Постанова

від 18.04.2024 по справі 910/5427/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2024 р. Справа№ 910/5427/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Тищенко О.В.

за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 18.04.2024:

від позивача: Стадний Ю.В.

від відповідача: Пухальська І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця-Буд"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 18.07.2023 (повний текст складено 28.07.2023)

у справі № 910/5427/23 (суддя Ломака C.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця-Буд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ві Ті Білдінг"

про стягнення 311 319,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Столиця-Буд" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ві Ті Білдінг" (далі - відповідач) про стягнення збитків у розмірі 311 319,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.06.2022 між сторонами укладено договір на виконання робіт № 2 М-2022, за умовами якого відповідач зобов`язався виконати комплекс оздоблювальних робіт на об`єкті позивача. Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Ейч Ві Ті Білдінг" всупереч умовам цього правочину погоджені сторонами підрядні роботи виконало неякісно, а також ухилялося від усунення недоліків роботи власними силами та за власні кошти, позивач був змушений самостійно усувати дефекти робіт шляхом залучення іншого підрядника. Враховуючи наведене, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця-Буд" виникло право на відшкодування понесених ним витрат на виправлення недоліків неякісно виконаних відповідачем робіт на суму 311 319,00 грн. за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ві Ті Білдінг".

Короткий зміст заперечень проти позову

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на відсутність у матеріалах справи доказів спільного (за участі відповідача) огляду та складання актів чи інших документів про виявлення недоліків у виконаних відповідачем роботах. Крім того, підрядник зазначив, що позивачем не доведено наявності заподіяних йому збитків, а також того, що виконані третьою особою роботи знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку зі стверджуваними позивачем недоліками у виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Ейч Ві Ті Білдінг" роботах.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.07.2023 у справі № 910/5427/23 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця-Буд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ві Ті Білдінг" про стягнення 311 319,00 грн. відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надав належних доказів та не обґрунтував наявності всіх елементів складу правопорушення, що є необхідною умовою для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення збитків, у тому числі протиправної поведінки виконавця, причинно-наслідкового зв`язку між такою поведінкою та збитками, а також дійсного розміру самих збитків Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця-Буд", завданих внаслідок неправомірних дій Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ві Ті Білдінг", у зв?язку з чим підстави для стягнення таких у розмірі 311 319,00 грн. - відсутні.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Столиця-Буд" (15.08.2023 згідно штемпеля канцелярії суду на апеляційній скарзі, яка безпосередньо подана до суду) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не було враховано наступних доводів:

- відповідач прямо порушив умови договору в частині відмови від виконання взятих зобов`язань щодо усунення недоліків, щодо складання дефектних актів, щодо виконання якісних робіт та щодо дотримання процедури передачі робіт в відповідності до ст. 882 Цивільного кодексу України, на думку позивача є саме протиправною поведінкою сторони та як наслідок, порушенням договірних зобов`язань, що в свою чергу передбачає відшкодування збитків;

- не прийнято до уваги, що доказом по справі, який підтверджує факт неприйняття робіт та на якому гуртуються позовні вимоги, є саме лист № 051222/1 від 05.12.2022 про відмову від підписання актів а не додатки до нього, які лише частково стосувались виявлених недоліків; оскільки саме на підставі листа - відмови від підписання актів Відповідач взяв зобов`язання усунути недоліки (відповідно п. 4.7. Договору); при цьому, позивач не зобов`язаний самостійно складати акти недоліків та перелічувати або фотографувати виявлені дефекти.

- підставою для усунення недоліків у відповідності до п. 4.7. Договору є саме відмова від підписання актів або складені сторонами дефектні акти;

- позивач не заперечує щодо необхідності складання сторонами дефектних актів, оскільки це є однією з підстав для подальшого усунення недоліків, проте саме відповідач не з`явився на запрошення позивача для фіксації недоліків;

- в матеріалах справи є лише акти виконаних робіт складені між позивачем та ТОВ «Девелопгруп»; при цьому, надані відповідачем акти не узгоджені сторонами та не можуть вважатися Актом виконаних робіт та бути підставою для встановлення факту невідповідності обсягу виконаних робіт;

- необгрунтовано визначено судом першої інстанції як підставу для відмови в позові невідповідність переліку робіт між актами № 1, 2, 3 від 24.01.2023 р. та актами складеними відповідачем;

- позовні вимоги полягали виключно в компенсації витрат позивача на усунення недоліків у роботах відповідача пов`язаних з підготовкою поверхонь до фарбування та фарбуванням поверхонь; в доданих до позову актах № 1,2, 3 від 24.01.2023 визначено повний перелік робіт пов`язаних виключно з фарбуванням поверхонь;

- в матеріалах справи не міститься жодного доказу щодо використання попередніми підрядними організаціями або відповідачем неякісних матеріалів, а посилання суду на положення п. 4.8. Договору як на одну з підстав для відмови в позові, ґрунтуються виключно на необгрунтованих твердженнях відповідача щодо безпідставності претензій до його робіт в зв`язку з неналежною якістю будівельних матеріалів при приведенні попередньо-підготовчих робіт;

- суд першої інстанції не обґрунтував яким чином різниця між площами виконаних робіт, в неузгоджених актах з відповідачем та актами щодо усунення недоліків є однією з підстав для відмови в задоволенні позовних вимог;

- позивачем було дотримано визначений умовами Договору порядок повідомлення Відповідача про існування недоліків у роботах за Договором та запропоновано усунення цих недоліків відповідачем з метою врегулювання спору; при цьому, наданням відповіді у листі № б/н від 12.12.22 р. відповідач визнав свою обізнаність про наявність недоліків у роботах але, не дотримуючись умов Договору повністю проігнорував свої зобов`язання щодо визнання факту наявності недоліків, їх усунення у встановлений договором строк або складання і підписання дефектного акту з визначенням інших строків та не направив уповноваженого представника для підписання дефектних актів, фіксації недоліків. В зв`язку з наведеним, позивач замовив усунення зазначених недоліків у ТОВ «Девелопгруп» на суму 112 527,00 грн.

