Постанова

від 25.04.2024 по справі 914/2450/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2024 р. Справа №914/2450/22(914/2525/23)

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді (доповідача)МАТУЩАКА О.

суддівКРАВЧУК Н.М.

СКРИПЧУК О.С.

За участю секретаря судового засідання Телинько Я.П.

За участю представників сторін від:

апелянта Орехівська Л.М. (адвокат);

позивача Коваль В.М. (ліквідатор);

розглянувши апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Інтер - фуд енерджі» від 15.11.2023 (вх.ЗАГС №01-05/3532/23 від 20.11.2023)

на рішенняГосподарського суду Львівської області від 18.10.2023

(повний текст - 30.10.2023, суддя Чорній Л.З.)

у справі№914/2450/22(914/2525/23)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна", м. Львів

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Інтер - фуд енерджі», м. Київ

простягнення 4 558 917,43 грн

у межах справи№914/2450/22

за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю Бел-Петрол Трейдінг, м. Львів

про банкрутствоТовариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна", м. Львів

В С Т А Н О В И В:

Суть спору.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.11.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «БНК-Україна». Визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора ТОВ «Бел-Петрол Трейдінг» до боржника у розмірі 325 736 124,00 грн заборгованості та 24 810,00 грн судового збору. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та процедуру розпорядження майном боржника, а розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича.

Постановою суду від 24.05.2023 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ «БНК-Україна» та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Коваля В.В.; боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором банкрута призначено цього ж арбітражного керуючого Коваля В.В.

Судом оприлюднено на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду повідомлення про визнання ТОВ «БНК-Україна» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

18.08.2023 ТОВ «БНК-Україна» звернулося до суду із позовом до відповідача ТОВ «Інтер - фуд енерджі» про стягнення 4 886 804,08 грн.

11.10.2023 ліквідатор через систему «Електронний суд» подав заяву про зменшення розміру позовних вимог та просив стягнути із відповідача 4 558 917,43 грн. Вказана заява була прийнята до розгляду судом першої інстанції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано умови додаткової угоди №15 від 26.01.2022 та додаткової угоди №16 від 26.01.2022 до договору поставки товару №433-ДТ-21/Д від 14.12.2020 в частині оплати остаточної ціни за поставку товару. У зв?язку із зазначеним, позивачем на суму заборгованості нараховано 3 % річних у розмірі 91 137,90 грн, суму втрат від інфляції у розмірі 273 824,68 грн та 1 386 753,71 грн пені.

Господарський суд Львівської області рішенням від 18.10.2023 позов задовольнив повністю; стягнув з ТОВ «Інтер - фуд енерджі» на користь ТОВ «БНК-Україна» 2 807 201,14 грн основного боргу, 91 137,90 грн 3% річних, 273 824,68 грн втрат від інфляції, 1 386 753,71 грн пені та 58 641,65 грн судового збору; визначив органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення (в тому числі приватному виконавцю) право нараховувати 3% річних за формулою: сума 3% річних = С х 3 х Д : 365 : 100 (С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення): - на суму боргу 2 807 201,14 гривень за період з 19.08.2023 до моменту виконання рішення суду ТОВ «Інтер - фуд енерджі».

Вказане рішення мотивоване тим, що позивачем доведено факт поставки товару, однак в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем суми остаточної ціни за вказаний товар. Відтак обґрунтованим та правомірним є нарахування позивачем 3% річних, інфляційних втрат та пені.

Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.

ТОВ «Інтер - фуд енерджі» подало апеляційну скаргу на зазначене рішення суду, просить її задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги покликається на те, що жодних розрахунків від позивача в частині остаточної ціни товару відповідач не отримував. Також апелянт вважає, що позивачем безпідставно нараховано суми ПДВ у розмірі 496 740,04 грн до суми основного боргу, оскільки станом на час розгляду справи, позивач не є платником ПДВ, його свідоцтво анулювано 31.05.2023. Крім цього, жодних коригувань суми ПДВ позивачем здійснено не було.

На переконання скаржника, відсутні підстави для нарахування 3% річних, втрат від інфляції та пені, оскільки судом не правильно визначено 20.07.2022 - як день початку прострочення сплати остаточної ціни товару, адже момент прострочення починається після спливу 5 днів з моменту підписання актів звіряння взаєморозрахунків. Умовами абз. 2 п. 3.15. договору передбачено обов`язок позивача направити акти відповідачу на електронну адресу та направити оригінали на поштову адресу відповідно до п. 9.10., але строки, встановлені умовами договору на узгодження цих актів відповідачем, стосуються виключно направлених позивачем документів на електронну поштову адресу відповідача. Всупереч зазначеному, відсутні докази надсилання вказаних актів на електронну пошту відповідача, як і відсутні докази підписання актів звіряння взаєморозрахунків відповідачем. Сам факт направлення актів на поштову адресу не свідчить про досягнення сторонами згоди щодо проведення звіряння, а тому не встановлено строк оплати, що виключає нарахування штрафних санкцій.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Вважає безпідставними покликання апелянта про неправомірне включення до остаточної ціни товару суми ПДВ, оскільки умовами договору та додаткових угод до договору визначено, що остаточна ціна включає в себе податок на додану вартість. І якщо б відповідач вчасно сплатив остаточну вартість товару, то позивач виконав би свій обов`язок щодо реєстрації податкових накладних.

Щодо доводів відповідача про не правильне зазначення дати виникнення грошових зобов`язань щодо сплати остаточної ціни товару позивач зазначає, що на адресу відповідача позивачем було надіслано цінний лист, в якому містилися, зокрема, примірники акту звіряння розрахунків, та який було отримано представником відповідача. Вказане підтверджується описом вкладення у цінний лист та службовим чеком (накладною) АТ «Укрпошта». Позивач вважає, що доводи відповідача про те, що оскільки акти звіряння взаємних розрахунків не надсилались електронною поштою на адресу відповідача, то обов`язок їх погоджувати та підписувати у відповідача не виник є необґрунтованим, адже доводи відповідача зводяться до того, що така дата мала б настати раніше, тобто штрафні санкції мали б рахуватись з дати, яка б передувала 20.07.2022.

Відповідачем подано клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 2 807 201, 14 грн у зв`язку із його сплатою. На підтвердження зазначеного відповідач долучив копію платіжної інструкції №4150 від 12.01.2024 про сплату ТОВ «Інтер - фуд енерджі» на користь ТОВ «БНК-Україна» 2 807 201,14 грн як оплату заборгованості за дизельне паливо згідно договору №417-ДТ-20/Д від 12.12.2020 та рішення суду від 18.10.2023 у цій справі, яке оскаржується.

Розглянувши подане клопотання, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно із ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Враховуючи те, що станом на момент розгляду справи судом першої інстанції та на момент подання апеляційної скарги вказані обставини щодо сплати боргу та докази, які це підтверджують, не існували, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про долучення доказів до матеріалів справи. Відтак у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення 2 807 201,14 грн суд вважає за необхідне відмовити.

Для унеможливлення подвійного стягнення, позивач не позбавлений права подати заперечення, а у разі видання судом першої інстанції наказу на виконання цієї постанови, подати заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, в порядку та на умовах, передбачених ст. 328 ГПК України.

Також на адресу суду надійшли: від позивача клопотання про зменшення нарахованих штрафних санкцій та додаткові пояснення, в яких міститься клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, які, на думку апелянта, підтверджують наявність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій; від відповідача додаткові пояснення.

Частина 2 ст. 207 ГПК України визначає, що суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Враховуючи зазначене та те, що вказані клопотання про зменшення нарахованих штрафних санкцій та додаткові пояснення позивача і відповідача подано поза межами вчинення підготовчих дій, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення таких без розгляду.

Інших клопотань чи заяв, в порядку ст. 207 ГПК України, сторонами подано не було.

25.04.2024 в судове засідання з`явився представник позивача та відповідача, які навели доводи та заперечення по суті апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи.

