентів) від суми виплат замість 15% під час виплати доходів на користь нерезидентів AS Skinest Finans (Естонія), Osauhing DELANTINA (Естонія), що призвело до заниження податку на доходи нерезидентів на загальну суму 14817906 грн, втому числі по періодах: ІІІ квартал 2017 в сумі 621354 грн, ІV квартал 2017 в сумі 2626085 грн, І квартал 2018 в сумі 645150 грн, І квартал 2019 в сумі 385956 грн, ІV квартал 2019 в сумі 10034462 грн, ІІ квартал 2020 в сумі 287365 грн, ІV квартал 2020 в сумі 217534 грн.

- пункту 137.3 статті 137, підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України, в результаті чого ПАТ «КВБЗ» при виплаті засновникам - нерезидентам AS Skinest Finans (Естонія), Osauhing DELANTINA (Естонія), OW Capital Management Gmbh (Австрія), TRANSBULDING SERVICE LTD (Велика Британія), Lindsell Enterprises (Кіпр), ФІПТРАНС ОПЕРЕЙІІ.ІНЗ LTD (Кіпр), DRGN LTD (Кіпр), CITRINO TRADING OU (Естонія) доходів у негрошовій формі, прирівняних за підпунктом 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 ПК України до дивідендів за 2021 рік у сумі 94405986,43 грн, занижені податкові зобов`язання у 2022 році щодо утриманих податків з доходів нерезидентів із джерелом походження з України всього у сумі 14206747 грн.

- пункту 103.9 статті 103 ПК України, в результаті чого ПАТ «КВБЗ» не було подано до контролюючого органу за місцем реєстрації платника податку розрахунок (звіт) податкових зобов`язань нерезидентів AS Skinest Finans (Естонія), Osauhing DELANTINA (Естонія), OW Capital Management Gmbh (Австрія), TRANSBULDING SERVICE LTD (Велика Британія), Lindsell Enterprises (Кіпр), ФІНТРАНС ОПЕРЕЙШНЗ LТD (Кіпр), DRGN LTD (Кіпр), CITRINO TRADING OU (Естонія) за 2022 рік, якими у 2021 році отримано доходи у негрошовій формі, прирівняні згідно з нормами 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 ПК України до дивідендів, у строки та за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

ПАТ «КВБЗ» не погодилось з результатами перевірки та відповідно до підпункту 86.7 статті 8 ПК України подало заперечення до Управління ДПС від 30.10.20.2023 №55.1-30/707 /т.1, а.с.61-74/, за результатами розгляду яких відповідач листом №2664/6/35-00-23-02-10 від 13.11.2023 повідомив про залишення заперечень без задоволення, висновків акту перевірки без змін /т.1,а.с.44-60/.

Відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення за формою «Д» №485/35002302 від 17.11.2023 яким донарахований податок на прибуток іноземних юридичних осіб у сумі 29024653 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 7129938,5 грн /т.1,а.с.38-41/ та за формою «ПС» №486/35002302 від 17.11.2023, яким до ПАТ «КВБЗ» застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 2720 грн /т.1,а.с.42-43/.

Позивач не погодився із податковими повідомленнями-рішеннями від 17.11.2023 №485/35002302, №486/35002302, звернувся до суду із адміністративним позовом про їх оскарження.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 78 ПК України встановлений порядок проведення документальних позапланових перевірок і, відповідно до пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, зокрема, підстав, визначених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України - отримання податковим органом податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту та підпунктом 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 ПК України отримання контролюючим органом після проведення документальної планової перевірки або документальної позапланової перевірки інформації та/або документів від іноземних державних органів, які стосуються питань, що були охоплені під час попередніх перевірок платника податків та свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Така перевірка проводиться виключно щодо питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Статтею 103 ПК України встановлений порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України.

Так, за змістом пункту 103.1 статті 103 ПК України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Відповідно до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України або постійними представництвами нерезидентів в Україні.

За підпунктом 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 ПК України дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв`язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв`язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Згідно із пунктом 64.5 статті 64 ПК України нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України (крім кореспондентських рахунків, що відкриваються банкам-нерезидентам), в інших фінансових установах, у небанківських надавачах платіжних послуг, або відкривають електронні гаманці в емітентах електронних грошей відповідно до статті 64 Закону України "Про платіжні послуги", або набувають право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім - шостим підпункту "е" підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов`язані стати на облік у контролюючих органах.

Взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється при настанні першої із подій, визначеної в абзаці першому цього пункту, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента відповідної заяви, яку він зобов`язаний подати:

У разі встановлення контролюючим органом за результатами податкового контролю ознак ведення нерезидентом господарської діяльності на території України, зазначеної в абзацах третьому - п`ятому цього пункту, без взяття на податковий облік нерезидента, зокрема здійснення резидентом діяльності в інтересах нерезидента через відокремлені підрозділи, у тому числі, що має ознаки постійного представництва, контролюючим органом призначається перевірка такої діяльності. Порядок проведення перевірки для цілей цього пункту визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.

Якщо перевіркою встановлено ведення нерезидентом діяльності через відокремлені підрозділи, у тому числі постійне представництво в Україні без взяття на податковий облік, контролюючий орган складає акт перевірки, який надсилається нерезиденту в порядку, визначеному пунктом 86.13 статті 86 цього Кодексу. На підставі акта перевірки контролюючим органом може бути прийнято рішення про взяття на облік такого нерезидента в Україні без заяви нерезидента та отримання заперечення до акта перевірки.

