Постанова

від 18.04.2024 по справі 925/212/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2024 р. м.Київ Справа№ 925/212/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Тищенко О.В.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 18.04.2024:

від позивача: не з?явився;

від відповідача: не з?явився;

прокурор: Колодчина Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги

Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Потаське хлібоприймальне підприємство

на рішення Господарського суду Черкаської області

від 06.06.2023 (повний текст складено та підписано 14.06.2023)

у справі № 925/212/23 (суддя Зарічанська З.В.)

за позовом Заступника керівника Уманської окружної прокуратури, в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Маньківська селищна рада,

до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Потаське хлібоприймальне підприємство

про розірвання договору оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

14.02.2023 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява від 09.02.2023 № 53/3-94 вих22 Заступника керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Маньківська селищна рада, до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Потаське хлібоприймальне підприємство" з вимогами:

- розірвати договір оренди земельної ділянки площею 32,2888 га (кадастровий номер - 7123187201:02:001:0401) від 01.01.2011, укладений між Маньківською державною районною адміністрацією та дочірнім підприємством державної акціонерної компанії "Хліб України" "Потаське хлібоприймальне підприємство";

- зобов`язати Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Потаське хлібоприймальне підприємство" (код ЄДРПОУ 00952605, вул. Черняховського, 2, с. Поташ, Уманський район, Черкаська обл., 20109) повернути Маньківській селищній раді (код ЄДРПОУ 25659958, вул. Шевченка, 9, смт Маньківка, Уманський р-н, Черкаська обл., 20101) земельну ділянку площею 32,0383 га за кадастровим номером 7123187201:02:001:0401, передану в користування на підставі договору оренди землі від 01.01.2011.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує порушенням відповідачем умов Договору, що полягає у несплаті ним орендної плати за земельну ділянку, що є підставою для розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки власнику.

Короткий зміст заперечень проти позову

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що йому не було відомо, що новим власником земельної ділянки із кадастровим номером 7123187201:02:001:0401 стала Маньківська селищна рада. Відповідач зазначає, що право власності у Маньківської селищної ради на земельну ділянку із кадастровим номером 7123187201:02:001:0401 виникло 19.11.2021, а саме коли було проведено державну реєстрацію спірної ділянки із кадастровим номером 7123187201:02:001:0401, номер запису про право власності - 45190159. На думку відповідача, саме позивач в силу передбачених законом вимог повинен був у разі набуття права власності на земельну ділянку, що перебуває у оренді на підставі чинного договору оренди землі повідомити орендаря про факт переходу права власності на земельну ділянку, а також надати інформацію, що дозволить орендарю виконувати обов`язок із сплати орендної плати, а також інші умови договору.

Щодо направлених на його адресу позивачем листів, відповідач зазначав, що останні на адресу підприємства не направлялися рекомендованим листом з повідомленням та не вручалися особисто користувачу земельної ділянки. Крім того, відповідач стверджує, що ці листи не можуть бути повідомленням у порядку ч. 3 ст. 148-1 Земельного кодексу України, адже у них відсутні платіжні реквізити Маньківської селищної ради, адже договором передбачена плата у грошовій формі.

Також, відповідач наголошував, що оскільки Маньківська селищна рада набула право власності на спірну земельну ділянку лише 19.11.2021, то саме з цієї дати у неї виникло право вимагати у відповідача сплати орендної плати. Відповідач зазначає, що після отримання позовної заяви, ним сплачено на користь позивача 309 395,52 грн орендної плати.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 06.06.2023 у справі № 925/212/23 позов Заступника керівника Уманської окружної прокуратури, в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Маньківська селищна рада до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Потаське хлібоприймальне підприємство задоволено, а саме:

- розірвано договір оренди земельної ділянки площею 32,2228 га (кадастровий номер - 7123187201:02:001:0401) від 01.01.2011, укладений між Маньківською державною районною адміністрацією та Дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Потаське хлібоприймальне підприємство";

- зобов`язано Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Потаське хлібоприймальне підприємство" (ідентифікаційний код 00952605, вул. Черняховського, 2, с. Поташ, Уманський р-н, Черкаська обл., 20109) повернути Маньківській селищній раді (ідентифікаційний код 25659958, вул. Шевченка, 9, смт Маньківка, Уманський р-н, Черкаська обл., 20101) земельну ділянку площею 32,2228 га за кадастровим номером 7123187201:02:001:0401, передану в користування на підставі договору оренди землі від 01.01.2011;

- стягнуто з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Потаське хлібоприймальне підприємство" (ідентифікаційний код 00952605, вул. Черняховського, 2, с. Поташ, Уманський р-н, Черкаська обл., 20109) на користь Черкаської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911119, бульв. Шевченка, 286, м. Черкаси, 18000, р/р UA 138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ) 5 368 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем у порушення умов договору, орендна плата за користування земельною ділянкою систематично не сплачувалася. Відтак, суд першої інстанції вважає, що має місце істотне порушення договору оренди землі від 01.01.2011 відповідачем, а тому прокурор в інтересах держави в особі Маньківської селищної ради обґрунтовано просив захистити порушене право останньої та інтереси держави. З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що факт порушення зобов`язання з боку відповідача є доведеним, а тому вимога позивача про розірвання договору оренди землі від 01.01.2011 підлягає задоволенню.

Також, внаслідок розірвання договору оренди земельну ділянку площею 32,2228 га кадастровий номер 712318720102:001:0401 необхідно повернути, орендодавцю, власнику земельної ділянки - Маньківській селищній раді, у зв?язку з чим вимоги прокурора про повернення земельної ділянки також підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, відповідач - Дочірнє підприємство Державна акціонерна компанія "Хліб України" "Потаське хлібоприймальне підприємство" (04.07.2023 згідно штемпеля канцелярії суду на апеляційній скарзі, яка подана через електронну систему "Електронний суд") звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, а позов залишити без розгляду.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що обґрунтовуючи необхідність захисту інтересів держави, прокурор керувався виключно несплатою оренди за договором оренди землі від 01.01.2011, що призвело до недоотримання коштів місцевим бюджетом; при цьому, позовною вимогою є розірвання договору оренди землі, а не стягнення орендної плати. Однак розірвання договору не може призвести до захисту інтересів держави, обумовлених надходжень до бюджету. Органи прокуратури не врахували той факт, що Дочірнє підприємство "Державної акціонерної компанії "Хліб України "Потаське хлібоприймальне підприємство" є державним підприємством. Також варто зазначити, що борг по орендній платі сплачено що підтверджується квитанцією яка додана до матеріалів справи. Отже, заявлені вимоги прокурора є неспівмірними із обраним способом захисту, оскільки позбавлення права оренди не призведе до реального відновлення чи захисту інтересів держави. Прокурором не дотримано справедливого балансу, що є окремою підставою для відмови у задоволенні позову.

Також, скаржник наголошував, що права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, а саме ГУ Держгеокадастру у Черкаській області перейшли до власника, а саме до Маньківської селищної ради лише 19.11.2021. В свою чергу, законом встановлено обов`язок особи у разі набуття права власності на земельну ділянку, що перебуває у оренді на підставі чинного договору оренди землі повідомити орендаря про факт переходу права власності на земельну ділянку, а також надати інформацію, що дозволить орендарю виконувати обов`язок із сплати орендної плати, а також інші умови договору.

При цьому, додані до позову листи від 13.12.2021 р. № 1729/02-28 та від 28.06.2022 р. № 427/02-17 не можуть бути повідомленням у порядку ч.3 ст. 148-1 Земельного кодексу України, адже у даних листах відсутні платіжні реквізити Маньківської селищної ради, оскільки договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі. Також суд не звернув уваги, що вищевказане повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку чого у даній справі позивачем зроблено не було.

Після отримання позовної заяви ДП ДАК «Хліб України» «Потаське хлібоприймальне підприємство» сплатило на користь Маньківської селищної ради 309 395,52 грн. (триста дев`ять тисяч триста дев`яносто п`ять тисяч) 52 коп. як орендну плату.

Також, скаржник вказував, що Із поданих прокурором у справі доказів не вбачається ні бездіяльності, ні неналежного виконання обов`язків щодо захисту інтересів держави суб`єктом владних повноважень - Маньківською селищною радою, адже на момент звернення із позовом до суду прокурором взагалі не з`ясовано позиції органу щодо можливості самостійного звернення чи не звернення до суду, що суперечить ст. 23 Закону "Про прокуратуру", позаяк Маньківській селищній раді не надано розумного строку прореагувати на звернення прокурора. Доказів протилежного матеріали справи не містять. Матеріали справи не містять доказів того, що компетентний орган, а саме Маньківська селищна радне бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду з відповідним позовом, а сама по собі обставина не звернення з позовом без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неможливість виконання позивачем функцій із захисту інтересів держави, при цьому лист яким прокурор повідомив відповідний орган про намір звернення до суду від його імені не свідчить про дотримання абз.3 ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру".

Скаржник наголошує, що:

- суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам відповідача про відсутність належного обґрунтування необхідності вжиття заходів представницького характеру щодо розірвання договору оренди землі. Задоволення позову не призведе до реального захисту інтересів територіальної громади;

- обґрунтовуючи необхідність захисту інтересів держави, прокурор керувався виключно несплатою оренди за договором оренди землі, що призвело до недоотримання коштів місцевим бюджетом; при цьому, позовною вимогою є розірвання договору оренди землі, а не стягнення орендної плати. Однак розірвання договору не може призвести до захисту інтересів держави, обумовлених надходжень до бюджету;

- прокурором у позовній заяві не зазначено, в чому саме полягає неможливість позивача звернутись з відповідним позовом, тобто не доведено неможливості реалізації такого захисту самою Маньківською селищною радою, суд у свою чергу проігнорував заявлене клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду;

- заявлені вимоги прокурора є неспівмірними із обраним способом захисту, оскільки позбавлення права оренди не призведе до реального відновлення чи захисту інтересів держави. Прокурором не дотримано справедливого балансу, що є окремою підставою для відмови у задоволенні позову.

Скаржник наголошує, що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню, а позов заступника керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах Маньківської селищної ради до Дочірнього підприємства "ДАК "Хліб України "Потаське хлібоприймальне підприємство" про розірвання договору оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку підлягає залишенню без розгляду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 275 ГПК України з вищевказаних підстав.

Узагальнені доводи відзивів на апеляційну скаргу

08.09.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Маньківської селищної ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, і який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи позивача у відзиві зводяться до того, що відповідно до статті 32 Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

Відповідно до пункту «д» частини 1 статті 141 Земельного кодексу України від 25.10.2001, систематична несплата земельного податку або орендної плати є підставою припинення права користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини 1 статті 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відповідно до частини 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Таким чином, кожна особа вільна обирати будь-який (та, як мінімум) передбачений законом спосіб захисту своїх прав. Позивачем обрано спосіб захисту свого права, передбачений Законом України від 06.10.1998 № 161-XIV «Про оренду землі» та Земельним кодексом України від 25.10.2001.

Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-Ш не містить положень про те, що у разі зміни власника земельної ділянки внесення орендної плати на користь нового власника земельної ділянки здійснюється лише після отримання орендарем зазначеного повідомлення.

Аргументи відповідача про те, що моментом, коли відповідач дізнався про необхідність внесення орендної плати, є 01.03.2023 (дата отримання відповідачем позовної заяви з додатками) спростовуються листами Маньківської селищної ради від 13.12.2021 № 1729/02-28 та від 28.06.2022 № 427/02-17, адресованими керівнику відповідача, в яких, зокрема, міститься інформація про те, що Маньківська селищна рада стала власником та, відповідно, орендодавцем орендованої відповідачем земельної ділянки.