Узагальнено скаржник вважає, що суд першої інстанції не дослідив належним чином підписаний сторонами Договір № 2М-2022 від 15.06.2022 в частині наявності у відповідача зобов`язань усунути недоліки на підставі відмови у підписанні акту, наявні в матеріалах справи документи, що підтверджують відмову від невиконання відповідачем зобов`язань щодо усунення недоліків та щодо складання дефектних актів, а також неправильно визначився із характером спірних правовідносин, та не застосував норми, які підлягає застосуванню, зокрема ст. ст. 882, 883, 852 Цивільного кодексу України, ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

21.09.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, і який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Доводи відповідача у відзиві зводяться до того, що:

- позивач не надав належних і допустимих доказів заподіяння йому збитків, в матеріалах справи відсутні докази того, що виконані третьою особою роботи знаходяться в причинно-наслідковому зв?язку з нібито виявленими недоліками у виконаній роботі відповідача, не містять матеріали справи і доказів протиправної поведінки та вини відповідача у заподіянні позивачу збитків;

- суд першої інстанції надав повну і належну оцінку як листу № 051222/1 від 05.12.2022, і доданим до нього дефектним актам, так і обставинам стосовно різниці у площі виконаних робіт, а також обгрунтовано відмовив у задоволенні вимог щодо відшкодування збитків за актом №F2-3В-3 за липень 2022 в частині прийнятих робіт.

Короткий зміст заперечень на відзив на апеляційну скаргу

29.09.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли заперечення на відзив на апеляційну скаргу, в яких наголошував на наступному:

- з тексту листа № 051222/1 від 05.12.2022 вбачається, що позивач не приймає роботи по всім надісланим відповідачем актам, а не лише по тим об?єктам, по яким позивач склав дефектні акти як доказ існування недоліків; зі змісту листа вбачається лише пропозиція направити на об?єкт уповноваженого представника у випадку незгоди з виявленими недоліками;

- позивач лише скликав зі своєї сторони комісію, яка виявила (у відповідності до п. 4.7 Договору) існування недоліків у роботах замовника, при цьому самостійно не складаючи жодного документу, а пропонуючи відповідачу або погодитись з існуванням недоліків або направити працівника для встановлення цього факту;

- факт повідомлення відповідача про відмову від підписання наданих актів (незалежно від наданих чи не наданих доказів снування недоліків) є передбаченою Договором ( п. 4.7.) та законом (ст. 852, 857 ЦК України) підставою для зобов`язань відповідача з`явитись на об`єкт та встановити чи перечити факт наявності недоліків шляхом складання відповідних актів фіксації недоліків або заперечень щодо їх складання;

- відповідач не заперечує того факту, що він не з`являвся на об`єкт за викликом позивача, проігнорував вимоги щодо складання дефектних актів, не усунув жодного недоліку, або не встановив його відсутність, і саме тому, у позивача виникла необхідність усунути ці недоліки самостійно;

- позивачем було надано ряд доказів, що підтверджують виконання повністю аналогічних робіт(в тому числі з дефектуванням попередніх робіт) іншою підрядною організацією саме на об`єкті, що зданий відповідачем за актом № F2-3B-3 за липень 2022 р.

- відповідач не обгрунтував свої заперечення та не надав жодного доказу або належного виконання робіт, або доказів усунення недоліків у роботах, або аргументованих підстав для відмови у складанні дефектних актів або у відмові в усуненні недоліків.

Подані клопотання та заперечення на відповідні клопотання

14.02.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів, в якому позивач просив поновити строк на подання додаткового доказу, визнавши випадок його неподання винятковим, та долучити і врахувати при вирішенні спору висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 16155/23-44 від 12.12.2023 за результатами проведення судової будівельно - технічної експертизи у справі № 910/12346/22, оскільки зазначений доказ не міг бути долучений разом з позовом у відповідності до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки питання , з яких була проведена експертиза виникли в процесі розгляду іншої справи після звернення позивача з позовом, а відповідно, зазначений доказ на момент звернення з позовом - не існував.

Також, 14.02.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/5427/23 до розгляду справи № 910/12346/22, оскільки при розгляді справи №910/12346/22 можуть бути встановлені обставини та факти, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи № 910/5427/23. Так, позивач вказував, що проведеною по справі експертизою було встановлено порушення відповідачем умов договору, наявність недоліків у роботах в в`язку з чим, судом при ухваленні рішення по справі можуть бути встановлені відповідні факти щодо наявності порушень відповідачем умов договору, наявності недоліків у роботах виконаних відповідачем та наявності підстав для усунення цих недоліків позивачем, інших обставин які можуть мати суттєве значення для справи № 910/5427/23.

Таким чином, позивач просив суд зупинити провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України.

16.02.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшли заперечення на подані позивачем клопотання, у яких:

- позивач просив відмовити у долученні до справи нового доказу - висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 16155/23-44 від 12.12.2023 за результатами проведення судової будівельно - технічної експертизи у справі № 910/12346/22, посилаючись на те, що вказаний доказ не має жодного відношення до предмету доказування у даній справі;

- позивач просив відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, посилаючись на його необгрунтованість та безпідставність.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2023, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця-Буд" на рішення Господарського суду м. Києва від 18.07.2023 у справі № 910/5427/23, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2023 Витребувано у Господарського суду м. Києва матеріали справи № 910/5427/23. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця-Буд" на рішення Господарського суду м. Києва від 18.07.2023 у справі № 910/5427/23.

23.08.2023 на виконання ухвали до Північного апеляційного господарського суду з суду першої інстанції надійшли матеріали справи № 910/5427/23.

В свою чергу головуючий суддя Станік С.Р. з 24.08.2023 по 25.08.2023 включно перебував у відпустці, і вирішення питання стосовно поданої апеляційної скарги здійснюється після виходу судді з відпустки.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/5427/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця-Буд" на рішення Господарського суду м. Києва від 18.07.2023, встановлено учасникам справи процесуальні строки на подання відзивів, заяв та клопотань, розгляд справи призначено на 12.10.2023.

12.10.2023 розгляд заяви не відбувся, у зв`язку з перебуванням з 09.10.2023 по 13.10.2023 у відпустці головуючого судді Станіка С.Р.

В свою чергу головуючий суддя Станік С.Р. з 09.10.2023 по 13.10.2023 включно, з 16.10.2023 по 20.10.2023 включно, з 23.10.2023 по 27.10.2023 включно перебував у відпустці, суддя Тищенко О.В., яка входить до складу колегії суддів, з 14.10.2023 по 24.10.2023 включно перебувала у відряджені, з 25.10.2023 по 31.10.2023 включно, 01.11.2023 перебувала у відпустці і вирішення питання стосовно призначення апеляційної скарги здійснюється після виходу суддів з відпусток.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 розгляд справи призначено на 14.12.2023.

У зв`язку з оголошенням сигналу "повітряної тривоги" в місті Києві, судове засідання по справі № 910/5427/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця-Буд" на рішення Господарського суду м. Києва від 18.07.2023, не відбулось, з метою збереження життя, здоров`я та забезпечення безпеки відвідувачів, суддів, працівників апарату суду.

Відповідно до розпорядження голови Північного апеляційного господарського суду №3 від 07.06.2023 у разі оголошення сигналу "повітряна тривога", з метою збереження життя, здоров`я, відвідувачам, суддям та працівникам апарату суду, негайно залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 розгляд справи призначено на 22.02.2024.

22.02.2024 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Станіка С.Р. у відпустці та судді Шаптали Є.Ю., який входить до складу колегії суддів, на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 розгляд справи призначено на 18.04.2024.

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, в умовах воєнного стану.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 18.04.2024 з`явились представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця-Буд" (скаржник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ві Ті Білдінг".

Представник скаржника в судовому засіданні 18.04.2024 підтримав подане клопотання про зупинення провадження у даній справі № 910/5427/23 до розгляду справи № 910/12346/22, з підстав наведених у клопотанні.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти заявленого клопотання, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на відсутність обумовлених процесуальним законом підстав для зупинення провадження у даній справі.

П. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України визначає, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Суд апеляційної інстанції дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши думки присутніх представників учасників справи стосовно заявленого клопотання, дійшов висновку про його відхилення, як необгрунтованого, оскільки з огляду на недоведеність позивачем об`єктивної неможливості вирішення по суті спору в справі № 910/5427/23 до вирішення пов`язаної з нею справи № 910/12346/22. При цьому, наявні у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Представник скаржника в судовому засіданні 18.04.2024 підтримав подане клопотання про долучення додаткових доказів, поновлення строку на подання додаткового доказу, визнавши випадок його неподання винятковим, та долучити і врахувати при вирішенні спору висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 16155/23-44 від 12.12.2023 за результатами проведення судової будівельно - технічної експертизи у справі № 910/12346/22, з підстав наведених у клопотанні.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти заявленого клопотання, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на відсутність обумовлених процесуальним законом підстав для долучення нового доказу у даній справі.

Суд апеляційної інстанції дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши думки присутніх представників учасників справи стосовно заявленого клопотання, дійшов висновку про його відхилення, як необгрунтованого, оскільки судом апеляційної інстанції не встановлено, а позивачем не наведено виняткових випадків ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України неможливості їх подання з причин, що об?єктивно не залежали від нього.

Крім того, вказаний доказ взагалі не існував на момент ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

В свою чергу, така обставина (тобто відсутність доказів як таких на момент розгляду спору судом першої інстанції) взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України не залежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність. (наведений висновок узгоджується з правовим висновком у постанові КГС ВС від 28.07.2020 у справі № 904/2104/19).

Представник скаржника в судовому засіданні 18.04.2024 просив скасувати рішення першої інстанції повністю та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.04.2024 заперечував проти заявлених клопотань, а також проти доводів апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, і що перевірено судом апеляційної інстанції, 15.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ейч Ві Ті Білдінг" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Столиця-Буд" (замовник) було укладено договір на виконання робіт № 2 М-2022 (далі - Договір), за умовами якого позивач доручив, а відповідач взяв на себе зобов`язання виконати на свій ризик, власними силами і засобами у строки, обумовлені в цьому Договорі, з матеріалів, наданих замовником, комплекс оздоблювальних робіт (далі - Роботи) на об`єкті: "Будівництво житлового комплексу з індивідуальними блокованими житловими будинками з вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Солов`яненка, 455 у смт. Козин Обухівського району Київської області", згідно проекту, переданого замовником підряднику, з дотриманням будівельних норм і правил та у відповідності з вимогами чинного законодавства України, відповідно до Додатків "Протокол узгодження одиничних розцінок" до цього Договору.

Вказаний правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками наведених суб`єктів господарювання.

За умовами пункту 2.1 Договору, постачання матеріальних ресурсів, необхідних для виконання Робіт, покладається на замовника. Якість наданих замовником матеріалів повинна відповідати умовам Договору, державним стандартам, будівельним нормам і правилам, а також іншим нормативним документам. Відповідальність за якість наданих матеріальних ресурсів та своєчасність їх постачання несе замовник.

Підрядник зобов`язаний виконувати Роботи за цим Договором із матеріалів, що надаються йому замовником. Якість виконаних підрядником Робіт повинна відповідати робочій документації, умовам Договору, державним стандартам, будівельним нормам і правилам (пункт 2.3 Договору).

Відповідно до пункту 3.6 Договору, замовник здійснює оплату виконаних Робіт виконавцю за фактично виконані роботи щомісячно протягом 5 (п`яти) банківських днів після підписання сторонами відповідних актів приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) та Довідок № КБ-3.

Пунктами 4.5-4.9 Договору передбачено, що замовник приймає виконані підрядником за цим Договором роботи на підставі актів виконаних робіт та довідок форми КБ-3, які готує підрядник та надає уповноваженій особі замовника для підписання. Замовник зобов`язаний його розглянути та підписати не пізніше п`яти робочих днів з моменту отримання від підрядника (пункт 4.5).

Замовник зобов`язаний підписати надані підрядником акти виконаних робіт протягом п`яти робочих днів від дати їх отримання, або в такий самий строк направити підряднику вмотивовану відмову від їх підписання із зазначенням строків виправлення виявлених у Роботах недоліків.

Претензії до якості Робіт вважаються не обґрунтованими, якщо причиною їх виникнення є якість матеріалів, що постачаються замовником, або якість робіт суміжних організацій, що мала вплив на роботи підрядника. Вартість додаткових робіт з усунення таких дефектів сплачується замовником окремо (пункт 4.8).

Роботи, що виконуються підрядником за цим Договором, вважаються виконаними у повному обсязі та прийнятими замовником з дати підписання уповноваженими особами сторін акту виконаних робіт та довідки форми КБ-3 (пункт 4.9).

Пунктом 5.1.10 Договору на замовника покладено обов`язок не пізніше наступного робочого дня після виявлення недоліків в роботі повідомляти про них підрядника.

Пунктом 5.2.3 Договору визначено, що замовнику надано право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення дефектів та недоліків, що виникли в результаті дій підрядника, зі складанням відповідного дефектного акту; вимагати від підрядника безоплатного усунення виявлених недоліків у виконаних роботах. У випадку, якщо підрядник не усуне дефекти та недоліки у встановлений дефектним актом термін, замовник має право усунути їх самостійно або силами залучених організацій з відшкодуванням понесених замовником витрат підрядником.

Означеному праву замовника кореспондує передбачений пунктом 5.3.7 Договору обов`язок підрядника нести повну відповідальність перед замовником згідно з умовами Договору за якість виконаних робіт. При виявленні замовником або уповноваженими організаціями чи особами замовника недоліків та дефектів у виконаних підрядником роботах, які виникли з вини підрядника, підрядник зобов`язується власними силами та за власні кошти виправити недоліки та дефекти у встановлений замовником строк, а у випадку, якщо підрядник відмовляється усунути недоліки та дефекти у виконаних Роботах, замовник має право усунути недоліки за власний рахунок та підрядник зобов`язується відшкодувати замовнику витрати на усунення таких недоліків та дефектів у строк не більше 5 (п`ять) банківських днів з дати виставлення рахунку.

За умовами пункту 14.1 Договору, останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими особами сторін та діє до 31.12.2022 року, а в частині виконання сторонами грошових зобов`язань за цим Договором - до повного їх виконання. В частині виконання підрядником гарантійних зобов`язань за цим Договором - Договір діє до повного їх виконання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Столиця-Буд" посилалось зокрема, на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ейч Ві Ті Білдінг" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення із замовника за Договором заборгованості за виконані підрядником роботи у приміщеннях 3А, 3Б, 3В, у тому числі за актами F2-3А-5 за жовтень 2022 року, F2-3А-7 за жовтень 2022 року, F2-3Б-7 за жовтень 2022 року, F2-3В-7 за жовтень 2022 року, F2-3Б-6 за жовтень 2022 року та F2-3В-3 за липень 2022 року.

Отримавши від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ві Ті Білдінг" позов та вищенаведені акти виконаних робіт, позивач направив підряднику лист від 05.12.2022 року № 051222/1, в якому відмовився від підписання отриманих актів виконаних робіт внаслідок виявлення недоліків у виконаних підрядником роботах та невідповідності їх вартості узгодженим між сторонами у Додатку № 1 до Договору розцінкам. Крім того, у наведеному листі замовник повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Ейч Ві Ті Білдінг" про виявлення створеною на підприємстві позивача комісією недоліків в частині якості виконаних робіт, а також надав підряднику десятиденний строк з моменту отримання цієї вимоги на усунення виявлених недоліків.

Також позивач вказував, що 23.11.2022 замовник направляв на електронну адресу підрядника лист щодо необхідності усунення недоліків у виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Ейч Ві Ті Білдінг" роботах.

Оскільки відповідач не виконав вимог замовника про усунення недоліків, Товариство з обмеженою відповідальністю "Столиця-Буд" уклало з іншим підрядником, що також виконував роботи на об`єкті, - Товариством з обмеженою відповідальністю "Девелопгрупп" додаткову угоду від 24.01.2023 № 8 до договору на виконання додаткових будівельних робіт № БМР 07/09-2021 від 16.09.2021, в якій наведені контрагенти передбачили виконання робіт з дефектування та оздоблювальних робіт в приміщеннях 3А, 3Б, 3В 2-го під`їзду блоку "F" на об`єкті замовника.

Згідно з актом виконаних робіт від 27.02.2023 року № 24 Товариство з обмеженою відповідальністю "Девелопгрупп" передало позивачу виконані ним роботи на загальну суму 311 319,00 грн., а позивач оплатив такі роботи на підставі платіжного доручення від 14.03.2023 року № 4551 на суму 311 319,00 грн.

Зважаючи на ухилення відповідача від усунення недоліків роботи власними силами та за власні кошти, а також виникнення у Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця-Буд" права на відшкодування понесених ним витрат на самостійне (із залученням іншого підрядника) виправлення недоліків неякісно виконаних відповідачем робіт на суму 311 319,00 грн. за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ві Ті Білдінг", замовник звернувся до суду першої інстанції з відповідним позовом.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей" .

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, укладений між сторонами Договір є належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних цивільних прав та обов`язків.

За умовами частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини 1 статті 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

За умовами статті 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 883 Цивільного кодексу України, підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Відповідно до частин 1-3 статті 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і що перевірено судом апеляційної інстанції, відповідачем на виконання умов Договору складено та направлено на адресу позивача акти приймання виконаних будівельних робіт, зокрема, акт № F2-3А-5 за жовтень 2022 року на суму 35 414,87 грн., № F2-3А-7 за жовтень 2022 року на суму 21 955,66 грн., № F2-3Б-7 за жовтень 2022 року на суму 17 984,16 грн., № F2-3В-7 за жовтень 2022 року на суму 17 984,16 грн., № F2-3Б-6 за жовтень 2022 року на суму 35 669,04 грн. та № F2-3В-3 за липень 2022 року на суму 39 987,24 грн. (загальна вартість робіт за цими актами склала 168 995,13 грн.).

Проте, зазначені акти (крім акту № F2-3В-3 за липень 2022 року на суму 39 987,24 грн., який був отриманий та підписаний замовником 01.07.2022 року, а також 14.07.2022 оплачений позивачем (проведений банком) у повному обсязі), вперше отримані Товариством з обмеженою відповідальністю "Столиця-Буд", за його твердженням, 30.11.2022 разом з позовною заявою підрядника у справі № 910/12346/22, підписані замовником не були.

Позивач вказував, що до моменту отримання означених актів за жовтень 2022 року він направляв на електронну адресу підрядника лист від 23.11.2022 щодо необхідності усунення недоліків у виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Ейч Ві Ті Білдінг" роботах. Так, у наведеному листі (направленому на електронні адреси: Eir@hvt.in.ua та yanitochka1986@gmail.com) позивач вказував на порушення підрядником умов Договору, що полягали у не завершенні та не виконанні внутрішньо-оздоблювальних робіт в блоці F в осі 1-8 під`їзд. В обґрунтування наведених висновків позивач посилався на постійну відсутність відповідальної особи за виконання робіт, невідповідність співвідношення кількості людей до взятого об`єму.

У цьому листі Товариство з обмеженою відповідальністю "Столиця-Буд" вказало, що ним було прийнято рішення створити односторонню комісію для складання дефектних актів та залучення іншої підрядної компанії для обрахунку кошторисної вартості робіт, а саме: усунення значної кількості недоліків, пов`язаних із шпаклюванням, фарбуванням стін та стель. Зважаючи на викладене, позивач наголошував, що ним будуть вирахувані витрати будівельних матеріалів, а суму відшкодування буде доведено до відома відповідача листом.

Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "Столиця-Буд" зазначало про те, що листом від 05.12.2022 року № 051222/1 воно відмовилося від підписання отриманих від підрядника актів виконаних робіт за жовтень 2022 року внаслідок виявлення недоліків у виконаних підрядником роботах та невідповідності їх вартості узгодженим між сторонами у Додатку № 1 до Договору розцінкам.

У наведеному листі позивач вказував, що незгода замовника з результатами виконаних підрядником робіт та відмова від підписання відповідних актів за жовтень 2022 року були доведені до відома підрядника листом від 23.11.2022 року ще до фактичного отримання таких актів позивачем. Разом із тим, наказом від 30.11.2022 року № 30/11 позивач створив комісію щодо оцінки якості виконаних відповідачем робіт, за результатами роботи якої встановлено завищення вказаних в актах сум робіт та неякісне їх виконання підрядником, про що складено відповідні дефекті акти.

Також замовник повідомив відповідача про надані йому строки для усунення виявлених недоліків - 10 днів з моменту отримання цієї вимоги, а також зазначив про направлення уповноваженого представника відповідача для двосторонньої фіксації виявлених недоліків у випадку незгоди з вищевказаними дефектними актами.

До наведеної вимоги згідно з її додатками, позивачем до матеріалів справи долучено копії фото частини недоліків у роботах та дефекті акти (на 4 аркушах).

Листом від 12.12.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ейч Ві Ті Білдінг" повідомило позивача про те, що при виконанні та здачі робіт підрядник діяв виключно відповідно до умов Договору та положень чинного законодавства, а тому вважає відмову від прийняття робіт такою, що суперечить актам законодавства та укладеній між сторонами угоді.

Відповідно до частини 1 статті 852 Цивільного кодексу України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

За умовами частини 1 статті 858 Цивільного кодексу України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Згідно з пунктами 4.6, 4.7 Договору під мотивованою відмовою слід розуміти невідповідність виконаних робіт умовам Договору, вимогам державних норм і правил, проектної документації, затвердженої замовником, невідповідність якості.

У випадку обґрунтованої письмової відмови замовника від підписання акту виконаних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт, сторонами складається акт з переліком виявлених недоліків та дефектів і термінів їх усунення. Додаткові роботи з усунення недоліків, необхідність виконання яких виникла з вини підрядника, виконуються підрядником за власний рахунок. Підрядник зобов`язаний протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дня отримання ним вмотивованої відмови замовника від прийому Робіт або акту з переліком дефектів/недоліків, усунути зауваження та недоліки, виявлені замовником, та надати повторно підписаний акт приймання виконаних робіт.

Як вірно встановив суд першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, зі змісту наведених положень Договору вбачається, що за наявності встановлених замовником під час приймання робіт недоліків у їх виконанні та направлення на адресу підрядника обґрунтованої письмової відмови від підписання, зокрема, відповідних актів виконаних робіт, сторонами складається акт з переліком виявлених недоліків та дефектів і термінів їх усунення.

Спільне складення такого двостороннього акту після виявлення певних недоліків фактично обумовлене необхідністю погодження замовником та підрядником конкретних невідповідностей виконаних робіт положенням Договору та визначення обсягу, складу і вартості додаткових робіт з усунення недоліків, допущених саме з вини підрядника, які (додаткові роботи) виконуються останнім за власний рахунок.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що право на відшкодування за рахунок підрядника витрат, понесених замовником при усуненні недоліків, допущених з вини підрядника, є допустимим лише після складення двостороннього акту про недоліки (чи безпідставної відмови підрядника від оформлення та підписання такого акту) і неусунення існуючих недоліків підрядником.