Згідно із пунктом 103.4 статті 103 ПК України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Довідка, відповідно до пункту 103.5 статті 103 ПК України, видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Особа, яка виплачує доходи нерезидентові, відповідно до пункту 103.9 статті 103 ПК України, зобов`язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Пункт 137.3 статті 137 ПК України встановлює, що відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 57.1-1 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

За підпунктом 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 ПК України доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами, зокрема, є: а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов`язаннями, випущеними (виданими) резидентом; б) дивіденди, які сплачуються резидентом.

Підпунктом 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України встановлено, що резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб`єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа - підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4-141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Між Урядом України і Урядом Естонської Республіки укладена Конвенція про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно, ратифікована Законом України №368/96-ВР від 13.09.96 (далі Конвенція), яка за пунктом 2 статті 1 застосовується до податків на доходи і на майно, що стягується від імені Договірної Держави або її політико-адміністративних підрозділів, або місцевих органів влади, незалежно від способу їх стягнення.

За пунктами 1-3 статті 5 Конвенції, для цілей цієї Конвенції термін «постійне представництво» означає постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється комерційна діяльність підприємства. Термін «постійне представництво», зокрема, включає: а) місце управління; b) філіал; с) офіс; d) фабрику; е) майстерню; f) установку або споруду для розвідки природних ресурсів; g) шахту, нафтову або газову свердловину, кар`єр або будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; h) склад або іншу споруду, що використовується для продажу товарів. Будівельний майданчик або будівництво, монтажний або складальний об`єкт є постійними представництвами лише в тому разі, якщо такі майданчик чи об`єкт існують більше шести місяців.

Підприємство не розглядається як таке, що має постійне представництво в Договірній Державі, лише якщо воно здійснює комерційну діяльність у цій Державі через брокера, комісіонера чи будь-якого іншого агента з незалежним статусом за умови, що ці особи діють у межах своєї звичайної діяльності, про що вказано в пункті 6 статті 5 Конвенції.

Пунктами 1, 2 статті 10 Конвенції встановлено, що дивіденди, які сплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави, резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.

Однак такі дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на дивіденди, податок, що стягується, не повинен перевищувати 5 процентів загальної суми дивідендів, якщо право на дивіденди фактично має компанія (на відміну від товариства) і ця компанія є власником принаймні 25 процентів капіталу компанії, яка сплачує дивіденди (підпункт «а» пункту 2 статті 10 Конвенції).

Проценти, відповідно до пунктів 1, 2 статті 11 Конвенції, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.

Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 процентів від загальної суми процентів.

Управління ДПС стверджує, що в ході документальної перевірки ПАТ «КВБЗ» встановлені факти виплати доходів на користь компаній нерезидентів України у вигляді процентів за договорами позики та дивідендів за період з 01.07.2017 по 31.12.2020 із застосуванням пільгової ставки податку на доходи за положеннями Конвенції, за наявності на території України незареєстрованого належним чином відповідно до вимог ПК України постійного представництва, що призвело до порушення підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України.

Так, позивачем здійснені виплати доходів на користь нерезидентів із джерелом походження з України у вигляді дивідендів на користь AS Skinest Finants (Естонія) за 2017 рік, сума виплат 15230625,00 грн - податок який утримано за ставкою 5% у розмірі 761531,00 грн; AS Skinest Finants (Естонія) за 2019 рік, сума виплат 5017306,00 грн - податок який утримано за ставкою 5% у розмірі 2 508 615,00 грн; DELANTINA OU (Естонія) за 2019 рік сума виплат 50172306,00 грн - податок який утриманий за ставкою 5% у розмірі 2508615,00 грн.

У бухгалтерському обліку ПАТ «КВБЗ» перерахування нерезидентам дивідендів відображені в кореспонденції наступних рахунків: Д-т 67 «Розрахунки за нарахованими дивідендами», К-т312 «Поточні рахунки в іноземній валюті».

Всього виплачені дивідендів за період з 01.07.2017 по 31.12.2020 року на загальну суму 115575237 грн, сплачено податку за ставкою 5% із застосуванням норм Конвенції у розмірі 5778761 грн.

Також ПАТ «КВБЗ» виплачені доходи нерезидентам з джерелом походження з України у вигляді процентів на користь: DELANTINA OU (Естонія) за 3 квартал 2017 року, сума виплат 12 427 071,00 грн - податок який утримано за ставкою 10% у розмірі 1 242 707,00 грн; Skinest Finants (Естонія) за 2017 рік, сума виплат 22 060 443,00 грн - податок який утримано за ставкою 10% у розмірі 2 206 044,00 грн; DELANTINA OU (Естонія) за 2018 рік, сума виплат 12 903 008,00 грн - податок який утримано за ставкою 10% у розмірі 1 290 301,00 грн; DELANTINA OU (Естонія) за 2019 рік, сума виплат 7 719 112,00 грн - податок який утримано за ставкою 10% у розмірі 771 911,00 грн; DELANTINA OU (Естонія) за 2020 рік, сума виплат 10 097 987,00 грн - податок який утримано за ставкою 10% у розмірі 1 009 799,00 грн.

Всього виплачені проценти за період з 01.07.2017 по 31.12.2020 року на загальну суму 65207621 грн, сплачено податку за ставкою 10% із застосуванням норм пункту 2 статті 11 Конвенції у розмірі 6520762 грн.

