Постанова

від 01.05.2024 по справі 380/7451/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/7451/22 пров. № А/857/254/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіОбрізко І.М.,

суддівІщук Л.П., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засіданняДемчик Л.Р.,

за участю представника позивачаКухарської О.В.,

за участю представника відповідачаБолотіна М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року, прийняте суддею Гулкевич І.З. у м. Львові, повний текст складено 20.11.2023 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемишлянські Лани» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

встановив:

ТОВ «Перемишлянські Лани» (надалі ТОВ, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (надалі ГУ ДПС у Львівській області), Державної податкової служби України (надалі ДПС України) про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) про відмову в реєстрації податкових накладних №3600241/40378113 від 30.12.2021, №3600242/40378113 від 30.12.2021; №3600236/40378113 від 30.12.2021, №3600238/40378113 від 30.12.2021, №3600239/40378113 від 30.12.2021; зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 15.12.2021; №2 від 16.12.2021, №3 від 17.12.2021; №4 від 20.12.2021; №5 від 21.12.2021.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд зазначив, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши, які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Натомість, судом встановлено, що надіслані позивачу квитанція містять вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

За змістом квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідного рішення.

Суд звернув увагу на те, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Тобто, всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

Суд зазначив, що ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні №1 від 15.12.2021, №2 від 16.12.2021, №3 від 17.12.2021, №4 від 20.12.2021, №5 від 21.12.2021 в ЄРПН датою подання їх на реєстрацію.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ГУ ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що причиною відмови у реєстрації податкових накладних є відсутність договорів, зокрема зовнішньо-економічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладних, а також відсутність розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, які свідчили б про проведені розрахунки за договорами.

Скаржник зазначив, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Звертає увагу на те, що на момент винесення оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН, позивач не виконав вимоги Податкового кодексу України та Порядку № 520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, і саме з цих підстав контролюючий орган відмовив в реєстрації таких.

Щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН спірні податкові накладні, то такі повноваження у останньої є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Просить скасувати рішення та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «Перемишлянські Лани» зареєстроване як юридична особа 29.03.2016.

Основний вид діяльності ТОВ - 01.11. Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

ТОВ як сільськогосподарський товаровиробник станом на 2021 було платником єдиного податку четвертої групи, що підтверджується довідкою ГУ ДПС у Львівській області №1304/13-01-18-10 від 14.12.2021.

10.12.2021 між ТОВ «Перемишлянські Лани» (Постачальник) та ТОВ «Птахофабрика Крупець» (Покупець) укладено договір поставки №10/12/2021, відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця насіння соняшника, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар і сплатити його вартість на умовах Договору.

Згідно з п.2.1 Договору, назва та кількість товару, його ціна за кожну одиницю кожної окремої поставки вказується у видатковій накладній на партію товару.

У відповідності до п.2.3 Договору, ціна, кількість, асортимент, одиниця виміру товару, визначається Сторонами перед кожною поставкою і вказується у Специфікаціях до даного Договору, що є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п.3.1 Договору, товар поставляється окремими партіями.

Пунктом 2.4 Договору визначено, що оплата проводиться шляхом перерахування 86% вартості партії товару в день поставки товару, решта 14% вартості партії товару протягом 2-х (двох) банківських днів з моменту реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Відповідно до Специфікації №1 до Договору поставки №10/12/2021 від 10.12.2021, Постачальник поставляє наступний товар: соняшник врожаю 2021, кількість 200 тон (+/- 10%), за ціною 20200,00 грн. за 1 тону.

На підставі Договору поставки №10/12/2021 від 10.12.2021 та Специфікації №1 до Договору №1 від 10.12.2021, згідно рахунку на оплату №2 від 14.12.2021, видаткової накладної №8 від 15.12.2021, видаткової накладної №9 від 16.12.2021, видаткової накладної №10 від 17.12.2021, видаткової накладної №11 від 20.12.2021, видаткової накладної №12 від 23.12.2021, видаткової накладної №13 від 28.12.2021, ТТН №522 від 15.12.2021, ТТН №523 від 16.12.2021, ТТН №524 від 16.12.2021, ТТН №526 від 16.12.2021, ТТН №527 від 16.12.2021, ТТН №528 від 17.12.2021, ТТН №538 від 20.12.2021, ТТН №565 від 23.12.2021, ТТН №566 від 23.12.2021, ТТН №585 від 28.12.2021, ТОВ «Перемишлянські Лани» реалізувало ТОВ «Птахофабрика Крупець» готову продукцію «Соняшник урожаю 2021» в кількості 195,64 т. за ціною 20200 грн. за тону на загальну суму 3 951 928,00 грн.

Згідно п.4 у Специфікації №1 від 10.12.2021 транспортування соняшнику до ТОВ «Птахофабрика Крупець» здійснювалось транспортом Покупця та за його рахунок.

Відповідно до банківських виписок від 15.12.2021 на суму 1000000,00 грн., від 20.12.2021 на суму 1000000,00 грн., від 21.12.2021 на суму 500000,00 грн. та 600000,00 грн., від 30.12.2021 на суму 367603,51 грн та 104622,74 грн., ТОВ «Птахофабрика Крупець» сплачено ТОВ «Перемишлянські Лани» на виконання Договору поставки №10/12/2021 від 10.12.2021 3 572 226,25 грн.

Решта суми, яка підлягає оплаті за поставлений товар, повинна була бути сплачена, згідно з умовами Договору, після реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Відповідно до приписів п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ «Перемишлянські Лани» за правилом першої події були виписані та зареєстрована податкові накладні: №1 від 15.12.2021, №2 від 16.12.2021, №3 від 17.12.2021, №4 від 20.12.2021, №5 від 21.12.2021, №6 від 23.12.2021, №7 від 28.12.2021.

Як вбачається із матеріалів справи, податкові накладні ТОВ «Перемишлянські Лани» №6 від 23.12.2021 та №7 від 28.12.2021 прийняті та зареєстровані в ЄРПН, що підтверджується відповідними квитанціями, долученими до позовної заяви.

В свою чергу, реєстрацію податкових накладних №1 від 15.12.2021, №2 від 16.12.2021, №3 від 17.12.2021, №4 від 20.12.2021, №5 від 21.12.2021 було зупинено, платнику запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначених у податкових накладних.

24.12.2021 ТОВ надіслано до ГУ ДПС України у Львівській області повідомлення №2 про подання пояснень та копій документів, до якого долучено письмові пояснення та копії документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, зокрема:

- копію договору поставки №10/12/2021 від 10.12.2021 із специфікацією, копії первинних документів, що підтверджують господарську операцію з поставки за договором №10/12/2021 від 10.12.2021 (копії видаткових накладних та ТТН, копії банківських виписок, копія акту звірки з покупцем); податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2021; договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (складу) від 28.01.2021; договір складського зберігання №17СЗ (КрЕК) від 13.08.2021; звіт про посівні площі сільськогосподарських культур (форма 4-сг); звіт про реалізацію продукції сільського господарства (форма 21-сг); звіти про збирання врожаю сільськогосподарських культур 2021 (форма 37-сг); повідомлення про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП; реєстри зважувань про прийом соняшника з поля за 2021; платіжні доручення по оплаті придбання ТМЦ для можливості здійснення сільськогосподарської діяльності (засоби захисту рослин, мінеральні добрива та ін.); оборотно-сальдова відомість по рахунку 10 за 2021 (перелік основних засобів, що перебувають на балансі підприємства); розшифрування собівартості готової продукції через аналіз рахунку 231; документи по реорганізації та приєднанні ТОВ «Луги-Агро» до ТОВ «Перемишлянські Лани» (протокол загальних зборів, передавальний акт, передавальний баланс); довідка позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Луги-Агро».

30.12.2021 комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування ГУ ДПС у Львівській області прийняла рішення №3600241/40378113 від 30.12.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 15.12.2021; №3600242/40378113 від 30.12.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 16.12.2021; №3600236/40378113 від 30.12.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 17.12.2021; №3600238/40378113 від 30.12.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 20.12.2021; №3600239/40378113 від 30.12.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 21.12.2021.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Згідно із пунктом 187.1 статті 187 ПК датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Як передбачено у пункті 201.1 статті 201 ПК, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із приписами пункту 201.10 статті 201 ПК при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 № 204) (далі як і раніше Порядок №1246).

За правилами пунктів 12 - 15 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України 11 грудня 2019 прийнято постанову № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165) визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно із приписами пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

За правилами пунктів 10-11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних позивача, слугувало те, що такі відповідають вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Водночас на момент формування квитанцій, якими зупинено реєстрацію цих накладних, Критерії ризиковості здійснення операцій визначалися додатком 3 до Порядку № 1165.

Відповідно до пункту 1 одним з таких критеріїв є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

На переконання апеляційного суду, пропозиція контролюючого органу ТОВ «Перемишлянські Лани» щодо надання пояснень та документів носили формальний характер та за своїм змістом дублювали припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку необхідних документів.

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 за № 1245/34216 (далі - Порядок № 520).

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено.

При цьому у пункті 5 Порядку №520 зазначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК у ЄРПН, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно із таким переліком.

На думку апеляційного суду, при оцінці обґрунтованості оспорюваного рішення слід виходити із загальних вимог, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, а саме його обґрунтованості та вмотивованості, та з урахуванням покладеного на суб`єкта владних повноважень приписами частини 2 статті 77 КАС України обов`язку доказування правомірності свого рішення.

Разом із тим, контролюючим органом у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не було вказано конкретної назви чи переліку документів, яких було б достатньо для прийняття рішення про їх реєстрацію в ЄРПН, що ставить платника податків у стан правової невизначеності, позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Відтак, апеляційний суд вважає, що недотримання контролюючим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкових накладних щодо належного оформлення квитанції вказує на протиправність рішень, прийнятих на наступному етапі рішень про відмову у реєстрації таких у ЄРПН.

Як свідчать матеріали справи, на пропозицію контролюючого органу позивачем було подано повідомлення про подання пояснень та копій документів, які передбачені пунктом 5 Порядку № 520, щодо зупинених податкових накладних, до якої додано на свій розсуд копії первинних документів, оформлених на виконання відповідних договірних відносин, у відповідності до вимог законодавства на підтвердження факту реального характеру господарських операцій.

При цьому апеляційний суд наголошує на тому, що у постановах від 12 листопада 2019 у справі №816/2183/18, від 21 травня 2019 у справі №0940/1240/18, від 18 лютого 2020 у справі №360/1776/19, від 27 квітня 2020 у справі №360/1050/19, від 18 червня 2020 у справі №824/245/19-а Верховний Суд вказував на те, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Так, згідно із нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України. У випадку зупинення реєстрації податкової накладної та прийняття відповідною комісією рішення про відмову в реєстрації, така податкова накладна реєструється у день набрання чинності судовим рішення про реєстрацію податкової накладної.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Посилання відповідача на те, що зобов`язання вчинити конкретну дію в даному випадку буде втручанням у дискреційні повноваження Державної податкової служби України слід оцінити критично з огляду на таке.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

При цьому, на законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Таким чином, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

В свою чергу, оскаржувані рішення №3600241/40378113 від 30.12.2021, №3600242/40378113 від 30.12.2021; №3600236/40378113 від 30.12.2021, №3600238/40378113 від 30.12.2021, №3600239/40378113 від 30.12.2021 прийнято всупереч вимогам Порядку №520, що свідчить про відсутність наміру у суб`єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення відповідно до чинного законодавства.

Зазначений висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18, від 22.07.2019 у справі №815/2985/18.

За таких обставин, на переконання суду, належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, датою їх подання на реєстрацію.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень, в особі Головного управління ДПС у Львівській області, діяв не у спосіб визначений законами та Конституцією України.

У статті 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року у справі №380/7451/22 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 13.05.2024.