Рішення

від 14.05.2024 по справі 733/393/24

ІЧНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/182/24

Єдиний унікальний №733/393/24

Рішення

Іменем України

14 травня 2024 року м.Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

в складі: головуючого- судді Вовченка А.В.,

при секретарі Мошенець Л.М.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Сакун І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ічня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Ічнянської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю

В СТ АН ОВ ИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся досуду звказаним позовом,посилаючись нате,що вінна протязібільше 10років,а самез 2010року відкрито володієжитловим будинкомза адресою: АДРЕСА_1 ,зазначає,що забільше,як 13років відкритого,безперервного володінняданим житловимбудинком ніхтоне пред`являввимоги пройого повернення.Йому відомо,що однаіз власниць ОСОБА_2 виїхалана постійнепроживання дом.Донецьк,яке наданий часє окупованоютериторією ,а інша ОСОБА_3 померла в2016році ум.Вінниця.Ніхто ізспадкоємців просвоє правона вказанийжитловий будинокне заявляв. На підставі викладеного, просить суд ухвалити рішення, яким визнати за нею право власності за набувальною давністю на житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями, який розташований в АДРЕСА_1 .

Представник відповідача Ічнянської міської ради проти позову заперечував, мотивуючи тим, що не є належним відповідачем. Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або особа, яка вважає себе власником майна. Ічнянська міська рада не приймала рішення про передачу у комунальну власність житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , а отже не набула статусу власника житлового будинку Подібна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 22 лютого 2021 року по справі №607/21758/19. Отже , пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі №523/9076/16-ц, таким чином відсутні підстави для стягнення судових витрат з Ічнянської міської ради.

В судовому засіданні позивач та представник позивача - адвокат Сакун І.А. позовні вимоги підтримали повністю та просили суд позов задовольнити.

В судове засідання представник відповідача Ічнянської міської ради Прилуцького району Чернігівської області не з`явився, однак від представника міської ради надійшла заява, згідно якої просить суд розглянути справу у відсутність представника відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 в судовезасідання нез`явилася,хоча належнимчином повідомляласяпро часта місцерозгляду справи, в томучислі, шляхом поміщенняоголошення на офіційномусайті веб-порталісудової владиУкраїни(а.с.26,56).

Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, покази свідків та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Як вбачається з реєстру прав власності на нерухоме майно №59579127 від 22.02.2024 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 366949426 у реєстрі прав власності на нерухоме майно відомості про власника відсутні (а.с.11).

Відповідно до довідки ЦНАП Ічнянської міської ради № 07.1-15/243 від 22.02.2024 від 23 серпня 2022 року, в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 ніхто не зареєстрований (а.с.12).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть у м.Вінниця ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується даним витягом (а.с.30).

За відомостями Департаменту адміністративних послуг Вінницької територіальної громади в реєстрі територіальної громади за адресою : АДРЕСА_3 зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знята з реєстрації у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.60).

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №76254844 від 19.03.2024 року спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась (а.с.51).

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердили обставини, викладені в позовній заяві. Вказали, що є сусідами позивача, який з 2003 року відкрито користуються будинком, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 . Крім цього, свідки вказали, що ОСОБА_2 в м.Ічня не проживає і її місцезнаходження на даний час їм не відоме, а ОСОБА_3 померла. Щодного разу сусіди не бачили власників будинку.

За заявою ОСОБА_1 виготовлений технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_4 на своє ім`я(а.с.13-15).

Згідно довідки КП «Архітектура Ічнянщини» №43-24 від 22.02.2024 року станом на 31.12.2012 року право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано в реєстровій книзі №15 під номером203, по 1/3 частині за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, реєстр 2349 від 30.10.1980 року та по 1/6 частині згідно Свідоцтва про право на спадщину по закону від 05.03.1997 року, р.352(а.с.9).

Відповідно до Акту обстеження від 23.02.2024 року проведено обстеження житлового будинку в АДРЕСА_2 в результаті чого встановлено, що даним житловим будинком з 2010 року відкрито і безперервно володіє і розпоряджається ОСОБА_1 ,1983 року народження(а.с.8).

У Конституції України закріплені основні правові принципи регулювання відносин власності, головним з яких є принцип рівного визнання й захисту рівним чином усіх форм власності (статті 13, 14, 41).

Конституційні положення про право власності відображені в нормах діючого законодавства, зокрема в статті 344 ЦК України, якою встановлені правила застосування набувальної давності як одного зі способів набуття права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Частиною 4 ст. 344 ЦК України визначено, що право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Виходячи зі змісту ст. 344 ЦК України обставинами , які мають значення для справи, і, які повинен довести сам позивач (ч.1 ст. 81 ЦПК України), є законний об`єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність (тобто строк володіння).

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 7 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист прав власності та інших речових прав» при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя ст. 344 ЦК України). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга ст. 344 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК).

Виходячи зі змісту статей 335 і 344 ЦК, взяття безхазяйної нерухомої речі на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вона розміщена, і наступна відмова суду в переданні цієї нерухомої речі у комунальну власність не є необхідною умовою для набуття права власності на цей об`єкт третіми особами за набувальною давністю.

Позивач, пред`являючи позов зазначив відповідачем Ічнянську міську раду, однак міська рада не приймала рішення про передачу у комунальну власність житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_2 , а отже не набула статусу власника власника житлового будинку, а тому в позові до Ічнянської міської ради необхідно відмовити.

Таким чином, судом встановлено, що починаючи з 2010 року позивач ОСОБА_1 відкрито, безперервно користується житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані в АДРЕСА_2 , а тому позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивач не просив стягнути з відповідачів на його користь понесені ним судові витрати під час подачі позову до суду, то розподіл судових витрат, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судом не проводиться.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.4-13,19,76-81,89,206,259,263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Ічнянської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП - НОМЕР_1 , право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , до складу якого входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами.

В позові до Ічнянської міської ради відмовити.

Копію рішення направити сторонам для відома.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду 30-денний термін з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судоверішення виготовлено 14травня 2024року.

Суддя А. В. Вовченко