Рішення

від 13.05.2024 по справі 520/5136/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 травня 2024 року № 520/5136/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бадюкова Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби до Державної установи "Інститут патології хребта та суглобів ім. професора М.І. Ситенка Національної академії медичних наук України" про стягнення суми, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Київської окружної прокуратури м. Харкова (далі по тексту заявник, прокурор) в інтересах держави в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби (далі по тексту позивач, ПСО Держаудитслужби) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної установи "Інститут патології хребта та суглобів ім. професора М.І. Ситенка Національної академії медичних наук України" (далі по тексту відповідач, державна установа, Інститут ім. М.І. Ситенка), в якому просить суд:

- стягнути з Державної установи «Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка Національної академії медичних наук України» (код ЄДРПОУ 02012214) в дохід Державного бюджету України кошти, отримані як повернення дебіторської заборгованості, яка виникла у попередніх бюджетних періодах, у розмірі 320 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог заявник зазначив, що Інститутом не усунуто у повному обсязі порушення, виявлені в ході фінансового контролю, у строки, визначені Вимогою від 31.10.2023, та не перераховано кошти до Державного бюджету України в розмірі 320 тис. грн. При цьому, несвоєчасні розрахунки орендарів з Інститутом за попередні бюджетні періоду, не звільняють Інститут від відповідальності за порушення чинного бюджетного законодавства та обов`язку перерахування наявної дебіторської заборгованості до бюджету.

Ухвалою суду від 01.03.2024 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив суд надати відстрочку для погашення заборгованості перед держбюджетом на період до кінця поточного року, тобто до 31 грудня 2024 року, посилаючись на доводи викладені у ньому.

Представники заявника та позивача надали до суду відповіді на відзив відповідача, у яких підтримали свою правову позицію у повному обсязі.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Окружною прокуратурою опрацьовано результати ревізії, проведеної Північно-Східним офісом Держаудитслужби в Державній установі «Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка Національної академії медичних наук України», на предмет порушень чинного бюджетного законодавства.

Так, Північно-східним офісом Держаудитслужби у термін з 31.07.2023 по 11.10.2023 проведемо ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Інституту за період з 01.01.2021 по 30.06.2023.

За результатами ревізії складено акт від 18.10.2023 № 202004-22/05, який підписаний 18.10.2023 без заперечень.

Внаслідок проведених ревізійних дій встановлено порушень, що призвели до втрат фінансових ресурсів, на загальну суму 6 741 239,99 тис. гривень.

Зокрема, в ході проведення ревізії встановлено, що в поточному періоді 2023 року на реєстраційний рахунок Інституту надійшли суми повернення дебіторської заборгованості у вигляді коштів за відшкодування вартості комунальних послуг, спожитих орендарями у попередньому бюджетному періоді. Станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 будь-яка заборгованість Інституту перед надавачами комунальних послуг та енергоносіїв відсутня. Однак, в порушення вимог частини 1 статті 3 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VІ, пункту 2.4 Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов`язань бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.04.2014 № 372, отримані від орендарів кошти за спожиті комунальні послуги не було перераховано до державного бюджету, що призвело до недоотримання державним бюджетом коштів в загальній сумі 391,41 тис.гривень.

Внаслідок допущеного порушення Державному бюджету завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 391 412,94 тис. гривень.

За результатами ревізії Північно-Східним офісом Держаудитслужби на адресу Інституту направлено Вимогу від 31.10.2023 за № 202004-14/4543-2023 щодо повного усунення встановлених ревізією порушень з наданням вичерпної інформації про вжиті заходи з усунення порушень разом із завіреними належним чином копіями підтверджуючих первинних, розпорядчих та інших документів у строк до 01.12.2023.

Як слідує з відповіді Північно-східного офісу Держаудитслужби на адресу прокуратури від 05.01.2024, листами від 29.11.2023, від 11.12.2023 та від 29.12.2023, Інститутом надано інформацію з відповідними підтвердними документами про часткове усунення фінансових порушень на суму 6381,23 тис. грн., залишаються не перерахованим і до державного бюджету 360,0 тис. грн., що були отримані від орендарів за спожиті комунальні послуги. За інформацією Інституту, не сплачено 360,0 тис. грн. у зв`язку з недостатнім залишком коштів на спецрахунку Інституту, а також, що керівництво Інституту зобов`язується докласти всі зусилля для усунення цього порушення до 01.07.2024.

Згідно відповіді Інституту на адресу прокуратури від 17.01.2024, сума заборгованості перед Державним бюджетом України з цього питання наразі складає 320 тис. гривень.

Щодо повноважень прокурора звертатись в інтересах держави в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби, суд зазначає наступне.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2,23 Закону України «Про прокуратуру» та статтею 53 КАС України.

Згідно з частинами 1, 3, 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Як визначено частинами 4 та 5 статті 53 КАС України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починаєтеся 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповіді юго року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.

Згідно з пунктом 2.4 Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов`язань бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.04.2014 № 372, суми коштів, які надходять у поточному бюджетному періоді на реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Казначейства, або поточні рахунки, відкриті в установах банків (крім власних надходжень), як повернення дебіторської заборгованості, яка виникла у попередніх бюджетних періодах, перераховуються до доходів загального фонду відповідного бюджету.

На суми коштів, які надходять у поточному бюджетному періоді на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Казначейства, або поточні рахунки, відкриті в установах банків, як повернення дебіторської заборгованості, яка виникла у попередніх бюджетних періодах, за рахунок власних надходжень бюджетних установ коригується результат виконання кошторису з одночасним збільшенням доходів поточного періоду.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, бюджетний процес - регламентований бюджетним законодавством процес складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання, а також контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Частиною 2 статті 19 Бюджетного кодексу України передбачено, що на всіх стадіях бюджетного процесу здійснюються контроль за дотриманням бюджетного законодавства, аудит та оцінка ефективності управління бюджетними коштами відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 БК України, Учасниками бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (правами та обов`язками з управління бюджетними коштами).

Згідно з ст. 113 БК України, до повноважень органів державного фінансового контролю з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здійснення контролю, зокрема, за: цільовим, ефективним та результативним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів (включаючи проведення державного фінансового аудита); відповідністю взятих бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми; веденням бухгалтерського обліку, а також складанням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання, кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначено Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-ХІІ (далі по тексту Закон 2939-ХІІ)

Відповідно до частини першої статті 2 цього Закону 2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. (ч. 2 ст. 2 Закону 2939-ХІІ).

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону 2939-ХІІ, інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до п. 7 ст. 10 Закону 2939-ХІІ, органу державного фінансового контролю надано право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Згідно з пунктом 10 статті 10 Закону 2939-ХІІ органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Приписами пп. 3 п. 3 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі- Положення), передбачено, що основними завданнями Держаудитслужби є: здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.

Згідно з пп. 16 п. 6 Положення, Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

З аналізу викладених правових норм слідує, що при виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір у порядку, визначеному законодавством, і звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання актив.

Вимога орган державного фінансового контролю, спрямована на приведення роботі підконтрольної організації у відповідність з вимогами законодавства у майбутньому, є обов`язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово відшкодовані шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення органу державного фінансового контролю до суду з відповідним позовом.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №804/9567/13-а та від 13.11.2018 у справі №826/3437/14, а також вбачається з висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 20.03.2020 у справі №818/13/17, від 24.04.2020 у справі № 802/342/17-а.

Таким чином примусове стягнення з підконтрольного суб`єкта суми збитків, визначених у вимозі Держаудитслужби, у разі відсутності добровільного відшкодування коштів здійснюється в судовому порядку за окремим позовом Держаудитслужби про стягнення збитків.

Враховуючи викладене, задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення з Державної установи «Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка Національної академії медичних наук України» (код ЄДРПОУ 02012214) в дохід Державного бюджету України кошти, отримані як повернення дебіторської заборгованості, яка виникла у попередніх бюджетних періодах, у розмірі 320 000 грн.

Щодо надання відстрочки для погашення заборгованості перед держбюджетом на період до кінця поточного року, тобто до 31 грудня 2024 року, суд зазначає наступне.

Приписами частин 1-3 статті 378 КАС України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Заява про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника.

Підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже, відповідач має право звернутися до суду зі заявою про відстрочення виконання рішення суду на стадії його виконання.

Тому звернення відповідача зі заявою про відстрочення виконання судового рішення є передчасним.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Північно-східного офісу Держаудитслужби до Державної установи "Інститут патології хребта та суглобів ім. професора М.І. Ситенка Національної академії медичних наук України" про стягнення суми - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державної установи «Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка Національної академії медичних наук України» (код ЄДРПОУ 02012214) в дохід Державного бюджету України кошти, отримані як повернення дебіторської заборгованості, яка виникла у попередніх бюджетних періодах, у розмірі 320000,00 грн. (триста двадцять тисяч гривень 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 13 травня 2024 року.

Суддя Бадюков Ю.В.