Постанова

від 02.05.2024 по справі 916/2946/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/2946/21(916/5207/23)Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.

секретар судового засідання Мисько І.С.

за участю представників учасників у справі:

Від Житлово-будівельного кооперативу «КВАРТ-СЕРВІС» ліквідатор арбітражний керуючий Дарієнко В.Д.

Від приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула Вадима Андрійовича не з`явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула Вадима Андрійовича

на рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2024, суддя суду першої інстанції Райчева С.І., м. Одеса, повний текст рішення складено та підписано 09.02.2024

по справі №916/2946/21(916/5207/23)

за позовом: Житлово-будівельного кооперативу «КВАРТ-СЕРВІС»

до відповідача: приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула Вадима Андрійовича

про визнання протиправними дій приватного виконавця та стягнення 11 542,74 грн,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

Ліквідатор Житлово-будівельного кооперативу «КВАРТ-СЕРВІС» звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула Вадима Андрійович, в якій просив визнати протиправними дії приватного виконавця Крецула Вадима Андрійовича у частині безпідставного стягнення грошових коштів у розмірі 10 953,73 з поточного рахунку Житлово-будівельного кооперативу «КВАРТ-СЕРВІС» у виконавчому провадженні №70873024 та стягнути з приватного виконавця Крецула Вадима Андрійовича на користь Житлово-будівельного кооперативу «КВАРТ-СЕРВІС» 11 542,74 грн, з яких 10 953,73 грн основний борг, 329,72 грн інфляційні збитки, 259,29 3% річних.

Позивач зазначив, що під час виконання повноважень ліквідатора у справі №916/2946/21 про банкрутство Житлово-будівельного кооперативу «КВАРТ-СЕРВІС» ним було встановлено, що 13.02.2023 приватним виконавцем Крецулом В.А. стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу «КВАРТ-СЕРВІС» на користь Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» заборгованість у розмірі 10 953,73 грн відповідно до судового наказу Господарського суду Одеської області №916/3131/22 від 29.11.2022 (у платіжній інструкції виконавцем помилково вказано дату наказу 10.01.2023).

Позивач вважає такі дії приватного виконавця Крецула В.А. незаконними, оскільки стягнення грошових коштів з рахунку Житлово-будівельного кооперативу «КВАРТ-СЕРВІС» відбулось у період дії мораторію на задоволення вимог у справі.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 позов задоволено повністю; визнано протиправними дії приватного виконавця Крецула Вадима Андрійовича у частині безпідставного стягнення грошових коштів з Житлово-будівельного кооперативу «КВАРТ-СЕРВІС» у виконавчому провадженні №70873024; стягнуто з приватного виконавця Крецула Вадима Андрійовича на користь Житлово-будівельного кооперативу «КВАРТ-СЕРВІС» 11 542,74 грн, з яких 10 953,73 грн основний борг, 329,72 грн інфляційні збитки, 259,29 3% річних; стягнуто з приватного виконавця Крецула Вадима Андрійовича на користь Житлово-будівельного кооперативу «КВАРТ-СЕРВІС» 2 684,00 грн судового збору.

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що приватним виконавцем Крецулом В.А. була допущена бездіяльність щодо незупинення виконавчого провадження та здійснені дії щодо безпідставного стягнення грошових коштів з Житлово-будівельного кооперативу «КВАРТ-СЕРВІС», які являються порушенням Закону України «Про виконавче провадження» та Кодексу України з процедур банкрутства.

Задовольняючи позов в частині стягнення грошових коштів, суд першої інстанції виходив з того, що у ліквідатора Житлово-будівельного кооперативу «КВАРТ-СЕРВІС» наявні підстави для звернення до суду із позовом про стягнення з приватного виконавця Крецула В.А. безпідставно набутих грошових коштів, оскільки приватний виконавець Крецул В.А. не мав права здійснювати виконавчі дії, направлені на виконання судового наказу від 29.11.2022 у справі №916/3131/22 та відповідно списання 10 953,73 грн з боржника, а повинен був зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №70873024 у відповідності до положень п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд першої інстанції також зазначив, що на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України обґрунтованими є вимоги про нарахування процентів за користування Відповідачем грошовими коштами Банкрута та стягнення інфляційних втрат.

Короткий зміст апеляційної скарги.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула Вадима Андрійовича на рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 по справі №916/2946/21 (916/5207/23).

