Рішення

від 14.05.2024 по справі 515/1459/23

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/1459/23

Провадження № 2/513/337/24

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2024 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Бучацької А.І., за участю: секретаря судового засідання Русавської Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Сарата цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Давиденко Костянтина Вікторовича до Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування,

У С Т А Н О В И В:

у вересні 2023 року представник позивача адвокат Давиденко К.В. звернувся до суду в інтересах позивача ОСОБА_1 з позовом, в якому просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на садибний житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав його матері ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов обґрунтував тим, після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входить, серед іншого, житловий будинок АДРЕСА_1 .

Позивач подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини та нотаріусом була заведена спадкова справа до майна ОСОБА_2 , однак нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок через відсутність правовстановлюючих документів на ім`я спадкодавця на зазначений будинок.

Ухвалою судді Татарбунарського районного суду Одеської області Зубова О.С. від 12 вересня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, вирішено питання про витребування доказів.

Розпорядженням в.о. голови Татарбунарського районного суду Одеської області від 11.12.2023 цивільну справу в порядку ч.4 ст.31 ЦПК України передано на розгляд до Саратського районного суду Одеської області.

Після надходження та реєстрації зазначеної позовної заяви, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України автоматизованою системою документообігу суду, головуючою суддею у справі визначено суддю Саратського районного суду Одеської області Бучацьку А.І..

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 12 лютого 2024 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче засідання (а.с.154).

Ухвалою суду від 27 березня 2024 року підготовче провадження було закрито та справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 166).

Позивач та його представник адвокат Давиденко К.В., яких належним чином повідомили про розгляд справи, до суду не з`явились. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримав та просив його задовольнити (а.с.173).

Представник відповідача Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, до суду не з`явився. Надав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти задоволення позову (а.с.162).

Дослідивши та оцінивши докази, суд приходить до наступного.

Згідно технічного паспорту, спірний будинок з господарськими будівлями був збудований до введення в дію ЦК України, рік побудови 1940 (а.с. 10-13), тому право власності на вказаний житловий будинок було набуте спадкодавцем в порядку, який існував на час його будівництва.

Згідно ст. 1 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків", що втратив чинність, на підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР від 22.02.1988 року № 8502-Х), кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності житловий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п`яти як у місті, так і поза містом.

Пункт 2 Постанови Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків" визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних житлових будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника.

Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затверджена наказом Міністерства юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 р. N 45/5, яка діяла на час виникнення правовідносин щодо права власності на спірний будинок, та втратила чинність згідно з наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року N 18/5), визначала, що підтвердженням належності житлового будинку (частки будинку) відчужувачу, розміру будинку та земельної ділянки, на який він розташований, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету селищної, сільської ради народних депутатів.

Пункти 4, 20 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачали обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ, в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах.

Згідно з випискою з погосподарської книги від 01.09.2023 року за № 306 року о/р НОМЕР_1 , власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 рахується ОСОБА_2 (а.с. 13).

Згідно звіту про незалежну ринкову вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами станом на 09 вересня 2023 року складає 68490 гривень (а.с.14-15).

Статті 1216, 1217 ЦК України визначають, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи (спадкодавця), яка померла, до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Ст. 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з частинами 1, 3, 5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Ст. 1270 ЦК України передбачає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Пункт 9 частини 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень" визначає, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Як видно з паспорту НОМЕР_2 , виданого 14 січня 2000 року Татарбунарським РВ УМВС України в Одеській області, прізвище, ім`я та по батькові позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 4-5).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 07 вересня 1967 року Струмківською сільською радою Татарбунарського району Одеської області, батьками позивача ОСОБА_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 6).

19 квітня 1993 року ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_5 та після реєстрації шлюбу змінила прізвище на " ОСОБА_6 ", що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданого 19 квітня 1993 року Струмківською сільською радою Татарбунарського району Одеської області (а.с.8).

27 лютого 2018 року секретарем виконавчого комітету Струмківської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, за реєстровим № 17, був посвідчений заповіт ОСОБА_2 , яким зробила таке розпорядження: земельну ділянку площею 5,38 га, належну їй на підставі державного акту серії ЯА № 551003, яка розташована на території Струмківської сільської ради Татарбунарського району Одеської області масив 36, діл № 9 заповідала в рівних долях ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; земельну ділянку площею 10,6188 га, належну їй на підставі права власності, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 35189515 від 20.03.2015, заповідала в рівних долях ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.57).

Даний заповіт є чинним, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (а.с.40-41).

ОСОБА_2 до дня своєї смерті була зареєстрована в АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою № 194 від 25.05.2023 року Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області. На момент смерті за цією адресою разом з нею ніхто не був зареєстрований та не проживав (а.с.37).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 13 грудня 2022 року Татарбунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с.7).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої, серед іншого, входить житловий будинок з господарськими будівлями під АДРЕСА_1 .

30 травня 2023 року державним нотаріусом Саратського районного нотаріального округу Одеської області Колісником Д.Ю. заведена спадкова справа до майна ОСОБА_2 . З заявами про прийняття спадщини за заповітом звернулись онуки померлої ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Позивач ОСОБА_1 звернувся з заявою про прийняття спадщини за законом.

01 вересня 2023 року державним нотаріусом Саратської державної нотаріальної контори Колісником Д.Ю. видано ОСОБА_8 та ОСОБА_11 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на належне спадкодавцеві майно, а саме по 1/2 частці кожному на земельну ділянку площею 5,3793 га кадастровий номер 5125084700:01:001:0407, розташовану на території Струмківської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (реєстрові номера № 492, 493); 01 вересня 2023 року державним нотаріусом Саратської державної нотаріальної контори Колісником Д.Ю. видано ОСОБА_9 та ОСОБА_10 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на належне спадкодавцеві майно, а саме по 1/2 частці кожному на земельну ділянку площею 10,6188 га кадастровий номер 5125084700:01:001:0409, розташовану на території Струмківської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (реєстрові номера № 494, 495). Свідоцтва про право на спадщину за законом не видавались.

Вказані обставини підтверджуються копією спадкової справи та інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а.с.29-142).

Постановою державного нотаріуса Саратської державної нотаріальної контори Одеської області Колісника Д.Ю. від 01 вересня 2023 року позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , через відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок на ім`я спадкодавця (а.с. 9).

З довідки виконавчого комітету Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 14.02.2024 року за № 9 вбачається, що Татарбунарською міською радою та її виконавчим комітетом не приймалось рішення про передачу у приватну власність або користування на правах оренди гр. ОСОБА_2 (померлій) земельної ділянки загальною площею 0,25 га ( з них 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибної ділянки), за адресою: АДРЕСА_2 . Державні акти на право власності (свідоцтва на право власності, витяги про реєстрацію права власності) на земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_2 не видавались. Земельні ділянки не відносяться до розпайованих земель. Кадастровий номер земельним ділянкам не надавався (а.с.161).

За частиною 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до частин 1, 2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Позивачка у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті ОСОБА_12 , а тому є власником спадщини з часу відкриття та може захищати свої порушені права володіння та користування успадкованим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

За частиною 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1 ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За встановлених обставин позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 15,16, 1216, 1217, 1223, 1258, 1261, 1268, 1270 ЦК України, ст.ст. 2-13, 81, 89, 258 - 259, 263 - 265, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Давиденко Костянтина Вікторовича до Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок садибного типу під АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 14 січня 2000 Татарбунарським РВ УМВС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Представник позивача: адвокат Давиденко Костянтин Вікторович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ОД № 002979, видане Радою адвокатів Одеської області на підставі рішення № 58 від 19 квітня 2017 року, АДРЕСА_4 .

Відповідач: Татарбунарська міська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, адреса: 68100, м. Татарбунари, вул. Лесі Українки, 18, Білгород-Дністровського району Одеської області, код ЄДРПОУ 37197846.

Представник відповідача: адвокат Логінов Олексій Геннадійович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 002884 від 19 жовтня 2016 року, видане Радою адвокатів Одеської області, 68100, м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області, вул. Центральна, буд.34.

Суддя А. І. Бучацька