ПАТ «КВБЗ» в ході перевірки Управлінню ДПС надані нотаріально завірені довідки (сертифікати), які підтверджують, що компанії DELANTINA OU та AS Skinest Finants є резидентами Естонії у відповідності до Конвенції між урядами Урядом України і Урядом Естонської Республіки, а саме:

Довідки від 10.02.2017, 18.01.2018, 11.01.2019, 28.08.2020 видані Податково-митним департаментом Естонії, якою підтверджено, що нерезидент DELANTINA OU є резидентом Естонії відповідно до договору про уникнення подвійного оподаткування і запобігання ухиленню від податків в період 2017 року. Довідку скріплено печаткою, підписано Консультантом податково-митного Департаменту з обслуговування.

Довідка від 10.02.2017, видана Податково-митним департаментом Естонії, якою підтверджено, що нерезидент AS Skinest Finants є резидентом Естонії відповідно до договору про уникнення подвійного оподаткування і запобігання ухиленню від податків в період 2017 року. Довідку скріплено печаткою, підписано Консультантом Департаменту з обслуговування /т.2,а.с.104-113, 151-154, 169-170/.

Позивачем здійснені виплати доходів із джерелом їх походження з України у вигляді процентів на користь нерезидентів ПАТ «КВБЗ» відповідно до договору позики від 07.10.2013 року №1, місце укладання - м. Кременчук, між ПАТ «КВБЗ» (Позичальник) та нерезидентом DELANTFNA OU, Естонія, (Позикодавець) в особі члена правління ОСОБА_1 , що діє на підставі Статуту. Згідно умов договору DELANTFNA OU (Естонія) надає позичальнику позику з метою здійснення виробничо - господарської діяльності. Загальна сума позики з урахуванням доповнення №2 від 24.10.2016 року, місце укладання м.Кременчук, укладеного між 1ІЛТ«КВБЗ» в особі Голови правління- директора ОСОБА_2 , що діє на підставі Статуту, та DELANTINA OU (Естонія) в особі члена правління ОСОБА_1 , що діє на підставі Статуту, становить 9 600 000 дол.США (дев`ять мільйонів 600 тисяч доларів США).

Банківські реквізити DELANTINA OU (Естонія) AS LHV Pank, Tartu highway 2, 101145 Tallinn Estonia, ACC №EE 147700771003924920, SWIFT BIC LHVBE22 /т.2,а.с.114-131/.

Також позивачем здійснені виплати доходів із джерелом їх походження з України у вигляді процентів на користь нерезидентів ПАТ «КВБЗ» відповідно до договору позики від 07.11.2013 року №2 (місце укладання - м. Кременчук) між ПАТ «КВБЗ» (Позичальник) та нерезидентом AS Skinest Finants, Естонія, (Позикодавець) в особі Приходько Павла, що діє на підставі довіреності №2542 від 10.04.2007. Згідно умов договору AS Skinest Finants (Естонія) надає позичальнику позику з метою здійснення виробничо - господарської діяльності. Загальна сума позики з урахуванням доповнення №1 від 24.10.2016 року (місце укладання м.Кременчук), укладеного між ГІАТ«КВБЗ» в особі Голови правління-директора ОСОБА_2 , що діє на підставі Статуту, та DELANTINA OU (Естонія) в особі ОСОБА_1 , що діє на підставі довіреності №6064 від 31.10.2014, становить 16 500 000,00 дол.США (шістнадцять мільйонів 500 тисяч доларів СІІІА).

Банківські реквізити AS Skinest Finants (Естонія) ACCOUNT no 2210261731 14 IBAN EE412200221026173114, Swedbank, Liivaiaia 8, 15040 Tallinn Estonia, SWIFT MABAEE2X /т.2, а.с.155-165/.

Відповідач стверджує, що ПАТ «КВБЗ» при оподаткуванні процентів, сплачених на користь компаній DELANTINA OU (Естонія), AS Skinest Finants (Естонія), неправомірно застосовано переваги Конвенції та знижену ставку оподаткування 10% при оподаткуванні процентів та при оподаткуванні дивідендів, сплачених на користь компаній DELANTINA OU (Естонія), AS Skinest Finants (Естонія), неправомірно застосовано переваги Конвенції та знижену ставку оподаткування 5% при оподаткуванні дивідендів.

Відповідач вказує про отримання від компетентного органу іноземної держави Податкового та митного департаменту республіки Естонія інформації на запит відповідача, за якою акціонерами ОСОБА_3 (Естонія) та Skinest Finants (Естонія) є ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , які є членами правління компаній і можуть представляти компанії нерезидентів при укладанні усіх угод. Повноваження на укладання договорів, ведення банківських здійснення комунікацій надані нерезидентами ОСОБА_6 .

За період з 2017 - 2022 роки компанії нерезиденти не мали працівників. Квартира у м. Таллін, яка надається в оренду, є майном компанії DELANTINA OU. Діяльністю компаній є фінансування афілійованої компанії ПАТ «КВБЗ» в частині надання позик та отримання пасивних доходів у вигляді дивідендів та процентів.

З наведеного, відповідач зробив висновок, що фактичне керівництво ОСОБА_3 (Естонія) та Skinest Finants (Естонія) здійснюється родиною Приходько, зокрема, ОСОБА_1 , який є акціонером цих компаній, членом Наглядової ради ПАТ «КВБЗ» та отримує регулярний дохід у вигляді заробітної плати від ПАТ «КВБЗ».

А вже з вказаного відповідач висновує, що ОСОБА_3 (Естонія) та Skinest Finants (Естонія) здійснюють свою діяльність в Україні через постійне представництво у вигляді постійного місця діяльності, через яке, частково, але в значних обсягах здійснювалась господарська діяльність нерезидента, та яка виходила за межі діяльності підготовчого та допоміжного характеру, яким є ОСОБА_1 .

