Ухвала

від 13.05.2024 по справі 483/584/24

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 483/584/24

Провадження № 1-кс/483/80/2024

У Х В А Л А

Іменем України

13 травня 2024 року м. Очаків

Слідча суддя Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про арешт майна,

В С Т А Н О В И Л А :

Прокурор Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 звернувся до слідчої судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області з клопотанням про арешт майна.

Своє клопотання обґрунтував тим, що СВ ВП№ 7Миколаївського РУПв Миколаївськійобласті здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024152100000065 від 08 травня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Під час досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню було встановлено, що о 16:00 на 31 км + 200 м автодороги Т-15-13 Нечаяне-Кам`янка-Очаків сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «SKODA ОСТАVІA COMBI», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 , який керуючи вищевказаним автомобілем, не впорався з керуванням, внаслідок чого допустив з`їзд керованого ним автомобіля у правий по ходу руху кювет. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди її учасники отримали тілесні пошкодження.

В ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди 08 травня 2024 року автомобіль марки «SKODA ОСТАVІA COMBI», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , був вилучений та поміщений на територію ВП № 7 Миколаївського РУП ГУНП за адресою: АДРЕСА_1 .

Посилаючись на те, що вилучений в ході огляду місця події автомобіль визнано речовим доказом, з метою його збереження та проведення подальших слідчих дій, слідчий просив накласти арешт на вказане майно шляхом заборони відчуження, розпорядження та використання.

Прокурор в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якому просив задовольнити клопотання про арешт майна.

За змістом ч. 1 ст. 172 КПК України, неприбуття зазначених осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши долучені до клопотання документи, слідча суддя дійшла такого.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що СВ ВП № 7 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024152100000065 від 08 травня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

В ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди 08 травня 2024 року автомобіль «SKODA ОСТАVІA COMBI», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ,був вилученийта поміщенийна територіюВП №7Миколаївського РУПГУНП заадресою:Миколаївська область,м.Очаків,вул.О.Зінченка,90.

08 травня 2024 року постановою слідчого вказаний транспортний засіб визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12024152100000065.

Розглядаючи в порядку ст.ст.170-173КПК України клопотання про накладення арешту на майно, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

За приписами ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

З огляду на положення ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

В розумінні ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання, прокурор посилається на те, що вилучений в ході огляду місця події транспортний засіб є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Таким чином, прокурором доведено існування ризиків, визначених у абзаці другому ч. 1 ст. 170 КПК України, та достатність підстав вважати, що такі ризики можуть мати місце, а також обґрунтовано мету застосування такого заходу забезпечення в даному кримінальному провадженні.

З урахуванням викладеного, а також того, що прокурором доведено необхідність збереження речового доказу шляхом заборони відчуження, розпорядження та використання, слідча суддя дійшла висновку про обґрунтованість клопотання та необхідність його задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 170-174, 372, 376 КПК України,

У Х В А Л И Л А:

Клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на транспортний засіб автомобіль «SKODA ОСТАVІA COMBI», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_3 , який був вилучений 08 травня 2024 року та поміщений на територію ВП № 7 Миколаївського РУП ГУНП за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом встановлення заборони на його відчуження, розпорядження та користування, з метою збереження як речового доказу.

Ухвала може бути оскаржена на протязі п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Слідча суддя: