Рішення

від 14.05.2024 по справі 708/427/24

ЧИГИРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 708/427/24

Номер провадження № 2/708/175/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року

Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Івахненко О.Г.,

при секретарі Тендітній Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чигирині Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чигиринської міської ради про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом про визнання права власності на земельну ділянку, зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина на території Чигиринської міської ради Черкаського району.

До складу спадщини серед іншого майна увійшла земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в адмінмежах Галаганівської сільської ради Чигиринського району, загальною площею 3,15 га, що належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 058435 від 14.05.2004 року, виготовленого та зареєстрованого на імя ОСОБА_2 .

За життя померла заповіту не складала, тому спадкування належного їй майна відбувається за законом.

Позивач є сином померлої, і, відповідно, є спадкоємцем її майна першої черги за законом, інші спадкоємці відсутні.

Позивач прийняв спадщину після смерті матері у порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки був зареєстрований та постійно проживав разом з останньою на день її смерті.

Позивач звернувся до приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Кашицької О.Г. із заявою про прийняття спадщини законом, у зв`язку із чим нотаріусом було заведено та зареєстровано спадкову справу.

Однак нотаріусом 15.01.2024 року було винесено постанову № 3/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії та відмовлено у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що відповідно до свідцтва про смерть померла ОСОБА_2 , а державний акт на правовласності наземельну ділянку виданий на ім`я ОСОБА_2 .

Вказані розбіжності у правовстановлюючих документах виникли під час видачі померлій свідоцтва про народження та паспорта, де батьком останньої записаний (рос.) " ОСОБА_3 ", в той час як її по батькові помилково записано " ОСОБА_4 " замість " ОСОБА_5 ".

Зазначені обставини стали підставою для підставою для повторної видачі свідоцтва про смерть, але зміни до державного акту не вносились.

Тому позивач просить суд визнати за ним право власності на вказане спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надавши заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без його участі.

Відповідач,будучи належнимчином повідомленийпро часта місцерозгляду справи,в судове засідання не з'явився, надавши відзив на позов про відсутність заперечень щодо задоволення позову та розгляд справи без його участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 20.07.2006 року відповідно до повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 23.12.2016 померла ОСОБА_2 , після смерті якої на території Чигиринської міської ради Черкаської області відкрилася спадщина.

З огляду на те, що спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилася та була прийнята після 01 січня 2004 року, то правовідносини, що виникли, регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 1217 Цивільного кодексуУкраїни спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

Згідно з ч.1 ст. 1268 Цивільного кодексуУкраїни спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Як передбачено ч. 1 та ч. 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

У свою чергу місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, що регламентовано ч. 1 ст. 1221 ЦК України.

Зі змісту ч. 1 та ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України вбачається, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, статтею 1261 ЦК України визначено коло осіб, які входять до першої черги спадкоємців за законом, до яких зокрема віднесені діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу, або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно зі змістом частини 1 статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з матеріалами справи, ОСОБА_2 а була власницею земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адмінмежах Галаганівської сільської ради Чигиринського району, загальною площею 3,15 га, що належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 058435 від 14.05.2004 року, що підтверджується і довідкою відділу у Чигиринському районі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області № 29-23-0.340-464/112-20 від 05.11.2020 року.

Позивач відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 19.12.2016 року є рідним сином померлої ОСОБА_2 и, а отже, спадкоємцем її майна першої черги спадкування, відповідно до ст. 1261 ЦК України.

Судячи з Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 75175981 від 18.12.2023 року, приватним нотаріусомЧеркаського районногонотаріального округуКашицькою О.Г. після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 и заведено спадкову справу № 54/2023, номер у спадковому реєстрі - 71746460.

А згідно з довідкою № 47/06-01-06 від 18.12.2023 року, виданою виконавчим комітетом Чигиринської міської ради, ОСОБА_2 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 була зареєстрована у власному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де разом з нею був зареєстрований син ОСОБА_1 . Інші члени сімї, малолітні, неповнолітні, утриманці не були зареєстровані і не проживали.

Таким чином, судом встановлено, що позивач прийняв спадщину після смерті матері у порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України та звернувся нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Згідно даних приватного нотаріусаЧеркаського районногонотаріального округуКашицької О.Г. із заявою про прийняття спадщини щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 та із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину звертався ОСОБА_1 . від 18.12.2023 року.

А як вбачається з матеріалів справи, інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про видачу свідоцтва про право на спадщину до нотаріальної контори не зверталися.

У той же час, як вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 3/02-31 від 15.01.2024 року приватним нотаріусомЧеркаського районногонотаріального округуКашицькою О.Г. позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку після смерті його матері ОСОБА_2 и, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що відповідно до свідцтва про смерть померла ОСОБА_2 , а державний акт на правовласності наземельну ділянку виданий на ім`я ОСОБА_2 .

А згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Разом з тим, судом встановлено з матеріалів справи, зокрема з відповіді Олександрівського сектору Центрально-південного міжрегіонального управління ДМС України № 3514-134/3514.1-24 від 08.03.2024 року на адвокатський запит, що розбіжності у правовстановлюючих документах виникли під час видачі померлій ОСОБА_6 свідоцтва про народження та паспорта батьком останньої зазначений (рос.) " ОСОБА_3 ", в той час як її по батькові помилково записано " ОСОБА_4 " замість " ОСОБА_5 ".

Очевидно, що виявлення цих обставин стало підставою для повторної видачі свідоцтва про смерть на ім`я ОСОБА_2 , але зміни до державного акту на правовласності наземельну ділянку серії ЧР № 058435 від 14.05.2004 року не вносились, про що свідчить рішення державного реєстратора Чабаненко Н.О. № 70913205 від 27.12.2023 року про відмову у проведенні реєстраційних дій.

Згідно з експертним висновком експерта Українського бюро лінгвістичних експертиз № 056/148-а/2 від 30.01.2024 року розбіжності в записах у правовстановлюючих документах спадкодавця та позивача виникли внаслідок документальної фіксації форм імені по батькові, утворених від етимологічно неспоріднених варіантів особового імені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 через посередництво однакових розмовних і здрібнілих форм цих імен.

Як передбаченоч. 2ст.16ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Згідно ч.1ст. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Таким чином, оцінюючи зібрані докази в їх сукупності шляхом повного і всебічного дослідження за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає можливим позов задовольнити та визнати за позивачем право власності на вище вказане спадкове майно після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

На підставівикладеного,ст.ст.328,1217,1220,1221,1223,1261,1262,1268,1269,1270,1271ЦК України,керуючись ст.ст. 13,16,81,82,141,268,354 ЦПКУкраїни,суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Чигиринської міської ради про визнанняправа власностіна земельніділянки впорядку спадкуванняза законом задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживаючим за адресою: АДРЕСА_2 ) в порядку спадкування за законом право власності на земельні ділянки загальною площею 3,15 га (2,55 га - рілля, кадастровий номер 7125481200:01:000:0324; 0,60 га - сіножаті, кадастровий номер 7125481200:01:000:0669) для ведення товарногосільськогосподарського виробництва, розташовані на території Галаганівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області (нині - територія Чигиринської міської ради Черкаського району Черкаської області), котрі на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 058435 від 14.05.2004 року за реєстраційним номером 326, виданого на імя ОСОБА_2 , належали померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 і.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.Г. Івахненко