Управління ДПС вказує, що така діяльність нерезидентів ОСОБА_3 (Естонія) та ОСОБА_7 (Естонія) через незареєстроване належним чином постійне представництво ОСОБА_8 , мала постійний характер та її результатом стало отримання прибутку у вигляді процентів та дивідендів.

Управління ДПС звертає увагу, що ОСОБА_1 має зареєстроване місцем проживання та проживає в м. Кременчук, Полтавська область, що вказує на здійснення діяльності на території України та регулярно отримує дохід у вигляді заробітної плати на території України та перебуває на обліку в податкових органах України.

В ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 отримує дохід в Україні не як уповноважена особа ОСОБА_3 ( ОСОБА_9 та ОСОБА_7 (Естонія), чи від цих компаній, чи як працівник цих компаній.

ОСОБА_1 є працівником української компанії ПАТ «КВБЗ», про що зазначено в акті перевірки, де вказано, що громадянин ОСОБА_1 є членом наглядової ради Підприємства і отримує дохід у вигляді заробітної плати на підставі укладеного трудового договору.

Положення статті 69 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачають укладення з членами наглядової ради цивільно-правових чи трудових договорів та виплату винагороди.

Оскільки ОСОБА_1 отримує дохід із джерелом походження в Україні, то з суми отриманого доходу здійснюється сплата податків та зборів до бюджету України, а особа перебуває на обліку в податкових органах України, що відповідає вимогам законодавства України.

Факт отримання ОСОБА_10 доходу від Позивача на підставі трудового договору із позивачем, жодним чином не може бути пов`язане із статусом ОСОБА_11 як представництва компаній нерезидентів DELANTINA OU, ОСОБА_7 на території України і не утворює постійного представництва цих компаній нерезидентів на території України

Суд зазначає, що такі обставини як постійне перебування ОСОБА_8 на території України та роботу ОСОБА_8 у складі Наглядової ради ПАТ «КВБЗ» і отримання заробітної плати від ПАТ «КВБЗ» жодним чином не можуть свідчити про те, що ОСОБА_1 є постійним представництвом компаній нерезидентів ОСОБА_3 (Естонія) та ОСОБА_7 (Естонія) в Україні.

Також відповідач вказує, що надання нерезидентами широкого кола повноважень, що включає, зокрема, підписання договорів, відкриття та управління рахунками, здійснення дії на правах акціонера та інше, ОСОБА_6 підтверджує діяльність ОСОБА_3 , ОСОБА_7 через постійне представництво - ОСОБА_8 , оскільки компанії нерезиденти не мали зареєстрованих працівників.

Доказів ведення через ОСОБА_8 комерційної діяльності ОСОБА_3 ( ОСОБА_9 та ОСОБА_7 (Естонія) відповідачем не надано.

Відповідачем не наведено фактів регулярної діяльність ОСОБА_8 , що була б пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводилася такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами, що відповідає визначенню господарської діяльності, відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України

Управління ДПС в обґрунтування твердження про діяльність на території України компаніями ОСОБА_3 ( ОСОБА_9 та ОСОБА_7 (Естонія) через постійне представництво - ОСОБА_8 , наводить єдиний факт підписання останнім від імені ОСОБА_3 ( ОСОБА_9 та ОСОБА_7 (Естонія) договорів позики на підставі довіреності.

Верховний суд у постанові від 21.12.2022 у справі № 200/7051/20-а, зазначив, що видача довіреності із широким колом повноважень не є достатньою підставою для висновку щодо здійснення повіреним діяльності постійного представництва. Скаржник в обґрунтування своїх доводів посилається на те, що зазначеними довіреностями повіреному компанії-нерезидента делеговано широке коло повноважень, у тому числі на укладення будь-яких договорів щодо діяльності компанії нерезидента. Водночас, як обґрунтовано зазначено судами попередніх інстанцій, сам зміст довіреностей не є достатньою підставою для висновку щодо здійснення повіреним діяльності постійного представництва. Пунктом 5 статті 5 Конвенції передбачено, що особа, яка діє в інтересах компанії має мати та зазвичай реалізовувати повноваження визначені в довіреностях.

Колегія суддів вважає помилковими доводи контролюючого органу щодо постійного представництва повіреного компанії-нерезидента, оскільки сам факт видачі нерезидентом довіреностей фізичній особі положеннями Конвенції не визначається як вчинення повіреним дій, які в будь-якому випадку свідчать про здійснення повіреним діяльності постійного представництва у розумінні положень Конвенції. Висновки про вчинення функцій постійного представництва мають ґрунтуватися на аналізі фактично вчинених дій такого представника».

Однак, ні в акті перевірки, ні в ході розгляду справи відповідачем не надано доказів вчинення ОСОБА_1 діяльності постійного представництва ОСОБА_3 ( ОСОБА_9 та ОСОБА_7 (Естонія) в Україні. Сам факт надання повноважень ОСОБА_6 чи іншим особам, вказаним в довіреності) і їх реалізація для підготовчої діяльності нерезидента не підтверджує факт діяльності постійного представництва на території України.

Компанії ОСОБА_3 (Естонія) та ОСОБА_7 (Естонія) отримали дохід у вигляді процентів незалежно і, фактично, за відсутності господарської діяльності ОСОБА_8 , цілеспрямованої на отримання вказаними компаніями доходів з джерелом походження з України. Верховним судом у постанові від 21.12.2022 у справі № 200/7051/20-а, що підписання договорів позик містить підготовчий/допоміжний характер. Так, вказано, що фактично суми позики надходили до позивача з рахунків компанії нерезидента. Обставини здійснення повіреною компанії - нерезидента будь-яких дій чи прийняття рішень, які б свідчили про прийняття нею участі у вчиненні грошових переказів з рахунків позикодавця на рахунки позичальника (позивача) під час проведення перевірки та розгляду справи не встановлено. Будь-яких обставин, що стосуються отримання позивачем позики на умовах договорів позики під час перевірки не встановлювалося.

