Рішення

від 02.08.2006 по справі 554-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

554-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 318

РІШЕННЯ

Іменем України

02.08.2006Справа №2-22/554-2006

За позовом ТОВ “Голубий залів”, смт. Коктебельо

До відповідача СПД Джелялова А.Д. , смт. Щебетовка

Третя особа –Коктебельска селіщна рада, смтКоктебель

Про  усунення порушень землекористування.

                                                                                             Суддя  С.В.Яковлєв

передставники:

Від позивача – Шатунов С.В. – пред-к, дов. від 16.01.2006 р.

Від відповідача – Куку А.С. – пред-к, дов. від 02.07.2004 р.

Від третьої особи – не з'явився

За участю Котова Є.Г. – експерт, посв. № 74

Сутність спору : ТОВ “Голубий залів” (далі позивач), звернулось до суду з позовною заявою до СПД Джелялова А.Д. (далі відповідач), в якії просить спонукати останнього припинити порушення його права землекористування  шляхом переносу  павільйону №19 . Вимоги мотивовані тим, що відповідач розмістив павільйон на земельній ділянці, право постійного користування якої належить позивачу на підставі Державного акту П-КМ № 005093 від 02.10.2001 р., без згоди останнього.

               Керуючись ст. 22 ГПК України, позивач уточнив позовні вимоги, просив зобов'язати відповідача припинити порушення  його права землекористування , шляхом виносу павільйону №19 за межи земельної ділянки, наданої йому в  постоянне користування  Державним актом серія II – КМ № 005093 від 02.10.2001 р.

               Відповідач  письмовий  відзив  на позов до суду не надіслав, його представник під час судових засідань з позовними вимогами не погодився , вказавши, що матеріали справи не свідчать про порушення права позивача на постяйне  користування земельною ділянкою.

                Представник відповідача під час судового засідання , яке відбулось  27.07 2006 р. , заявив клопотання про необхідність визову у судове засідання експерта Кліменко  І.В.  Вивчивши документи справи, приймаючи до у ваги те, що експерт Кліненко І.В. приймав участь у судовому засідання, яке відбулось 13.06.2006 р., дав пояснення щодо проведення експертизи , в наслідок яких провадження по справі було зупинено та призначена повторна знемлевпорядкувальна єкспертиза, яку проводила інша експертна установа, представник якої дав поясненн щодо її проведення, суд вважає, що зазначенне клопотання відповідача не підлягає задоволенню.

                Під час судового засідання, яке відбулось 27.07.2006 р., представник відповідача заявив клопотання, про призначення по справі повторної судової експертизи в зв'язку з тим, що представник відповідача не приймав участь в її проведення.  Матеріали справи свідчать про те, що експертана установа, якої ухвалою від 13.02.2006 р. було дорученно проведення  повторної судової експертизи, зверталась до сторін з клопотання про забезпечення явки представників сторін, яке було надіслано на адресу останніх 03.03.2006 р. За таких обставин, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неотримання клопотання експертної установи або неможливісті забезпечення участі його представників у проведенні експертизи, тривалий час розгляду справи ,  ясность та повноту висновку судового експерта керуючись ст. 4-2 , 34, 42, 69 ГПК України, суд вважає, що клопотання  відповідача не підлягає задоволенню.

                  Третя особа пояснення на позов до суду не надіслала, явку свого представника у судові засідання не забезпечила, про час та дні їх проведення була сповіщена належним чином.

                   Суд вважає можливим продовжити розгляд справи за наявними  в ній матеріалами.

                    Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників учасників процесу, дослідивши представлені докази, суд  

                                 В С Т А Н О В И В:

Відповідно до договру купівлі-продажу від 26.12.2000 р. відповідач придбав у ВАТ “Глорія” павильйон № 19 без обладнання , розташований у м.Феодосія у смт. Коктебель, по вул.Леніна 120-В, площею 60 кв.м.

Вказаний договір купівлі- продажу був засвідчений нотаріально за реестром № 9052.