Місцевим господарським судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 14.12.2020 між ТОВ «БНК-Україна», як постачальником, та ТОВ «Інтер - фуд енерджі», як покупцем, укладено договір №417-ДТ-20/Д поставки товару (надалі - договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору, постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити у період: з січня 2021 року по грудень 2021 року нафтопродукти, надалі - товар, паливо дизельне ДТ-Л-К5, сорт С/ паливо дизельне ДТ-3-К5, сорт F (з поліпшеними температурними характеристиками у період січень 2021 - березень 2021 p., листопад 2021 - грудень 2021. р. гранична температура фільтрування не вище «-26» °С, гранична температура помутніння не вище «-16» °С) виробництва ВАТ «Мозирський НПЗ» (республіка білорусь) у кількості до 6 000 тонн (+/-10% в опціоні Постачальника).

Як визначено в абз. 2 пп. 1.1.1. договору, кількість товару в конкретній партії, опціон, термін поставки, ціна та вартість кожної узгодженої до поставки партії товару визначаються відповідними додатковими угодами, які є невід`ємною частиною договору і укладаються сторонами на місячний період в порядку, передбаченому п.1.1.2 договору, якщо інше не буде погоджено сторонами.

Відповідно до п. 2.7. договору, ціна по кожній партії товару є попередньою, згідно з додатковою угодою, і остаточною згідно з доповненням до відповідної додаткової угоди.

Пунктом 2.8. договору передбачено, що розрахунок остаточної ціни за поставлений товар здійснюється після поставки узгодженої партії товару і закінчення коригувального періоду, що зазначені у додатковій угоді, та формується в місяці, коли стали відомі всі складові остаточної ціни, і оформляється сторонами доповненням до відповідної додаткової угоди.

Попередня ціна визначається і фіксується сторонами в додатковій угоді. Оплата за товар покупцем за попередньою ціною є однією з умов для початку поставки товару постачальником. Остаточна ціна на товар, що поставляється за цим договором, визначається в гривнях за метричну тону за формулою визначеною в п. 2.14 договору. Аналогічні положення викладені в п. 9 додаткової угоди № 15 та № 16.

Відповідно до умов п. 2.17., 2.18. договору поставки товару №417-ДТ-20/Д від 14.12.2020 в якості запобіжного заходу покупець зобов`язався перерахувати на рахунок постачальника грошову суму у розмірі, виходячи з 10 евро за тону, що є «контрактним забезпеченням» за договором та сплачується протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку постачальником або стягується в безспірному порядку на користь постачальника.

Згідно з платіжною інструкцією № 725 від 29.12.2020 покупцем сплачено контрактне забезпечення в розмірі 173 229,00 грн. без ПДВ, що також підтверджується актом звіряння між сторонами за грудень 2021.

Відповідно до п. 2.21 договору зазначена сума або зараховується у вартість поставленого товару або повертається в повному обсязі за умови повного виконання зобов`язання.

Пунктом 1 додаткової угоди №15 до договору передбачено, що постачальник зобов`язується передати у власність, а покупець прийняти паливо дизельне ДП-З-К5, сорт F виробництва ВАТ «Мозирський НПЗ» та оплатити його за попередньою ціною і в обсягах, визначених в таблиці п.1 додаткової угоди №15.

За додатковою угодою №15 ТОВ «БНК-Україна» здійснено поставку товару на користь ТОВ «Інтер - фуд енерджі» на загальну суму в загальному обсязі 691 т, а ТОВ «Інтер - фуд енерджі» здійснено оплату в розмірі 23 038 596,00 грн відповідно до платіжної інструкції №2112 від 02.02.2022 на підставі рахунку на оплату №171 від 01.02.2022.

Як визначено в абз. 2 п. 3 додаткової угоди №15 розрахунок остаточної ціни за поставлений товар здійснюється після поставки узгодженої партії товару і закінчення коригувального періоду, що зазначені у додатковій угоді, і формується в місяці, коли стали відомі всі складові остаточної ціни та оформляється сторонами доповненням до відповідної додаткової угоди.

Згідно з доповненням №1 від 16.03.2023 до додаткової угоди №15 від 26.01.2022 до договору поставки товару від 14.12.2020 №417-ДТ-20Д, постачальник (ТОВ «БНК-Україна») передав покупцю (ТОВ «Інтер - фуд енерджі») дизельне паливо ДТ-3-К5, сорт F у власність, а покупець прийняв та зобов`язується його оплатити за остаточною ціною 25 043 440,36 грн. Вказане доповнення 16.03.2023 підписане уповноваженими особами сторін та скріплене печатками юридичних осіб.

З огляду викладене, заборгованість ТОВ «Інтер - фуд енерджі» перед ТОВ «БНК-Україна» за додатковою угодою № 15 становить 2 004 844,36 грн.

Також, відповідно до п. 1 додаткової угоди №16 до договору передбачено, що постачальник зобов`язується передати у власність, а покупець прийняти паливо дизельне ДП-З-К5, сорт F виробництва білоруських НПЗ (товар) та оплатити його за попередньою ціною і в обсягах, визначених в таблиці п. 1 додаткової угоди №16.

За додатковою угодою №16 ТОВ «БНК-Україна» здійснено поставку товару на користь ТОВ «Інтер - фуд енерджі» на загальну суму в загальному обсязі 481,65 т, а ТОВ «Інтер - фуд енерджі» здійснено оплату в розмірі 16 456 140,00 грн. відповідно до платіжної інструкції № 2111 від 02.02.2022 на підставі рахунку на оплату №172 від 01.02.2022.

Як визначено в абз. 2 п. 3 додаткової угоди №16 розрахунок остаточної ціни за поставлений товар здійснюється після поставки узгодженої партії товару і закінчення коригувального періоду, що зазначені у додатковій угоді, і формується в місяці, коли стали відомі всі складові остаточної ціни та оформляється сторонами доповненням до відповідної додаткової угоди. Остаточна ціна партії товару за додатковою угодою №16 становить 17 431 795,88 грн.

Відповідно до доповнення №1 до додаткової угоди №16 від 26.01.2022 до договору поставки товару від 14.12.2020 №417-ДТ-20/Д, постачальник (ТОВ «БНК-Україна») передав покупцю (ТОВ «Інтер - фуд енерджі») дизельне паливо ДТ-3-К5, сорт F у власність, а покупець прийняв та зобов`язується його оплатити за остаточною ціною 17 431 795,88 грн. Вказане доповнення підписане 16.03.2022 уповноваженими особами сторін та скріплене печатками юридичних осіб.

Враховуючи наведене, заборгованість ТОВ «Інтер - фуд енерджі» перед ТОВ «БНК-Україна» за додатковою угодою № 16 становить 975 655, 88 грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості ТОВ «Інтер - фуд енерджі» перед ТОВ «БНК-Україна» за додатковою угодою № 15 та додатковою угодою № 16 становить 2 980 500,24 грн.

Враховуючи сплату позивачем забезпечувального платежу в сумі 173 299,00 грн, тому позивач просив стягнути з відповідача 2 807 201,14 грн заборгованості за додатковою угодою № 15 та №16, а також 91 137,90 грн 3% річних, 273 824,68 грн втрат від інфляції та 1 386 753,71 грн пені.

Оцінка суду.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Матеріалами справи встановлено, а відповідачем не спростовано факт виконання ТОВ «БНК-України» умов договору поставки товару №417-ДТ-20/Д від 14.12.2020 в рамках додаткової угоди №15 і додаткової угоди №16 щодо поставки товару повністю, що підтверджується належними доказами, які долучені до матеріалів справи. Відповідачем здійснено оплату товару у розмірі 39 494 736,00 грн, а отримано, враховуючи остаточну вартість, на суму 42 475 236,24 грн. Вказане не заперечується позивачем.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта щодо безпідставного включення позивачем до остаточної ціни товару суми ПДВ, оскільки в доповненнях додаткових угод №15 та №16 сторони погодили, що остаточна ціна включає в себе податок на додану вартість. Як було вказано вище зазначені доповнення підписані уповноваженими особами сторін та скріплені печатками юридичних осіб.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу на загальну суму 2 807 201,14 грн, хоча, як буде зазначено нижче, строк оплати згідно умов договорів не настав, але відповідачем вказане не заперечується, а станом на день ухвалення цієї постанови ще й сплачено.

У цій справі предметом апеляційного оскарження є також правомірність нарахування позивачем відповідачу 3% річних, інфляційних втрат та пені.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Так, згідно п. 2.7 договору ціна по кожній партії товару є попередньою, згідно з додатковою угодою, і остаточною, згідно з доповненнями до відповідної угоди. Попередня ціна визначається і фіксується сторонами у додатковій угоді. Оплата за товар покупцем за попередньою ціною є однією з умов для початку поставки товару постачальником.

Пункт 2.3 договору та п. 2 додаткової угоди визначають умови оплати. Так, 100% передоплати здійснюється протягом п`яти банківських днів від дати виставлення продавцем рахунку на оплату узгодженої місячної партії товару.

Відповідно до п. 2.8 договору, п. 2 додаткової угоди розрахунок остаточної ціни за поставлений товар здійснюється після поставки узгодженої партії товару і закінчення коригувального періоду, що зазначені у додатковій угоді, та формується в місяці, коли стали відомі всі складові остаточної ціни, і оформляється сторонами доповненням до відповідної додаткової угоди.

Як передбачено п. 3.15 договору щомісяця, в термін до 18 числа кожного місяця та/або після відвантаження в повному обсязі місячної партії товару та формування остаточної ціни, постачальник складає в двох екземплярах акт звіряння взаєморозрахунків, який підписується уповноваженою особою і завіряється круглою печаткою постачальника, та надсилає його електронним поштовим відправленням з подальшим направленням покупцю за допомогою поштового відправлення відповідно до п.9.9 та п. 9.11 договору.

Покупець не пізніше 2 (двох) робочих днів від дати отримання акту звірки взаєморозрахунків на електронну поштову адресу зобов`язаний забезпечити його підписання уповноваженою особою, завірити круглою печаткою та надіслати постачальнику електронним поштовим відправленням з подальшим поштовим відправленням за допомогою поштового відправлення відповідно до п.9.9 та п. 9.11 договору (абзац 3).

Покупець має право в ті ж терміни надіслати свої заперечення щодо надісланого постачальником акту звірки взаєморозрахунків.

Згідно із пп. «а» п. 3.16 договору, якщо за результатами звіряння буде встановлено, що сума здійсненої оплати за товар недостатня для покриття (оплати) остаточної вартості поставленого товару, покупець зобов`язаний протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня підписання сторонами акта звіряння взаєморозрахунків перерахувати суму нестачі.

Датою підписання акту звірки взаєморозрахунків є дата підписання його покупцем.

Якщо протягом терміну, зазначеного в абзаці третьому цього пункту, покупець не надасть постачальнику підписаний акт звірки взаєморозрахунків або свої обґрунтовані заперечення по ньому, акт вважається узгодженим сторонами. Датою підписання акту взаєморозрахунків в такому випадку є дата, не пізніше якої він підлягав розгляду покупцем.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій, суд першої інстанції визначив початок періоду нарахування таких з 20.07.2022, оскільки встановив датою підписання акту звірки взаєморозрахунків - 12.07.2022.

Однак із вказаним висновком місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції не погоджується та вважає його безпідставним та необґрунтованим з огляду на таке.

Так, в матеріалах справи наявний акт звірки взаєморозрахунків, з якого вбачається, що такий складено за період березень 2022 року червень 2022 року. Вказаний акт підписаний уповноваженим представником позивача та завірений його круглою печаткою. На вказаному акті відсутній підпис відповідача (а.с. 150, т. 1).

Суд першої інстанції дійшов висновку про узгодження сторонами акту звіряння взаємних розрахунків з огляду на те, що 29.06.2022 позивач на адресу відповідача надіслав цінний лист, яким надано для підписання 2 примірники: додаткової угоди № 15 від 26.01.2022 (2 екземпляри); видаткової накладної №1588 від 10.02.2022 (2 екземпляри); - додаткової угоди № 16 від 26.01.2022 (2 екземпляри); видаткової накладної №2010 від 19.02.2022 (2 екземпляри); акту звіряння розрахунків за період березень-червень 2022 за додатковою угодою № 16 (2 екземпляри); акту звіряння розрахунків за період березень-червень 2022 за додатковою угодою № 15 (2 екземпляри). Вказаний цінний лист було вручено представнику відповідача 12.07.202. Відтак першим днем прострочення було 20.07.2022.

Позивач, спростовуючи доводи апеляційної скарги, вказує на те, що незважаючи на не надіслання актів звіряння взаєморозрахунків електронною поштою, такі було вручено відповідачу засобами поштового зв`язку, а тому штрафні санкцій нараховано правомірно.

Разом з тим, апеляційний господарський суд звертає увагу, що відповідно до ст. ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як було зазначено вище, сторони в договорі та додаткових угодах до нього погодили, що першочерговим є надсилання акту звіряння взаєморозрахунків електронним поштовим відправленням, а надалі направлення такого покупцю за допомогою поштового відправлення (п. 3.15 договору). Саме із отриманням на електронну поштову адресу вказаного акту у покупця (відповідач) виникає обов`язок не пізніше 2 (двох) робочих днів від дати отримання акту звірки взаєморозрахунків забезпечити його підписання уповноваженою особою, завірити круглою печаткою та надіслати постачальнику електронним поштовим відправленням з подальшим поштовим відправленням за допомогою поштового відправлення (абзац 3 вказаного пункту договору).

Окрім цього, акт вважається узгодженим та підписаний сторонами, якщо протягом 2 робочих днів від дати отримання акту виключно електронною поштою покупець не надасть постачальнику підписаний акт звірки взаєморозрахунків або свої обґрунтовані заперечення по ньому (абзац 6 п. 3.15 договору).

Тобто подією, з якою пов`язується початок періоду, протягом якого відповідач повинен виконати зобов`язання, є отриманням ним акту звіряння взаємних розрахунків на електронну пошту.

Враховуючи недотримання позивачем умов договору щодо надіслання акту звіряння взаємних розрахунків засобами електронного зв`язку (на електронну пошту), за відсутності інших доказів узгодження та підписання вказаного акту відповідачем, не є правомірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про доведення позивачем факту підписання спірного акту. Відтак відсутня подія, з якою, враховуючи умови договору та додаткових угод до нього, пов`язується початок періоду прострочення виконання зобов`язання та відповідно нарахування штрафних санкцій.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що акт взаєморозрахунків станом за березень 2022 року червень 2022 року, який не підписаний відповідачем і не отриманий ним від позивача на умовах договорів та є підставою позову, позовні вимоги про нарахування штрафних санкцій задоволенню не підлягають.

Ухвалюючи нове рішення у цій справі в частині позовних вимог про стягнення інфляційний втрат, 3% річних та пені, враховуючи обставини відсутності договірного узгодження остаточної ціни товару і, як наслідок, неможливість встановлення початку періоду виникнення заборгованості, судом апеляційної інстанції не застосовується практика Європейського суду з прав людини щодо застосування до спірних правовідносин поняття «надмірного формалізму», оскільки таке може застосовуватися лише до положень законодавства, а не до істотних умов договору, які є обов`язковими в силу вимог ст. ст. 628, 629 ЦК України і не можуть бути формальними (необов`язковими) чи альтернативними до виконання.

Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Беручи до уваги те, що апелянт просив скасувати рішення суду першої інстанції прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 78 224, 64 грн, 273 824, 68 грн інфляційних втрат та 1 205 968, 04 грн пені, враховуючи межі апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення частковому скасуванню із прийняттям нового рішення у відповідній частині.

Судові витрати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку про покладення судового збору за подання апеляційної скарги на позивача, а 2 775, 00 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 270, 275, 277, 281- 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу «Інтер - фуд енерджі» задовольнити частково.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 18.10.2023 у справі №914/2450/22(914/2525/23) скасувати в частині стягнення суми 78 224, 64 грн 3% річних, 273 824, 68 грн інфляційних втрат та 1 205 968, 04 грн пені. У цій частині прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У решта частині судове рішення залишити без змін.

3.Судовий збір у розмірі 23 370, 26 грн за розгляд справи в суді першої інстанції залишити за позивачем.

4.Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна" (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер - фуд енерджі» (03038, м.Київ, вул. Миколи Грінченка, буд. 4; код ЄДРПОУ 30056665) 35 055, 36 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Стягнення судового збору здійснити з дотриманням вимог п. 1 ч. 1 ст. 64 КУзПБ.

5.Судовий збір у розмірі 52 907, 12 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за апелянтом.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.

Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

У зв`язку із перебуванням у відпустці колегії суддів, повний текст постанови складено та підписано 13.05.2024.

Головуючий суддяО.І. МАТУЩАК

СуддіН.М. КРАВЧУК

О.С. СКРИПЧУК