Справа №351/171/24
Номер провадження №2/351/333/24
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2024 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Сегіна І.Р.,
за участі секретаря - Том`юк С.М.,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув містіСнятині справуза позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "МГ-ТРАНС", про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та стягнення середнього заробітку за час затримки в розрахунку, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся всуд ізпозовом доТОВ "МГ-ТРАНС" про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки та стягнення середнього заробітку за час затримки в розрахунку.
Свої позовні вимоги мотивував тим, що з 20.12.2022р. по 28.06.2023р. він працював в ТОВ "МГ-ТРАНС" на посаді водія автотранспортних засобів з оплатою праці згідно посадового окладу. Щомісячно відповідач здійснював позивачу нарахування сум заробітної плати, однак фактична виплата заробітної плати не здійснювалась. 05.05.2023р. при звільненні йому не було вручено копію наказу про звільнення та письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
06.09.2023р. він звернувся до Південно-Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці із скаргою щодо безпідставної невиплати заробітної плати та невиплати розрахункових при звільненні. Листом від 15.09.2023р. Південно-Західне міжрегіональне управління державної служби з питань праці повідомило його про те, що станом на 05.10.2023р. йому не виплачено заробітну плату за період січень-травень 2023р., не проведено виплату всіх сум, що належать від установи в день звільнення та не проведено виплати компенсації за всі використані дні щорічної відпустки, чим порушено вимоги ч.1ст.10,ч.1 ст. 12 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану". Також, роз`яснено механізм поновлення порушених трудових прав працівників шляхом звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
30.10.2023р. його представником, адвокатом Святненко С.В. було направлено на адресу ТОВ "МГ-ТРАНС" адвокатський запит стосовно надання інформації та документів щодо трудових відносин та виплати всіх сум, що належить працівникові при звільненні, а саме: - копію наказу про прийняття на роботу ОСОБА_1 ; - копію наказу про звільнення з роботи ОСОБА_2 ; копії розрахунково-платіжних відомостей за період з грудня 2022р. по травень 2023р. із зазначенням нарахованих та виплачених сум ОСОБА_1 ; письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні ОСОБА_1
14.11.2023р. на адресу адвоката Святненко С.В. надійшла відповідь ТОВ "МГ-ТРАНС" про те, що Законом України "Про захист персональних даних" заборонено надання третім особам інформації, яка містить ці дані без згоди даної особи. Тому відповідач не може передати документи, що містять персональні дані згідно запиту по працівнику ОСОБА_3
24.11.2023р. на адресу позивача надійшов лист від відповідача про надання в письмовій формі банківських реквізитів для перерахування заробітної плати та компенсації за дні невикористаної відпустки. 28.11.2023р. він направив на адресу відповідача лист із зазначенням даних для проведення платежів, однак по сьогоднішній день відповідач не провів розрахунки по заробітній платі, компенсації за дні невикористаної відпустки та компенсації за час затримки розрахунку при звільненні, а також, відповіді по сьогоднішній день не надав та гроші за вказаними реквізитами не перерахував.
Згідно інформації, наданої Пенсійним фондом України з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідачем подано звітність про суму фактичного заробітку та сплату страхових внесків застрахованої особи ОСОБА_1 , по якій заборгованість по заробітній платі станом на 22.01.2024р. за період з грудня 2022р. по червень 2023р. становить 33 500, 11 грн., а саме:
- 2781,82 грн. - грудень 2022р.;
- 6800 грн - січень 2023р.;
- 6800 грн - лютий 2023р.;
- 6800 грн - березень 2023р.;
- 6800 грн - квітень 2023р.;
- 3518,29 грн - травень 2023р..
Крім цього, відповідачем не виплачено компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки, яка становить 2679,96 грн.
Його середньоденний заробіток у період з грудня 2022р. по червень 2023р. склав 223,33 грн.. Таким чином середній заробіток за час затримки, який підлягає стягненню складає: 183х223,33 = 40869,39 грн.. таким чином, загальна сума заборгованості відповідача становить 77049,46 грн.
