Постанова

від 17.04.2024 по справі 925/7/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2024 р. Справа№ 925/7/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Пантелієнка В.О.

Остапенка О.М.

Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.

За участю представників учасників справи:

від ТОВ «Денер Трейд»: Костенко В.В. - за довіреністю б/н від 09.02.2024.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Денер Трейд» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.01.2024 у справі № 925/7/24 (суддя Хабазня Ю.А., повний текст ухвали складено та підписано - 31.01.2024)

за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Денер Трейд»

про відкриття провадження у справі про банкрутство юридичної особи

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.01.2024 у справі № 925/7/24 (суддя Хабазня Ю.А., повний текст ухвали складено та підписано - 31.01.2024) відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Денер Трейд»; визначено наступний розмір вимог ініціюючого кредитора: 26 840,00 грн - судового збору, який підлягає погашенню у першу чергу; 60 300,00 грн - авансованої грошової винагороди арбітражному керуючому, яка підлягає погашенню у першу чергу; 82 531 901,5 грн - вимоги, не забезпечені заставою, які підлягають погашенню у четверту чергу; 48 105 036,38 грн інших вимог (в т.ч. пеня і штрафні санкції), які підлягають погашенню у шосту чергу; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича.

Місцевий господарський суд посилаючись на приписи ст.ст. 12, 42, 46, 73, 75, 123 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), ст.ст. 28, 30, 39, 44 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ) дійшов висновку про задоволення вимог заявника у заявленому розмірі, оскільки така сума боргу менша від тієї, на яку заявник має право відповідно до рішення суду, при цьому останнім доведено право вимоги на суму більшу від заявленої, водночас визначення підстав та предмету позову (в т.ч. і розміру вимоги) належить заявнику.

До того ж, судом першої інстанції враховано недостатність активів боржника-юридичної особи для задоволення вимог кредиторів і для відновлення його платоспроможності.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Денер Трейд» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.01.2024 у справі № 925/7/24 в частині (п. 2) визначення розміру вимог ініціюючого кредитора в сумі: 26 840,00 грн - судового збору, який підлягає погашенню у першу чергу; 60 300,00 грн - авансованої грошової винагороди арбітражному керуючому, яка підлягає погашенню у першу чергу; 82 531 901,5 грн - вимоги, не забезпечені заставою, які підлягають погашенню у четверту чергу; 48 105 036,38 грн інших вимог (в т.ч. пеня і штрафні санкції), які підлягають погашенню у шосту чергу.

У апеляційній скарзі скаржник зазначає, що визнає лише пеню пропорційно на суму заявлених грошових вимог, а саме на 81 915 201,50 грн заявленої заборгованості за відсотковою винагородою, де пеня складає 16 906 418,82 грн.

Крім того, на переконання Товариства з обмеженою відповідальністю «Денер Трейд», судовий збір як похідне та акцесорне зобов?язання повинно пропорційно відповідати сумі заявлених зобов?язань.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

16.04.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким останнє просить суд, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Денер Трейд» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.01.2024 у справі № 925/7/24 - без змін.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Денер Трейд» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Доманська М.Л., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 у справі № 925/7/24 витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/7/24 за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Денер Трейд» про відкриття провадження у справі про банкрутство юридичної особи; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Денер Трейд» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.01.2024 у справі № 925/7/24 до надходження матеріалів справи.

21.02.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 925/7/24.

Слід зазначити, що головуючий суддя (суддя-доповідач) Отрюх Б.В. перебував у відпустці з 16.02.2024 по 23.02.2024 (включно).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2024 у справі № 925/7/24 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Денер Трейд» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.01.2024 у справі № 925/7/24 залишено без руху.

13.03.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Денер Трейд» надійшло клопотання на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1166/24 від 18.03.2024 у зв`язку з перебуванням судді Доманської М.Л., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 925/7/24.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Денер Трейд» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 у справі № 925/7/24, зокрема, відкрито апеляційне провадження у справі № 925/7/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Денер Трейд» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.01.2024 у справі № 925/7/24; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Денер Трейд» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.01.2024 у справі № 925/7/24 призначено на 17.04.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2024 у справі № 925/7/24, поміж іншого, задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Денер Трейд» про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 у справі № 925/7/24 відмовлено у задоволенні клопотання Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів у справі № 925/7/24.

Явка представників сторін

17.04.2024 у судове засідання з`явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Денер Трейд» (в режимі відеоконференції).

Представник Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» у судове засідання 17.04.2024 не з`явився; про час, місце та дату судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином; про причини нез`явлення суд не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Слід зазначити, що копія ухвали Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 у справі № 925/7/24 була надіслана судом апеляційної інстанції в електронні кабінети учасників справи.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).

Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за участю представника скаржника (в режимі відеоконференції).

Позиції учасників справи

17.04.2024 у судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Денер Трейд» підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просив її задовольнити, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.01.2024 у справі № 925/7/24 скасувати в частині (п. 2) визначення розміру вимог ініціюючого кредитора в сумі: 26 840,00 грн - судового збору, який підлягає погашенню у першу чергу; 60 300,00 грн - авансованої грошової винагороди арбітражному керуючому, яка підлягає погашенню у першу чергу; 82 531 901,5 грн - вимоги, не забезпечені заставою, які підлягають погашенню у четверту чергу; 48 105 036,38 грн інших вимог (в т.ч. пеня і штрафні санкції), які підлягають погашенню у шосту чергу.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2024 Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до Господарського суду Черкаської області із заявою від 29.12.2023 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Денер Трейд».

У вищевказаній заяві ініціюючий кредитор зазначив, що 20.08.2016 між ПАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк») та ТОВ «Денер Трейд» укладено договір фінансового лізингу № 4Д16068ЛИ, згідно з яким Лізингодавець (АТ КБ «ПриватБанк») передає лізингоодержувачу (ТОВ «Денер Трейд») майно, а лізингоодежувач приймає майно від банку у платне користування, а після виплати всієї суми лізингових платежів у власність, у визначені даним договором строки, на умовах фінансового лізингу; що вартість майна становить 749 534 615,00 грн.

В силу п. 3.1. Договору, приймання-передача майна здійснюється за відповідним актом.

Банк зазначає, що виконав свої зобов`язання за вказаним договором у повному обсязі, передавши майно лізингоодержувачу, однак боржник свої зобов`язання щодо сплати лізингових платежів не виконав.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.01.2020 у справі № 925/1215/18 стягнуто з ТОВ «Денер Трейд» на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість, яка утворилася станом на 06.12.2018, а саме 129 363 814,35 грн.

Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» вказує на те, що вищевказаним рішенням було встановлено факт неналежного виконання ТОВ «Денер Трейд» своїх зобов`язань за вказаним вище договором фінансового лізингу.

26.03.2020 на примусове виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 20.01.2020 у справі № 925/1215/18 було видано наказ.

Так, заявник, керуючись принципом диспозитивності господарського судочинства, заявляє частину із вказаних вище грошових вимог до боржника, а саме: 81 915 201,50 грн - простроченої заборгованості з винагороди за користування майном; 48 105 036,38 грн - пені за порушення грошового зобов`язання, а також 616 700,00 грн судового збору у справі № 925/1215/18.

За наслідками розгляду заяви Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Денер Трейд», місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Денер Трейд» не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Об`єктом апеляційного перегляду є ухвала Господарського суду Черкаської області від 25.01.2024 у справі № 925/7/24 в частині розміру вимог ініціюючого кредитора.

Як зазначалось вище, ініціюючий кредитор має грошові вимоги до боржника у сумі 130 636 937,88 грн, які обґрунтовуються неналежним виконанням боржником грошових зобов`язань зі сплати лізингових платежів відповідно до умов укладеного сторонами договору фінансового лізингу від 20.08.2016 № 4Д16068ЛИ, а також підтверджуються рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.01.2020 у справі № 925/1215/18.

Так, рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.01.2020 у справі № 925/1215/18 встановлено, що «свої зобов`язання за Договором фінансового лізингу позивач виконав в повному обсязі, передавши майно у платне користування відповідачу, що підтверджується Актом приймання-передачі майна від 20.08.2016. Доказів перерахування заборгованості по лізингових платежах за вказаним вище договором відповідач до суду не подав. Таким чином, згідно виписки про рух коштів 20718050001210, графіку лізингових платежів та розрахунку про заборгованість станом на 06.12.2018 несплачене відшкодування частини вартості предмету лізингу за період з 20.08.2016 по 06.12.2018 становить 129 363 814,35 грн. За період з 20.08.2018 по 30.11.2018 на підставі виписки по рахунку №20784050000728 станом на 30.11.2018 несплачена заборгованість відповідача по відсотковій винагороді складає 103 929 510,07 грн. Також, у зв`язку з порушенням Лізингоодержувачем термінів сплати лізингових платежів та винагороди за користування майном, відповідно до п. 7.1. Договору станом на 06.12.2018 відповідачу нарахована пеня у розмірі 48 105 036,38 грн., що обліковується банком на рахунку 80914057049343».

26.03.2020 на примусове виконання зазначеного вище судового рішення видано наказ суду.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 20.01.2020 у справі № 925/1215/18 боржник не виконав ні в примусовому, ані в добровільному порядку. Відповідних доказів на спростування викладених заявником обставин чи доказів сплати боргу, боржником не надано.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Денер Трейд» повідомило про відсутність у останнього заборгованості зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також із виплати заробітної плати, про відсутність у нього будь-якого майна та рахунків, на яких ведеться облік прав на цінні папери, боржник має 9 відкритих банківських рахунків, на які накладено арешти у межах виконавчих проваджень (а.с. 53 зворот, 54 т. 1).

За змістом ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу ч. 4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до ч. 3 ст. 39 КУзПБ якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

Приписами ч. 5 ст. 39 КУзПБ передбачено, що за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.

Частиною 8 статті 39 КУзПБ визначено, що в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначається про: відкриття провадження у справі про банкрутство; визнання вимог кредитора та їх розмір; введення мораторію на задоволення вимог кредиторів; введення процедури розпорядження майном; призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати; вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави; строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, який не може перевищувати одного місяця та 20 днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дату попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду; строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника, який не може перевищувати двох місяців, а в разі значного обсягу майна - трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду.

З огляду на вищевказані обставини, слід зазначити про недостатність активів боржника-юридичної особи для задоволення вимог кредиторів і для відновлення його платоспроможності, що є правовою підставою відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Визначаючи суму вимог, суд виходить виключно із наявних у справі первинних документів та із того, що відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, заявлена до стягнення сума боргу менша від тієї, на яку заявник має право відповідно до рішення суду, при цьому останнім доведено право вимоги на суму більшу від заявленої, водночас визначення підстав та предмету позову (в т.ч. і розміру вимоги) належить заявнику.

Враховуючи зазначене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про визнання вимог заявника в повному обсязі у розмірі 130 724 077,88 грн, у тому числі: 26 840,00 грн - судовий збір та 60 300,00 грн - авансована винагорода арбітражному керуючому, які підлягають погашенню у першу чергу; 82 531 901,50 грн (81 915 201,50 +616 700,00) - вимоги, не забезпечені заставою, які підлягають погашенню у четверту чергу; 48 105 036,38 грн - інші вимоги (пеня), які підлягають погашенню у шосту чергу.

Разом з тим, є необґрунтованими доводи скаржника щодо пропорційного визнання вимог по пені і по судовому збору у справі № 925/1215/18 як похідних вимог від основного зобов`язання, оскільки обставину наявності заборгованості з пені за порушення грошового зобов`язання у розмірі 48 105 036,38 грн, а також обов`язок сплатити 616 700,00 грн судового збору у справі № 925/1215/18 встановлено судовим рішенням, яке суд у цій справі не має підстав переглядати. Боржником не надано доказів сплати частини боргу, яку останній не визнає.

При цьому, твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду Черкаської області від 25.01.2024 у справі № 925/7/24, а отже, у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

За таких обставин решту аргументів скаржника, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Денер Трейд» необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Черкаської області від 25.01.2024 у справі № 925/7/24 підлягає залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

Судові витрати за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст. 129 ГПК України, судом покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Денер Трейд» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 25.01.2024 у справі № 925/7/24 залишити без змін.

3. Справу № 925/7/24 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови складено та підписано - 13.05.2024 (у зв?язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Отрюха Б.В. у відпустці).

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді В.О. Пантелієнко

О.М. Остапенко