Апелянт вказує, що позивач, будучи належним чином повідомлений про наявність відкритого виконавчого провадження № 70873024, не виконав пряму норму закону та не повідомив мене, приватного виконавця, про наявність мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Одеської області від 24 листопада 2021 року. В свою чергу, виконавець не наділений обов`язком перед відкриттям виконавчого провадження, а також під час його здійснення, перевіряти у Єдиному державному реєстрі судових рішень наявність та чинність відповідного судового рішення, а також інші обставини, не передбачені Законом України «Про виконавче провадження». Так само і не наділений обов`язком з`ясовувати, чи поширюється дія мораторію на вимоги стягувача та чи є вимоги стягувача конкурсними.

Відповідач зазначає, що на ліквідатора покладено обов`язок повідомити відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні, про запровадження мораторію на задоволення вимог стягувача, в тому числі і в конкретному виконавчому провадженні. Таким чином, надсилаючи в порядку статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» постанову про відкриття виконавчого провадження, приватний виконавець правомірно розраховує, що у випадку, якщо на вимоги стягувача у виконавчому провадженні запроваджено мораторій, то розпорядник майна (ліквідатор), на виконання частини 2 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства, повідомить йому про цей факт, а також наддасть підтверджуючі документи.

На думку виконавця, саме повідомлення розпорядника майна (ліквідатора) про наявність мораторію на задоволення вимог стягувача є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій на підставі пункту 4 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження». А отже, зважаючи на той факт, що позивач не повідомив приватному виконавцю, що на вимоги стягувача АТ «ОДЕСАГАЗ» накладений мораторій, дії приватного виконавця у частині стягнення грошових коштів з Житлово-будівельного кооперативу «КВАРТ-СЕРВІС» в рамках виконавчого провадження 70873024 є правомірними.

Крім того, відповідач зазначає, що ним не було набуто майно (грошові кошти), оскільки вони не стали моєю власністю. Також, ним ці кошти не були збережені, оскільки були перераховані стягувачу в рамках виконавчого провадження № 70873024, а тому до нього не міг бути поданий позов про стягнення коштів, оскільки кінцевим набувачем коштів є саме АТ «ОДЕСАГАЗ». Тому Господарський суд Одеської області неправомірно прийняв рішення про стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 11 542,74 грн, оскільки відповідач не є належним відповідачем та не є кінцевим набувачем стягнутих коштів.

Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 05 лютого 2023 року та відмовити у задоволенні позову.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від ліквідатора Житлово-будівельного кооперативу «КВАРТ-СЕРВІС» арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. надійшов відзив на апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула Вадима Андрійовича на рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 по справі №916/2946/21(916/5207/23).

Позивач зазначив, що не повідомлення приватного виконавця Крецула А.В. про наявність мораторію на задоволення вимог кредиторів ЖБК «КВАРТ-СЕРВІС», введеного ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.11.2021 по спраі №916/2946/21, не припиняє дію мораторію на задоволення вимог кредиторів ЖБК «КВАРТ-СЕРВІС», який відповідно до приписів ст.. 41 КУзПБ діє з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство до дня закриття провадження у справі про банкрутство. На момент відкриття приватним виконавцем Крецулом В.А. виконавчого провадження №70873024 з виконання судового наказу №916/3131/22 (27.01.2023) та на момент стягнення з рахунку ЖБК «КВАРТ-СЕРВІС» грошових коштів у розмірі 10 953,73 грн (13.02.2023) діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ліквідатор вказав, що навіть якщо приватний виконавець Крецул В.А. був необізнаний про те, що відносно ДБК «КВАРТ-СЕРВІС» відкрито провадження у справі про банкрутство та про те, що введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, це не позбавляє його від відповідальності за дії, які суперечать вимогам КУзПБ та Закону України «Про виконавче провадження». Такою незаконною дією є стягнення з ЖБК «КВАРТ-СЕРВІС» грошових коштів у розмірі 10 953,73 грн під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів ЖБК «КВАРТ-СЕРВІС».

На думку ліквідатора, суд першої інстанції ухвалив рішення від 05.02.2024 по справі №916/2946/21(916/5207/23) з додержанням норм матеріального і процесуального права, а твердження апелянта не спростовують встановлених судом обставин.