На час укладення договору купівлі-продажу діяв Земельний кодекс України , який був введен у дію з 15.03.1991 р. ( далі ЗК).  Право власності на землю та право користування  наданими земельними ділянками виникали після встановлення землевпорядними установами меж земельної ділянки в натурі  та отримання документа , який  посвідчував це право. Приступати до використання земельної ділянки, у тому числі і на умовах оренди, до встановлення меж земельної ділянки в натурі та отримання документа , який посвідчував право власності або право користування земельною ділянкою, заборонялось ( ст. 22 ЗК).

Ст.23 ЗК передбачала, що право власності або право постійного користування земельною ділянкою засвідчувались  дердавними актами, які видавались та реєструвались  сільскими, селіщними, міськими радами. Право тимчасового користування земельною ділянкою, у тому числі і на умовах оренди , оформлювалась договором.

Ст.31 ЗК встанавлювала можливість вилучення земельних ділянок  з метою їх надання у власність або у користування громодянам, підприємствам та організаціям за згодою землекористувачів та власників землі на підставі  рішення Верховної ради України, місцевих рад.   

                   Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається  і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності (юридичними і фізичними особами) виключно відповідно до закону.

                  На час розгляду справи порядок землекористування визначений у Земельном кодексі України ( далі ЗК України), який набув чинність з 01.01.2002 р.

                  Ст.92 ЗК України визначає, що право постійного користування земельною ділянкою – це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

                   Ст. 116 ЗК України визначає, що громадяни і юридичні особи набувають права власності і права користування земельними ділянками із земель державної і комунальної власності за рішенням органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених цим кодексом. Набуття  права на землю громадянами і юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх в користування.

                   Згідно зі ст. 123 ЗК  України надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

                 Згідно зі ст. 122, 124 ЗК  України передача в оренду земельних ділянок, які знаходяться у державній або комунальній власності  , здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу  місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки за проектами відводу цих ділянок  за умовами звернення до відповідного органу виконавчої влади або орган місцевого самоврядування , які приймають за вказаними заявами відповідні рішення  (розпорядження).  

             Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності і право постійного користування на земельну ділянку виникає після отримання його власником або користувачем документу, який засвідчує право власності або право постійного користування земельною ділянкою, і його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення його меж в натурі, отримання документу, який засвідчує право на нього, і державної реєстрації забороняється.

              Згідно зі ст.  126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою посвідчується  державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

              Земельні ділянки, надані  у постійне користування із земель державної та комунальної власності , можуть вилучатися за згодою землекористувачів на підставі рішень у тому числі і сільских, селищних рад відповідно до їх повноважень ( ст.149 ЗК України).

              Ст.151 ЗК України встанавлює, що юридична особа, зацікавлена у вилученні ( викупу) земельних ділянок зобов'язана до початку проектування погодити із власником землі і землекористувачем та селищною радою місце розташування об'єкту , розмір земельної ділянки  та умови її вилучення ( викупу).

             Відповідно до ст.152 ЗК  України власник землі або землекористувач можуть вимагати усунення  будь-яких порушень його права на землю.

              Матеріали справи свідчать про те, що відповідно до рішення 40 сесії 23 скликання Коктебельської селіщної ради № 1312 від 21.03.2001 р. позивачу була надана у постійне користування земельна ділянка площею 16,1111 га , видан 02.10.2001 р. Державний акт на право постійного користування землею серія II –КМ № 005093.

              Відповідач не надав доказів виникнення у нього права землекористування земельною ділянкою, на який розташован придбаний їм відповідно до договору купівлі-продажу  від 26.12.2000 р. павільйон №19.

              У матеріалах справи є висновок №17/06 від 14.06.2006 р., в якому зафіксований встановлений експертами  факт  того, що об'єкт нерухомості , придбаний відповідачем по договору купівлі-продажу від 26.12.2000 р.  за реєстром № 9052, знаходится на землях , нананих позивачу у постійне користування відповідно до Державного акту серія II –КМ № 005093 від 02.10.2001 р.

               Суд приймає  до уваги те, що матеріали справи підтверджують , що третя особа у листі № 38 від 20.01.2004 р. на заяву відповідача про оформлення права землекористування звернула його увагу на необхідність отримання згоди позивача на вилучення земельної ділянки, на який розташований придбаний по договору купівлі- продажу від 26.12.2000 р. об'єкт.

                У матеріалах справи також  є експертний висновок № 1955 від 30.12.2005 р. , в якому зафіксовано, що відповідно до даних Феодосійського МБРТІ право власності на об'єкти нерухомості, розташовані за адресою смт.Коктебель, вул. Леніна, 120, зареєстровані тільки за позивачем.

                 В силу викладеного, приймаючи до уваги відсутність у матеріалах справи доказів реєстрації права власності відповідача на  будь-які об'єкти нерухомості, розташовані за вказаною адресою, суд, керуючись ст. 30 ЗК , який діяв під час укладення договору купівлі продажу від 26.12.2000 р., вважає, що у нього не виникло право користування будь-якою земельною ділянкою, розташованою за адресою смт.Коктебель, вул. Леніна, 120.

                Вивчивши матеріали справи, пояснення строін , суд приходить до висновку, що відповідач зайняв земельну ділянку, не маючи на це  згоди позивача , прорушивши право останнього на користування нанадими йому землями.

                  За таких обставин, суд, керуючись ст. 149, 151,152 ЗК України вважає, що підлягають задоволенню позовні вимоги по спонуканню  відповідача припинити порушення   права землекористування позивача , шляхом виносу павільону №19 за межи земельної ділянки, наданої останньому в  постоянне користування  Державним актом серія II – КМ № 005093 від 02.10.2001 р.

                  За згодою  представників сторін під час судового  засідання, яке  відбулось 27.07.2006 р., оголошено  вступну  та  резолютивну  частини рішення. Відповідно до ст. 84 ГПК  України рішення оформлене і підписане 02.08.2006 р.  

               Керуючись ст. 33, 49, 82-84 Господарського процесуального  кодексу України, суд                                       

ВИРІШИВ  :

1.   Позов задовольнити.

           2. Зобов'язати Суб'єкта підприємницької діяльності Джелялова Аблякіма Джемаловича ( м.Феодосія, с. Щебетівка, в ул.Сахарова 13, ІНН 2217216892) припинити порушення   права землекористування Товариства з обмеженою відповідальністю “Голибий залів” ( м.Феодосія, смт.Коктебель, вул.Леніна, 120, ЗКПО 02651055) , шляхом виносу павільону №19 за межи земельної ділянки, наданої Товариству з обмеженою відповідальністю “Голибий залів” ( м.Феодосія, смт.Коктебель, вул.Леніна, 120, ЗКПО 02651055) в  постоянне користування  Державним актом серія II – КМ № 005093 від 02.10.2001 р.

3. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності Джелялова Аблякіма Джемаловича ( м.Феодосія, с. Щебетівка, в ул.Сахарова 13, ІНН 2217216892, банківські реквізити невідомі )  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Голибий залів” ( м.Феодосія, смт.Коктебель, вул.Леніна, 120, ЗКПО 02651055 п/р 26008100100001 у ФФ КРД АППБ “АВАЛЬ”, МФО 324601)  85грн. держмита, 118  грн. витрат, пов'язаних із забезпеченням судового процесу, 1300 грн. – вартісті експертизи.

4. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності Джелялова Аблякіма Джемаловича ( м.Феодосія, с. Щебетівка, в ул.Сахарова 13, ІНН 2217216892, банківські реквізити невідомі )  на користь Кримського науково-досліднього інституту судових експертиз ( м.Сімферополь, вул. Чехова 55а, п/р 35224001000218, ЗКПО 26225794 в УДК в АРК, МФО 824026) 453,44 грн. – вартісті експертизи.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Яковлєв С.В.