Постанова

від 11.04.2024 по справі 912/766/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2024 року м.Дніпро Справа № 912/766/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Михайлова К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кетрисанівської сільської ради на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.08.2023 (прийняте суддею Бестаченко О.Л., повне судове рішення складено 06.09.2023) у справі № 912/766/23

за позовом Бобринецької міської ради Кіровоградської області

до Бобринецької районної ради Кіровоградської області, управління справами якої здійснює Комісія з реорганізації Бобринецької районної ради, Кропивницької районної ради

та Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області

про визнання протиправними та скасування актів місцевого самоврядування, рішення державного реєстратора, припинення права власності,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовної заяви.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Бобринецької міської ради Кіровоградської області, яка містить вимоги до Бобринецької районної ради Кіровоградської області, управління справами якої здійснює Комісія з реорганізації Бобринецької районної ради, Кропивницької районної ради та Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про наступне:

- визнати протиправним та скасувати рішення Бобринецької районної ради від 22.09.2020 № 481 "Про передачу підприємств, установ і організацій (об`єктів спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району), та про безоплатну передачу їх приміщень та майна до комунальної власності Кетрисанівської сільської ради" у частині, що стосується передачі із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району у комунальну власність Кетрисанівської сільської ради цілої нежитлової будівлі (адмінприміщення), що знаходиться за адресою: місто Бобринець, вул. Незалежності, 80;

- визнати протиправним та скасувати рішення Кетрисанівської сільської ради від 23.09.2020 № 791 "Про надання згоди та прийняття у комунальну власність Кетрисанівської сільської ради приміщень та майна із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району" у частині, що стосується безоплатної передачі із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району у комунальну власність Кетрисанівської сільської ради цілої нежитлової будівлі (адмінприміщення), що знаходиться за адресою: місто Бобринець, вул. Незалежності, 80;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Бобринецької районної ради від 30.09.2020 № 22-гр "Про затвердження акта з приймання-передачі цілої нежитлової будівлі (адмінприміщення)";

- визнати протиправним та скасувати Акт приймання-передачі цілої нежитлової будівлі (адмінприміщення) по факту безоплатної передачі нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району, а саме: цілої нежитлової будівлі (адмінприміщення) за адресою: м. Бобринець, вул. Незалежності, 80 з балансу Малого комунального підприємства "Дім Бобринець" на баланс Кетрисанівської сільської ради у кількості 1 [шт.], первісною (переоціненою) вартістю 716 948,51 грн, зносом 289 451,09 грн, залишковою вартістю станом на 01 вересня 2020 року 427 497,42 грн, затверджений розпорядженням голови Бобринецької районної ради від 30.09.2020 № 22-гр "Про затвердження акта з приймання-передачі цілої нежитлової будівлі (адмінприміщення)";

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Бобринецької районної державної адміністрації (ЄДРПОУ 04052353) Демецької Тетяни Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 54405061 від 05.10.2020 щодо державної реєстрації права власності, номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 38501229; дата, час державної реєстрації: 01.10.2020 13:44:43; Державний реєстратор: Демецька Тетяна Миколаївна, Бобринецька районна державна адміністрація, Кіровоградська обл.; Підстава для державної реєстрації: розпорядження голови Бобринецької районної ради "Про затвердження акта з приймання-передачі цілої нежитлової будівлі (адмінприміщення)", серія та номер: 22-гр, виданий 30.09.2020, видавник Бобринецька районна рада; рішення органу місцевого самоврядування "Про надання згоди на безоплатну передачу нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району у комунальну власність Кетрисанівської сільської ради", серія та номер: 791, виданий 23.09.2020, видавник: Кетрисанівська сільська рада; підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54405061 від 05.10.2020 10:17:32, Демецька Тетяна Миколаївна , Бобринецька районна державна адміністрація, Кіровоградська обл.; форма власності: комунальна; Власники: КЕТРИСАНІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА, код ЄДРПОУ: 04365508, країна реєстрації: Україна;