Аргументи відповідача про те, що Маньківська селищна рада не направляла листи від 13.12.2021 № 1729/02-28 та від 28.06.2022 № 427/02-17 відповідачу рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення, спростовуються фіскальним чеком від 14.12.2021, накладною від 28.06.2022 № 2010101322087 та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 2010101245066 та № 2010101322087, відповідно до яких зазначені поштові відправлення були вручені представнику відповідача 16.12.2021 та 30.06.2022 відповідно.

Таким чином, відповідач дізнався про зміну власника орендованої ним земельної ділянки від Маньківської селищної ради ще 16.12.2021, але жодним чином не відреагував на цю інформацію, що свідчить про недобросовісність поведінки відповідача, що, врешті й призвела до виникнення судового спору.

Аргументи відповідача про відсутність фактів систематичного невнесення орендної плати відповідачем на користь Маньківської селищної ради спростовуються умовами договору оренди землі від 01.01.2011, відповідно до пункту 1 1 якого орендна плата вноситься щомісячно, та розрахунком заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою в межах строків позовної давності (додаток до позовної заяви), відповідно до якого тільки з моменту набуття права власності Маньківською селищною радою (з 19.1 1.2021) на орендовану відповідачем земельну ділянку кількість місяців, за які не була своєчасно внесена орендна плата, склала 12 (дванадцять) місяців (з грудня 2021 року по листопад 2022 включно).

Стосовно належності представництва інтересів держави в особі визначеного позивача, позивач наголошував, що частина 3 статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» не містить вимог щодо дослідження ані причин неналежного здійснення суб`єктами владних повноважень захисту інтересів держави, ані наявності чи відсутності реальної можливості на здійснення ними таких повноважень - для здійснення представництва таких інтересів прокурором достатньо самого факту неналежного здійснення такими суб`єктами захисту інтересів держави.

18.09.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Заступника керівника Уманської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, і який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому прокурор просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи прокурора у відзиві зводяться до того, що:

- часткова сплата відповідачем заборгованості за користування спірною земельною ділянкою свідчить про визнання ним факту наявності заборгованості, що, в свою чергу, стало підставою звернення прокурора в інтересах держави в особі Маньківської селищної ради до суду із даною позовною заявою;

- факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

- обраний спосіб захисту, що полягає у позовних вимогах про розірвання договору оренди спірної земельної ділянки та її повернення, є найбільш ефективним, оскільки подальше надання у користування даної земельної ділянки на конкурентних засадах добросовісному орендарю буде сприяти наповненню дохідної частини бюджету Маньківської ОТГ, що є важливим на даний час за умов воєнного стану;

- обов`язок сплати орендної плати за користування земельною ділянкою до місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки не залежав від права власності на таку землю (державна чи комунальна), а тому твердження відповідача про те, що несплата орендної плати за користування земельною ділянкою відбулось із вини позивача, оскільки відповідачу не було відомо про перехід права власності на землю, - є необгрунтованими.

Стосовно представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах, прокурор наголошував, що :

- спірні правовідносини фактично пов`язані зі сферою формування та виконання місцевого бюджету, до якого мають своєчасно та в повному обсязі надходити кошти від використання земельної ділянки, що безпосередньо стосується прав та економічних інтересів територіальної громади смт Маньківка;

- розірвання спірного договору оренди землі та повернення земельної ділянки Маньківській селищній раді сприятиме наданню її в оренду належному суб`єкту господарювання та у подальшому вчасній та повній сплаті орендної плати, що відповідно забезпечує наповнення місцевого бюджету;

- у даному випадку порушення інтересів держави та відповідно територіальної громади відбулося через невиконання договірних відносин ДП ДАК «Хліб України» «Потаське хлібоприймальне підприємство»;

- Маньківською селищною радою дієвих заходів реагування спрямованих на розірвання спірного договору оренди землі - не вжито;

- ураховуючи, що Маньківською селищною радою не вживаються заходи щодо розірвання договору оренди землі в судовому порядку та виходячи з наданих органам прокуратури повноважень у сфері представництва в суді законних інтересів держави виникла необхідність у зверненні Уманською окружною прокуратурою до господарського суду Черкаської області з позовом в інтересах держави в особі Маньківської селищної ради про розірвання договору оренди землі;

- у своїх листах від 02.08.2022 за № 527/02-17 та від 18.01.2023 за № 56/08-17 Маньківська селищна рада звернулася до Уманської окружної прокуратури щодо сприяння в межах наданих органами прокуратури повноважень у розірванні договору оренди через невиконання його умов, а саме несплати орендної плати, і виходячи із зазначених листів, Маньківська селищна рада обізнана про факт наявності порушення, однак заходи позовної роботи щодо розірвання договору оренди землі нею вжито, натомість орган місцевого самоврядування не заперечує щодо вжиття відповідних заходів прокурором, враховуючи зміст надісланих листів;

- ураховуючи, що Маньківською селищною радою заходи щодо розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки в судовому порядку не вживалися, Уманською окружною прокуратурою пред`явлено даний позов в інтересах держави в особі Маньківської селищної ради про розірвання договору оренди та повернення землі;

- відповідно до п. 5.6 постанови Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 зазначено, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому, прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів;

- факт не звернення до суду Маньківської селищної ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження щодо розірвання договору оренди землі, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів Маньківської територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини;

- право власності на спірну земельну ділянку Маньківською селищною радою зареєстровано 19.11.2021, згідно з даними з Державного реєстру нерухомості. На час реєстрації заборгованість з орендної плати вже існувала, і в подальшому не зважаючи систематичне недотримання відповідачем умов договору оренди та на відсутність відповідних надходжень до місцевого бюджету, органом місцевого самоврядування заходи щодо розірвання спірного договору не вживалися, що свідчить про тривалу його бездіяльність;

- прокурором не вжито заходів щодо стягнення заборгованості з орендної плати за земельну ділянку, яка є предметом спірного договору, з огляду на наявний конфлікт державних інтересів, оскільки відповідач є державним підприємством, разом з цим, добровільне погашення цієї заборгованості, після пред`явлення позову прокурором, надало змогу селищній раді самостійно вжити заходів позовного характеру щодо стягнення інфляційних втрат у справі № 925/734/23;

- надіслання Уманською окружною прокуратурою на адресу Маньківської селищної ради 07.02.2023 листа щодо підготовки та направлення до Господарського суду Черкаської області позовної заяви здійснено на виконання вимог абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо необхідності повідомлення суб`єкта владних повноважень у спірних правовідносинах, у зв`язку із встановленням прокурором підстав для представництва.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2023, апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Потаське хлібоприймальне підприємство" на рішення Господарського суду Черкаської області від 06.06.2023 у справі № 925/212/23, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Станік С.Р., суддів: Тищенко О.В., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2023 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/212/23. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Потаське хлібоприймальне підприємство" на рішення Господарського суду Черкаської області від 06.06.2023 у справі № 925/212/23.

18.07.2023 на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду з суду першої інстанції надійшли матеріали справи № 925/212/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2023 апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Потаське хлібоприймальне підприємство" на рішення Господарського суду Черкаської області від 06.06.2023 у справі № 925/212/23 залишено без руху. Протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, скаржнику надано право усунути недоліки, подавши до Північного апеляційного господарського суду:

- докази сплати судового збору у розмірі 8 052 (вісім тисяч п`ятдесят дві) грн. 00 коп. за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 06.06.2023 у справі № 925/212/23, яке оскаржується у повному обсязі.

- докази направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів на адресу місцезнаходження позивача - Маньківської селищної ради за юридичною адресою місцезнаходження (вул. Шевченка, буд. 9, смт. Маньківка, Маньківський р-н, Черкаська обл., 20100), листом з описом вкладеного, у відповідності до приписів ст. 259 Господарського процесуального кодексу України.

21.08.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Потаське хлібоприймальне підприємство" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено оригінал фіскального чеку №1192746021 від 14.08.2023 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 06.06.2023 у справі № 925/212/23 та докази направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї документів на адресу місцезнаходження позивача - Маньківської селищної ради за юридичною адресою місцезнаходження (вул. Шевченка, буд. 9, смт. Маньківка, Маньківський р-н, Черкаська обл., 20100).

В свою чергу головуючий суддя Станік С.Р. з 24.08.2023 по 25.08.2023 включно перебував у відпустці, і вирішення питання стосовно поданої апеляційної скарги здійснюється після виходу судді з відпустки.

У зв`язку з перебуванням з 21.08.2023 по 01.09.2023 включно у відпустці судді Тарасенко К.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, вирішити питання стосовно поданої апеляційної скарги у визначеному складі - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2023 апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Потаське хлібоприймальне підприємство" на рішення Господарського суду Черкаської області від 06.06.2023 у справі № 925/212/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Станік С.Р., суддів: Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 справу № 925/212/23 за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Потаське хлібоприймальне підприємство" на рішення Господарського суду Черкаської області від 06.06.2023, прийнято до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В., відкрито апеляційне провадження у справі № 925/212/23 за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Потаське хлібоприймальне підприємство" на рішення Господарського суду Черкаської області від 06.06.2023, встановлено учасникам справи процесуальні строки на подання відзивів, заяв та клопотань, розгляд справи призначено на 19.10.2023.

19.10.2023 розгляд заяви не відбувся, у зв`язку з перебуванням з 16.10.2023 по 20.10.2023 у відпустці головуючого судді Станіка С.Р.

В свою чергу головуючий суддя Станік С.Р. з 16.10.2023 по 20.10.2023 включно, з 23.10.2023 по 27.10.2023 включно перебував у відпустці, суддя Тищенко О.В., яка входить до складу колегії суддів, з 14.10.2023 по 24.10.2023 включно перебувала у відряджені, з 25.10.2023 по 31.10.2023 включно, 01.11.2023 перебувала у відпустці і вирішення питання стосовно призначення апеляційної скарги здійснюється після виходу суддів з відпусток.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 розгляд справи призначено на 14.12.2023.

У зв`язку з оголошенням сигналу "повітряної тривоги" в місті Києві, судове засідання по справі № 925/212/23 за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Потаське хлібоприймальне підприємство" на рішення Господарського суду Черкаської області від 06.06.2023, не відбулось, з метою збереження життя, здоров`я та забезпечення безпеки відвідувачів, суддів, працівників апарату суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 розгляд справи призначено на 29.02.2024.

29.02.2024 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Станіка С.Р. у відпустці та у зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю., який входить до складу колегії суддів, на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2024 розгляд справи призначено на 18.04.2024.

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, в умовах воєнного стану.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 18.04.2024 з`явився прокурор.

Прокурор в судовому засіданні 18.04.2024 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Маньківська селищна рада та відповідач в судове засідання 18.04.2024 представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином шляхом направлення усіх процесуальних документів в електронний кабінет в системі «Електронний суд», про що складені відповідні довідки, а також засобами поштового зв?язку.

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників позивача та відповідача у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги у зв?язку з неявкою представників позивача та відповідача - відсутні.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, а справу розглядати без участі представника позивача.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, і що перевірено судом апеляційної інстанції, 01.01.2011 між Маньківською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Потаське хлібоприймальне підприємство" (Орендар) укладено Договір оренди землі (далі - Договір).

П. 1 Договору визначено, що Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Потаської сільської ради.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 32,2228 га ріллі. (п. 2 Договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 373946 (триста сімдесят три тисячі дев`ятсот сорок шість) гривень. (п. 5 Договору).

Договір укладено на 5 (п`ять) років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. (п. 8 Договору).

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі - 4,5 (чотири цілих і п`ять десятих) відсотка від грошової оцінки земельної ділянки за рік. (п. 9 Договору).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням інфляції. (п. 10 Договору).

Орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами до 30 числа місяця, наступного за звітним. (п. 11 Договору).

Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних зі зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір збитків, спір розв`язується у судовому порядку. (п. 20 Договору).

У п. 27 Договору сторони передбачили право орендодавця, зокрема, вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

У п. 34 Договору сторони, серед іншого, встановили, що дія договору припиняється у інших випадках, передбачених законом.

Згідно з п. 35 Договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також підстав, визначених законом.

За невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору. (п. 38 Договору).

15.03.2012 сторонами підписано Акт прийому-передачі земельної ділянки, що розташована в адміністративних межах Потаської сільської ради загальною площею 32,2228 га ріллі.

22.05.2017 Головним управління Держгеокадастру у Черкаській області та дочірнім підприємством державної акціонерної компанії "Хліб України" "Потаське хлібоприймальне підприємство" підписано Додаткову угоду про поновлення та внесення змін до договору оренди землі від 01.01.2011, зареєстрований у відділі Держкомзему у Маньківському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.03.2012 за № 712310004002264. (далі - Додаткова угода).

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди, п. 2, 5, 8, 9 Договору викладено в такій редакції:

- п. 2. "В оренду передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної форми власності з кадастровим номером 7123187201:02:001:0401 площею 32,2228 га, сільськогосподарські угіддя рілля, розташована за межами населеного пункту, в адміністративних межах Потаської сільської ради Маньківського району Черкаської області";

- п. 5. "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки затвердженої рішенням Маньківської районної ради Черкаської області від 21.03.2017 № 16-8/VII, з урахуванням коефіцієнтів індексації 4,796 станом на 01.01.2017 становить 1 075 838,02 грн. (один мільйон сімдесят п`ять тисяч вісімсот тридцять вісім гривень 02 коп.)";

- п. 8. "Договір оренди укладено до 25.04.2024. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.";

- п. 9. "Річна орендна плата розраховується орендарем самостійно, виходячи зі ставки 8 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки".

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 03.12.2020 за № 31-ОТГ право власності на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 7123187201:02:001:0401 площею 32,2228 га зареєстровано за Маньківською селищною радою 19.11.2021. (а.с. 35)

13.12.2021 Маньківська селищна рада Черкаської області звернулась з листом № 1728/02-28 до в.о. голови правління АТ "Державна акціонерна компанія" "Хліб України", в якому зазначила:

"Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1267485971231 земельна ділянка площею 32,2228 га, за кадастровим номером 7123187201:02:001:0401 є комунальною власністю Маньківської селищної ради...

Зважаючи на інформацію Державної податкової служби за ДП ДАК "Хліб України" "Потаське хлібоприймальне підприємство" станом на 01.11.2021 рахується заборгованість за оренду землі в сумі 382 480 грн. (триста вісімдесят дві тисячі чотириста вісімдесят гривень), враховуючи зазначене вище ця заборгованість рахується вже перед Маньківською селищною радою.

З метою вирішення справи у позасудовому порядку селищна рада направила відповідну вимогу до ДП ДАК "Хліб України" "Потаське хлібоприймальне підприємство" в най коротший термін сплатити заборгованість по орендні платі за землю та інших обов`язкових платежах що зараховуються до місцевого бюджету.".

13.12.2021 Маньківська селищна рада Черкаської області звернулась з відповідним листом № 1729/02-28 щодо сплати невиплаченої орендної плати до директора ДП ДАК "Хліб України" "Потаське хлібоприймальне підприємство" Івана Рябошапки.

05.01.2022 Головне управління ДПС у Черкаській області звернулось з листом про надання інформації № 27/5/23-00-13-05-08 до керівника Маньківської селищної ради, в якому зазначило:

"На Ваш лист вх. від 14.12.2021 №47997/5/58 Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що станом на 29.12.2021 по ДП ДАК "ХЛІБ УКРАЇНИ" "ПОТАСЬКЕ ХЛІБОПРИЙМАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО" (ЄДРПОУ 00952605) обліковується заборгованість по податках та зборах в сумі 3126894,15 грн., в тому числі: ...по орендній платі з юридичних осіб (код платежу 18010600) в сумі 382480,95 гривень..."

28.06.2022 Маньківська селищна рада Черкаської області звернулась з листом № 427/02-17 щодо припинення дії договору оренди до директора ДП ДАК "Хліб України" "Потаське хлібоприймальне підприємство" Івана Рябошапки, в якому зазначила: "...Тому, на основі зазначеного вище, та з метою припинення порушення чинного законодавства, невиконання договірних зобов`язань, недопущення збільшення заборгованості, пропонуємо припинити дію договору оренди земельної ділянки площею 32,2228 га кадастровий номер 7123187201:02:001:0401 в добровільному порядку для чого направляємо проекти додаткової угоди про розірвання договору оренди землі та акту прийому - передачі земельної ділянки..."

03.11.2022 Головне управління ДПС у Черкаській області звернулось з листом № 5239/5/23-00-13-06-08 до Маньківської селищної ради, в якому зазначило: "...Відповідно до інформаційних систем ДПС України станом на 01.11.2022 року по ДП "Хліб України" "Потаське ХПП" (код за даними ЄДРПОУ 00952605) обліковується податковий борг в сумі 3 584 863,38 гривень. ГУ ДПС здійснює стягнення боргу згідно рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 580/3456/21 від 05.07.2021 та стягнення боргу за рішенням керівника ГУ ДПС від 12.09.2022 № 44/23-00-13-06-05 в тому числі борг по платі за землю (орендна плата та земельний податок) в сумі 1755804,21 гривень."