Керуючись викладеним вище, позивач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула Вадима Андрійович на рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 по справі №916/2946/21(916/5207/23), а оскаржуване рішення залишити без змін.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/2946/21(916/5207/23) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.02.2024.

На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/2946/21(916/5207/23) на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула Вадима Андрійович на рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 по справі №916/2946/21(916/5207/23) до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/2946/21(916/5207/23) на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/2946/21(916/5207/23).

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.03.2024 апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула Вадима Андрійовича на рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 по справі №916/2946/21 (916/5207/23) - залишено без руху; встановлено приватному виконавцю Крецулу Вадиму Андрійовичу строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору у розмірі, встановленому законом протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від приватного виконавця Крецула Вадима Андрійовича надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої були додані докази сплати судового збору у розмірі, встановленому законом. Таким чином, недоліки апеляційної скарги убуло усунуто.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула Вадима Андрійовича на рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 по справі №916/2946/21 (916/5207/23); встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 20.04.2024; призначено справу №916/2946/21 (916/5207/23) до розгляду на 02.05.2024 о 12:30; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.

02.05.2024 у судовому засіданні прийняв участь ліквідатор Житлово-будівельного кооперативу «КВАРТ-СЕРВІС» арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. Апелянт в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024, якою призначено справу №916/2946/21 (916/5207/23) до розгляду на 02.05.2024 о 12:30, була отримана приватним виконавцем Крецулом Вадимом Андрійовичем засобами поштового зв`язку - 02.04.2024.

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 02.05.2024, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула Вадима Андрійовича на рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 по справі №916/2946/21 (916/5207/23), до суду не повідомлялося.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула Вадима Андрійовича на рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 по справі №916/2946/21 (916/5207/23) по суті, не дивлячись на відсутність представника відповідача, повідомленого про судове засідання належним чином. Відсутність зазначеного представника у даному випадку не повинно заважати здійсненню правосуддя.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.11.2021 відкрито провадження у справі №916/2946/21 про банкрутство Житлово-будівельного кооперативу «КВАРТ-СЕРВІС», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника.

24.11.2021 на офіційному сайті Вищого господарського суду України опубліковано повідомлення про відкриття провадження у справі №916/2946/21 про банкрутство Житлово-будівельного кооперативу «КВАРТ-СЕРВІС» (публікація №67701 від 24.11.2021).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.08.2022 у справі №916/2946/21 арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича призначено розпорядником майна Житлово-будівельного кооперативу «КВАРТ-СЕРВІС».

21.11.2022 Акціонерне товариство «ОДЕСАГАЗ» звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «КВАРТ-СЕРВІС» 8 738,02 грн. заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу за Договором №008930.

У заяві про видачу судового наказу Акціонерне товариство «ОДЕСАГАЗ» посилалось на невиконанням Житлово-будівельним кооперативом «КВАРТ-СЕРВІС» умов Договору №008930 у частині оплати вартості послуг з розподілу природного газу у вересні 2021 року.

29.11.2022 Господарським судом Одеської області видано судовий наказ у справі №916/3131/22 про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «КВАРТ-СЕРВІС» на користь Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу за Договором №008930 у розмірі 8 738,02 грн. та судового збору у розмірі 248,10 грн. Наказ набрав законної сили 10.01.2023.

27.01.2023 приватним виконавцем Крецулом В.А. відкрито виконавче провадження №70873024 з виконання судового наказу №916/3131/22.

13.02.2023 з рахунку Житлово-будівельного кооперативу «КВАРТ-СЕРВІС» приватним виконавцем Крецулом В.А. стягнуто грошові кошти у розмірі 10 953,73 грн, що підтверджується випискою по рахунку, наявною у матеріалах справи.

14.02.2023 приватним виконавцем Крецулом В.А. на виконання статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» було здійснено переказ грошових коштів, стягнутих в рамках виконавчого провадження № 70873024, в розмірі 8 986,12 грн (8 738,02 грн основний борг, 248,10 грн судовий збір) на рахунок АТ «ОДЕСАГАЗ», що підтверджується платіжною інструкцією №3194 від 14.02.2023.

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову, виходячи з таких підстав.

Частиною 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Відомості Верховної Ради України, 1992, N 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про банкрутство» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 441).

Згідно ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Як було встановлено вище, провадження у справі про банкрутство Житлово-будівельного кооперативу «КВАРТ-СЕРВІС» відкрито 24 листопада 2021 року.

Таким чином, вимоги Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» до Боржника у розмірі 8 738,02 грн заборгованості за Договором №008930 у частині оплати вартості послуг з розподілу природного газу у вересні 2021 року, що стягнуті судовим наказом від 29.11.2022 у справі №916/3131/22, у силу положень ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства є конкурсними вимогами Кредитора до Боржника, адже виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно ч. 1 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Частиною 2 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на як поширюється мораторій.

Таким чином, з дати відкриття провадження у справі про банкрутство забороняється виконання Боржником зобов`язань за вимогами, що виникли до відкриття провадження у справі, у тому числі у примусовому порядку. Ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію у справі є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті. Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

Враховуючи вищенаведені положення Кодексу України з процедур банкрутства та Закону України «Про виконавче провадження», стягнення грошових коштів з рахунків Боржника у рамках виконавчого провадження №70873024 є таким, що порушує вимоги ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства та ст. 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження», а також права Житлово-будівельного кооперативу «КВАРТ-СЕРВІС» - Боржника у справі про банкрутство та інших кредиторів Боржника.

Щодо посилань апелянта про те, що його дії, стосовно стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «КВАРТ-СЕРВІС» заборгованості на користь Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» є законними з огляду на те, що йому було невідомо, а розпорядником майна Житлово-будівельного кооперативу «КВАРТ-СЕРВІС» не повідомлено про відкриття провадження у справі про банкрутство, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено вимоги до виконавчого документу.

Частиною 4 вказаної статті Закону встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 3) боржника визнано банкрутом; 5) юридичну особу - боржника припинено; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Частиною 5 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Враховуючи вищезазначене, з метою перевірки відповідності виконавчого документу вимогам, встановленим ст. 4 Закону, а також визначення наявності/відсутності підстав для повернення виконавчого документу Стягувачу, Виконавець наділений правом доступу до інформації про боржника, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, зокрема у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У зазначеному Реєстрі вказано відомості, зокрема, стосовно стану Боржника (перебування юридичної особи у процесі припинення, перебування юридичної особи у процесі провадження у справі про банкрутство), а також адреси місцезнаходження юридичної особи.

В постанові Верховного Суду у складі колегії судців Касаційного господарського суду від 25.01.2022 по справі №921/787/19 викладено наступні висновки:

« 35.Згідно положень статей 1, 2, 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

36. Отже, державний виконавець та/чи приватний виконавець зобов`язані вчиняти виконавчі дії з урахуванням обмежень, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства, норми якого у даному випадку є спеціальними та повинні застосовуватися переважно щодо загальних норм з вчинення виконавчих дій, визначених Законом України "Про виконавче провадження".

37. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).

38. Згідно частини п`ятої статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

39. Отже, під час здійснення виконавчого провадження виконавець мав пересвідчитись щодо відкриття судом провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи.

40. Відповідності до вимог пункту 3, пункту 5 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо боржника визнано банкрутом, юридичну особу припинено. Отже, відкриттю виконавчого провадження передує встановлення відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу.

41. Під час здійснення такої перевірки державний виконавець повинен встановити чи не визнано боржника банкрутом. Зазначені відомості, як і відомості про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника містяться у відритому доступі на сайті Вищого господарського суду України, який є офіційним майданчиком для розміщення оголошень щодо відкриття провадження у справах про неплатоспроможність з можливістю пошуку боржників за анкетними даними.»

Ухвалу про відкриття провадження у справі №916/2946/21 про банкрутство Житлово-будівельного кооперативу «КВАРТ-СЕРВІС» було направлено державному реєстратору та на підставі зазначеного судового рішення було внесено зміни у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Житлово-будівельного кооперативу «КВАРТ-СЕРВІС», а саме зазначено відомості про перебування юридичної особи у процесі провадження у справі про банкрутство.

Вказане підтверджується наступними відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців: «Внесення судового рішення про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи, 02.12.2021 17:11:53, 1005431150005003300, Болгар К.М., Юридичний департамент Одеської міської ради, Підстава: судове рішення, Атрибути судового рішення: Судове рішення про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи від 24.11.2021 № 916/2946/21 Господарський суд Одеської обл.».