- припинити право власності Кетрисанівської сільської ради на об`єкт нерухомого майна - будівлю, реєстраційний номер 1385540635208, зареєстроване на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 54405061 від 05.10.2020 10:17:32, Демецька Тетяна Миколаївна , Бобринецька районна державна адміністрація, Кіровоградська обл.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 31.08.2023 у справі № 912/766/23 позовні вимоги задоволено; стягнуто з Бобринецької районної ради Кіровоградської області, управління справами якої здійснює Комісія з реорганізації Бобринецької районної ради на користь Бобринецької міської ради Кіровоградської області судовий збір у розмірі 5 368,00 грн.; стягнуто з Кетрисанівської сільської ради Кіровоградської області на користь Бобринецької міської ради Кіровоградської області судовий збір у розмірі 10 736,00 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що у даній справі відповідачами не доведено, що ціла нежитлова адміністративна будівля в м. Бобринець по вул. Орджонікідзе, 80 знаходяться на території Кетрисанівської сільської територіальної громади та задовольняє виключно колективні потреби цієї територіальної громади. Також матеріали справи не містять доказів на підтвердження надання згоди Бобринецькою міською територіальною громадою на відчуження на користь Кетрисанівської сільської ради спільного майна. Спосію захисту обраний позивачем є належним, зокрема відповідає нормам ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Кетрисанівська сільська рада подала апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.08.2023 у справі № 912/766/23, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Бобринецької міської ради в повному обсязі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції свої висновки, щодо правового режиму спірного майна обґрунтовує загальними нормами матеріального права які не кореспондуються з імперативною нормою спеціального закону, який передбачає, як зазначено, вид прав власності комунальної та спільної власності а тому суд першої інстанції повинен був зробити висновок, що реєстрація на праві комунальної власності спірного майна за Бобринецькою районною радою є тотожним поняттям реєстрації цього ж майна на праві спільної власності.

Процедура відчуження майна, що перебуває в статусі комунальної власності відрізняється від процедури відчуження майна, що перебуває в статусі спільної власності.

У матеріалах справи міститься копія рішення Бобринецької міської ради від 15.07.2016 № 506 "Про відкликання повноважень", згідно якого вирішено відкликати делеговані Бобринецькій районній раді повноваження з управління майном, що є у спільній власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району, одним із співвласників якого є Бобринецька міська об`єднана територіальна громада, утворена в результаті об`єднання Бобринецької міської територіальної громади і Червонодолинської сільської територіальної громади в свою чергу суд першої інстанції не дослідив обставину та не надав у відповідності висновку відносно того, яким чином за відсутності відкликання одним із співвласників делегованих повноважень Бобринецька районна рада змінила правовик режим спірного майна в 2017 році та чому такі дії позивачем не оскаржувалися.

Апелянт зазначає, що позивач не заявляє ніяких вимог майнового характеру щодо спірного майна. У поданих заявах по суті справи позивач не зазначає яким чином визнання та скасування оскаржуваних рішень органів місцевого самоврядування та державного реєстратора поновить майнове право Бобринецької міської територіальної громади Кіровоградської області на спірне нерухоме майно.

Більш того матеріалами справи підтверджується, що навіть при задоволенні позовних вимог повністю, спірне нерухоме майно повернеться до комунальної власності Бобринецької районної ради, право комунальної власності на яке Бобринецької районної ради ніким не оскаржене та не скасоване.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій" № 1009-ІХ від 17.11.2020 Бобринецька районна рада з 01.07.2021 не уповноважена на передачу нерухомого майна, в тому числі спірного майна, що виключає можливість прийняття рішення про передачу спірного майна позивачу у разі задоволення позову.

Апелянт вважає, що для розгляду даної справи не є преюдиційними висновки у справі № 340/4337/20. По справі № 912/766/23 зовсім інший суб`єктний склад сторін ніж по справі № 340/4337/20 зокрема рішення в такій справі не тягне за собою скасування рішення Районної ради та не породжує взагалі будь-яких наслідків для даних учасників справи, що розглядається.

Також, апелянт вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту в частині заявлених вимог. Суд першої інстанції відступає оскаржуваним рішенням від сформованої судової практики чим ставить під сумнів можливість застосування позицій Великої Палати Верховного суду з подібних питань оскільки з урахуванням висновку за результатами розгляду справи № 755/9555/18 суд констатував, шо рішення держреєстратора вичерпує свою дію з внесенням запису про проведену державну реєстрацію відповідного права тобто в даному контексті мається на увазі, що рішення державного реєстратора не є окремою адміністративною дією, яка може бути предметом розгляду в судовій справі.