Віднесення договору позики до різновидів реальних договорів, які вважаються укладеними після передачі майна, також спростовує доводи відповідача щодо розпорядження повіреною особою нерезидента активами (коштами) позикодавця шляхом укладення договорів позики та, водночас, свідчить про відсутність другої з двох обов`язкових умов незастосування пунктів 1, 2 статті 11 Конвенції, що передбачені пунктом 4 цієї статті - віднесення боргової вимоги на підставі якої сплачуються відсотки до діяльності такого постійного представництва.

Тобто, якщо основний вид діяльності представництва є тотожнім з видом діяльності нерезидента (материнської компанії), визначеним у статутним документах нерезидента, представництво в цілях оподаткування розглядається як постійне представництво.

Для розмежування «постійного» представництва від «непостійного» (некомерційного), слід виділити ключові характеристики, які слугують базою для їх розмежування. Насамперед, діяльність непостійного представництва має виключно підготовчий або допоміжний характер щодо діяльності компанії нерезидента і має бути відмінною від статутних функцій материнської компанії.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що наведені вище обставини підтверджують доводи позивача про вчинення повіреним нерезидента виключно підготовчих та/або допоміжних функцій - у вигляді підписання договорів позики, для забезпечення основної діяльності материнської компанії-нерезидента - фінансування, не здійснюючи при цьому господарської діяльності материнської компанії».

Управління ДПС стверджує про діяльність ОСОБА_8 як постійного представництва ОСОБА_3 (Естонія) та ОСОБА_7 (Естонія) в Україні за участі останнього у загальних зборах ПАТ «КВБЗ», де приймалось рішення про виплату процентів на користь контрагентів позивача за договорами позики від 17.10.2013 №1, від 17.11.2013 №2.

Але відповідачем не надано жодного доказу прийняття ОСОБА_1 будь яких рішень за участі у загальних зборах ПАТ «КВБЗ» від імені компаній ОСОБА_3 (Естонія) та Skinest Finants (Естонія).

Ототожнення діяльності ОСОБА_8 як представника компаній нерезидентів та члена Наглядової ради ПАТ «КВБЗ» за виконання ним відповідних обов`язків за трудовим договором із позивачем є безпідставним, необґрунтованим та не доведене відповідачем жодними доказами.

За викладеного, суд приходить до висновку, що твердження відповідача про наявність у ОСОБА_8 повноважень на укладання усіх договорів Компаній нерезидентів, ведення банківських рахунків, здійснення ним комунікацій імені компаній нерезидентів, участь ОСОБА_8 в загальних зборах ПАТ «КВБЗ» та отримання ОСОБА_10 заробітної плати від ПАТ «КВБЗ» не підтверджує провадження діяльності як постійного представництва нерезидентів ОСОБА_1 на території України.

Суд наголошує на тому, що за наведення Управлінням ДПС ознак, що могли б свідчити про наявність постійних представництв DELANTINA OU (Естонія) та Skinest Finants (Естонія) в Україні, відповідачем не встановлювався факт наявності постійних представництв нерезидентів у порядку та на виконання вимог законодавств України.

Так, абзацами 13-14 пункту 64.5 статті 64 ПК України наказано у разі встановлення контролюючим органом за результатами податкового контролю ознак ведення нерезидентом господарської діяльності на території України, зазначеної в абзацах третьому - п`ятому цього пункту, без взяття на податковий облік нерезидента, зокрема здійснення резидентом діяльності в інтересах нерезидента через відокремлені підрозділи, у тому числі, що має ознаки постійного представництва, контролюючим органом призначається перевірка такої діяльності. Порядок проведення перевірки для цілей цього пункту визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.

Положеннями підпункту 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі отримання інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України, відповідно до вимог підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, без взяття на податковий облік.

Судом, в ході розгляду справи не встановлено, а відповідачем не повідомлено і не надано до справи доказів вчинення дій, передбачених статтями 64, 78 ПК України щодо здійснення відповідної документальної позапланової перевірки.

Тобто, передбачених Законом доказів створення і виявлення відповідачем на території України постійного представництва компаній DELANTINA OU (Естонія) та Skinest Finants (Естонія) відповідачем не надано.

Відповідно, висновок про належність перерахування позивачем дивідендів за період з 01.07.2017 по 31.12.2020 та грошових коштів, на виконання умов договорів позики від 07.10.2013 року №1 із нерезидентом DELANTFNA OU (Естонія) та від 07.11.2013 року №2 із нерезидентом AS Skinest Finants (Естонія) на користь постійного представництва компаній нерезидентів DELANTFNA OU, AS Skinest Finants не підтверджене відповідачем і не знайшло свого обґрунтування в ході розгляду справи.

Таким чином, здійснення ПАТ «КВБЗ» виплат на користь компаній нерезидентів DELANTFNA OU, AS Skinest Finants дивідендів та процентів за договорами позики із застосуванням пільгової ставки податку на доходи за положеннями Конвенції, є правомірним, таким що відповідає положенням підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України.

Відповідно висновки Управління ДПС щодо необхідності донарахування сум податку при виплаті доходів нерезидентам із джерелом походження з України в розмірі 15%, замість застосованих позивачем 5% (при виплаті дивідендів) і 10% (при виплаті процентів) є протиправними, податкове повідомлення рішення від 17.11.2023 №485/35002302 в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги ПАТ «КВБЗ» - задоволенню.