Просив стягнути з відповідача ТОВ "МГ-ТРАНС" на його користь 77049,46 грн., з яких: заборгованість по заробітній платі в сумі 33 500,11 грн., компенсація за невикористані дні щорічної відпустки в сумі 2679,96 грн., середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в сумі 40869,39 грн.. Судові витрати покласти на відповідача.
Представник позивача подав до суду заяву, в якій зазначив, що після подання позовної заяви до суду ОСОБА_4 сплатив 29.01.2024р. ОСОБА_1 24728,40 грн., призначення платежу: переказ коштів. Після надання представником відповідача пояснень по справі та долучення підтверджуючих документів стало зрозуміло, що кошти, отримані ОСОБА_1 це виплачена ТОВ "МГ-ТРАНС" заборгованість про заробітній платі та компенсація за невикористані дні щорічної відпустки. Отже, станом на 24.04.2024р. заборгованість по заробітній платі та компенсація за невикористані дні щорічної відпустки ОСОБА_1 відповідачем оплачена в повному обсязі. Що стосується компенсації за час затримки розрахунку при звільненні, то відповідачем по сьогоднішній день не проведено оплату позивачу. Згідно довідки № 1 від 03.04.2024р., наданої відповідачем, середньоденний заробіток водія автотранспортних засобів ОСОБА_1 за період з 20.12.2022р. по 05.05.2023р. складав 266,67 грн.. Таким чином, середній заробіток за час затримки виплати, який підлягав стягненню з відповідача складає: 130 (кількість робочих днів за період з 06.05.2023р. по 05.11.2023р.) х 266,67 грн. (середньоденний заробіток) =34 667 грн.. Просив позов задоволити, розгляд справи проводити без його участі та участі позивача.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності, при вирішенні спору просив врахувати наявні матеріали справи та пояснення сторін.
05.04.2024р. представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що заборгованість, розрахована позивачем на підставі розміру нарахованої заробітної плати та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, а не заробітної плати та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, яка підлягає до виплати, тобто, за мінусом нарахованих та сплачених податків. Також, позивачем не враховано, що сума нарахованої заробітної плати у розмірі 3 518,29 грн. за травень 2023р. включає в себе як нараховану заробітну плату у розмірі 1478,26 грн., так і суму компенсації за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 2040,03 грн. Тому з урахуванням довідок №3 та № 4 розмір заробітної плати, яка підлягає до виплати ОСОБА_1 за період роботи з 20.12.2022р. по 05.05.2023р. становить 25325,36 грн., а розмір компенсації за невикористані дні щорічної відпустки - 1642,23 грн.. Крім того, відповідачем 29.01.2024р. позивачу виплачено заборгованість по заробітній платі та компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки в сумі 24 728,40 грн.. Також, згідно відомості про виплату готівки за грудень 2022р. позивачем отримано готівкою 2239,36 грн. Отже, станом на 05.04.2024р. заборгованість перед позивачем з виплати заробітної плати та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки погашено в повному обсязі. Що стосується виплати середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, то такий заробіток розраховується виходячи із кількості робочих, а не календарних днів. Кількість робочих днів за період з 06.05.2023р. по 05.11.2023р. становить 130 днів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно відповіді Південно-Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці від 15.09.2023р. слідує, що розглянуто звернення позивача ОСОБА_1 та повідомлено його про те, що станом на 05.10.2023р. йому не проведено виплату всіх сум, що належать від установи в день звільнення та не проведено виплати грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки, чм порушено вимоги ст.ст. 10,12 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" та ст. 116 КЗпП України.
Згідно відповіді ТОВ "МГ-ТРАНС" від 17.11.2023р. вбачається, що товариство просить позивача в найкоротші терміни надіслати в письмовій формі його банківські реквізити з підписом та печаткою банківської установи, яка відкривала даний особовий рахунок, для перерахування заробітної плати за період січень 2023р., лютий 2023р., березень 2023р., квітень 2023р., травень 2023р., червень 2023р. та компенсації за дні невикористаної відпустки.
Відповідно до довідки за реквізитами АТ КБ "ПриватБанк" банком надано номер особового рахунку позивача ОСОБА_1 .
