Ухвала

від 30.04.2024 по справі 757/19369/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/19369/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання сторони кримінального провадження № 62022000000000160 від 04.04.2022 - заступник Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 62022000000000160 від 04.04.2022 - заступник Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Прокурор в судове засідання не з`явився, проте подав письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій клопотання з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити. Розгляд справи просив здійснювати без виклику власників майна.

Зважаючи на позицію органу досудового розслідування, слідчий суддя визнав за можливе проводити розгляд клопотання без повідомлення власника майна, з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України, передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи положення закону та принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання на підставі наявних доказів.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000160 від 04.04.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 110-2, ч. 3 ст. 436-2, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 110-2, ст. 198, ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 385, ч. 2 ст. 364 КК України.

В обґрунтування клопотання прокурор вказує наступне.

Досудовим розслідування встановлено, що на території України здійснюють господарську діяльність ряд суб`єктів господарювання, службові особи яких з використанням засобів масової інформації виправдовують, визнають правомірною та заперечують збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, представляючи збройну агресію так званої російської федерації проти України як внутрішній громадянський конфлікт, та майно яких у свою чергу підпадає під засади примусового вилучення в Україні об`єктів права власності російської федерації та її резидентів.

Окрім цього, на території України здійснюють господарську діяльність юридичні особи кінцевими бенефіціарами яких прямо або опосередковано є російська федерація та/або громадяни російської федерації, а також особи, які не є громадянами російської федерації, але мають найбільш тісний зв`язок з російською федерацією, які шляхом отримання прибутку від діяльності вказаних підприємств здійснюють фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України, що призвели до інших тяжких наслідків.

Відповідно до отриманої від оперативного підрозділу інформації встановлено, що до вчинення вказаних кримінальних правопорушень може бути причетний ОСОБА_4 , який повністю виправдовує та підтримує збройну агресію російської федерації проти України, має тісний зв`язок з країною-агресором російською федерацією та її представниками, є засновником та керівником ряду підприємств від діяльності яких отримає прибуток та здійснює фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону, що призводить до інших тяжких наслідків.

Разом з громадянкою російської федерації ОСОБА_5 ОСОБА_4 є засновником ТОВ «Роганський Картон» (ЄДРПОУ 30989498).

ОСОБА_4 , тісно пов`язаний з представниками органів державної влади російської федерації та представниками окупаційної влади на тимчасово окупованій території Херсонської області. Зокрема, він фінансував протиправну діяльність громадян України ОСОБА_6 та ОСОБА_7 направлену проти України, підтримував проведення незаконних виборів на тимчасово окупованій території Херсонської області у вересні 2023 року, що проводились окупаційною владою російської федерації, фінансував передвиборчі кампанії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , яких обрано депутатами до так званої «Херсонской областной Думы первого созыва» при окупаційній владі за партійним списком політичної партії «Единая россия» та на теперішній час продовжує фінансувати незаконну діяльність на тимчасово окупованій території України, тим сам являючись пособником останніх у здійсненні колабораційної діяльності та діянь, умисно вчинених на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній, інформаційній безпеці України.

Крім того, ОСОБА_4 , постійно контактує з ОСОБА_8 (прізвисько - ОСОБА_8 ), який організовував людей, так званих «тітушок» на Євромайдані, який наразі знаходиться на тимчасово окупованих територіях України, співпрацює з рф.

Встановлено, що ОСОБА_4 є довіреною особою ОСОБА_8 , керує його бізнес процесами на території України та безпосередньо організовує передачу грошових коштів, отриманих від ведення господарської діяльності підконтрольних підприємств на фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України.

За отриманою від оперативного підрозділу інформацією, влада російської федерації призначила ОСОБА_8 так званим «смотрящим» за в`язницями на всій території російської федерації та на тимчасово окупованих територіях України. Останній на виконання завдання представників влади російської федерації, створив нову приватну військову компанію, до фінансування якої залучив ОСОБА_4 .

Також встановлено, що ОСОБА_8 веде публічну діяльність як «председатель наблюдательного совета федерации бокса донецкой народной республики», регулярно приймає участь у спортивних заходах що проводить вказана організація на тимчасово окупованій території України.

За фінансової допомоги ОСОБА_4 , з використанням вказаної федерації, ОСОБА_8 організував підготовку бійців, яких тренують для подальшої участі у веденні збройної агресії проти України.

Під час виконання доручення прокурора у кримінальному провадженні встановлено, що документи, матеріали та інформація, які необхідні для повного та об`єктивного розслідування кримінального провадження, можуть знаходитися в транспортному засобі марки PORSCHE моделі 911 CARRERA 4, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , який відповідно до реєстраційної картки ТЗ належить на праві приватної власності ОСОБА_10 , РНОКПП: НОМЕР_3 , та перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_4 .

За таких обставин, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінальних правопорушень та відшукання майна, яке було здобуте у результаті їх вчинення виникла необхідність у проведенні обшуку у зазначеному автомобілі.

11.04.2024 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.04.2024 постановленої у справі № 757/15066/24-к в період часу з 13 год. 50 хв. до 17 год. 31 хв. проведено обшук транспортного засобу марки PORSCHE моделі 911 CARRERA 4, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , який знаходився за адресою м. Київ,

вул. Жилянська, на лівій стороні навпроти буд. № 55 біля будівлі, яку займає страхова компанія «UNIQA» по АДРЕСА_1 , яким фактично користується ОСОБА_4 в ході якого, відшукано та вилучено такі речі та документи:

- грошові кошти на загальну суму 446 600 гривень та 1940 доларів США;

- мобільний телефон марки iPhone 12Pro;

- документи щодо кандидатів на посади, зокрема біографічні довідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , наказ про відзначення нагородною зброєю ОСОБА_18 , кандидатів на посаду ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , вcього на 21 арк.;

- чорнові записи, які починаються та закінчуються зі слів «нечосов...фондів» на 1 арк.;

- короткий опис «Дрогобицького заводу автомобільних кранів» на 5 арк.;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 та ключі від автомобіля з емблемою;

- автомобіль марки PORSCHE моделі 911 CARRERA 4, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , сірого кольору.

На мобільному телефоні, виявленому під час обшуку наявна система логічного захисту із паролем доступу, який ОСОБА_4 відмовився надавати слідчому, якому він був необхідний з метою отримання доступу до вмісту телефону, у зв`язку з чим мобільний телефон вилучено.

Рішення про вилучення телефону прийнято у зв`язку з обмеженням доступу власником та тим, що доступ до нього пов`язаний із подоланням системи логічного захисту, а також у зв`язку із можливою наявністю на телефоні листування, яке має значення для досудового розслідування.

Також, у контексті потреб досудового розслідування існує необхідність у подальшому утриманні мобільного телефону для проведення експертного дослідження, яке дозволить у повному обсязі скопіювати наявні на пристроях файли та перевірити їх на предмет наявності видалених файлів. Відтак, накладення арешту на даному етапі досудового розслідування є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження, і переслідує легітимну мету.

При цьому, ОСОБА_4 може бути ознайомлений із методами роботи правоохоронних органів та володіє знаннями щодо зберігання, відтворення та знищення інформації на різноманітних носіях інформації. Відтак, ризик знищення або приховання відшукуваних речей і документів, зокрема інформації, що міститься на вилученому мобільному телефоні неспівмірно перевищує ступінь втручання у права та свободи особи, що виникне.

Щодо тимчасово вилученого майна, а саме зазначеного транспортного засобу, прокурор зазначає, що ОСОБА_4 під час можливого фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України та передачі з цією метою грошових коштів, отриманих від ведення господарської діяльності підконтрольних йому та ОСОБА_8 підприємств може використовувати цей автомобіль, що вказує на наявність ознак, які дають обґрунтовані підстави віднести його до категорії речових доказів, а саме знаряддя вчинення кримінальних правопорушень.

Крім того, вказаний транспортний засіб, може бути прихований, пошкоджений, знищений, або відчужений ОСОБА_4 або іншими особами, що виправдовує такий сутінь втручання у права та свободи особи, про які йдеться у цьому клопотанні та свідчить про необхідність заборонити відчужувати та розпоряджатись автомобілем.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_4 транспортний засіб належить на праві приватної власності ОСОБА_10 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка зі слів ОСОБА_4 є його дружиною.

Після вилучення зазначеного транспортного засобу 11.04.2024 його передано на відповідальне зберігання ТОВ «Укрспецпарк» та розміщено на спеціальному майданчику при ГУНП у Київській області, за адресою: АДРЕСА_2 .

Також, під час обшуку вилучено грошові кошти щодо законності походження яких слідчому не надано належних доказів.

В подальшому, стосовно грошових коштів, які є тимчасово вилученим майном органом досудового розслідування заплановано провести низку слідчих та процесуальних дій, а саме: встановити джерела їх походження, провести огляд та експертне дослідження (за необхідності), допитати ОСОБА_4 щодо обставин набуття ним цих грошових коштів у власність, провести моніторинг доходів та видатків ОСОБА_4 за останні 10 років.

Вилучені під час обшуку транспортного засобу марки PORSCHE моделі 911 CARRERA 4, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , речі та документи слідчим визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене існують обґрунтовані підстави вважати, що вилучене під час обшуку майно третьої особи, яке не входить до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку та відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України вважається тимчасово вилученим майном є доказом кримінальних правопорушень.

Вказані речі та документи, які не входить до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку та відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України вважається тимчасово вилученим майном мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, та можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема на вказаному мобільному телефоні можуть знаходитися документи та переписка, яка має значення для встановлення всіх обставин кримінального провадження, а грошові кошти та транспортний засіб можуть бути примусово безоплатно вилучені у власність держави у разі застосування спеціальної конфіскації.

Згідно відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України ОСОБА_21 , має право на зайняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтва № 2240 від 12.04.2006, виданого Донецькою обласною КДКА.

З метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно.

Статтею 170 КПК України, передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Крім того, арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Стаття 96-2 КК України передбачає випадки застосування спеціальної конфіскації, а саме: спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:

1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення;

3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;

4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту, з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог ст. 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.

Прокурором наведено вагомі доводи, які свідчать про необхідність накладення арешту на вказане майно, для ефективного розслідування.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою забезпечення цілей кримінального провадження, а саме: збереження речових доказів.

Разом з цим, слідчий суддя враховує й те, що у даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.

За таких обставин приходжу до висновку про задоволення клопотання.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 26, 107, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на речі і документи, вилучені 11.04.2024 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.04.2024 під час проведення обшуку транспортного засобі марки PORSCHE моделі 911 CARRERA 4, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_4 , а саме:

- грошові кошти на загальну суму 446 600 гривень та 1940 доларів США;

- мобільний телефон марки iPhone 12 Pro;

- документи щодо кандидатів на посади, зокрема біографічні довідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , наказ про відзначення нагородною зброєю ОСОБА_18 , кандидатів на посаду ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , вcього на 21 арк.;

- чорнові записи, які починаються та закінчуються зі слів «нечосов...фондів» на 1 арк.;

- короткий опис «Дрогобицького заводу автомобільних кранів» на 5 арк.;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 та ключі від автомобіля з емблемою;

- автомобіль марки PORSCHE моделі 911 CARRERA 4, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , сірого кольору, який належить на праві приватної власності ОСОБА_10 , РНОКПП: НОМЕР_3 , та перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_4 із забороною розпоряджання вказаним автомобілем та його відчуження.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1