Отже, приймаючи виконавчий документ до виконання та ухвалюючи постанову про відкриття виконавчого провадження приватний виконавець пересвідчився, що виконавчий документ відповідає вимогам ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а підстави для його повернення відсутні. Вказані обставини дають підстави вважати, що приватний виконавець Крецул В.А. був обізнаний про відкриття провадження у справі про банкрутство Житлово-будівельного кооперативу «КВАРТ-СЕРВІС», оскільки така інформація була наявна у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, посилання апелянта на те, що він був необізнаним про відкриття провадження у справі про банкрутство Житлово-будівельного кооперативу «КВАРТ-СЕРВІС» може вказувати на те, що приватний виконавець або неналежним чином виконав покладений на нього обов`язок стосовно перевірки виконавчого документу на предмет дотримання вимог, визначених ст. 4 Закону, або свідомо ігнорував факт наявності відкритого відносно Житлово-будівельного кооперативу «КВАРТ-СЕРВІС» провадження у справі про банкрутство.

Наявність відкритого провадження у справі про банкрутство (до визнання боржника банкрутом) не є підставою для повернення виконавчого документу стягувачу. Однак, приватний виконавець, у відповідності до положень п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» повинен був встановити, чи поширюються на вимоги стягувача за виконавчим документом дія мораторію, запроваджена судом у справі про банкрутство Житлово-будівельного кооперативу «КВАРТ-СЕРВІС», а у випадку наявності підстав, зупинити вчинення виконавчих дій.

Як було встановлено колегією суддів та вбачається з матеріалів справи, вимоги Акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» до Житлово-будівельного кооперативу «КВАРТ-СЕРВІС» у розмірі 8 738,02 грн. заборгованості за Договором №008930 у частині оплати вартості послуг з розподілу природного газу у вересні 2021, є конкурсними вимогами Кредитора до Боржника.

Таким чином, приватний виконавець зобов`язаний був зупинити здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні №70873024. Однак, не зважаючи на вказані обставини, приватним виконавцем Крецулом В.А. здійснено стягнення грошових коштів з рахунку Житлово-будівельного кооперативу «КВАРТ-СЕРВІС» у розмірі 10 953,73 грн.

В свою чергу, неповідомлення Боржником, розпорядником майна Боржника чи будь-якої іншою особою приватному виконавцю про те, що відносно Житлово-будівельного кооперативу «КВАРТ-СЕРВІС» відкрито провадження у справі про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, не є підставою для вчинення виконавчих дій та стягнення з боржника грошових коштів у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

З огляду на викладене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що приватним виконавцем Крецулом В.А. була допущена бездіяльність щодо незупинення виконавчого провадження та здійснені дії щодо безпідставного стягнення грошових коштів з Житлово-будівельного кооперативу «КВАРТ-СЕРВІС», які являються порушенням Закону України «Про виконавче провадження» та Кодексу України з процедур банкрутства.

Таким чином, позов в частині визнання протиправними дії приватного виконавця Крецула Вадима Андрійовича у частині безпідставного стягнення грошових коштів з Житлово-будівельного кооперативу «КВАРТ-СЕРВІС» у виконавчому провадженні №70873024, підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті, положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Зокрема, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами статті 11 Цивільного кодексу України.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення глави 83 Цивільного кодексу України можуть бути застосовані тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Як було встановлено вище, у зв`язку із запровадженням мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі №916/2946/21 про банкрутство Житлово-будівельного кооперативу «КВАРТ-СЕРВІС» існувала законодавча заборона на стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «КВАРТ-СЕРВІС» конкурсної заборгованості, у тому числі у примусовому порядку. Заборгованість Житлово-будівельного кооперативу «КВАРТ-СЕРВІС» перед Акціонерним товариством «ОДЕСАГАЗ», стягнута судовим наказом від 29.11.2022 у справі №916/3131/22 мала ознаки конкурсної заборгованості. Ухвала про відкриття провадження у справі та запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.

Тобто приватний виконавець Крецул В.А. не мав права здійснювати виконавчі дії направлені на виконання судового наказу від 29.11.2022 у справі №916/3131/22, а повинен був зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №70873024, у відповідності до положень п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».

В свою чергу 13.02.2023 з рахунку Житлово-будівельного кооперативу «КВАРТ-СЕРВІС» приватним виконавцем Крецулом В.А. стягнуто грошові кошти у розмірі 10 953,73 грн, що підтверджується випискою по рахунку, наявною у матеріалах справи.

Таким чином, у ліквідатора Житлово-будівельного кооперативу «КВАРТ-СЕРВІС» були наявні підстави для звернення до суду із позовом про стягнення з приватного виконавця Крецула В.А. безпідставно набутих грошових коштів.

Колегія суддів зазначає, що кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов:

1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого);

2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція статті 1212 ЦК, як і загалом норм глави 83 ЦК, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо:

1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами;

2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Узагальнюючи викладе, можна дійти висновку про те, що кондиція - позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб`єктним складом підпадає під визначення зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.

Аналізуючи конструкцію статті 1212 ЦК потрібно звернути увагу суду на той факт, що для її застосування потрібно встановити факт набуття чи збереження майна.

Набуття майна це передбачені законом юридичні факти, за наявності яких особа набуває майно, тобто стає його власником.?

14.02.2023 приватним виконавцем Крецулом В.А. на виконання статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» було здійснено переказ грошових коштів, стягнутих в рамках виконавчого провадження № 70873024, в розмірі 8 986,12 грн (8 738,02 грн основний борг, 248,10 грн судовий збір) на рахунок АТ «ОДЕСАГАЗ», що підтверджується платіжною інструкцією №3194 від 14.02.2023, призначення платежу «кошти з ЖБК «КВАРТ-СЕРВІС» зг. в/д №916/3131/22 від 10.01.2023; ВП70873024».

Таким чином, приватним виконавцем Крецулом В.А., не було набуто майно (грошові кошти у сумі 8 986,12 грн) , оскільки вони не стали його власністю. Також, ним ці кошти не були збережені, оскільки були перераховані стягувачу в рамках виконавчого провадження № 70873024, а тому грошові кошти у сумі 8 986,12 грн не можуть вважатися безпідставно набутим майном відповідача.

В свою чергу, приватний виконавець Крецул В.А. отримав у власність без достатньої правової підстави грошові кошти ЖБК «КВАРТ-СЕРВІС» у сумі 1 967,61 грн.

Таким чином, позов в частині стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів підлягає частковому задоволенню, стягненню підлягає 1 967,61 грн.

Частиною 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - боржник до певного строку одержує можливість не повертати кошти. Тобто з дозволу кредитора він користується його грошовими коштами і вносить за це плату (проценти). Коли ж наступає строк повернення коштів, а боржник цього не робить, мова йде про неправомірне користування чужими грошима.

Якщо правова природа відсотків за правомірне користування чужими коштами - це винагорода, то можна з впевненістю стверджувати, що ця плата має вноситись до закінчення строку, на який було надано грошові кошти. Якщо припиняється право користуватись коштами, обов`язок платити за це теж припиняється. Якщо боржник продовжує користуватись грошима після закінчення строку (неправомірне користування), кредитор також не позбавлений права на отримання процентів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі №910/1238/17 вказала на те, що плату за прострочення виконання зобов`язання врегульовано законодавством, а саме охоплено диспозицією ч. 2 ст. 625 ЦК України. Тобто ця норма конкретизує визначений у ст. 536 ЦК України обов`язок боржника сплачувати проценти за незаконне користування чужими грошовими коштами.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів погоджується з посиланням позивача та суду першої інстанції про нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму безпідставно набутих відповідачем грошових коштів позивача, в той же час, суд апеляційної інстанції здійснив свій власний розрахунок, оскільки позивачем та судом першої інстанції було не вірно визначено базу для таких нарахувань.

У даному випадку, сума безпідставно набутих коштів становить 1 967,61 грн. Періодом нарахування 3 % річних та інфляційних втрат є з 14.02.2023 до 28.11.2023.

Провівши власний розрахунок, колегія суддів встановила, що сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача, становить 46,58 грн, сума інфляційних втрат 69,36 грн. Тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У даному випадку, наявна невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи та було неправильно застосовано норми матеріального права, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції частковому скасуванню з прийняттям у даній частині нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 282 ГПК України, постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням:

а) висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги;

б) нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення;

в) розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції;

г) строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження.

Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 163 ГПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.