Згідно даних Маньківської селищної ради та наданого прокурором розрахунку розміру орендної плати, на даний час, у межах строків позовної давності, сума заборгованості відповідача становить 309 395,52 грн.

На підставі викладеного, прокурор вважає, що відповідач зобов`язаний повернути спірну земельну ділянку на користь держави в особі Маньківської селищної ради, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей" .

Щодо підстав прокурора для звернення до суду з відповідним позовом в інтересах держави в особі визначеного ним позивача, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 - 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо про причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (залишення позову без розгляду).

Відповідні правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, які відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України суд враховує при виборі і застосуванні норми права у спірних правовідносинах.

Прокурором разом з позовом надано лист від 02.08.2022 № 527/02-17 Маньківської селищної ради, в якому остання просить розглянути можливість сприяння Маньківській селищній раді в межах наданих органам прокуратури повноважень згідно чинного законодавства у розірванні договору через несплату орендарем орендної плати за земельну ділянку та стягнення з нього заборгованості за такою орендною платою. (а.с.29).

Також, прокурором разом з позовом надано лист до Маньківської селищної ради від 02.09.2022 № 53/3-432вих22, в якому на підставі ст. 131-1 Конституції України, ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді в даному випадку прокурор просить надати помісячний розрахунок заборгованості зі сплати орендної плати в межах 3-річного строку позовної давності, який може бути стягнутий у судовому порядку. (а.с.30-31).

18.01.2023 Маньківською селищною радою надано відповідь № 56/02-17 Уманській окружній прокуратурі, в якій позивач зазначає, що Маньківська селищна рада неодноразово зверталася до Орендаря та засновника Орендаря з приводу внесення орендної плати за вказану земельну ділянку (підтверджується листами № 1728/02-28 від 13.12.2021 р., № 1729/02-28 від 13.12.2021 та № 427/02-17 від 28.06.2022), але не отримала жодної відповіді.

Отже, позивач просив розглянути можливість сприяння Маньківській селищній раді в межах наданих органам прокуратури повноважень згідно чинного законодавства у розірванні договору через несплату Орендарем орендної плати за земельну ділянку та стягнення з нього заборгованості за такою орендною платою в разі можливості її стягнення з огляду на інформацію Головного управління ДПС у Черкаській області від 03.11.2022 № 5239/5/23-00. (а.с. 32-33)

07.02.2023 Уманською окружною прокуратурою направлено лист № 53/3-87вих23 Маньківській селищній раді, яким повідомлено, що Уманською окружною прокуратурою підготовлено та направляється до Господарського суду Черкаської області позовна заява в інтересах держави в особі Маньківської селищної ради до ДП ДАК "Хліб України" "Потаське ХПП" про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 32,2888 га (кадастровий номер - 7123187201:02:001:0401), яка на даний час належить на праві комунальної власності Маньківській селищній раді. (а.с. 45-46).

Дослідивши наявні матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про порушення інтересів держави, яке полягає в користуванні відповідачем земельною ділянкою комунальної власності без здійснення плати за неї у обсязі та в строки, які передбачені умовами укладеного договору, внаслідок чого до місцевого бюджету не надходять значні кошти. Ненадходження коштів зі сплати орендної плати, надходження їх несвоєчасно та не в повному розмірі призводить до спричинення шкоди державним інтересам та підриву основ фінансово-економічної діяльності держави та економічної безпеки держави в цілому.

Саме бездіяльність Маньківської селищної ради щодо звернення до суду з відповідним позовом, свідчить про нездійснення цим органом захисту інтересів громади у сфері контролю за додержанням земельного законодавства та доводить необхідність застосування представницьких повноважень прокурором з метою захисту порушених інтересів держави та звернення до суду з відповідним позовом.

Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Щодо доводів відповідача про наявність залишення позову без розгляду з тих підстав, що Маньківська селищна рада самостійно звернулась до суду за захистом своїх інтересів з позовом у справі № 925/734/23, - суд апеляційної інстанції зазначає, що між датами подання позовних заяв наявний проміжок часу, що може свідчити про те, що на момент звернення до суду з цим позовом у позивача було відсутнє фінансове забезпечення для самостійного звернення до суду з позовом.

Також, доводи скаржника про те, що матеріали справи не містять доказів того, що компетентний орган, а саме Маньківська селищна рада не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду з відповідним позовом, - суд апеляційної інстанції також відхиляє, оскільки саме у листах від 02.08.2022 № 527/02-17 та від 18.01.2023 № 56/08-17 Маньківська селищна рада зверталася до Уманської окружної прокуратури щодо сприяння в межах наданих органами прокуратури повноважень у розірванні договору оренди через невиконання його умов відповідачем, а не про стягнення орендних платежів. Відтак очевидним є бажання органу місцевого самоврядування, щоб прокурор звернувся в його інтересах саме із позовом про розірвання договору. Це підтверджується як наведеним листуванням між прокуратурою і позивачем та заявою по суті у даній справі Манківської селищної ради. Вказаним спростовуються доводи відповідача про те, що прокурор самостійно обрав спосіб захисту позивача, а останній мав на увазі лише стягнення орендної плати.

Розірвання договору є належним способом захисту, адже передача земельної ділянки у майбутньому на конкурентних засадах іншому орендарю ймовірніше матиме наслідком своєчасне і у більшому розмірі надходження орендних платежів в дохід місцевого бюджету, ніж від відповідача, який допустив порушення зі сплати орендних платежів більше ніж за три роки.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами прокурора, викладеними в поясненнях, які надійшли до суду 06.06.2023 щодо того, що місцевий бюджет є гарантом фінансового забезпечення розвитку регіону, істотно впливає на соціально-економічний розвиток, рівень життя населення. Наповненість та збільшення бюджету, у тому числі місцевого, як складової частини державних фінансових ресурсів, є запорукою стабільної економіки держави, що є особливо актуальним в умовах воєнного стану, в якому перебуває Україна. Отже, спірні правовідносини фактично пов`язані зі сферою формування та виконання місцевого бюджету, до якого мають своєчасно та в повному обсязі надходити кошти від використання земельної ділянки. що безпосередньо стосується прав та економічних інтересів територіальної громади смт Маньківки.