Із посиланням на податкову інформацію, викладену в акті планової виїзної перевірки №387/35-00-07-01-06/05763814 від 22.10.2021 /т.1,а.с.135-200/, Управління ДПС стверджує, що в ході документальної перевірки ПАТ «КВБЗ» встановлені факти виплати доходів у негрошовому виразі на користь компаній нерезидентів України у вигляді дивідендів за 2021 рік акціонерам позивача, що виявилось у розподілі чистого прибутку ПАТ «КВБЗ» із прийняттям рішення загальними зборами про затвердження прибутку і порядку його розподілу шляхом направлення на розвиток товариства.

В ході розгляду справи встановлено, що відповідно до протоколу XXXII річних загальних зборів акціонерів ПАТ «КВБЗ» від 22.04.2021 /т.2,а.с.48-54/ затверджений розподіл прибутку Товариства.

Згідно з підпунктом 7.1 пункту 7 вказаного протоколу за підсумками фінансово-господарської діяльності Товариства за 2020 рік затверджений прибуток у розмірі 99045266,70 грн. Затверджений наступний порядок розподілу прибутку Товариства за 2020 рік: суму прибутку у розмірі 99045266,70 грн направити на розвиток Товариства, використання коштів - за рішенням Наглядової ради, або Голови Наглядової ради згідно Статуту ПАТ «КВБЗ».

Відповідно до підпункту 7.2 пункту 7 протоколу від 22.04.2021 надане Наглядовій раді або Голові Наглядової ради в 2021 році право використання отриманого протягом року прибутку, для направлення на розвиток та потреби Товариства, з подальшим затвердженням порядку розподілу прибутку загальними зборами акціонерів.

Відповідно до наказу «Про розподіл прибутку за підсумками 2020 року» №204 від 08.06.2021 наказано провести розподіл прибутку з відображенням у бухгалтерському обліку наступним чином: на рахунок 4261 «Фонд розвитку ПАТ «КВБЗ» в рядку Додаткового капіталу в сумі 99 045 266,70 грн /т.2,а.с.55-56/.

Відповідач стверджує, що ПАТ «КВБЗ» на користь компаній нерезидентів AS Skinest Finans (Естонія), Osauhing DELANTINA (Естонія), OW Capital Management Gmbh (Австрія), TRANSBULDING SERVICE LTD (Велика Британія), Lindsell Enterprises (Кіпр), ФІНТРАНС ОПЕРЕИШНЗ LTD (Кіпр), DRGN LTD (Кіпр), CITRINO TRADING OU (Естонія) здійснені виплати дивідендів у негрошовій формі.

В обґрунтування твердження про здійснення виплат дивідендів у негрошовій формі, відповідач посилається на факт вчинення позивачем реінвестиції дивідендів.

На думку відповідача, якщо реінвестиції це господарські операції, що передбачають здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій, в свою чергу капітальні інвестиції це господарські операції, що передбачають придбання будинків, споруд, інших об`єктів нерухомої власності, інших основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, то створення фонду розвитку підприємства за рахунок нерозподіленого прибутку, який може використовуватись на придбання або будівництво необоротних активів (основних засобів та нематеріальних активів), фактично є реінвестицією дивідендів шляхом внесення капітальних інвестицій.

Якщо дохід виплачується нерезиденту у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати (у тому числі під час виплат доходів, прирівняних за цим Кодексом до дивідендів), такий податок підлягає нарахуванню та сплаті, зокрема, при виплаті на користь нерезидентів, за правилами підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК України.

Аналізуючи таке твердження відповідача суд наголошує, що ПК України не містить визначення та правил оподаткування при реінвестиції дивідендів.

Відповідно до положень підпункту 14.1.81 пункту 14.1 статті 14 ПК України, інвестиції - господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно.

Інвестиції поділяються на:

а) капітальні інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання будинків, споруд, інших об`єктів нерухомої власності, інших основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації відповідно до норм цього Кодексу;

б) фінансові інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції поділяються на: прямі інвестиції - господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою; портфельні інвестиції - господарські операції, що передбачають купівлю цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку або біржовому товарному ринку;

в) реінвестиції - господарські операції, що передбачають здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій.

Тобто, за визначенням, наданим ПК України, реінвестицією може вважатися виключно операції при здійсненні капітальних або фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій.

Доказів вчинення позивачем господарських операцій з придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно прибуток ПАТ «КВБЗ» у розмірі 99045266,70 грн, Управлінням ДПС до справи не надано, в акті перевірки не відображено. Також не встановлено відповідачем вчинення ПАТ «КВБЗ» операцій з направлення доходу від таких операцій на здійснення капітальних або фінансових інвестицій.

Відповідач за підміни визначень, наданих ПК України, стверджує про виплату дивідендів на користь акціонерів ПАТ «КВБЗ» у негрошовій формі. Доказів вчинення таких виплат до справи не надано.

Відповідач вказує про набуття акціонерами ПАТ «КВБЗ» - компаніями нерезидентами AS Skinest Finans (Естонія), Osauhing DELANTINA (Естонія), OW Capital Management Gmbh (Австрія), TRANSBULDING SERVICE LTD (Велика Британія), Lindsell Enterprises (Кіпр), ФІНТРАНС ОПЕРЕИШНЗ LTD (Кіпр), DRGN LTD (Кіпр), CITRINO TRADING OU (Естонія), права власності на частину (відповідно до частки у статутному фонді) прибутку позивача за 2020 рік, що за рішенням ХХХІІ річних загальних зборів був направлений на розвиток ПАТ «КВБЗ», визначаючи її як дохід із джерелом походження з України.

Однією з визначальних рис суб`єкта господарювання, відповідно до положень частини першої статті 55 Господарського кодексу України є наявність відокремленого майна, адже суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Вказане також встановлено і частинами першою четвертою статті 62 Господарського кодексу України, за якими підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.

Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту. Підприємства незалежно від форми власності, організаційно-правової форми, а також установчих документів, на основі яких вони створені та діють, мають рівні права та обов`язки.

Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки.

Відповідно до частин першої, другої статті 66 Господарського кодексу України майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Джерелами формування майна підприємства є: грошові та матеріальні внески засновників; доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності; доходи за фінансовими інструментами; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; майно, придбане в інших суб`єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку; інші джерела, не заборонені законодавством України.

Тобто, ототожнення майна компаній акціонерів товариства із майном самого товариства суперечить положенням законодавства України.

Відповідно до пункту 3.4 Статуту ПАТ «КВБЗ» Товариство є власником: майна, переданого йому Засновниками (учасниками); майна, одержаного в результаті його господарсько - фінансової діяльності; іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених діючим законодавством. Товариство володіє, користується і розпоряджається своїм майном відповідно до цілей його діяльності.

Прибуток Товариства, одержаний в результаті надходжень від господарської діяльності і після покриття з нього необхідних витрат, внесення до бюджету передбачених законодавством податків та інших платежів, є власністю Товариства (пункту 6.1 Статуту ПАТ «КВБЗ»).

Відповідно до пункту 6.3 Статуту ПАТ «КВБЗ» Товариство використовує чистий прибуток по напрямам, затвердженим загальними зборами акціонерів, у тому числі на створення резервного капіталу, фонду дивідендів та фонду розвитку Товариства.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про акціонерні товариства» кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.

Частини перша третя статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлює порядок виплати дивідендів.

Так, зокрема, дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів.

Виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу має відбуватися пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів (зокрема щодо строків, способу та суми дивідендів) мають бути однакові для всіх власників акцій одного типу та класу.

Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.

Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв`язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Тобто, законодавством України визначено, що дивіденди це платіж, що може бути як у грошовій так і у негрошовій формі, але обов`язково передбачає виплату на користь власника, в даному випадку, корпоративних прав у зв`язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Належних і допустимих доказів виплат ПАТ «КВБЗ» часток прибутку позивача за 2020 рік на користь компаній нерезидентів AS Skinest Finans (Естонія), Osauhing DELANTINA (Естонія), OW Capital Management Gmbh (Австрія), TRANSBULDING SERVICE LTD (Велика Британія), Lindsell Enterprises (Кіпр), ФІНТРАНС ОПЕРЕИШНЗ LTD (Кіпр), DRGN LTD (Кіпр), CITRINO TRADING OU (Естонія) Управлінням ДПС суду не надано.

Відповідно до абзацу третього підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 ПК України для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються доходи на користь нерезидента (далі - прирівняні до дивідендів доходи) зокрема: платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв`язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Операції, які перелічені в абзацах третьому (виплати учаснику юридичної особи у зв`язку з розподілом її чистого прибутку) та сьомому (виплата учаснику юридичної особи в операції, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи) підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 ПК України, передбачають виплату доходу юридичною особою її безпосередньому учаснику та власнику корпоративних прав, про що вказано в узагальнюючий податковій консультації з питань оподаткування доходів нерезидентів, що прирівнюються до дивідендів, затвердженій наказом Мінфіну від 20.08.2021 №480.

Відповідно до пункту 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигід у майбутньому, відповідно до пункту 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». При цьому під власним капіталом розуміють різницю між активами і зобов`язаннями підприємства, згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Спрямування чистого прибутку до фонду розвитку ПАТ «КВБЗ» не призвело до зростання активів чи власного капіталу у акціонерів, які не отримали збільшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді надходження чи збільшення корисності активів або у вигляді зменшення зобов`язань.

Таким чином твердження відповідача про отримання компаніями нерезидентами акціонерами ПАТ «КВБЗ» доходу у вигляді збільшення майна позивача за направлення прибутку на розвиток ПАТ «КВБЗ» не обґрунтоване та не доведене.

Направлення грошових коштів на розвиток товариства призвело виключно до збільшення майна ПАТ «КВБЗ», не передбачало платежу (у будь-якій формі) на користь акціонерів ПАТ «КВБЗ» і не може бути ототожнене із виплатою дивідендів у грошовій або негрошовій формі на користь акціонерів.

До матеріалів справи не надано Управлінням жодних доказів зміни майнового стану чи досягнутого економічного ефекту акціонерами ПАТ «КВБЗ» компаніями нерезидентами AS Skinest Finans (Естонія), Osauhing DELANTINA (Естонія), OW Capital Management Gmbh (Австрія), TRANSBULDING SERVICE LTD (Велика Британія), Lindsell Enterprises (Кіпр), ФІНТРАНС ОПЕРЕИШНЗ LTD (Кіпр), DRGN LTD (Кіпр), CITRINO TRADING OU (Естонія), зміни часток у статутному капіталі позивача чи збільшення розміру майна акціонерів, за рахунок доходів, отриманих від позивача за наслідками реалізації рішення загальних зборів ПАТ «КВБЗ» 22.04.2021.

За викладеного, суд доходить висновку про безпідставність та недоведеність відповідачем твердження про здійснення позивачем платежів на користь акціонерів за наслідками рішення загальних зборів акціонерів ПАТ «КВБЗ» 22.04.2021 і виплати дивідендів позивачем у негрошовій формі.