Колегією суддів встановлено, що позивачем було заявлено дві позовні вимоги, одну майнового характеру (стягнення 11 542,74 грн) та одну немайнового характеру.

Підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн.

Звертаючись з позовом в цій частині підлягав сплаті судовий збір у сумі 5 368,00 грн (2 684,00 за майнову вимогу та 2 684,00 за немайнову вимогу).

В свою чергу, позивачем було сплачено судовий збір лише у сумі 2 684,00 грн, таким чином сума недоплати судового збору становить 2 684,00 грн.

Колегія суддів вважає за потрібне стягнути з позивача до державного бюджету суму недоплаченого судового збору у сумі 2 684,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Колегія суддів прийнято нове рішення про часткове задоволення позову, тому судовий збір за задоволену позовну вимогу немайнового характеру та в частині задоволеної вимоги майнового характеру підлягає покладенню на відповідача, тоді як судовий збір за подачу позовної заяви в частині відмови у задоволенні вимоги майнового характеру підлягає покладенню на позивача.

Беручи до уваги часткове задоволення апеляційної скарги, судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає покладенню на сторін пропорційно до задоволення вимог апеляційної скарги, тобто в частині скасування рішення про стягнення 9 459,19 грн на позивача, в іншій частині на відповідача.

Керуючись статтями 269-271, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула Вадима Андрійовича на рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 по справі №916/2946/21 (916/5207/23) задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 по справі №916/2946/21 (916/5207/23) скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення 9 459,19 грн.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

« 1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправними дії приватного виконавця Крецула Вадима Андрійовича (номер посвідчення № 0723 від 22.07.2021; адреса: 65045, м. Одеса, вул. Успенська, 78; РНОКПП НОМЕР_1 ) у частині безпідставного стягнення грошових коштів з Житлово-будівельного кооперативу "КВАРТ-СЕРВІС" (65037, Одеська обл., Овідіопольський р-н., с. Лиманка, ж/м "Червоний Хутір" вул. Центральна, буд. 7, кв. 139; код ЄДРПОУ 38696638) у виконавчому провадженні №70873024.

3.Стягнути з приватного виконавця Крецула Вадима Андрійовича (номер посвідчення № 0723 від 22.07.2021; адреса: 65045, м. Одеса, вул. Успенська, 78; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу "КВАРТ-СЕРВІС" (65037, Одеська обл., Овідіопольський р-н., с. Лиманка, ж/м "Червоний Хутір" вул. Центральна, буд. 7, кв. 139; код ЄДРПОУ 38696638) 2 083,55 грн.

4.В іншій частині позову відмовити.

5.Стягнути з приватного виконавця Крецула Вадима Андрійовича (номер посвідчення № 0723 від 22.07.2021; адреса: 65045, м. Одеса, вул. Успенська, 78; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу "КВАРТ-СЕРВІС" (65037, Одеська обл., Овідіопольський р-н., с. Лиманка, ж/м "Червоний Хутір" вул. Центральна, буд. 7, кв. 139; код ЄДРПОУ 38696638) 3 168,45 грн судового збору за подачу позовної заяви.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "КВАРТ-СЕРВІС" (65037, Одеська обл., Овідіопольський р-н., с. Лиманка, ж/м "Червоний Хутір" вул. Центральна, буд. 7, кв. 139; код ЄДРПОУ 38696638) до Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача: UA938999980313141206083015758; код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір за подання позовної заяви у сумі 2 684,00 грн.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "КВАРТ-СЕРВІС" (65037, Одеська обл., Овідіопольський р-н., с. Лиманка, ж/м "Червоний Хутір" вул. Центральна, буд. 7, кв. 139; код ЄДРПОУ 38696638) на користь приватного виконавця Крецула Вадима Андрійовича (номер посвідчення № 0723 від 22.07.2021; адреса: 65045, м. Одеса, вул. Успенська, 78; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 3 299,30 грн.

Зобов`язати Господарський суд Одеської області видати наказ з дотриманням Закону України «Про виконавче провадження» щодо вимог до виконавчого документу.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 13.05.2024 у зв`язку з перебуванням колегії суддів у складі головуючого суддів Богатиря К.В. та суддів Поліщук Л.В., Таран С.В. у відпустці у період з 06.05.2024 до 10.05.2024.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

С.В. Таран