Доводи відповідача щодо того, що він є державним підприємством, також відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки здійснення відповідачем своєї діяльності у формі державного підприємства не є підставою для встановлення для нього більш пріорітетних умов господарювання та/або незастосування до нього таких заходів, передбачених чинним законодавством та укладеним між сторонами договором щодо розірвання договору оренди землі, і не є пом`якшувальною обставиною. Адже кошти державного підприємства, поки вони не сплачені в якості орендних платежів, не мають жодного відношення до коштів місцевого бюджету та, відповідно, перебуваючи у власності державного підприємства такі кошти не можуть бути витрачені на цілі, на які мали піти такі кошти в разі належного виконання відповідачем договору та сплати орендної плати.

З урахуванням наведеного, оцінивши наявні у справі докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність обумовлених законом підстав в конкретному випадку для представництва прокурором інтересів держави в особі Маньківської селищної ради.

Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Розглянувши вимоги прокурора у позові по суті, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Ст. 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Поняття договору оренди землі встановлено у ст. 13 Закону України "Про оренду землі", згідно з якою договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з п. 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України , підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно зі ст. 33, 60, 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, питання справляння плати за землю. Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси. Органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Складання і виконання районних і обласних бюджетів здійснюють відповідні державні адміністрації згідно з Бюджетним кодексом України.

Отже, кошти від оренди земельних ділянок надходять і зараховуються виключно до місцевих бюджетів за місцем знаходження земельної ділянки, а не до бюджету районної державної адміністрації чи облдержадміністрації, хоча вони і можуть виступити орендодавцем по договору.

Ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувач зобов`язаний своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду землі" забезпечує орендареві захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

У ч. 2 ст. 25 Закону України "Про оренду землі" передбачено обов`язок орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Згідно зі ст. 24 Закону України "Про оренду землі", орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати і зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач у порядку та на підставах визначених наведеним правовими нормами, отримав у строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером: 7123187201:02:001:0401, площею 32,2228 га.

В свою чергу, прокурором доведено належними на допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами, що відповідач порушує свої зобов`язання щодо оплати за користування земельною ділянкою, а останній платіж був здійснений у 2018 році, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прокурором доведено більш вірогідними доказами в розумінні ст. 79 Господарського процесуального кодексу України обставину, що відповідач більше трьох років не сплачує орендну плату, що свідчить про наявність обставини істотного порушення умов Договору.

У п. 35 Договору оренди передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 31 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

П. "д" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України визначено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Верховний Суд у постанові від 11.04.2023 у справі № 911/2580/21 зазначив:

- "5.14. ...підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

- 5.15. Тобто систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору. При цьому сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17, постановах Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 922/367/21, від 23.03.2021 у справі № 922/2754/19, від 07.10.2020 у справі № 313/780/19, від 14.06.2022 у справі № 923/614/21, від 31.07.2020 у справі № 479/1073/18.

- 5.16. Разом з тим згідно із частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

- 5.17. Виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення Цивільного кодексу України, слід зазначити, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17, постановах Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 922/367/21, від 10.01.2019 у справі № 904/3953/17, від 22.10.2019 у справі № 923/826/18, від 17.08.2021 у справі № 923/410/20."

Відповідно до листа Маньківської селищної ради від 26.01.2023 № 87/02-17 (а.с. 41), станом на 01.01.2022 заборгованість відповідача з орендної плати за користування земельною ділянкою становить 492 095,49 грн, а останній раз внесення орендної плати за користування земельною ділянкою підприємством було проведене у 2018 році, тобто з моменту утворення Маньківської селищної територіальної громади орендна плата за землю не надходила та не сплачувалась.

Доводи відповідача про те, що право власності у Маньківської селищної ради на спірну земельну ділянку виникло 19.11.2021, тому саме з цієї дати у неї виникло право вимагати у відповідача сплати орендної плати, - суд апеляційної інстанції відхиляє як підставу для скасування оскаржуваного рішення, оскільки відповідачем допущено систематичне (понад 1,5 роки) порушення умов Договору, а саме сплати орендних платежів, і вказана обставина існувала з 2018 року і після 19.11.2021.

Доводи відповідача про те, що позивачем не повідомлено останнього про зміну орендодавця, - суд апеляційної інстанції відхиляє як підставу для скасування оскаржуваного рішення, оскільки вказаний довод спростовується наданими позивачем доказами направлення листів від 13.12.2021 № 1729/02-28 та від 28.06.2022 № 427/02-17, в яких позивач повідомляв відповідача про наявність заборгованості та зміну орендаря. (а.с. 26 - 28).

Доводи відповідача про те, що Маньківська селищна рада не направляла листи від 13.12.2021 № 1729/02-28 та від 28.06.2022 № 427/02-17 відповідачу рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення, спростовуються фіскальним чеком від 14.12.2021, накладною від 28.06.2022 № 2010101322087 та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 2010101245066 та № 2010101322087, відповідно до яких зазначені поштові відправлення були вручені представнику відповідача 16.12.2021 та 30.06.2022 відповідно.

Таким чином, відповідач дізнався про зміну власника орендованої ним земельної ділянки від Маньківської селищної ради ще 16.12.2021.

Також, обов`язок сплати орендної плати за користування земельною ділянкою до місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки не залежав від права власності на таку землю (державна чи комунальна), а тому твердження відповідача про те, що несплата орендної плати за користування земельною ділянкою відбулось із вини позивача, оскільки відповідачу не було відомо про перехід права власності на землю, - є необгрунтованими.

Крім того, суд апеляційної інстанції в цій частині погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що матеріали справи не містять належних правових підстав для звільнення відповідача від обов`язку виконувати умови договору оренди землі в частині сплати погодженого розміру орендної плати, і водночас, матеріали справи не містять доказів і сплати орендної плати відповідачем на рахунок попереднього орендодавця, чи на будь-який інший рахунок. Доказів звернення відповідача з метою з`ясування реквізитів для сплати орендної плати матеріали справи також не містять.

Доводи відповідача про відсутність фактів систематичного невнесення орендної плати відповідачем на користь Маньківської селищної ради спростовуються умовами договору оренди землі від 01.01.2011, відповідно до пункту 1.1 якого орендна плата вноситься щомісячно, та розрахунком заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою в межах строків позовної давності (додаток до позовної заяви), відповідно до якого тільки з моменту набуття права власності Маньківською селищною радою (з 19.11.2021) на орендовану відповідачем земельну ділянку кількість місяців, за які не була своєчасно внесена орендна плата, склала 12 (дванадцять) місяців (з грудня 2021 року по листопад 2022 включно).

Щодо сплати орендної плати відповідачем під час розгляду справи судом першої інстанції, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку що вказана обставина правильно оцінена судом першої інстанції як така, що не спростовує правомірність позовних вимог прокурора, з огляду, зокрема і на висновки Верховного Суду щодо вказаного питання.

Так, у постанові Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 917/28/19 викладено правовий висновок: "сплата заборгованості з орендної плати та інших обов`язків платежів як після відкриття провадження у справі, так і напередодні подання позову не може виправдовувати бездіяльність відповідача, як господарюючого суб`єкта, якщо має місце неодноразове прострочення сплати цих платежів по договору, та бути підставою для висновку про відсутність істотного порушення умови договору оренди, оскільки однією із кваліфікуючих ознак договору оренди є його оплатний характер, відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності".

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі № 183/262/17 викладено висновок: "згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Таким чином, неналежне виконання умов договору, а саме часткове невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться".

У постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 925/549/17 викладено висновок:

- 37. Аналіз указаних норм дає підстави для висновку про те, що у разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки, дана обставина може бути підставою для розірвання такого договору.

- 38. Суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку, що сплата орендної плати не є істотною умовою договору, а Черкаська міська рада отримала те, на що вона розраховувала при укладанні договору. Водночас, Верховний Суд зазначає, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

- 39. Враховуючи вищезазначене, Суд погоджується з доводами прокурора щодо того, що той факт, що відповідач сплатив усю суму заборгованості з орендної плати за землю, не має правового значення для вирішення даного спору, оскільки судами встановлений факт її систематичної несплати протягом періоду дії договору оренди землі, що відповідно до ч.1 ст.32 Закону України "Про оренду землі", ст. 141 Земельного кодексу України, ст. 651 Цивільного кодексу України та умов договору від 24.03.2006 є достатньою правовою підставою для розірвання цього договору".

Верховний Суд у постанові від 11.04.2023 у справі № 911/2580/21 зазначає, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 917/957/20, від 02.05.2018 у справі № 925/549/17, від 10.02.2021 у справі № 923/1001/19, від 10.01.2019 у справі № 904/3953/17.

Отже, судом апеляційної інстанції за наслідками розгляду справи та оцінки усіх доказів як кожного окремо, так і у їх сукупності встановлено, що відповідачем у порушення умов договору, орендна плата за користування земельною ділянкою систематично не сплачувалася, що свідчить про наявність обставини істотного порушення договору оренди землі від 01.01.2011 відповідачем, а тому прокурор в інтересах держави в особі Маньківської селищної ради обґрунтовано просить суд захистити порушене право останньої та інтереси держави.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що факт порушення зобов`язання з боку відповідача - є доведеним в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, а тому вимога прокурора у позові про розірвання договору оренди землі від 01.01.2011 - є законною, обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Також, розглянувши вимогу прокурора про повернення земельної ділянки площею 32,2228 га кадастровий номер 712318720102:001:0401, Маньківській селищній раді, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Наслідки припинення або розірвання договору оренди землі визначені у статті 34 Закону України "Про оренду землі", відповідно до положень якої, у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 321199952 на земельну ділянку площею 32,2228 га кадастровий номер 712318720102:001:0401 зареєстровано право власності, власник - територіальна громада, Маньківська селищна рада.

Отже з урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що внаслідок розірвання договору оренди, земельна ділянка площею 32,2228 га кадастровий номер 712318720102:001:0401 підлягає поверненню орендодавцю, власнику земельної ділянки - Маньківській селищній раді, а тому позовні вимоги Заступника керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Маньківської селищної ради в цій частині також підлягають задоволенню.

При цьому, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника, що обраний спосіб захисту є неефективним, оскільки наявні матеріали справи свідчать, що обраний спосіб захисту, що полягає у позовних вимогах про розірвання договору оренди спірної земельної ділянки та її повернення, є найбільш ефективним, оскільки подальше надання у користування даної земельної ділянки на конкурентних засадах добросовісному орендарю буде сприяти наповненню дохідної частини бюджету Маньківської ОТГ, що є важливим на даний час за умов воєнного стану.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу , залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо наявності достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог.

Отже, вищенаведені та усі інші доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, а доводи скаржника є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким задоволено позов повністю.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні про задоволення позову.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Черкаської області від 06.06.2023 у справі № 925/212/23, за наведених скаржником доводів та обґрунтувань апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Потаське хлібоприймальне підприємство" на рішення Господарського суду Черкаської області від 06.06.2023 у справі № 925/212/23 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 06.06.2023 у справі № 925/212/23 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Матеріали справи № 925/212/23 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано: 13.05.2024.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді О.В. Тищенко

Є.Ю. Шаптала