Ухвала

від 13.05.2024 по справі 761/17170/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/17170/24

Провадження № 1-кс/761/11316/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12017100100009422 від 08.08.2017, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України, про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12017100100009422 від 08.08.2017, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України, про арешт майна, а саме, на: нежилу будівлю з/б виробів літ. В за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 1310897980000), що на даний час зареєстрована за ТОВ «Юніт Сіті Фінанс»; нежилу будівлю механічно-електричних майстерень (літ. З) за адресою: АДРЕСА_3, що є державною власністю та зареєстрована за Державним центром зайнятості.

Клопотання мотивоване тим, що Шевченківським УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100100009422 від 08.08.2017, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 01.10.2004 між Київським міським центром зайнятості та ТОВ «Агротехпостач» (код ЄРДПОУ 30403783) укладено договір міни нежилої будівлі на нежилу будівлю. У відповідності з цим договором Київський міський центр зайнятості міняє належну йому на праві власності двоповерхову нежилу будівлю (літ. А) за адресою: АДРЕСА_2 на належну на праві власності ТОВ «Агротехпостач» нежилу будівлю механічно-електричних майстерень (літ. З) за адресою: АДРЕСА_3 .

31.05.2007 актом №260-б Київський міський центр зайнятості передає нежилу будівля механічно-електричних майстерень (літ. З) що має загальну площу 577,00 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 на баланс Державного центру зайнятості.

У відповідності до Технічного паспорту виготовленого КП «КМБТІ» станом 01.08.2016 (інвентаризаційна справа №19296), а саме згідно з Експлікацією до плану поверхів нежила будівля механічно-електричних майстерень (літ.З) має загальну площу 706,1 кв.м. унаслідок самочинної реконструкції.

Як зазначає прокурор в своєму клопотанні, що 26.07.2017 відповідно до договору купівлі-продажу нежилої будівлі, ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_5 придбав нежилу будівлю з/б виробів ( АДРЕСА_4 .

За рахунок виготовлення технічного паспорту ТОВ «Авістор» за інвентаризаційною справою 2281/07-17 від 04.07.2017 на виробничий будинок по АДРЕСА_3 було внесено зміни до схематичного плану земельної ділянки, зокрема змінено розташування будівель літ.В та літ.З, що по АДРЕСА_3 .

Крім того, у подальшому, на підставі довідки ТОВ «БТІ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ: 38656705) №263 від 05.02.2019 було змінено: загальну площу нежитлового приміщення яка становила 206,5 кв.м. на 709,5 кв.м.; адресу з АДРЕСА_5 . При цьому, згідно листа відповіді від інженера з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_6 реєстраційний номер 6248-23 від 05.05.2023, остання повідомила, що ніякого відношення до виготовлення та підписання вказаного документу не має, довідку №263 від 05.02.2019 не виготовляла, не підписувала, печатку не проставляла.

У подальшому, згідно акту приймання-передачі від 26.02.2019 року, ОСОБА_5 передав нежитлове приміщення - нежилу будівлю з/б виробів (літ.В) що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 709,5 кв.м. в статутний капітал ТОВ «Юніт Сіті Фінанс» код ЄДРПОУ 42836479.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на даний час, ТОВ «ЮНІТ СІТІ ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 42836479 є власником нежилої будівлі літ.В загальною площею 709,5 кв.м. по АДРЕСА_1

При цьому відповідно до листа Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, поштова адреса нерухомому майну за адресою: АДРЕСА_1, не присвоювалась.

У подальшому, ФОП ОСОБА_7 на підставі завідомо підроблених документів розроблена технічна документація з інвентаризацією земельної ділянки площею 0,4967 га на підставі чого відповідні відомості внесено до Державного земельного кадастру України під номером 8000000000:91:083:0040 за адресом: АДРЕСА_1 .

У відповідності до Публічної кадастрової карти України саме на земельній ділянці площею 0,4967 га з кадастровим номером 8000000000:91:083:0040 за адресою АДРЕСА_1 , знаходиться нежила будівля механічно-електричних майстерень (літ.З), яка має адресу: АДРЕСА_3 та перебуває на балансі Державного центру зайнятості, а не нежила будівля загальною площею 206,5 кв.м. площа якого змінена на 709,5 кв.м., та за версією ТОВ «ЮНІТ СІТІ ФІНАНС» розташована на АДРЕСА_1

Рішенням Київської міської ради від 08.07.2021 №2076/2117, передано ТОВ «Юніт Сіті Фінанс» земельну ділянку в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі на АДРЕСА_1 .

Разом із цим, в пояснювальній записці до вказаного проекту рішення Київської міської ради вказувалось, що відповідно до листа Державного центру зайнятості на балансі перебуває нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_6 загальною площею 706,1 кв.м. яка розміщена на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:91:083:0040.

Крім того, наявність майна на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:91:083:0040 саме Державного центру зайнятості, підтверджується у тому числі інформацією з кадастрової справи зазначеної земельної ділянки.

Так, відповідно до даних з кадастрової справи земельної ділянки, вбачається, що Державний центр зайнятості 05.08.2010 звертався з клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою на земельну ділянку по АДРЕСА_7 , для будівництва та експлуатації житлово-будівельного комплексу з вбудованими торговельними та офісними приміщеннями. Однак, Київською міською радою у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою 31.12.2010, враховуючи наявність відомостей про накладення на земельну ділянку постановою слідчого відділу ГУ СБУ в місті Києві від 03.09.2010 арешту, відмовлено.

14.12.2020 проведено із залученням працівників Державного центру зайнятості, КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» огляд земельної ділянки 8000000000:91:083:0040, яка обліковується за адресою АДРЕСА_1 , в ході огляду якої службовими особами вказаних установ підтверджено розміщення на ній саме нежитлової будівлі АДРЕСА_3 , яка належить Державному центру зайнятості.

Постановами слідчого у кримінальному провадженні у кримінальному провадженні призначались Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України комплексні судові земельно-технічні та будівельно-технічні експертизи, однак до цього часу експертні висновки не виготовлені.

25.04.2024 в ході проведення огляду місцевості вздовж вулиці Дорогожицької, поруч з магазином «Сільпо», що по АДРЕСА_8 , встановлено, що на даний час здійснюється реконструкція приміщення будівлі, яка знаходиться на земельній ділянці 8000000000:91:083:0040 та яка була оглянута 14.12.2020.

01.12.2020 слідчим Шевченківського управління поліції ГУНП в м. Києві ОСОБА_8 винесено постанову про визнання речовим доказом нежилу будівлю з/б виробів літ. В за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 1310897980000) та нежитлову будівлю механічно-електричних майстерень (літ. З) за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки ці об`єкти є об`єктами кримінально-протиправних дій.

Прокурор в своєму клопотанні зазначає, що органом досудового розслідування встановлені об`єктивні обставини, що у своїй сукупності підтверджують факти того, що відносно вищезазначеного майна, вчиняються активні протиправні дії та останні піддаються незаконному протиправному впливу, при цьому являючись об`єктами кримінально протиправних дій.

Відтак, з метою збереження речових доказів, прокурор просить накласти арешт на вищезазначене майно.

Також прокурор в своєму клопотанні відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України просив розглянути його без участі власника нерухомого майна та зацікавлених осіб для попередження можливості відчуження вказаного майна.

В судове засідання прокурор не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, однак подав до суду заяву, в якій просив здійснити розгляд клопотання без його участі та задовольнити клопотання про арешт майна з підстав у ньому наведених.

Враховуючи те, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт не було тимчасово вилучене, то розгляд клопотання відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України можливо здійснити без повідомлення власника майна.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про наступне.

Так, у провадженні Шевченківським УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100100009422 від 08.08.2017, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України.

Як вбачається з матеріалів клопотання, накласти арешт на вказане майно прокурор просить з метою збереження речових доказів, оскільки вказане майно є об`єктом кримінально-протиправних дій.

Так, згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

При цьому, ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, в силу ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.

Постановою слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 від 01.12.2020 зазначене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положеннями ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

З урахуванням викладеного, арешт майна з огляду на положення, передбачені п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Водночас, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

Так, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За таких обставин, враховуючи приписи процесуального закону, слідчий суддя дійшов висновку, що матеріалами клопотання обґрунтовано та встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, з метою уникнення можливості його відчуження, забезпечення збереження речових доказів, що залишили на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, з огляду на те, що у випадку його незастосування це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.

Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального правопорушення станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Враховуючи викладене та правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100100009422 від 08.08.2017, та в межах якого подано дане клопотання, а також фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, псування, знищення, перетворення майна, яке постановою слідчого від 01.12.2020 визнано речовим доказом та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, дійшов висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно, а саме, на: нежилу будівлю з/б виробів літ. В за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 1310897980000), що на даний час зареєстрована за ТОВ «Юніт Сіті Фінанс»; нежилу будівлю механічно-електричних майстерень (літ. З) за адресою: АДРЕСА_3 , що є державною власністю та зареєстрована за Державним центром зайнятості.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 309, 310, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12017100100009422 від 08.08.2017, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України, про арешт майна- задовольнити.

Накласти арешт на майно, із забороною вчиняти будь-які дії відносно вказаного майна, проводити будівельні, земляні роботи, у тому числі здійснювати реконструкцію вказаного майна, а саме, на:

-нежилу будівлю з/б виробів літ. В за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 1310897980000), що на даний час зареєстрована за ТОВ «Юніт Сіті Фінанс»;

-нежилу будівлю механічно-електричних майстерень (літ. З) за адресою: АДРЕСА_3, що є державною власністю та зареєстрована за Державним центром зайнятості.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Слідчий суддя ОСОБА_1