Апелянт зазначає, що суд не звернув увагу на вирішення у межах справи № 912/3325/21 частини заявлених позовних вимог.

Також, враховуючи практику Верховного суду, щодо вжиття стороною заходів досудового врегулювання спору, в подальшому Бобринецька міська рада не реалізувала своє право на звернення до суду з позовом про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства Юстиції від 29.09.2023 року № 3404/7 хоча мала таке право.

Апелянт посилається на правомірні очікування на володіння отриманим майном. Чинне законодавство не передбачає можливості втручання в право особи, яке вона отримала за відповідними наказами, виконавши всі вимоги законодавства, з огляду на можливі недоліки в організації діяльності органу, що таке право їй надав.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься інформація, що Бобринецька районна рада Кіровоградської області з 28.01.2021 року перебуває в стані припинення.

Тобто до 31.01.2021 року Комісія з реорганізації Бобринецької районної ради повинна була визначити склад майна, яке передано до її правонаступника та до складі такого майна не могла ввійти ціла нежитлова будівля (адмінприміщення), що розташована у АДРЕСА_1 , оскільки її власником являється Кетрисанівська сільська рада.

Отже, задоволення позову в частині припинення права власності Кетрисанівської сільської ради на спірне нерухоме майно є підставою для вчинення державним реєстратором нової реєстраційної дії - внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі судового рішення, шляхом реєстрації права власності за Бобринецькою районною радою, яка перебуває в статусі припинення та у відповідності не може набувати у комунальну власність будь-яке майно, в свою чергу Кропивницька районна рада як правонаступник не наділена повноваженнями реєструвати за собою право власності на спірне майно, яке не вказане в передавальному акті затвердженому в зв`язку з припиненням Бобринецької районної ради.

Від так має місце неможливості реалізації в цій частині оскаржуваного рішення суду.

Апелянт не погоджується з розподілом судового збору здійсненим судом. Суд без будь-якої аргументації стягує з Бобринецької районної ради Кіровоградської області, судовий збір у розмірі 5 368,00 грн., а з Кетрисанівської сільської ради Кіровоградської області судовий збір у розмірі 10 736,00 грн, що повністю суперечить обставинам справи так як Відповідач-3 не вчиняв жодної протиправної дії яка могла б слугувати підставою звернення до суду.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Інші учасники справи своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2023 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою; розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання на 11.01.2024 о 14:30 год.

В судовому засіданні 11.01.2024 оголошено перерву в судове засідання на 28.03.2024 о 15:00 год.

В судовому засіданні 28.03.2024 оголошено перерву в судове засідання на 11.04.2024 о 15:15 год.

У судовому засіданні 11.04.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7. Встановлені судом обставини справи.

Відповідно до рішення Бобринецької районної ради від 07.07.2006 № 33 "Про прийняття у спільну комунальну власність територіальних громад сіл та міста району майна: адмінприміщення, приміщення управління праці та соціального захисту населення" прийнято у спільну комунальну власність територіальних громад сіл та міста району адміністративне приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 39 т. 2).

Відповідно до Свідоцтва про право власності від 26.05.2009 № 16, ціла нежитлова будівля, яка розташована у АДРЕСА_2 (перейменовано на Незалежності), 80 належить спільній власності територіальних громад сіл і міста Бобринецького району, в повному оперативному управлінні Бобринецької районної ради (а.с. 42, 48 т. 2).

Свідоцтво видане на підставі рішення Бобринецької районної ради від 24.04.2009 № 307, яким вирішено оформити право власності на цілу нежитлову адміністративну будівлю в АДРЕСА_1 в спільну власність територіальних громад сіл і міста Бобринецького району, в повному оперативному управлінні Бобринецької районної ради (а.с. 41 т. 2).

Згідно інформації з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно право комунальної власності на спірну будівлю за Бобринецькою районною радою 17.10.2017 зареєстровано на підставі Свідоцтва про право власності від 26.05.2009 № 16 (а.с. 73 т. 1).

У матеріалах справи міститься копія рішення Бобринецької міської ради від 15.07.2016 № 506 "Про відкликання повноважень", згідно якого вирішено відкликати делеговані Бобринецькій районній раді повноваження з управління майном, що є у спільній власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району, одним із співвласників якого є Бобринецька міська об`єднана територіальна громада, утворена в результаті об`єднання Бобринецької міської територіальної громади і Червонодолинської сільської територіальної громади (а.с. 66 т. 1).

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. № 716-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Кіровоградської області" до Бобринецького району Кіровоградської області входять адміністративні центри Бобринецької та Кетрисанівської територіальних громад.

Рішенням Бобринецької районної ради від 22 вересня 2020 року № 480 "Про надання згоди на безоплатну передачу нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району до комунальної власності Кетрисанівської сільської ради" надано згоду на безоплатну передачу нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району, серед якого ціла нежитлова будівля (адмінприміщення), що розташована у м. Бобринець, вул. Незалежності, 80, до комунальної власності Кетрисанівської сільської ради (а.с. 102 т. 1).

Рішенням Бобринецької районної ради від 22 вересня 2020 року № 481 "Про безоплатну передачу нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району до комунальної власності Кетрисанівської сільської ради" (далі - рішення № 481) безоплатно передано нерухоме майно, серед якого ціла нежитлова будівля (адмінприміщення), що розташована у м. Бобринець, вул. Незалежності, 80, спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району до комунальної власності Кетрисанівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області (а.с. 103-104 т. 1).

23.09.2020 рішенням Кетрисанівської сільської ради № 791 "Про надання згоди на безоплатну передачу нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району у комунальну власність Кетрисанівської сільської ради" надано згоду на прийняття та прийнято у комунальну власність Кетрисанівської сільської ради майно спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району, серед якого і ціла нежитлова будівля (адмінприміщення), що розташована у м. Бобринець, вул. Незалежності, 80 (а.с. 43 т. 1).

24.09.2020 розпорядженням голови Бобринецької районної ради № 20-гр "Про комісію з приймання-передачі цілої нежитлової будівлі (адмінприміщення)" було утворено комісію з приймання-передачі майна із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району до Кетрисанівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, а саме: цілої нежитлової будівлі (адмінприміщення), що знаходиться за адресою м. Бобринець, вул. Незалежності, 80; затверджено склад комісії; надано розпорядження комісії здійснити приймання-передачу майна відповідно до норм чинного законодавства України (а.с. 44 т. 1).

Згідно Акта приймання-передачі цілої нежитлової будівлі (адмінприміщення), затвердженого розпорядженням голови Бобринецької районної ради від 30.09.2020 № 22-гр проведено безоплатну передачу нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району, а саме: цілої нежитлової будівлі (адмінприміщення) за адресою: м. Бобринець, вул. Незалежності, 80 з балансу Малого комунального підприємства "Дім Бобринець" на баланс Кетрисанівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області (а.с. 45-46 т. 1).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за рішенням державного реєстратора Бобринецької районної державної адміністрації (ЄДРПОУ 04052353) Демецької Тетяни Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 54405061 від 05.10.2020 щодо державної реєстрації права власності, номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 38501229; дата, час державної реєстрації: 01.10.2020 13:44:43; Державний реєстратор: Демецька Тетяна Миколаївна, Бобринецька районна державна адміністрація, Кіровоградська обл.; Підстава для державної реєстрації: розпорядження голови Бобринецької районної ради "Про затвердження акта з приймання-передачі цілої нежитлової будівлі (адмінприміщення)", серія та номер: 22-гр, виданий 30.09.2020, видавник Бобринецька районна рада; рішення органу місцевого самоврядування "Про надання згоди на безоплатну передачу нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району у комунальну власність Кетрисанівської сільської ради", серія та номер: 791, виданий 23.09.2020, видавник: Кетрисанівська сільська рада; підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54405061 від 05.10.2020 10:17:32, Демецька Тетяна Миколаївна , Бобринецька районна державна адміністрація, Кіровоградська обл.; форма власності: комунальна; внесено відомості щодо власника нерухомого майна за адресою: м. Бобринець, вул. Незалежності, 80: КЕТРИСАНІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА, код ЄДРПОУ: 04365508, країна реєстрації: Україна (а.с. 48 т. 1).

Позивач вважає, що право на визначення правової долі майна міської територіальної громади, в тому числі того, що знаходиться в управлінні районної ради, має безпосередньо міська територіальна громада або її представницький орган - Бобринецька міська рада шляхом прийняття відповідних рішень. При прийнятті оскаржуваних рішень відповідачами порушено публічний (спеціально-дозвільний) характер/порядок діяльності Бобринецької районної ради, Кетрисанівської сільської ради, державного реєстратора як органів публічної влади, передбачений частиною другою статті 19 Конституції України з ряду підстав.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX "Про утворення та ліквідацію районів" у Кіровоградській області утворено Кропивницький район (з адміністративним центром у місті Кропивницький) у складі територій Аджамської сільської, Бобринецької міської, Великосеверинівської сільської, Гурівської сільської, Дмитрівської сільської, Долинської міської, Знам`янської міської, Катеринівської сільської, Кетрисанівської сільської, Компаніївської селищної, Кропивницької міської, Новгородківської селищної, Олександрівської селищної, Соколівської сільської, Суботцівської сільської, Первозванівської сільської, Устинівської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України; та ліквідовано Бобринецький район.

Згідно підпунктів 1-3, 11 п. 6-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України припинення повноважень районних рад, а також припинення районних рад як юридичних осіб у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень:

1) повноваження районних рад, які представляли спільні інтереси територіальних громад районів, ліквідованих Верховною Радою України (далі - ліквідовані райони), закінчуються в день набуття повноважень обраними на відповідних перших місцевих виборах районними радами районів, утворених Верховною Радою України (далі - новоутворені райони);

2) не пізніше завершення другої сесії районної ради, яка представляє спільні інтереси територіальних громад новоутвореного району, у порядку, визначеному цим пунктом, починається реорганізація районних рад ліквідованих районів шляхом приєднання до районної ради, розміщеної в адміністративному центрі новоутвореного району, а у випадку, передбаченому підпунктом 5 цього пункту, - утворення районних рад як юридичних осіб;

3) районна рада, яка представляє спільні інтереси територіальних громад новоутвореного району, з дня набуття нею повноважень є правонаступником всього майна, прав та обов`язків районних рад, які представляли спільні інтереси територіальних громад ліквідованих районів, території яких включені до складу новоутвореного району, якщо інше не передбачено цим Законом;

11) під час здійснення реорганізації юридичних осіб - районних рад повноваження з управління справами таких юридичних осіб здійснює комісія з реорганізації.

Рішенням Кропивницької районної ради від 22 січня 2021 року №70 "Про початок реорганізації Бобринецької районної ради шляхом приєднання до Кропивницької районної ради" розпочато процедуру реорганізації Бобринецької районної ради шляхом приєднання до Кропивницької районної ради. Пунктом 2 такого рішення визначено, що Кропивницька районна рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Бобринецької районної ради.

Бобринецька районна рада значиться в стані припинення, одна інформація про її остаточне припинення відсутня.

З вищевстановлених обставин вбачається, що спірне нерухоме майно перебувало саме у спільній власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району.

При цьому, відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Відповідно до рішення Бобринецької районної ради від 07.07.2006 № 33 спірне приміщення прийнято саме у спільну комунальну власність територіальних громад сіл та міста району. Також відповідно до рішення Бобринецької районної ради від 24.04.2009 № 307 вирішено оформити право власності на спірне нерухоме майно в спільну власність територіальних громад сіл і міста Бобринецького району. При цьому, Свідоцтво про право власності від 26.05.2009 № 16 видано на підставі рішення Бобринецької районної ради від 24.04.2009 № 307.

Право спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району на спірну нежитлову будівлю підтверджується також численними копіями рішень Бобринецької районної ради про управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл та міста району, доданими до матеріалів справи.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.

Частинами 3, 4, 8 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах безпосередньо або через органи місцевого самоврядування можуть об`єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об`єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій і створювати для цього відповідні органи і служби. Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Частиною 2 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" установлено, що обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Згідно з абзацами 1, 2, 3 пункту 10 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст. Майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу. За пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об`єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад.

