Постанова

від 26.04.2024 по справі 575/738/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №575/738/23 Головуючий у суді 1-ї інстанції - В`юник Н. Г.Номер провадження 33/816/234/24 Суддя-доповідач Рунов В. Ю. Категорія 172-15 КУпАП

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 квітня 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., з участю секретаря судового засідання Демченко А. Д., розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 575/738/23 за апеляційною скаргою захисника СМИРНОВОЇ О. Л. на постанову судді Великописарівського районного суду Сумської області від 11.10.2023, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1

визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,

учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення:

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 ,

захисника - адвоката Смирнової О. Л.,

установив:

У поданій апеляційній скарзі захисник СМИРНОВА О. Л. просить закрити провадження в справі відносно ОСОБА_2 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, оскільки 25.07.2023 ОСОБА_2 не знаходився при виконанні службових обов`язків, до нього застосовувалися кайданки та був поміщений до кімнати для затриманих, протокол та інші документи були складені лише 26.07.2023, а свій підпис ОСОБА_2 поставив під психологічним тиском. Зазначає, що саме внаслідок прийняття препарату, призначеного за рекомендацією лікаря у ОСОБА_2 міг виникнути хворобливий стан, а суддя суду першої інстанції порушив право на захист, проігнорувавши заяву про відкладення розгляду справи.

Постановою судді Великописарівського районного суду Сумської області від 11.10.2023 ОСОБА_2 визнаний винним за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП і на нього накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. Стягнуто на користь держави 536,80 грн судового збору.

Згідно постанови судді, 25.07.2023 близько 10:20 під час шикування зміни прикордонних нарядів в місці розосередження особового складу було виявлено відсутність інспектора прикордонної служби ОСОБА_3 , який не прибув на службу та мав заступати в наряд, чим ОСОБА_3 порушив вимоги ст. 11, 13, 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, п. 1 Контракту проходження військової служби в ДПСУ.

Вислухавши доводи ОСОБА_2 та його захисника Смирнової О. Л., які підтримали апеляційну скаргу, просили скасувати постанову судді та закрити провадження в справі, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення № 120279 від 26.07.2023, суддя суду першої інстанції цілком вірно дійшла висновку, що ОСОБА_2 не прибув на військову службу, незважаючи на те, що мав заступити в наряд, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано та об`єктивно підтверджується доказами у справі, зокрема:

- копією висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.07.2023, з якого вбачається, що ОСОБА_2 від медичного огляду на стан сп`яніння відмовився (а. с. 2);

- письмовими поясненнями начальника першої прикордонної застави ОСОБА_4 , згідно яких 25.07.2023 близько 10:00 отримав доповідь, що під час ранкового шикування особового складу виявлено відсутність ОСОБА_2 , який мав заступити в наряд. За місцем проживання військовослужбовця встановлено, що він знаходиться з ознаками алкогольного сп`яніння, поводив себе агресивно, погрожував, на накази не реагував (а. с. 3);

- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_5 , яка працює фельдшером прикордонної застави, згідно яких 25.07.2023 близько 10:00 разом із заступником прикордонної застави прибули до місця проживання ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що останній не прибув до місця несення служби, перебував вдома та повідомив, що вживав алкогольні напої, скаржився на головний біль, відмовився від пропозиції обстеження у лікаря, підвищував голос та висловлювався нецензурно, на зауваження не реагував (а. с. 4);

- рапортом заступника начальника прикордонної застави з персоналу ОСОБА_6 від 26.07.2023, згідно якого 25.07.2023 о 10:00 під час ранкового шикування особового складу виявив відсутність ОСОБА_2 , який не прибув на службу та мав заступити в прикордонний наряд (а. с. 5);

- рапортом заступника начальника прикордонної застави з бойової та спеціальної підготовки ОСОБА_7 від 26.07.2023, згідно якого 25.07.2023 о 10:00 разом з фельдшером прикордонної застави прибули до місця проживання ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що останній не прибув до місця несення служби, перебував вдома, скаржився на головний біль, у останнього був виміряний артеріальний тиск, відмовився від пропозиції обстеження у лікаря, було чути запах алкоголю з порожнини рота, підвищував голос та висловлювався нецензурно (а. с. 6);

- відеозаписом долученого до матеріалів справи в. о. начальника першої прикордонної застави ОСОБА_7 , з якого вбачається, що ОСОБА_2 спочатку перебував у ліжку, а потім хиткою ходою прослідував до вбиральні, де перебував тривалий час. На зауваження не реагував, висловлював погрози на адресу присутніх, поводив себе агресивно та неадекватно (а. с. 15).

Доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП).

Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам. При цьому, досліджуючи під час розгляду письмові пояснення свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на предмет їх достовірності та допустимості, апеляційний суд вважає за можливе використати їх як доказ вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, оскільки ці письмові пояснення містять фактичні дані, на основі яких встановлюється певний юридичний факт і їх зміст об`єктивно узгоджується та співпадає з іншими безпосередньо дослідженими доказами в справі, враховуючи, що цей свідок, будучи повідомленим в установленому законом порядку про час і місце розгляду справи, не спростував перед судом у будь-який спосіб викладені ним у його письмових поясненнях обставини, що не протирічить принципам, які застосовуються у випадках, коли свідки обвинувачення не з`являються у судове засідання і надані ним раніше показання визнаються допустимими як докази, які узагальнені та уточнені ЄСПЛ у справі «Аль-Хавайя й Тахері проти Сполученого Королівства» (Al-Khawaja and Tahery v. the United Kingdom), заяви № 26766/05 і № 22228/06, ECHR 2011), згідно яких необхідно проводити три етапний аналіз відповідності положенням п. 1 і п.п. «d» п. 3 ст. 6 Конвенції того провадження, у якому показання свідка, який не був присутнім та допитаним у судовому засіданні, були визнані допустимими як доказ, оскільки у справі мали місце достатні урівноважуючі фактори, які забезпечили належну і чітку оцінку достовірності таких доказів, та надійні процесуальні гарантії, що компенсували недоліки, з якими зіткнулася сторона через допустимість неперевірених доказів, а також забезпечена загальна справедливість судового розгляду.

Крім того, військове правопорушення - це адміністративне правопорушення, яке вчинене військовослужбовцем, що тягне за собою адміністративну відповідальність, а згідно ч. 2 ст. 172-15 КУпАП відповідальність настає за недбале ставлення військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду. При цьому під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у невиконанні або неналежному виконанні військовою службовою особою своїх обов`язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, наказами командування.

Статтею 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ визначено обов`язки військовослужбовців, а саме: додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів ЗСУ; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою ЗСУ та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця ЗСУ; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Відповідно ст. 13, 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, військовослужбовець зобов`язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров`я звичок; кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; ці обов`язки визначаються статутами ЗСУ, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями, а згідно ст. 254 вказаного Статуту військовослужбовці зобов`язані негайно повідомити про захворювання безпосередньому начальникові, який зобов`язаний направити хворого до медичного пункту частини.

Особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про оборону»). При цьому особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, ЗСУ, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Відповідно Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на території України введено воєнний стан з 24.02.2022, після продовжень воєнний стан діє до теперішнього часу.

Апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи апеляційної скарги захисника Смирнової О. Л. про заперечення вчинення правопорушення ОСОБА_2 , оскільки його винуватість підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які є логічними, послідовними та такими, що узгоджуються між собою, в тому числі і складеним протоколом про адміністративне правопорушення, який останнім підписаний без будь-яких зауважень.

Доводи апеляційної скарги сторони захисту про те, що хворобливий стан ОСОБА_2 міг виникнути внаслідок вживання препарату, призначеного за рекомендацією лікаря, не заслуговують на увагу та спростовуються наявними у справі доказами.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги захисника про порушення судом першої інстанції права на захист, що полягає в ігноруванні заяви про відкладення розгляду справи, то вони також задоволенню не підлягають.

Зокрема, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (ст. 268 КУпАП). При цьому ОСОБА_2 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення і йому під особистий підпис вручена повістка на 11.10.2023, але жодного клопотання від ОСОБА_2 до суду першої інстанції не надходило.

Знаючи про те, що в провадженні суду на розгляді перебуває стосовно нього справа про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 об`єктивно міг і повинен був знайти можливість прийняти участь в її розгляді або ж скористатися своїм правом на відкладення судового розгляду за наявності для цього об`єктивних причин, чого зроблено не було.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом, для прискорення процедури слухання.

Що стосується доводів апеляційної скарги захисника з приводу того, що до ОСОБА_2 застосовувалися кайданки, то вони не заслуговують на увагу, так як спростовуються дослідженими в суді доказами у їх сукупності та взаємозв`язку, зокрема відеозаписами з технічних засобів наданих до суду першої інстанції, згідно яких ОСОБА_2 25.07.2023 виражався нецензурною лайкою, вів себе зухвало та аморально, на зауваження працівників прикордонної застави та поліцейських не реагував.

Будь-яких інших обґрунтованих доводів, які б підтверджували порушення вимог чинного законодавства при розгляді судом першої інстанції даної справи про адміністративне правопорушення у скарзі не наведено та доказів на спростування висновків судді районного суду апеляційному суду не надано.

Суддя суду першої інстанції не вийшла за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв`язку для доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

постановив:

Постанову судді Великописарівського районного суду Сумської області від 11.10.2023 відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника СМИРНОВОЇ О. Л. на цю постанову - без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В. Ю. Рунов