Рішення

від 13.05.2024 по справі 501/1675/24

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 13.05.2024

Справа № 501/1675/24

2/501/1067/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 року м. Чорноморськ Одеської області

Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

головуючого судді Смирнова В.В.

за участю:

секретаря судового засідання Кочкіної О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Іллічівського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа: служба у справах дітей виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області) про встановлення факту самостійного виховання та догляду за дитиною,

В С Т А Н О В И В:

І. Виклад позиції позивача, відповідача:

Позивач звернувся з позовною заявою до ОСОБА_2 в якій просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) самостійно виховує, здійснює догляд та утримує неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без участі матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Заяву мотивує тим що у нього з відповідачкою ОСОБА_2 є спільна донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка знаходиться на його повному утриманню та він самостійно її виховує.

Підставою звернення до суду з вказаною позовною заявою слугувало те, що з 24.02.2022р. на всій території України введений режим воєнного стану та з того часу мати дитини з донькою жодних відносин не підтримує. В Україні оголошено повну мобілізацію, він є особою призовного віку, яка самостійно виховує дитину та у відповідності до вимог ст..23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину віком до 18 років.

У той же час законодавство не містить визначення поняття «батько», який самостійно виховує дитину віком до 18 років в зв`язку з чим він звернувся до суду.

ІІ. Заяви, клопотання

Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не прибув, надав суду заяву в якій вказав, що просить розглянути справу за його відсутності та задовольнити позовні вимоги (а.с.20).

Відповідачка в підготовче засідання не прибула, надала заяву в якій вказала, що визнає позовні в повному обсязі, просила справу розглянути за її відсутності (а.с.20).

IIІ. Процесуальні дії у справі

24 квітня 2024 року постановлена ухвала про відкриття провадження у справі, розгляд справ в порядку загального позовного провадження (а.с.15).

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Враховуючи, що відповідачка ОСОБА_2 надала суду заяву про визнання позову, то суд керуючись ч.3 ст.200 ЦПК України суд ухвалює рішення у справі.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось, оскільки розгляд справи здійснювався судом за відсутності учасників справи.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

29.08.2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований шлюб, що підтверджується копіє свідоцтва про шлюб (а.с.11).

У шлюбі у позивача та відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась донька ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.12).

Служба у справах дітей виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області в заяві зазначила, що в ході розгляду матеріалів справи встановлено, що малолітня ОСОБА_3 мешкає в сім`ї батька за адресою: АДРЕСА_1 .

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі № 363/214/17-ц від 22.08.2018 р. прийшов до висновку, що перелік юридичних фактів, які підлягають встановленню в судовому порядку є невичерпним і у судовому порядку можуть бути встановленні факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Наведеними у цій заяві обставинами підтверджують, що факт, який просить встановити позивач є юридичним, оскільки від його встановлення залежить виникнення особистих прав позивача та можливість безперешкодної реалізації його особистих прав. Встановлення факту перебування малолітньої дитини на самостійному вихованні і догляді позивача потрібно з метою захисту прав та інтересів дитини та прав заявника як батька.

Чинним законодавством не передбачений інший порядок його встановлення, він не пов`язаний з вирішенням спору про право та встановлення його іншим шляхом неможливе.

Іншого позасудового порядку встановлення даного факту, передбаченого законом, немає.

Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні із 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який на даний час продовжений.

У відповідності до абзацу 5 частини 1 статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.

Таким чином, законодавець визначив у абзаці 5 частини 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», гарантований захист дітей віком до 18 років, яких виховують самостійно військовозобов`язані жінки та чоловіки.

Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. ( ч. 2 ст. 3 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції ООН про права дитини, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до статті 18 цієї Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Судом встановлено, що неповнолітня ОСОБА_3 , проживає разом з батьком та батько самостійно виховує, матеріально забезпечує, піклується про освіту та стан здоров`я доньки, що підтвердила відповідачка.

Відтак, враховуючи встановлені судом обставини та зважаючи на те, що від встановлення факту самостійного виховання дитини до 18 років позивачем ОСОБА_1 залежить виникнення права останнього, передбаченого Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», то суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст..ст.263-265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа: служба у справах дітей виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області) про встановлення факту самостійного виховання та догляду за дитиною - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) самостійно виховує, здійснює догляд та утримує неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без участі матері - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В.Смирнов