Ухвала

від 13.05.2024 по справі 520/30083/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 травня 2024 р.Справа № 520/30083/23Суддя Другого апеляційного адміністративного суду П`янова Я.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 по справі № 520/30083/23

за позовом Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації

до Південного офісу Держаудитслужби

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Артос"

про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 відмовлено у задоволенні адміністративного позову Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації до Південного офісу Держаудитслужби , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Артос" про визнання протиправним та скасування висновку.

02.04.2024 (відповідно до штемпеля на конверті) на зазначене рішення суду Департамент капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації направив до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, яка надійшла 04.04.2024 та зареєстрована 09.04.2024.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2024 витребувано з Харківського окружного адміністративного суду справу № 520/30083/23, яка передана судді-доповідачу до розгляду 09.05.2024.

Вказана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки подана з пропуском строку, встановленого ст. 295 КАС України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Як убачається з матеріалів справи, повний текст оскаржуваного рішення виготовлено 27.02.2024, тоді як апеляційна скарга подана 02.04.2024 (відповідно до штемпеля на конверті), тобто, поза межами тридцятиденного строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 295 КАС України.

Колегія суддів зазначає, що встановлення строків для подання апеляційної скарги передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та своєчасного виконання ними передбачених КАС України та іншими законами процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Необхідно зауважити, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Як убачається зі змісту апеляційної скарги, позивач не порушував питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, зазначаючи лише про те, що про наявність оскаржуваного рішення дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень 29.02.2024, а тому останнім днем для звернення до суду з апеляційною скаргою є 01.04.2024 (з урахуванням вихідних днів).

В свою чергу, суд наголошує на тому, що вказані доводи не спростовують пропущення позивачем строку на апеляційне оскарження, оскільки апеляційна скарга подана 02.04.2024 (відповідно до штемпеля на конверті). Окрім того, відповідно до ст. 295 КАС України строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, а п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України передбачає право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, а отже подання відповідного клопотання.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи, що позивачем пропущено строк на апеляційне оскарження, і ним не порушується питання про поновлення такого строку, останньому необхідно надати до Другого апеляційного адміністративного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та обґрунтованих підстав для його поновлення з відповідними доказами.

Окрім того, вказана апеляційна скарга подана з порушенням вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як встановлено п. 1 частиною 5 вказаної статті, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Слід зазначити, що в порушення вимог наведеної статті заявником не надано квитанцію, з якої вбачається, що судовий збір за подання апеляційної скарги сплачено в повному обсязі.

З 01.11.2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір", частиною 1 статті 4 якого визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В свою чергу, відповідно до п. 35 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VIII від 06.12.2016 р., з 01.01.2017 р. у Законі України "Про судовий збір" частину 1 статті 4 викладено в такій редакції: "Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі".

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 - 2684 гривні.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону, чинній на час подання апеляційної скарги) встановлено, що розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

В свою чергу, в редакції Закону України "Про судовий збір" на час подання позову, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, встановлено судовий збір - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684, 00 грн.).

Таким чином, враховуючи дату подання позову та апеляційної скарги, в даному випадку 150 відсотків ставки судового збору за подання апеляційної скарги по справі за позовом немайнового характеру становить 4026, 00 грн. (2684, 00 х 150 %).

При цьому, відповідно до чинної на час подання апеляційної скарги редакції Закону України "Про судовий збір" заявник не наділений пільгами щодо сплати судового збору.

Клопотань про звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору апелянт не подає.

Отже, заявнику апеляційної скарги необхідно надати квитанцію про сплату судового збору в розмірі 4026, 00 грн.

Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору на реквізити: отримувач ГУК в Основ`янському районі м. Харкова, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку UA408999980313131206081020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "81" Апеляційні адміністративні суди в розмірі згідно з ст.4 Закону України "Про судовий збір".

Окрім того, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, 18.10.2023 введено в дію Закон України від 29.06.2023 №3200-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (далі Закон №3200-IX), який був розроблений для запровадження обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі ЄСІТС) представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, оскільки особи, які за законом зобов`язані зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС, зволікають з виконанням свого обов`язку.

Абзацом першим частини шостої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (тут і далі в редакції Закону №3200-IX) визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІСТ або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІСТ або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Відповідно до пунктів 24 27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, підсистема Електронний суд (далі Електронний суд) це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua.

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.

Отже, Департамент капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації, як орган державної влади, в силу приписів статті 18 КАС України зобов`язаний зареєструвати свій електронний кабінет в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Всупереч вищезазначеному, скаржник, маючи з 18.10.2023 обов`язок реєстрації свого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), зазначив в апеляційній скарзі відомості про відсутність електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Суд звертає увагу, що метою обов`язкової реєстрації електронного кабінету в ЄСІСТ є можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу.

Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Частиною 2 статті 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За таких обставин, відповідно до правил статті 298 КАС України, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації строку для обов`язкової реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) (Інструкція користувача Електронного кабінету розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою wiki.court.gov.ua).

Відповідно до приписів пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України у разі неусунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги остання буде повернута апелянту.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 299, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328, 329, 331 КАС України, суддя-доповідач, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 по справі № 520/30083/23 за позовом Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації до Південного офісу Держаудитслужби, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Артос" про визнання протиправним та скасування висновку - залишити без руху.

Надати Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом: 1) подання доказів про сплату судового збору в розмірі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн. 00 коп. за наступними реквізитами: отримувач ГУК в Основ`янському районі м. Харкова, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку UA408999980313131206081020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "81" Апеляційні адміністративні суди; 2) подання доказів про реєстрацію електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі); 3) подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та обґрунтованих підстав для його поновлення з відповідними доказами.

Роз`яснити Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги щодо направлення оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі згідно з ст.4 Закону України "Про судовий збір" та доказів про реєстрацію електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), відповідно до п.1 ч.4 ст.169 та ч. 5 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України питання про повернення апеляційної скарги буде вирішено протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Роз`яснити Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації, що якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Я.В. П`янова