Постанова

від 14.05.2024 по справі 584/1766/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року м.Суми

Справа №584/1766/23

Номер провадження 22-ц/816/740/24

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Собини О. І. , Рунова В. Ю.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі ОСОБА_2 , Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Моісеєнка Василя Володимировича

на ухвалу Путивльського районного суду Сумської області від 27 листопада 2023 року про забезпечення позову, у складі судді Токарєва С.М., постановлену у м. Путивль,

в с т а н о в и в :

У провадженні Путивльського районного суду Сумської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування та їх витребування з чужого незаконного володіння.

24 листопада 2023 року ОСОБА_1 подана заява про забезпечення позову, шляхом накладення арешту:

- на земельну ділянку площею 0,3834 га з кадастровим номером 5923886300:04:002:0673, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новослобідської сільської ради Конотопського району Сумської області (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 40439342 від 02.04.2018), право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 ,

- на земельну ділянку площею 2,5694 га з кадастровим номером 5923886300:04:002:0007, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новослобідської сільської ради Конотопського району Сумської області (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 40438905 від 02.04.2018), право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 .

Заява обґрунтована тим, що існують реальні ризики відчуження відповідачем ОСОБА_2 зазначених земельних ділянок, оскільки ним оформлено право власності на вказане спірне майно.

Ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 27 листопада 2023 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Накладено арешт на:

- земельну ділянку площею 0,3834 га з кадастровим номером 5923886300:04:002:0673, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новослобідської сільської ради Конотопського району Сумської області (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 40439342 від 02.04.2018), право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованим по АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 2,5694 га з кадастровим номером 5923886300:04:002:0007, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новослобідської сільської ради Конотопського району Сумської області (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 40438905 від 02.04.2018), право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованим по АДРЕСА_1 .

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 адвокат Моісеєнко В.В., посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали суду першої інстанції, порушення судом норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Вказує, що доводи позивача про забезпечення позову гуртуються лише на його припущеннях, не доведено співмірність заходу забезпечення позову пред`явленим позовним вимогам та існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання імовірного рішення суду.

Зазначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені застосуванням таких заходів.

Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи не подано.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 адвоката Моісеєнко В.В., який підтримав доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову суду першої інстанції виходив з наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову у цій справі та, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення або зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Такі висновки суду узгоджується з матеріалами справи та відповідають вимогам закону.

Відповідно до преамбули Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Як роз`яснено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, за змістом вищезазначених норм закону, заходи забезпечення позову застосовуються судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та як гарантія реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Зі змісту позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , убачається, що предметом спору між сторонами є визнання права власності в порядку спадкування на земельні ділянки земельну ділянку кадастровий номер 5923886300:04:002:0673, площею 0,3834 га, та з кадастровий номер 5923886300:04:002:0007, площею 2,5694 га, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Новослобідської сільської ради Конотопського району Сумської області, та їх витребування з чужого незаконного володіння.

Суд першої інстанції, застосовуючи вказаний вид забезпечення позову, взяв до уваги характер спору та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову з метою запобігання негативних наслідків у вигляді можливого невиконання або утруднення виконання рішення суду у майбутньому.

Накладення арешту на земельні ділянки визнання права власності на які, та витребування у відповідача, є предметом спору у цій справі, є співмірним заходом забезпечення позову у відношенні із заявленими позовними вимогами. Доводів про те, що внаслідок забезпечення позову апелянт позбавлений можливості використовувати ділянки за призначенням, апеляційна скарга не містить, про що не заперечував і представник апелянта адвокат Моісеєнко В.В. в суді апеляційної інстанції.

Посилання в апеляційній скарзі на не співмірність заходу забезпечення позову пред`явленим позовним вимогам є необґрунтованим.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Таким чином, вид забезпечення позову, про який просив позивач та який був застосований судом, відповідає заявленим позовним вимогам.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції були додержані норми процесуального права та правильно застосовані норми матеріального права.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому ухвалу суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367- 369, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Моісеєнка Василя Володимировича залишити без задоволення.

Ухвалу Путивльського районного суду Сумської області від 27 листопада 2023 року про забезпечення позову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: О. І. Собина

В. Ю. Рунов