Рішення

від 13.05.2024 по справі 500/1032/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/1032/24

13 травня 2024 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати наказ Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області від 02.11.2023 №474 о/с Про виплату додаткової винагороди співробітникам територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області у частині нарахування та виплати додаткової винагороди провідному спеціалісту (оперативному черговому) Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області капітану Служби судової охорони у розмірі 10000,00 грн.

зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Тернопільській області нарахувати та виплатити додаткову винагороду, у розмірі 30000,00 грн, встановленою постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, за період з 02.06.2022 по 20.01.2023 (включно) з урахуванням попередньо виплаченої суми.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 згідно наказу начальника Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області від 11.12.2019 №130 о/с, призначений на посаду заступника начальника відділу оперативно-чергової служби територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області.

04.08.2021 на підставі наказу №288 о/с по особовому складу ОСОБА_1 капітан служби судової охорони, заступник начальника відділу оперативно-чергової служби призначений (переміщений) на посаду провідного спеціаліста (оперативного чергового) відділу оперативно-чергової служби територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області де на даний час проходить службу.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.11.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2023 у справі №500/3342/22 зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Тернопільській області вирішити питання про винесення наказу про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року №168 за період проходження служби з 24.02.2022 по 01.06.2022.

09.01.2024 позивач звернувся з рапортом до Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області з питанням видачі наказів за період з 02 червня 2022 року по 20 січня 2023 року (включно) про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.

19.01.2024 отримав лист-відповідь про те, що на виконання постанови Восьмого адміністративного апеляційного суду від 24.11.2023 та рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.11.2022 у справі №500/3342/22 Територіальним управлінням Служби судової охорони у Тернопільській області був виданий наказ від 29.11.2023 "Про виплату додаткової винагороди" №520 о/с, на підставі якого ОСОБА_1 нараховано додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейськім та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за період з 24.02.2022 по 01.06.2022, а також направлено доповідну записку на ім`я Голови Служби судової охорони щодо виділення додаткових кошторисних призначень на виконання вказаного рішення суду.

Враховуючи, що Територіальним управлінням Служби судової охорони у Тернопільській області наказів про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 за період проходження служби у червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2022 року в розмірі 30000 гривень пропорційно відпрацьованого часу за місяць не видавались, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 27.02.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати поважні причини пропуску цього строку в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови №168, за період з 19.07.2022 по січень 2023 року, навести обставини, які об`єктивно перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду, та надати відповідні докази на їх підтвердження.

Ухвалою суду від 11.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

22.03.2024 від відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому Територіальне управління Служби судової охорони у Тернопільській області просить в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Вказує, що ОСОБА_1 проходить службу в Територіальному управлінні Служби судової охорони у Тернопільській області з 11.12.2019 по сьогодні.

ОСОБА_1 звертався до суду з позовом про нарахування і виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період служби з 24.02.2022 по 01.06.2022. На виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.11.2022 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2023 у справі №500/3342/22 ОСОБА_1 було нараховано додаткову винагороду за період служби з 24.02.2022 по 01.06.2022 (наказ ТУ ССО У Тернопільській області №520 о/с від 29.11.2023 "Про виплату додаткової винагороди").

Керуючись наказом Державної судової адміністрації України №396 від 31.10.2022 "Про затвердження Порядку і умов виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди на період дії воєнного стану", ОСОБА_1 була нарахована та виплачена додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" в розмірі 6451,61 грн за період служби з 01.01.2023 по 20.01.2023 року.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходить службу в Територіальному управлінні Служби судової охорони у Тернопільській області з 11.12.2019 і по даний час.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.11.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2023 у справі №500/3342/22 зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Тернопільській області вирішити питання про винесення наказу про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року №168 за період проходження служби з 24.02.2022 по 01.06.2022.

За положеннями частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.11.2022 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2023 у справі №500/3342/22 ОСОБА_1 було нараховано додаткову винагороду за період служби з 24.02.2022 по 01.06.2022.

Спору за вказаний період між сторонами не існує.

09.01.2024 позивач звернувся з рапортом до Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області з приводу видачі наказів за період з 02 червня 2022 року по 20 січня 2023 року (включно) про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.

19.01.2024 отримав відповідь "Про надання інформації", де вказано, що на виконання постанови Восьмого адміністративного апеляційного суду від 24.11.2023 та рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.11.2022 у справі №500/3342/22 Територіальним управлінням Служби судової охорони у Тернопільській області був виданий наказ від 29.11.2023 "Про виплату додаткової винагороди" №520 о/с, на підставі якого ОСОБА_1 нараховано додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейськім та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за період з 24.02.2022 по 01.06.2022, а також направлено доповідну записку на ім`я Голови Служби судової охорони щодо виділення додаткових кошторисних призначень на виконання вказаного рішення суду.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Визначаючись щодо спірних позовних вимог, суд виходить з наступного.

Верховний Суд 06.04.2023 прийняв рішення в зразковій адміністративній справі №260/3564/22 (адміністративне провадження №Пз/990/4/22, повний текст розміщено за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/110064913).

Верховний Суд визначив такі ознаки типової справи:

позивачами у них є співробітники Служби судової охорони;

відповідачем у них є один і той самий суб`єкт владних повноважень - територіальний орган Служби судової охорони України (ТУ ССО у Закарпатській області);

спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що виникли внаслідок бездіяльності відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену постановою КМУ №168;

позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті: визнати протиправною бездіяльність ТУ ССО у Закарпатській області щодо ненарахування та невиплати додаткової щомісячної винагороди у розмірі, встановленому постановою КМУ №168 та зобов`язати ТУ ССО у Закарпатській області нарахувати і виплатити таку винагороду, починаючи з 24 лютого 2022 року.

При цьому вказав, що висновки у цій зразковій справі щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України №168 у посутньому зв`язку з положеннями статей 4 і 58 Конституції України, статей 161, 165 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", нормами Порядку №384 і Порядку №396 належить застосовувати в адміністративних справах про виплату на користь співробітників Служби судової охорони додаткової винагороди у правовідносинах, що виникли з 24 лютого 2022 року.

Так, розглядаючи зразкову справу, Верховний Суд у рішенні сформував такі висновки:

"Згідно зі статтею 165 Закону №1402-VIII грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з основних і додаткових його видів та виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

До додаткових видів грошового забезпечення Порядок №384 відносить, зокрема, винагороди.

Виходячи з цього, встановлена постановою Кабінету Міністрів України №168 додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони, яку держава взяла на себе обов`язок виплачувати їм на період дії воєнного стану в Україні.

У первинній редакції постанови Кабінету Міністрів України №168 розмір додаткової винагороди для співробітників Служби судової охорони, крім тих із них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, був визначений у фіксованому розмірі - 30000 гривень щомісячно.

Зміст внесених постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 змін до постанови №168 в частині визначення розміру додаткової винагороди "до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць" замість "30000 гривень щомісячно" не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом "пропорційність" із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

Правило щодо пропорційності розміру грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони до виконаної норми праці закріплено й у пункті 14 Порядку №384, згідно з яким при виплаті співробітникам грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення сум щомісячних основних, додаткових видів грошового забезпечення та премії за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

З огляду на викладене Суд дійшов висновку, що вказані зміни у правовому регулюванні спірних правовідносин не змінили обсягу права ОСОБА_1 на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 грн на місяць, передбаченому постановою №168 у первинній редакції, тому відхиляє доводи позивача щодо недопустимості застосування постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 для вирішення цього спору.

Відтак, виходячи з приписів частини третьої статті 7 КАС України, Суд не застосовує при визначенні розміру належної позивачу додаткової винагороди пункт 7 Порядку №396, на застосуванні якого наполягає ТУ ССО у Закарпатській області, оскільки за імперативною нормою частини другої статті 165 Закону №1402-VIII розмір грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони встановлюється Кабінетом Міністрів України, тоді як згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №289 "Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони" ДСА України уповноважена затверджувати виключно порядок його виплати.

Так само пунктом 21 постанови Кабінету Міністрів України №168 (у редакції постанови від 07.07.2022 №793), на виконання якого прийнятий Порядок №396, уповноважено керівників відповідних міністерств та державних органів, до яких, зокрема, належить ДСА України, визначити порядок і умови виплати додаткової винагороди, передбаченої цією постановою.

У зв`язку з цим визначення в пункті 7 Порядку №396 розмірів додаткової винагороди співробітникам Служби судової охорони за певними критеріями виходить за межі наданих ДСА України повноважень.

Крім того, Верховний Суд не вбачає підстав для застосування до спірних правовідносин Порядку №396 й у частині визначених ним порядку і умов виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди, оскільки спірні правовідносини виникли до прийняття і набрання чинності цим Порядком. Водночас у спірний період однорідні правовідносини щодо порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони були врегульовані Порядком №384, що й підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

При цьому відмова ТУ ССО у Закарпатській області у виплаті позивачу додаткової винагороди як однієї зі складових його грошового забезпечення з підстави відсутності відповідних бюджетних асигнувань, виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року право особи мирно володіти своїм майном, оскільки доки відповідні правові норми, що передбачають певні виплати, є чинними, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах (справа "Кечко проти України", заява №63134/00, рішення від 08 листопада 2005 року).

З огляду на викладене позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності ТУ ССО у Закарпатській області щодо ненарахування і невиплати йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168, та зобов`язання ТУ ССО у Закарпатській області нарахувати і виплатити позивачу вказану додаткову винагороду в розмірі 30000 грн на місяць (за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця), починаючи з 24 лютого 2022 року".

Велика Палата Верховного Суду 21.09.2023 залишила рішення в зразковій справі без змін (повний текст постанови за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/114021133) погодившись із правильністю висновків Верховного Суду щодо встановлення критеріїв, за якими справу віднесено до типових справ та із висновками щодо обрання та застосування норм матеріального права до спірних правовідносин.

При прийнятті рішення суд враховує, що ця справа за суб`єктним складом, підставами та предметом позову відповідає ознакам типової справи, що визначені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №260/3564/22. Отже, в силу частини третьої статті 291 КАС України, висновки Верховного Суду щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України №168 у їх зв`язку з положеннями статей 4 і 58 Конституції України, статей 161, 165 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", нормами Порядку №384 і Порядку №396, котрі належить застосовувати в адміністративних справах про виплату на користь співробітників Служби судової охорони додаткової винагороди у правовідносинах, що виникли з 24 лютого 2022 року, слід врахувати при вирішенні цієї судової справи.

В межах спірних правовідносин, відповідачем Територіальним управлінням Служби судової охорони у Тернопільській області не заперечується факт невиплати позивачу з 02.06.2022 по 31.12.2022 додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, окрім часткового перерахування коштів за період з 01.01.2023 по 20.01.2023.

Тому, належним та ефективним способом відновлення порушених прав позивача є визнання протиправною бездіяльності Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області щодо ненарахування і невиплати позивачу з 02 червня 2022 року по 20.01.2023 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу з 02.06.2022 по 20.01.2023 додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, в розмірі 30000 грн на місяць пропорційно до відпрацьованого робочого часу.

Додатково суд зазначає, що бюджетні правовідносини, які виникають між учасниками бюджетного процесу стосовно реалізації їхніх бюджетних повноважень (прав та обов`язків з управління бюджетними коштами), безпосередньо не стосуються позивача.

Тому, Територіальне управління Служби судової охорони у Тернопільській області є належним відповідачем у даній справі, оскільки саме цей суб`єкт владних повноважень допустив протиправну бездіяльність у спірних правовідносинах щодо виплати позивачу додаткової винагороди.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а сторони не надали суду доказів понесення інших видів судових витрат, що підлягають розподілу, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 з 02.06.2022 по 20.01.2023 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Тернопільській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", в розмірі 30000 грн на місяць пропорційно до відпрацьованого робочого часу, з 02.06.2022 по 20.01.2023.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено і підписано 13 травня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

відповідач:

- Територіальне управління Служби судової охорони у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Грушевського, 6, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 43293060).

Головуючий суддяМартиць О.І.