Проте, як підтверджується наявними матеріалами справи, як вірно встановив суд першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, дефектні акти (долучені до відповіді на відзив на позовну заяву) були складені представниками позивача та затверджені директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця-Буд" 02.12.2022 в односторонньому порядку без належного повідомлення про це підрядника чи виклику його представників для спільної перевірки можливих порушень під час виконання підрядних робіт.

Крім того, такі акти не містять конкретного переліку виявлених позивачем недоліків та дефектів і термінів їх усунення, тоді як у них зазначено лише про те, що у зв`язку з неякісним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Ейч Ві Ті Білдінг" малярних робіт по блок Ф, 2 під`їзд, квартири 4Б, 5А, 4В та сходової клітини, необхідно виконати переробку малярних робіт за вказаними площинами (переробку стін та стель). У той же час, у цих дефектних актах вказано, що роботи по виправленню дефектів будуть проводитися із залученням сторонньої підрядної організації.

Посилання скаржника на адресований відповідачу засобами електронного зв`язку лист від 23.11.2022 року (направлений, за твердженням позивача, до моменту отримання ним актів приймання-передачі виконаних робіт за жовтень 2022 року), обгрунтовано відхилені судом першої інстанції, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, оскільки вказаний лист не свідчить про дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Столиця-Буд" умов Договору в частині належного двостороннього складення контрагентами дефектного акту з переліком виявлених недоліків та дефектів і термінів їх усунення, а також належного повідомлення підрядника про усунення недоліків, адже такий електронний лист лише констатує створення односторонньої комісії для складення дефектних актів. Крім того, у цьому листі порушення відповідачем умов Договору було мотивоване не завершенням та не виконанням внутрішньо-оздоблювальних робіт в блоці F в осі 1-8 під`їзд внаслідок постійної відсутності відповідальної особи за виконання робіт, невідповідність співвідношення кількості людей до взятого об`єму.

Також, умовами Договору можливості замовника відмовитися від підписання наданих йому підрядником актів виконаних робіт (23.11.2022 року) до моменту їх фактичного отримання (за твердженням позивача - 30.11.2022 року), взагалі не передбачено.

Суд першої інстанції обгрунтовано врахував, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, що електронний лист позивача від 23.11.2022 був направлений на електронні адреси: Eir@hvt.in.ua та yanitochka1986@gmail.com. Проте жодна з цих адрес не є офіційною адресою електронної пошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ві Ті Білдінг", оскільки не зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У той же час, у тексті укладеного між сторонами Договору вказано, що електронною адресою відповідача є info@hvt.in.ua.

Доводи позивача на те, що відомості про електронну адресу, на яку направлявся лист від 23.11.2022, були надані директором відповідача в телефонному спілкуванні, - не спростовують вищенаведених обставин та не свідчать про належне направлення та отримання такого листа уповноваженою особою підрядника. Разом із тим, наданий позивачем скріншот листування у месенджері "Viber" з користувачем "Елена" у вигляді роздруківки на паперовому носії не містить відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису сторін такого листування, що дозволило б достеменно ідентифікувати осіб, які складали відповідні повідомлення як від імені позивача, так і від імені відповідача.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на відсутність у наданому позивачем скріншоті посилань та інформації щодо прізвищ осіб учасників листування, назв (найменувань) замовника та підрядника, вартості підрядних робіт (яка відповідає умовам Договору) чи підстави виконання (Договір) тощо, що могло б дати змогу впевнитись у пов`язаності наданих позивачем доказів з предметом даного спору. Більше того, зі змісту наданого позивачем скріншоту вбачається, що означене листування відбувалося у січні 2021 року, тоді як Договір між сторонами був укладений лише у червні 2022 року.

Лист позивача від 05.12.2022 року № 051222/1 про відмову від підписання отриманих від підрядника актів виконаних робіт внаслідок виявлення недоліків у таких роботах та невідповідності їх вартості узгодженим між сторонами у Додатку № 1 до Договору розцінкам також не підтверджує дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Столиця-Буд" вищевказаних умов Договору в частині належного двостороннього складення контрагентами дефектного акту (актів) з переліком виявлених недоліків та дефектів і термінів їх усунення, оскільки цей лист був направлений відповідачу вже після складення дефектних актів. Крім того, такий лист також не містив інформації про конкретні допущені відповідачем порушення у виконаних роботах та посилань на дати і номери актів, які позивач відмовляється підписувати внаслідок виконання підрядником робіт неналежної якості, чи вартість робіт за такими актами.

Також, у листі від 05.12.2022 року № 051222/1 позивач посилався на невідповідність вартості виконаних відповідачем робіт узгодженим між сторонами у Додатку № 1 до Договору розцінкам, а також зазначав про направлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ві Ті Білдінг" разом з цим листом фото частини недоліків у роботах. Водночас матеріали справи не містять ні фотоматеріалів допущених відповідачем порушень умов Договору в частині якісного виконання робіт чи їх вартості, ні самого Додатку № 1 до Договору з розцінками підрядних робіт за Договором.

Аналогічних правомірних висновків щодо вищенаведених обставин дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції враховує, що за спірними у даній справі актами приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2022 року № F2-3А-5, № F2-3А-7, № F2-3Б-7, № F2-3В-7 та № F2-3Б-6, а також за липень 2022 року та № F2-3В-3 фактично передбачалося виконання робіт у приміщеннях 3А, 3Б та 3В, у той час як наявні у матеріалах справи дефектні акти містять інформацію про неякісне виконання малярних робіт у квартирах №№ 4Б, 5А, 4В та сходовій клітині, однак не містять посилань на порушення умов Договору при виконання робіт саме за спірними актами (у спірних приміщеннях).

Отже, такі дефектні акти у будь-якому випадку не можуть підтверджувати неякісне виконання відповідачем робіт за актами приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2022 року № F2-3А-5, № F2-3А-7, № F2-3Б-7, № F2-3В-7 та № F2-3Б-6, а також за липень 2022 року та № F2-3В-3.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що акт № F2-3В-3 за липень 2022 року на суму 39 987,24 грн. був отриманий та підписаний замовником 01.07.2022 року, а також 14.07.2022 року оплачений позивачем у повному обсязі.

Аналогічних правомірних висновків щодо вищенаведених обставин дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Пунктами 6.2 та 6.3 Договору встановлено, що у разі настання гарантійного випадку або/та виявлення дефектів (недоліків) в роботах підрядника після підписання актів виконаних робіт, замовник повідомляє підрядника всіма можливими засобами з документальним підтвердженням таких дій та запрошує його до складання акта про порядок і строки усунення виявлених дефектів (недоліків). Якщо підрядник не з`явиться без поважних причин у визначений у запрошенні строк, який не може бути більший 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання повідомлення, замовник має право підписати акт в односторонньому порядку та надіслати його для виконання підряднику. Підрядник зобов`язаний за свій рахунок усунути виявлені дефекти/недоліки у виконаних роботах у строки та в порядку, які визначаються в акті. Якщо підрядник не усуне недоліки у визначений строк, замовник набуває право усунути такі недоліки у Роботах самостійно або доручити усунення недоліків у роботах третій стороні, а підрядник зобов`язується протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання повідомленні від підрядника відшкодувати понесені підрядником відповідні витрати на підставі погодженого сторонами дефектного акту та кошторису.

Вказаними пунктами також передбачено, що замовнику надано право усунути недоліки у роботах самостійно або доручити усунення недоліків у роботах третій стороні з подальшим відшкодуванням вартості таких робіт за рахунок підрядника лише за умови попереднього запрошення підрядника до складання акта про порядок і строки усунення виявлених дефектів (недоліків) та нез`явлення підрядника без поважних причин у визначений у запрошенні строк.

Проте, як свідчать наявні матеріали справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Столиця-Буд" не було надано належних доказів на підтвердження запрошення підрядника до складання акта про порядок і строки усунення виявлених дефектів (недоліків).

Умовами пункту 5.3.7 Договору передбачено обов`язок підрядника відшкодувати замовнику витрати на усунення недоліків та дефектів у строк не більше 5 (п`ять) банківських днів з дати виставлення рахунку. Однак матеріали справи такого рахунку та доказів його виставлення підряднику - не містять.

В свою чергу, обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Столиця-Буд" також посилалося на те, що відповідач протягом тривалого часу не виконував вимог замовника про усунення недоліків, внаслідок чого замовник уклав з іншим підрядником, що також виконував роботи на об`єкті, - Товариством з обмеженою відповідальністю "Девелопгрупп" додаткову угоду від 24.01.2023 року № 8 до договору на виконання додаткових будівельних робіт № БМР 07/09-2021 від 16.09.2021, в якій останні передбачили виконання робіт з дефектування та оздоблювальних робіт в приміщеннях 3А, 3Б, 3В 2-го під`їзду блоку "F" на об`єкті замовника.

Згідно з актом виконаних робіт від 27.02.2023 року № 24, Товариство з обмеженою відповідальністю "Девелопгрупп" передало позивачу виконані ним роботи на загальну суму 311 319,00 грн., а позивач оплатив такі роботи на підставі платіжного доручення від 14.03.2023 року № 4551 на суму 311 319,00 грн.

Зважаючи на ухилення відповідача від усунення недоліків роботи власними силами та за власні кошти, а також виникнення у Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця-Буд" права на відшкодування понесених ним витрат на самостійне виправлення недоліків неякісно виконаних відповідачем робіт на суму 311 319,00 грн. за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ві Ті Білдінг", замовник просив стягнути з відповідача 311 319,00 грн. збитків.

Оцінюючи доводи скаржника в цій частині, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у т.ч. у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків (частина 3 статті 225 Господарського кодексу України).

Згідно з положеннями статті 226 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. Сторона, яка порушила своє зобов`язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків. Сторона господарського зобов`язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов`язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше. Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов`язаної сторони від подальшого виконання зобов`язання.

Отже, обов`язок з відшкодування збитків настає для суб`єктів господарювання у разі порушення господарського зобов`язання в результаті неналежного виконання (або невиконання) умов договору (статті 224, 225 Господарського кодексу України, стаття 623 Цивільного кодексу України).

Відшкодування збитків є видом відповідальності учасників цивільних правовідносин за шкоду, яка є негативним наслідком правопорушення. При цьому збиток - це грошова оцінка шкоди, яка підлягає відшкодуванню за неможливості, недоцільності або у разі відмови потерпілого від відшкодування шкоди в натурі.

Частиною 1 статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. У частині 2 статті 22 цього ж Кодексу наведено поняття збитків, якими є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до частини 1 статті 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до вказаних положень статті 623 та статті 22 Цивільного кодексу України, відшкодуванню підлягають збитки, причиною яких є порушення зобов`язання, якого припустився боржник.

Слід зазначити, що для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка (дія чи бездіяльність особи); шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Отже, на позивача покладений обов`язок доведення вини правопорушника, факту невиконання або неналежного виконання зобов`язання, прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання і завданими збитками та їх розмір.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

З огляду на викладене, а також зважаючи на недоліки наданих позивачем дефектних актів, які містять інформацію про неякісне виконання малярних робіт у квартирах №№ 4Б, 5А, 4В та сходовій клітині, проте не підтверджують неякісне виконання відповідачем робіт за спірними актами приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2022 року № F2-3А-5, № F2-3А-7, № F2-3Б-7, № F2-3В-7 та № F2-3Б-6 і за липень 2022 року № F2-3В-3, складені представниками позивача та затверджені директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця-Буд" в односторонньому порядку без повідомлення про це підрядника чи виклику його представників для спільної перевірки можливих порушень під час виконання підрядних робіт, а також не містять конкретного переліку виявлених позивачем недоліків та дефектів і термінів їх усунення; беручи до уваги відсутність у матеріалах справи фотоматеріалів допущених відповідачем порушень умов Договору в частині якісного виконання робіт чи їх вартості, а також Додатку № 1 до Договору з розцінками підрядних робіт, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності у діях виконавця ознак протиправної поведінки, що полягає у порушенні умов Договору в частині якісного виконання робіт. Відтак, позивачем не доведено й причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою виконавця та заподіяними Товариству з обмеженою відповідальністю "Столиця-Буд" збитками.

Аналогічних правомірних висновків щодо вищенаведених обставин дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

Також, обгрутованими в цій частині є доводи відповідача на те, що виконані підрядником за актами № F2-3А-5, № F2-3А-7, № F2-3Б-7, № F2-3В-7 та № F2-3Б-6 за жовтень 2022 року і № F2-3В-3 за липень 2022 року роботи полягали у обробці поверхонь стін і стель перед фарбуванням і безпосередньо фарбування стін та стель водоемульсійними фарбами. Разом із тим, ремонтні роботи, які передували підготовці до фарбування та власне фарбування, а саме: штукатурка стін і стель, їх ґрунтовка, шпаклювання, обезпилення, шліфування, наклеювання склополотна, нанесення оздоблювального шару фінішу на поверхню склополотна виконувалися іншою підрядною організацією.

З огляду на викладене, положеннями пункту 4.8 Договору визначено, що за яким претензії до якості Робіт вважаються не обґрунтованими, якщо причиною їх виникнення є якість матеріалів, що постачаються замовником, або якість робіт суміжних організацій, що мала вплив на роботи підрядника.

Крім того, зі змісту актів № F2-3А-5, № F2-3А-7, № F2-3Б-7, № F2-3В-7 та № F2-3Б-6 за жовтень 2022 року і № F2-3В-3 за липень 2022 року вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ейч Ві Ті Білдінг" виконувало роботи з комплексу робіт з ґрунтування поверхонь стін та стель, комплексу робіт з обезпилювання полів, ґрунтування поверхонь та укладання ламінованого паркету з влаштуванням підкладки, фарбування водоемульсійними фарбами поверхонь стін і стель.

Крім того, за змістом наявної у матеріалах справи копії акту виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Девелопгрупп" за додатковою угодою від 24.01.2023 року № 8 до договору на виконання додаткових будівельних робіт № БМР 07/09-2021 від 16.09.2021 робіт від 27.02.2023 року № 24 вбачається, що означений підрядник, крім ґрунтування та фарбування поверхонь стін і стель, виконував роботи з шліфування та шпаклювання стін і стель, які відповідач за спірними актами не здійснював, а вказані в актах № F2-3А-5, № F2-3Б-6 за жовтень 2022 року і № F2-3В-3 за липень 2022 року та в акті виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Девелопгрупп" робіт від 27.02.2023 року № 24 площі виконання таких робіт значно відрізняються.

При цьому, направленими відповідачем на адресу позивача актами приймання виконаних будівельних робіт № F2-3А-7, № F2-3Б-7 та № F2-3В-7 передбачалося приймання виконаних робіт з обезпилювання полів, ґрунтування поверхонь та укладання ламінованого паркету з влаштуванням підкладки, тоді як Товариством з обмеженою відповідальністю "Девелопгрупп" такі роботи (усунення недоліків у таких роботах) взагалі не виконувалися. У наданих позивачем дефектних актах також відсутні посилання та неякісне виконання відповідачем робіт з обезпилювання полів, ґрунтування поверхонь та укладання ламінованого паркету з влаштуванням підкладки.

У додаткових поясненнях по справі позивач вказував на те, що в рамках цієї справи він просить стягнути з відповідача вартість усунення новим підрядником недоліків у роботах лише по трьом приміщенням, де відповідач неякісно виконав роботи, за актами № F2-3А-5, № F2-3А-7, № F2-3Б-7, № F2-3В-7 та № F2-3Б-6 за жовтень 2022 року. Втім, Товариство з обмеженою відповідальністю "Столиця-Буд" не вказувало про стягнення вартості відповідних робіт за актом № F2-3В-3 за липень 2022 року.

За таких обставин, суд першої інстанції вірно зазначив, що вимоги позивача у даній справі, з урахуванням наданих останнім доказів, фактично зводяться до відшкодування відповідачем вартості неналежно виконаних за актами № F2-3А-5, № F2-3Б-6 за жовтень 2022 року робіт щодо обробки і фарбування стін і стель (загальна вартість яких складає 71 083,91 грн.), у той час як вартість усунення новим підрядником недоліків у таких роботах склала 311 319,00 грн. (тобто за майже у 5 разів вищою ціною).

За частиною 2 статті 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Столиця-Буд" у встановленому законом порядку не було доведено суду й дійсного розміру завданих збитків саме внаслідок неправомірних дій відповідача, що є одним з обов`язкових елементів складу цивільного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, оцінивши наявні у справі докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач не надав належних доказів та не обґрунтував наявності всіх елементів складу правопорушення, що є необхідною умовою для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення збитків, у тому числі протиправної поведінки виконавця, причинно-наслідкового зв`язку між такою поведінкою та збитками, а також дійсного розміру самих збитків Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця-Буд", завданих внаслідок неправомірних дій Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ві Ті Білдінг", а тому позовні вимоги про стягнення 311 319,00 грн. заподіяних збитків задоволенню не підлягають.

Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, і доводи скаржника не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу , залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо відсутності достатніх підстав для задоволення позовних вимог.

Отже, вищенаведені та усі інші доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, а доводи скаржника є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким відмовлено у задоволенні позову повністю.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду м. Києва від 18.07.2023 у справі № 910/5427/23, за наведених скаржником доводів та обґрунтувань апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця-Буд" на рішення Господарського суду м. Києва від 18.07.2023 у справі № 910/5427/23 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 18.07.2023 у справі № 910/5427/23 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Матеріали справи № 910/5427/23 повернути Господарському суду м. Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано: 13.05.2024.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Є.Ю. Шаптала

О.В. Тищенко