Ухвала

від 13.05.2024 по справі 766/5121/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/5121/24

н/п 2-о/766/400/24

УХВАЛА

про відмову в задоволенні клопотання

13.05.2024 року м. Херсон

Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Шестакова Я.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей Суворовської районної у м. Херсоні ради, ОСОБА_2 , особа, відносно якої вирішується питання: ОСОБА_3 , про усиновлення, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває вищезазначена цивільна справа.

13.05.2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява про проведення судового засідання призначеного 17.05.2024 року в режимі відеоконференції з Дружківським міським судом Донецької області.

Відповідно вимог ч.5 ст.212 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом, тобто, прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду.

Згідно вимог ч.2, 8 ст.212 ЦПК України, учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду або поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.

Аналіз наведеної норми свідчить, що прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Вказана норма не передбачає обов`язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання сторони.

Випадки, в яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції не визначені у законі. Проте, необхідність здійснення відеоконференції, на думку суду, визначається з врахуванням обставин справи, її складності та потребу у наданні пояснень залучених спеціалістів чи інших учасників процесу, які за станом здоров`я чи з інших незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов`язковою.

Враховуючи відсутність виключних обставин для здійснення розгляду справи в підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції, а також те, що зала судових засідань, в якій проводяться судові засідання, не оснащена технічною можливістю проведення в порядку ст. 212 ЦПК України судових засідань в режимі відеоконференції, а інші облаштовані зали судових засідань для проведення відеоконференцій зайняті у зв`язку з великою кількістю кримінальних проваджень, де обвинувачені перебувають під вартою, великою кількістю матеріалів, які розглядаються слідчими суддями, розгляд проводиться в залах судових засідань з застосуванням аудіо - та відеофіксації, а отже можливість провести розгляд відповідної цивільної справи в режимі відеоконференції в передбачені ЦПК строки є ускладненим, таким чином, з урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання заявника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

При цьому, суд наголошує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 №475/97-ВР (далі Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 "VarelaAssalinocontrelePortugal", заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Крім цього, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.11.2006 (скарга 73053/01 CASE OF JUSSILA v. FINLAND, суд вказав на те, що: "Європейський Суд не сумнівається в тому, що письмове провадження у справі часто може виявитись більш ефективним, ніж усний розгляд, для перевірки та забезпечення того, що платник податків надав точний звіт про свій майновий стан, підкріплений всіма необхідними документами. Суд не вважає переконливим довід заявника, що в ході розгляду цієї справи виникли міркування щодо достовірності, які потребували надання пояснень в усній формі.... та приймає довід держави-відповідача, що будь - які питання факту та питання права в цій справі могли бути належним чином розглянуті та вирішені на підставі матеріалів, наданих у письмовому вигляді. ... Оскільки заявнику була надана повна можливість наводити свої доводи у письмовому вигляді та надавати коментарі щодо відомостей, які надходили від податкових органів, Суд дійшов висновку, що вимоги справедливого судочинства були дотримані...".

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо застування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд роз`яснює право учасникам справи викласти свої позиції письмово, а також право заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (ч.3 ст. 211 ЦПК України).

Керуючись ст.ст.212, 260 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання заявника про проведення судового засідання у режимі відеоконференції - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

СуддяЯ. В. Шестакова