Відповідно, висновок Управління ДПС про неутримання ПАТ «КВБЗ» сум податку з доходів компаній нерезидентів у негрошовій формі з джерелом походження з України, на виконання рішення загальних зборів ПАТ «КВБЗ» за протоколом від 22.04.2021 є протиправним, податкове повідомлення рішення від 17.11.2023 №485/35002302 в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги ПАТ «КВБЗ» - задоволенню.

Податкове повідомлення рішення від 17.11.2023 №486/35002302 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, прийняте Управлінням ДПС за встановлення в ході документальної позапланової невиїзної перевірки, що ПАТ «КВБЗ» не було подано до контролюючого органу за місцем реєстрації платника податку розрахунки (звіти) податкових зобов`язань нерезидентів AS Skinest Finans (Естонія), Osauhing DELANTINA (Естонія), OW Capital Management Gmbh (Австрія), TRANSBULDING SERVICE LTD (Велика Британія), Lindsell Enterprises (Кіпр), ФІНТРАНС ОПЕРЕИШНЗ LTD (Кіпр), DRGN LTD (Кіпр), CITRINO TRADING OU (Естонія), якими отримані доходи у негрошовій формі, прирівняні згідно з нормами підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 ПК України до дивідендів, у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику за 2022 рік.

З урахуванням тих обставин, що висновки Управління про необхідність утримання податку з доходів компаній нерезидентів у негрошовій формі з джерелом походження з України, а саме дивідендів, на виконання рішення загальних зборів ПАТ «КВБЗ» за протоколом від 22.04.2021 є протиправними, висновки відповідача про необхідність подання ПАТ «КВБЗ» звітів податкових зобов`язань нерезидентів при отриманні ними доходів, прирівняних до дивідендів, є протиправними. Відповідно, податкове повідомлення рішення від 17.11.2023 №486/35002302 є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги ПАТ «КВБЗ» в цій частині підлягають задоволенню.

Позивач наполягав на порушеннях Управлінням ДПС порядку призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки в частині визначення двох підстав для її проведення та порушення відповідачем строків проведення перевірки.

Так, із у зв`язку із зазначенням у наказі про її проведення двох різних підстав підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України та підпункт 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 ПК України, що суперечить змісту останнього, за яким така перевірка проводиться виключно щодо питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

Відповідно до положень пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з підстав, визначених у цій статті Кодексу. Тобто визначення хоча б однієї підстави для проведення перевірки є обов`язковим, але не обмежує права відповідача обов`язком визначення тільки однієї підстави перевірки.

Відповідно, з урахуванням тих обставин, що позивачем надана інформація на запит Управління ДПС, правомірно призначена документальна позапланова невиїзна перевірка на підставі підпункту 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 ПК України, за отримання контролюючим органом після проведення документальної планової перевірки або документальної позапланової перевірки інформації та/або документів від іноземних державних органів, які стосуються питань, що були охоплені під час попередніх перевірок платника податків та свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту «і» частини першої статті 3 Конвенції компетентними органами держав - учасниць Конвенції є стосовно України - Міністерство фінансів України або його повноважного представника і стосовно Естонії - Міністерство фінансів або його повноважного представника.

Згідно з Законом України «Про ратифікацію Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах» в редакції від 04.08.2013 (Закон України №406-VІІ) уповноваженим органом України визначений центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до положень пункту 41.4 статті 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 Державна податкова служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Інформація Управлінням ДПС, що стала підставою для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки за наказом від 17.08.2023 №133-п надана відповідачеві Податковим та митним департаментом республіки Естонія.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39 2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, зупинений перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Законом України №2118-ІХ від 03.03.2022 підрозділ 10 розділу XX «Перехідних положень» ПК України доповнено пунктом 69 та встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. Згідно з п.69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» ПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» №3219-ІХ від 30.06.2023 тимчасово, до 01.08.2023 для платників податків та контролюючих органів зупинений перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У даній справі суд, діючи в межах позовних вимог, з огляду на завдання суду та унормовані частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципи адміністративного судочинства, зокрема, принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суд враховує необхідність встановлення правової природи правовідносин сторін на підставі належно доведених сторонами обставин, в результаті чого визначається норма права, що підлягає застосуванню. Такі повноваження суду носять імперативний характер, що означає обов`язок суду надати правову кваліфікацію відносинам та визначити релевантну норму.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У даній справі Управлінням ДПС не доведено законності та підставності податкових повідомлень-рішень від 17.11.2023 №485/35002302, №486/35002302, відповідно податкові повідомлення- рішення є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги ПАТ «КВБЗ» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 17.11.2023 №485/35002302, №486/35002302 підлягають задоволенню.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

ПАТ «КВБЗ» при зверненні до суду сплачений судовий збір в сумі 26840,00 грн і, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України на користь Публічного акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 26840,00 грн (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень).

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" (вул. Приходька, 139, м. Кременчук, Полтавська область, 39621) до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України (вул. Благовіщенська, буд. 30, м. Харків, 61052) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України від 17.11.2023 №485/35002302, №486/35002302.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України на користь Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 26 840,00 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13 травня 2024 року.

Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва


Суд	Полтавський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	08.05.2024
Оприлюднено	15.05.2024
Номер документу	118988556
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на прибуток підприємств

Н.Ю. Алєксєєва

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 08.05.2024 по справі 440/18088/23ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —440/18088/23

Рішення від 08.05.2024

Рішення
від 08.05.2024 по справі 440/18088/23
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД