Постанова від 14.05.2024 по справі 623/490/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 623/490/22

Номер провадження 22-ц/818/802/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2024 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Мальованого Ю.М.,

суддів: Бурлака І.В., Тичкової О.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 грудня 2023 року в складі судді Цвіри Д.М. у справі № 623/490/22 за заявою Комунального підприємства «Благоустрій міста Ізюм» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з управління багатоквартирним будинком, -

В С Т А Н О В И В :

16 лютого 2022 року Комунальне підприємство «Благоустрій міста Ізюма» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з управління багатоквартирним будинком.

18 серпня 2023 року Дзержинським районним судом м. Харкова видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком, станом на 01 січня 2022 року в розмірі 15938,22 грн та судовий збір у розмірі 248,10 грн.

28 листопада 2023 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла заява представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Олексія Квартенко про скасування судового наказу по справі за заявоюКомунального підприємства «Благоустрій міста Ізюм» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з управління багатоквартирним будинком.

Заяву обґрунтовано тим, що копію вказаного судового наказу заявник не отримав, про існування цього наказу довідався лише 18 листопада 2023 року з Єдиного державного реєстру судових рішень, до якого він був змушений звернутися з огляду на факт блокування коштів на картковому рахунку боржника. Тому вважає, що визначений ч.1 ст.170 ЦПК України строк не пропущено. Крім того, вважає, що здійснене КП «Благоустрій міста Ізюм» нарахування заборгованості є необґрунтованим, адже КП «Благоустрій міста Ізюм» не надає боржнику (як і іншим власникам приміщень в житловому будинку АДРЕСА_1 ) жодних послуг з управління: договір з КП «Благоустрій міста Ізюм» він не укладав, територія облаштовується та прибирається співвласниками багатоквартирного будинку самостійно, доступу до під`їздів він не має і ним не користується, всі комунікації обслуговуються співвласниками багатоквартирного будинку самостійно, теплопостачання в приміщенні немає. Також вказав, що матеріали справи не містять відповідних документів щодо повноважень представника КП «Благоустрій міста Ізюм» - Савіна О.С., а саме, було надано лише довіреність на дану особу без підтвердження обсягу його повноважень в порядку самопредставництва, як того вимагає стала судова практика та процесуальний закон. Тому просив скасувати судовий наказ № 623/490/22, виданий 18 серпня 2023 року Дзержинським районним судом м. Харкова та в порядку повороту виконання цього судового наказу стягнути з КП «Благоустрій міста Ізюм» на його користь грошові кошти у розмірі 16186 грн. 32 коп.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 грудня 2023 року заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу по справі за заявою Комунального підприємства «Благоустрій міста Ізюм» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з управління багатоквартирним будинком повернуто, оскільки заява про скасування судового наказу подана із пропущенням строку, вказаного у ч.1 ст.170 ЦПК України.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що звертаючись до суду з заявою про скасування судового наказу, виданого 18 серпня 2023 року, представник боржника не зазначив поважних причин, з яких боржник не отримав копію судового наказу, яка була йому направлена поштою за місцем проживання, враховуючи, що представник боржника був ознайомлений з матеріалами справи завчасно.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, адвокат Квартенко Олексій Романович, який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що копія вказаного судового наказу не була отримана боржником та те, що про існування цього наказу ОСОБА_1 довідався лише 18 листопада 2023 року з Єдиного державного реєстру судових рішень, до якого боржник був змушений звернутися з огляду на факт блокування коштів на його картковому рахунку. Крім того, зауважив, що судом першої інстанції здійснювалося направлення копії судового наказу на адресу, яка не відповідає зареєстрованому місцю проживання боржника, зокрема, було зазначено невірне відділення поштового зв`язку. Замість вірного НОМЕР_1 було зазначено 64300, до якого боржник не має жодного відношення. Дані обставини є суттєвими, оскільки ОСОБА_1 регулярно перевіряє поштову кореспонденцію саме за адресою АДРЕСА_2 , тобто у відділенні поштового зв`язку 64309, а не у визначену заявником - КП «Благоустрій міста Ізюм» та як результат судом - 64300, Харківська область, м. Ізюм, вул. В. Мономаха, буд.7. Оскільки судом не було направлено на дійсну, діючу та єдину адресу ОСОБА_1 копію судового наказу, то на його думку, строк на подання заяви про скасування судового наказу з клопотанням про поворот виконання рішення не було пропущено. Щодо аргументів суду з приводу ненадання копії судового наказу до заяви, то в даному випадку ці твердження є необґрунтованими та передчасними, оскільки саме суд в даному випадку повинен був направити копії такого судового наказу боржнику, однак не виконав такого обов`язку (направивши лист на інше відділення поштового зв`язку), в зв`язку з чим боржник був позбавлений можливості отримати такий наказ, в результаті чого і надати його копії суду, про що було зазначено в заяві про скасування судового наказу. Крім того зауважив, що до заяви про скасування судового наказу було надано роздруківку судового наказу № 623/490/22 від 18 серпня 2023 року, виданого Дзержинським районним судом м. Харкова з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Комунальне підприємство «Благоустрій міста Ізюм» правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 грудня 2023 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1статті 369 ЦПК України.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, судовим наказом № 623/490/22, виданим 18 серпня 2023 року Дзержинським районним судом м. Харкова, було стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Благоустрій міста Ізюм» заборгованість за надані послуги з управління багатоквартирним будинком, станом на 01 січня 2022 року у сумі15 938 грн 22 коп. та судовий збір у розмірі 248 грн 10 коп. (а.с.39).

18 серпня 2023 року копія вищевказаного судового наказу та копія заяви стягувача провидачу судового наказу разом з доданими до неї документами направлялась боржнику ОСОБА_1 на адресу, вказану в заяві: АДРЕСА_3 (а.с.41).

18 жовтня 2023 року зазначене поштове відправлення повернуто до суду без вручення його адресатам з відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання» (а.с.65-66).

28 листопада 2023 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла заява представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Олексія Квартенко про скасування судового наказу по справі за заявоюКомунального підприємства «Благоустрій міста Ізюм» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з управління багатоквартирним будинком та в порядку повороту виконання судового наказу № 623/490/22, виданого 18 серпня 2023 року Дзержинським районним судом м. Харкова, стягнути з КП «Благоустрій міста Ізюм» на його користь грошові кошти в розмірі 16186 грн. 32 коп. У заяві зазначив, що копію судового наказу ОСОБА_1 не отримував, про видачу такого судового наказу дізнався 18 листопада 2023 року з даних Єдиного державного реєстру судових рішень після отримання блокування коштів боржника на картковому рахунку, тому вважав, що не пропустив строк для подання заяви про скасування судового наказу.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 грудня 2023 року заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу по справі за заявою Комунального підприємства «Благоустрій міста Ізюм» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з управління багатоквартирним будинком повернуто, оскільки заява про скасування судового наказу подана із пропущенням строку, вказаного у ч.1 ст.170 ЦПК України.

Суд першої інстанції, повертаючи заяву боржника про скасування судового наказу, посилався на те, що звертаючись до суду з заявою про скасування судового наказу, виданого 18 серпня 2023 року, представник боржника не зазначив поважних причин, з яких боржник не отримав копію судового наказу, яка була йому направлена поштою за місцем проживання, враховуючи, що представник боржника був ознайомлений з матеріалами справи завчасно. Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що судовий наказ, виданий 18 серпня 2023 року Дзержинським районним судом м. Харкова був належним чином скерований рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу боржника, однак такий ним не отриманий та повернутий до суду з поштовою відміткою «у зв`язку з закінченням терміну зберігання». Крім того, у порушення вимог п.4 ч.3 ст.170 ЦПК України представником боржника не додано до заяви про скасування судового наказу сам наказ, що оспорюється.

Однак, з таким висновком суду колегія суддів не може погодитися з наступних мотивів.

Відповідно до частини 1статті 160ЦПК Українисудовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбаченихстаттею 161 цього Кодексу.

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 15 травня 2019 року в справі № 760/6860/17-ц (провадження № 61-31915св18), наказне провадження за своєю сутністю призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Наказне провадження як особливий спрощений вид провадження у цивільному судочинстві спрямоване на швидкий та ефективний захист безспірних прав особи шляхом видачі судового наказу, що одночасно є і судовим рішенням, і виконавчим документом, без судового засідання та без виклику заявника (стягувача) і боржника.

Статтею 169 ЦПК України передбачено, що після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень боржникові до його електронного кабінету, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного.

Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача провидачу судового наказу разом з доданими до неї документами.

Копія (текст) судового наказу, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень разом з додатками надсилаються фізичній особі - боржнику на адресу, зазначену в документах, передбаченихчастиною 6статті 165 цього Кодексу, а боржнику - юридичній особі чи фізичній особі підприємцю за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно достатті 272цього Кодексу.

Частиною 6 статті 272 ЦПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копіїсудового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживаннячи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Статтею 170ЦПК Українипередбачено форму і зміст заяви про скасування судового наказу та строки її подання.

Відповідно до частин 1-5статті 170ЦПК Україниборжник має правопротягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказута доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини 1статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Заява про скасування судового наказу подається до суду в письмовій формі.

Заява про скасування судового наказу має містити:1) найменування суду, до якого подається заява;2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб-громадян України;3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;4) наказ, що оспорюється;5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Заява підписується боржником або його представником.

До заяви про скасування судового наказу додаються:1) документ, що підтверджує сплату судового збору;2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником;3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Відповідно до частини 6статті 170 ЦПК Україниу разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Заява боржника про скасування судового наказу подана після закінчення строку, встановленогочастиною 1статті 170 цього Кодексу повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви (частина 2 статті 171 ЦПК України).

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17-ц, та позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 12 січня 2023 року у справі № 591/3717/21, від 07 червня 2023 року у справі № 608/2667/20, вимогами процесуального закону передбачено, що повістка або судове рішення є врученими за наявності відповідної розписки або відмітки Укрпошти про відмову від отримання чи відсутність особи за адресою місця знаходження (місця проживання). Тобто, за наявності будь-яких інших відміток, зокрема таких як «за закінченням терміну зберігання», «інші причини» тощо, ці документи вважаються не врученими.

Як убачається з матеріалів справи,06 вересня 2023 року за вих. № 623/490/22/58800/2023 судом направлено копію судового наказу № 623/490/22, виданого 18 серпня 2023 року Дзержинським районним судом м. Харкова та копію заяви стягувача провидачу судового наказу разом з доданими до неї документами на адресу боржника ОСОБА_1 , однак 18 жовтня 2023 року зазначене поштове відправлення було повернуто до суду без вручення його адресатам з довідкою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання» (а.с.42-66).

Враховуючи, щокопія судового наказу, яка направлялась на адресу боржника ОСОБА_1 , була повернута до суду першої інстанції без її вручення адресату з довідкою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання», що не є належним підтвердженням вручення боржникукопії судового рішення, підстави вважати, що боржником пропущено строк, передбачений ч.1 ст.170 ЦПК України, відсутні, оскільки такий спливає черезп`ятнадцять днів з дня вручення копії судового наказу.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні належні докази вручення боржнику ОСОБА_1 копії судового наказу.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про повернення заяви про скасування судового наказу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 з підстав, щотака подана після закінчення строку, встановленого ч.1 ст.170 ЦПК України.

При цьому, колегія суддів враховує, що судові процедури повинні бутисправедливими, а тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на звернення до суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченогостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

Невручення копії судового наказу не може бути підставою для обмеження права боржника на доступ до правосуддя та справедливий судовий розгляд.

Також, відмовляючи у видачі судового наказу, районний суд вказав, щоу порушення вимог п. 4 ч. 3 ст. 170 ЦПК України представником боржника не додано до заяви про скасування судового наказу сам наказ, що оспорюється. З таким висновком суду першої інстанції, колегія суддівапеляційного суду не погоджуєтьсяз огляду на наступне.

Частинами 3,4ст.170 ЦПК Українивизначено форму і зміст заяви про скасування судового наказу.

Зокрема, пунктом 4 частини 3статті 170 ЦПК Українипередбачено, що заява про скасування судового наказу має містити наказ, що оспорюється.

Відповідно до ч. 5ст.170 ЦПК Українидо заяви про скасування судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору;

2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником;

3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Згідно з ч.6ст.170 ЦПК Україниу разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Як вбачається із змісту заяви (а.с.68-69), боржник оскаржує судовий наказ № 623/490/22, виданий 18 серпня 2023 року Дзержинським районним судом м. Харкова. Крім того, додав до заяви про скасування судового наказу роздруківку вказаного судового наказу з Єдиного державного реєстру судових рішень (а.с.76).

Отже вимоги п.4 ч.3ст.170 ЦПК Українищодо зазначення судового наказу, що оспорюється, заявником було дотримано.

Повертаючи заяву, суд першої інстанції виходив із того, що заявником не додано судового наказу до заяви. Однак, ч.5ст.170 ЦПКвстановлений вичерпний перелік документів, що додаються, та вимоги щодо надання копії судового наказу такий перелік не містить.

Суд першої інстанції на вищевказане уваги не звернув та помилково дійшов висновку про повернення заяви про скасування судового наказу, в зв`язку із неналежним її оформленням з підстав ненадання до заяви судового наказу, чим порушив права заявника на доступ до правосуддя, оскільки згідно цивільного законодавства України кожна особа наділена правом на звернення до суду за захистом своїх прав та свобод, а на суд в свою чергу покладено обов`язок повного та всебічного розгляду спорів, які виникли, що можливо лише під час розгляду справи по суті.

Що стосується доводів апеляційної скарги, що судом першої інстанції здійснювалося направлення копії судового наказу на адресу, яка не відповідає зареєстрованому місцю проживання боржника, зокрема було зазначено невірне відділення поштового зв`язку, так замість вірного 64309 було зазначено 64300, до якого боржник не має жодного відношення. На думку апеляційного суду, дані доводи апелянта необґрунтовані та спростовуються матеріалами справи, з огляду на таке.

З наявної в матеріалах справи копії конверта з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, в якому було направлено боржнику ОСОБА_1 копію судового наказу № 623/490/22, виданого 18 серпня 2023 року Дзержинським районним судом м. Харкова, та копію заяви стягувача провидачу судового наказу разом з доданими до неї документами вбачається, що судом першої інстанції на конверті вірно зазначено поштовий індекс «64309» (а.с.66 зворот конверта). Тому твердження боржника щодо невірного зазначення поштового індексу на конверті є безпідставним та таким, що не може бути покладено в основу рішення суду у даній справі.

Враховуючи вищевикладене, підстави для повернення заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 18 серпня 2023 року з визначених в оскаржуваній ухвалі підстав були відсутні.

Беручи до уваги наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції не врахував вищенаведені обставини, в зв`язку з чим зробив передчасний та помилковий висновок про повернення заяви про скасування судового наказу, що призвело до неправильного вирішення питання та постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню в справі.

Відповідно до п. 4 ч.1ст. 379 ЦПК Українипідставами для скасування ухвали суду першої інстанції, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на вищевикладене, ухвала Дзержинського районного суду міста Харкова від 05 грудня 2023 року підлягає скасуванню з направленням справи до Дзержинського районного суду міста Харкова для продовження розгляду.

Керуючись ст.367, ч. 2 ст.369, п. 6 ч. 1 ст.374, п. 1 ч. 1 ст.379, ст. ст.381, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 грудня 2023 року скасувати, справу направити до Дзержинського районного суду м. Харкова для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 14 травня 2024 року.

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді І.В. Бурлака

О.Ю. Тичкова