Із довідок №1 від 03.04.2024р. та № 3 від 27.03.2024р., наданих ТОВ "МГ-ТРАНС" слідує, що ОСОБА_1 працював в ТОВ "МГ-ТРАНС" з 20.12.2022р. по 05.05.2023р. на посаді водія автотранспортних засобів, середньоденний заробіток за вказаний період складав 266,67 грн.; дохід за вказаний період складав 31460,08 грн.
Згідно довідки ТОВ "МГ-ТРАНС" № 4 від 27.03.2024р. дохід позивача за період з 01.05.2023р. по 05.05.2023р. склав 2040,03 грн.
Відповідно до квитанції АТ КБ "Приват Банк" від 29.01.2024р. платником ОСОБА_4 перераховано на рахунок ОСОБА_1 24 728,40 грн., як плата за період 01.01.2023р. по 30.06.2023р. та компенсація за дні невикористаної відпустки у ТОВ "МГ-ТРАНС".
Згідно відомості на виплату готівки №1 за грудень 2022р. позивачу ОСОБА_1 виплачено відповідачем 2239,36 грн.
Відповідно до ст.ст.10,60 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі статтею 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
Відповідно до ст.27 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток працівника розраховується за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою КМУ від 08.02.1995 за №100, що також відповідає п.21 Постанови Пленуму ВСУ від 24.12.1999 за №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці».
Пунктом 8 Розділу IV Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин) а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.
Позивач був звільнений із займаної посади 05.05.2023 року.
Згідно довідки ТОВ "МГ-ТРАНС" № 1 від 03.04.2024р. середньоденний заробіток позивача за період з 20.12.2022р. по 05.05.2023р. складав 266,67 грн.
Кількість днів затримки до фактичного дня розрахунку складає 130 днів: з 06.05.2023р. по 05.11.2023р., сума середнього заробітку за весь період затримки розрахунку складає: 266,67 грн. х 130 робочих днів = 34667 грн.
Відповідно до правових позицій Верховного Суду України у справах № 6-259цс17 від 13.03.2017, №6-144ц13 від 29.01.2014, пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» - непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у строки, передбачені ст. 116 КЗпП України є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Відсутність коштів у роботодавця не позбавляє його відповідальності.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц дійшла наступних висновків, зокрема, встановлений статтею 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця. Слід також мати на увазі, що працівник є слабшою, ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах. Водночас у вказаних відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця.
Відшкодування, передбачене ст. 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця. Загальною ознакою такої відповідальності є її компенсаторний характер, оскільки ці заходи відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.
На підставі викладеного, беручи до уваги зменшені позовні вимоги позивача, визнання позову відповідачем, сплату ним в повному обсязі сум заборгованості перед позивачем з виплати заробітної плати та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 34667 грн. середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати.
Згідно п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Враховуючи визнаннявідповідачем позовув частинівимог простягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, сплату відповідачем такої заборгованості в ході судового розгляду та відмову позивача від позову в цій частині позовних вимог, керуючись ч.1 ст. 142 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в дохід держави 50% судового збору за такі позовні вимоги, що становить 605,60 грн. А також, з відповідача слід стягнути на користь позивача, сплачений ним судовий збір за позовною вимогою про стягнення середнього заробіткуза часзатримки виплатизаробітної платив розмірі1211,20грн..
Керуючись ст.ст.79-81,141,258,259,264,265,274,279 ЦПК України, на підставі ст.ст.23,1167 ЦК України, ст.ст.47,116,117,237-1 КЗпП України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов задоволити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МГ-ТРАНС" (код ЄДРПОУ 45129739) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) - 34 667 грн. середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МГ-ТРАНС" в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МГ-ТРАНС" на користь ОСОБА_1 1211,20 грн. сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо досуду апеляційноїінстанції здня йогопроголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручено удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий Ігор СЕГІН
Суд | Снятинський районний суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 25.04.2024 |
Оприлюднено | 15.05.2024 |
Номер документу | 119005688 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про виплату заробітної плати |
Цивільне
Снятинський районний суд Івано-Франківської області
СЕГІН І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні