Ухвала

від 13.05.2024 по справі 917/1784/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про відкриття апеляційного провадження

13 травня 2024 року м. Харків Справа №917/1784/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 (вх.№1188П від 08.05.2024) на рішення Господарського суду Полтавської області від 21.03.2024 у справі №917/1784/23 (м. Полтава, суддя Безрук Т.М., повний текст рішення складено 22.03.2024),

за позовом Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРСУ Полтава», м. Полтава,

про стягнення 201 558,03 грн, -

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Полтавської області звернулась Військова частина НОМЕР_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРСУ Полтава» про стягнення 201558,03 грн за договором підряду №42 від 28.07.2020.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що: відповідач порушив умови договору підряду №42 від 28.07.2020 в частині завищення обсягів виконаних робіт; у висновку експерта від 22.10.2021 №СЕ-19/117- 21/8973-БТ при проведенні судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що вартість робіт, що підлягає натурально-інструментальному обстеженню перевищує вартість фактично виконаних робіт на загальну суму 201558,03 грн; позивачем надлишково перераховані кошти в сумі 201558,03 грн.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 21.03.2024 у позові відмовлено повністю.

Військова частина НОМЕР_1 з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилася та звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить поновити Військовій частині НОМЕР_1 строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 21.03.2024 та відкрити апеляційне провадження у справі №917/1784/23; скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 21.03.2024 по справі №917/1784/23 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Системою автоматизованого розподілу справ відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 08.05.2024 для розгляду справи №917/1784/23 визначено склад суду, а саме: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає наступне.

В обґрунтування поданого клопотання скаржник посилається на те, що ухвала Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 про повернення апеляційної скарги отримана скаржником 01.05.2024 о 18:20, а тому вважається врученою 02.05.2024. Апелянт вказує, що оскільки він не є розпорядником бюджетних коштів, для оплати судового збору, необхідно отримати дозвіл та кошторисні призначення від забезпечувального фінансового органу відповідального за бюджетну підпрограму. Військовою частиною невідкладно проведено доплату судового збору та у найкоротші строки, без зайвих зволікань, повторно подається апеляційна скарга.

Судом встановлено, що повний текст оскаржуваного рішення суду складено 22.03.2024. Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення вручено позивачу в електронному кабінету в системі «Електронний Суд» 25.03.2024. Вперше з апеляційною скаргою позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду 09.04.2024, тобто в межах строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 повернуто апеляційну скаргу з підстав не усунення повною мірою недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху (недоплата судового збору). Зазначена ухвала доставлена скаржнику в електронний кабінет в системі «Електронний Суд» 01.05.2024 о 18:25 год.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином, вищезазначена ухвала вручена апелянту 02.05.2024.

Повторно з апеляційною скаргою позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду 07.05.2024.

Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 119 Господарського процесуального кодексу України відповідно до якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини 1 статті 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. У частині 3 цієї ж статті вказано, строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 261 ГПК України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: зокрема, подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06.12.2007).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» зазначено: «право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.».

Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі Волчлі проти Франції (Walchli v. France), заява №35787/03, п. 29 від 26.07.2007).

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992).

При цьому, надмірний формалізм під час відмови у розгляді заяви скаржника, суттєво обмежує його право на звернення до суду, що є порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.12.2016 у справі «ТОВ «ФРІДА» проти України»). Тобто, суд має дотримуватися розумного ступеня пропорційності, уникати надмірного формалізму та непропорційності між застосованими засобами та поставленою метою.

У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Зважаючи на доводи, викладені апелянтом в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, подання первісної апеляційної скарги в межах законодавчо встановленого строку, враховуючи незначний проміжок часу при повторному зверненні з апеляційною скаргою, з метою недопущення порушення права особи на доступ до правосуддя, визначеного ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.129 Конституції України, ст.119 Господарського процесуального кодексу України та для захисту прав і охоронюваних законом інтересів сторін, колегія суддів дійшла висновку, що причини пропуску строку подання скарги є поважними, а тому клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню.

Перевіркою матеріалів скарги встановлено, що заявником дотримано вимог ст.258 ГПК України у чинній редакції. Підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження або повернення апеляційної скарги судом не встановлено.

На час постановлення даної ухвали заперечень проти відкриття апеляційного провадження від інших учасників справи не надійшло.

Отже колегія суддів дійшла висновку про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст.234, 235, 255, 256, 258, 262, 263 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Поновити Військовій частині НОМЕР_1 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження у справі №917/1784/23.

2.Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 (вх.№1188П від 08.05.2024) на рішення Господарського суду Полтавської області від 21.03.2024 у справі №917/1784/23.

3.Встановити відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. Відзив має бути оформлено у відповідності до вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України, якою, зокрема, передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

4.Східним апеляційним господарським судом в умовах воєнного стану, зважаючи на утруднення реалізації учасниками справи прав, наданих їм Господарським процесуальним кодексом України рекомендовано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати документи (відзиви, заяви, клопотання тощо) з використанням програми «Електронний суд». Реєстрація в електронному кабінеті можлива за посиланням https://id.court.gov.ua/rt.gov.ua/sud4875/

5.Учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв`язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень.

6.Звернути увагу учасників судового провадження, що з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX передбачені процесуальні наслідки недотримання вимог статті 6 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою https://court.gov.ua/sud4875

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя О.І. Склярук

Суддя В.С. Хачатрян