Верховний Суд у постанові від 15.02.2021 у справі № 904/4109/21 зазначив, що за своїм змістом норма абзацу 3 пункту 10 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній до 05.12.2020) має імперативний характер, позаяк у співвідношенні з частиною 8 статті 60 цього Закону встановлює дві виняткові підстави обов`язкового відчуження районною чи обласною радою об`єктів права спільної власності територіальних громад на користь конкретної місцевої територіальної громади району чи області незалежно від наявності згоди інших територіальних громад району чи області на вилучення вказаних об`єктів, а саме: 1) окремі об`єкти права спільної власності територіальних громад знаходяться на території місцевої територіальної громади (сільської, селищної, міської, об`єднаної); 2) зазначені об`єкти задовольняють колективні потреби виключно тієї територіальної громади, на території якої вони знаходяться. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 925/1846/21.

Отже, колегія суддів зазначає, що за загальним правилом, передбаченим частиною 8 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", об`єкти права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст району та області, управління якими здійснюють районні та обласні ради, не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо зазначених територіальних громад або відповідних рішень рад чи уповноважених ними органів, за винятком випадків, передбачених законом. Зокрема, але не виключно, до таких виняткових випадків, коли згода інших територіальних громад на передачу об`єктів права спільної власності не потрібна, належать передбачені абзацом 3 пункту 10 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" випадки, а саме: цілісний майновий комплекс підприємства, яке є спільною власністю територіальних громад району або області, окремі об`єкти (нерухоме майно, індивідуально визначене майно тощо) знаходяться на території конкретної місцевої територіальної громади та задовольняють виключно колективні потреби цієї територіальної громади. Таким чином, визначати правову долю об`єктів комунальної власності, в тому числі тих, що перебувають у спільній власності сіл, селищ, міст та знаходяться в управлінні районної або обласної ради, шляхом прийняття відповідних рішень мають право безпосередньо територіальні громади сіл, селищ, міст або їх представницькі органи - відповідні місцеві ради, тоді як районна або обласна рада зобов`язана здійснювати повноваження щодо відчуження комунального майна зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст виключно у зазначених вище випадках, але водночас може (має право) здійснювати відповідні повноваження у випадку надання районній або обласній раді на підставі частини 2 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" таких повноважень відповідними радами, які представляють інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст". Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.02.2021 у справі № 904/4109/21, від 23.02.2021 у справі № 903/900/21.

За положеннями ч. 2 ст. 4, ст. 6 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності", яким керувались відповідачі 1, 3, ухвалюючи спірні рішення, передача об`єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за наявності згоди районних або обласних рад, якщо інше не передбачено законом. Передача об`єктів здійснюється комісією з питань передачі об`єктів, до складу якої входять представники виконавчих органів відповідних рад, місцевих органів виконавчої влади, органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій, фінансових органів, підприємств, трудових колективів підприємств, майно яких підлягає передачі. Утворює комісію з питань передачі об`єктів та призначає її голову: виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської, районної у місті ради, якщо інше не передбачено законом, - у разі передачі об`єктів у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Згідно п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 р. № 1482 "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності", якою керувався відповідач 3, підписуючи спірний акт приймання-передачі, передача оформляється актом приймання-передачі за формою згідно з додатком до Порядку подання та розгляду пропозицій щодо передачі об`єктів з комунальної у державну власність та утворення і роботи комісії з питань передачі об`єктів у державну власність, затвердженого цією постановою. Акт складається у чотирьох примірниках, підписується головою і членами комісії та затверджується органом, який створив комісію. Право на управління об`єктом передачі виникає з дати затвердження органом, який створив комісію, акта приймання-передачі, а орган, уповноважений управляти державним майном, що здійснював управління об`єктом, або самоврядна організація втрачає таке право.

Згідно п. 13 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в редакції на дату державної реєстрації права комунальної власності Кетрисанівської сільської ради, державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність.

Частиною 1 статі 74 Господарського процесуального кодексу України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено. що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив із недоведеності відповідачами того, що нежитлова будівля знаходиться на території Кетрисанівської сільської територіальної громади та задовольняє виключно колективні потреби цієї територіальної громади.

Крім того, місцевий господарський суд установив відсутність доказів про надання згоди Бобринецькою міською територіальною громадою на відчуження на користь Кетрисанівської сільської ради зазначеної будівлі.

За таких обставин господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оспорюване рішення Бобринецької районної ради від 22.09.2020 № 481 у частині, що стосується передачі із спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району у комунальну власність Кетрисанівської сільської ради спірної нежитлової будівлі, не відповідає вимогам частини 2 статті 10, частини 8 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", і цим порушено майнове право позивача на об`єкт спільної власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району.

Водночас суд першої інстанції зазначив, що всі інші позовні вимоги Бобринецької міської ради є похідними від позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Бобринецької районної ради від 22.09.2020 № 481, а тому дійшов висновку про необхідність їх задоволення.

Переглядаючи рішення господарського суду першої інстанції, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування оспорюваних рішень Бобринецької районної ради від 22.09.2020 № 481, Кетрисанівської сільської ради від 23.09.2020 № 791, розпорядження голови Бобринецької районної ради від 30.09.2020 № 22-гр, акт приймання-передачі цілої нежитлової будівлі (адмінприміщення) та припинено право власності Кетрисанівської сільської ради на об`єкт нерухомого майна.

Що стосується вимог про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Бобринецької районної державної адміністрації Демецької Тетяни Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 54405061 від 05.10.2020 щодо державної реєстрації права власності, колегія суддів також погоджується з таким способом захисту прав позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в редакції на дату державної реєстрації права комунальної власності Кетрисанівської сільської ради, відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Станом на час розгляду справи абз. 2 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначає, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Отже, обрані позивачем способи захисту відповідають нормам ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Посилання апелянта на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 01.02.2023 у справі № 316/2082/19, не можуть бути застосовані до даної справи, оскільки обставини справ не є подібними. Крім того у вказаній постанові проаналізовано правозастосування ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до внесення в неї змін, на момент розгляду справи № 912/766/23 редакція ч. 3 ст. 26 Закону інша.

Колегія суддів відхиляє решту доводів апеляційної скарги.

Рішення Бобринецької міської ради від 15.07.2016 № 506 ніяким чином не спростовує факту перебування спірного майна у спільній власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району.

Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта про відсутність порушеного права позивача. Так, спірне приміщення перебувало у спільній власності територіальних громад сіл та міста Бобринецького району, таким чином одним із співвласників була територіальна громада м. Бобринець, представницьким органом якої є Бобринецька міська рада. В результаті прийняття рішення Бобринецької районної ради від 22.09.2020 № 481 без отримання згоди територіальної громади м. Бобринець або Бобринецької міської ради територіальна громада м. Бобринець втратила своє право спільної власності на спірне майно. Отже, було порушено право територіальної громади м. Бобринець на розпорядження майном.

Щодо посилання апелянта на судове рішення у справі № 912/3325/21, колегія суддів зазначає, що підставою для відмови у позові стала відсутність належного відповідача у справі.

Щодо оскарження позивачем рішення державного реєстратора від 05.10.2020 до Міністерства юстиції України, суд зазначає, що адміністративний порядок оскарження рішення не позбавляє права особу оскаржити таке рішення в судовому порядку.

Щодо посилання Кетрисанівської сільської ради на правомірні очікування володіння отриманим майном слід зазначити таке.

У практиці Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Трегубенко проти України" від 02 листопада 2004 року, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 07 липня 2011 року, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Принцип "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Пайн Велі Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" від 23 жовтня 1991 року зазначено, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним, та розраховувати на певний стан речей.

Враховуючи обставини даної справи, втручання у володіння майном є законним, має суспільний інтерес, який полягає у відновленні прав територіальних громад розпоряджатися своїм майном у спосіб та в порядку, встановлені законом. Захід втручання є пропорційним цілям втручання. Крім того орган місцевого самоврядування, яким є апелянт, повинен бути обізнаний із порядком отримання майна із спільної власності територіальних громад та зацікавлений у дотриманні законності в Україні.

Щодо розподілу судового збору судом першої інстанції, то на апелянта покладено судовий збір за чотири немайнові вимоги, які були заявлені до нього - визнати протиправним та скасувати рішення Кетрисанівської сільської ради від 23.09.2020 № 791; визнання протиправним та скасування Акту приймання-передачі; визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, припинення права власності.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

10. Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кетрисанівської сільської ради на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.08.2023 у справі № 912/766/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 31.08.2023 у справі № 912/766/23 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору, понесені у суді апеляційної інстанції, віднести на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13.05.2024

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко