Постанова

від 24.04.2024 по справі 904/3993/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2024 року м. Дніпро Справа № 904/3993/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2023 (суддя Примак С.А.) у справі № 904/3993/19

про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю «Аргос стандарт», м. Дніпро,-

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст заяви і ухвали суду першої інстанції.

Ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2019 та від 12.12.2019 у справі № 904/3993/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос стандарт», крім іншого, визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Класикплюс» у розмірі 53191364,00 грн.

ОСОБА_1 , яка є кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос стандарт», звернулася до місцевого господарського суду з заявою про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, у якій просить скасувати ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2019 та від 12.12.2019 у справі № 904/3993/19 в частині визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Класик плюс» у сумі 17201703,60 грн, визнавши за товариством грошові вимоги у загальному розмірі 35989660,40 грн.

Заява мотивована тим, що на момент визнання місцевим господарським судом грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Класикплюс» ухвалами від 24.09.2019 та 12.12.2019, обґрунтованих невиконанням грошових зобов`язань за договором № 171116-1 від 17.11.2016, що зі свого боку підтверджено рішенням третейського суду від 09.01.2019 та виданого на його виконання наказу Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2019 у справі № 876/3/9, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрос стандарт» впродовж липня 2017 року - листопада 2018 року погасило наявну заборгованість за вказаним договором у загальному розмірі 17201703,60 грн, про що ОСОБА_1 стало відомо після набуття нею статусу учасника провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2023 ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал місцевого господарського суду від 24.09.2019 та від 12.12.2019 у справі № 904/3993/19.

Оскаржуване судове рішення мотивовано відсутністю визначених положеннями статті 320 Господарського процесуального кодексу України підстав для перегляду ухвал місцевого господарського суду в частині визнання грошових вимог, оскільки грошові вимоги Товариства з обмежено відповідальністю «Класикплюс» у справі № 904/3993/19 визнані на підставі чинного рішення третейського суду та виданого апеляційним господарським судом на його примусове виконання наказу.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

ОСОБА_1 звернулася до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2023 у справі № 904/3993/19 скасувати та задовольнити заяву про перегляд ухвал Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2019 та від 12.12.2019, внаслідок чого відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Класикплюс» у визнанні грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос стандарт» в сумі 17201703,60 грн, визнавши грошові вимоги кредитора у загальному розмірі 35989660,40 грн.

Скаржник зазначає, що підставою для визнання господарським судом ухвалами від 24.09.2019 та від 12.12.2019 грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Класикплюс» у справі № 904/3993/19 в загальному розмірі 53191346,00 грн стало рішення третейського суду від 09.01.2019 та наказ Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2019 у справі № 876/3/19, відповідно до якого з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос стандарт» і Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенфолд» солідарно стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Класикплюс» 53191364,00 грн заборгованості за договором № 171116-1 від 17.11.2016. Право вимоги з виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрос стандарт» солідарного обов`язку зі сплати 53191364,00 грн за договором № 171116-1 від 17.11.2016 перейшло до Товариство з обмеженою відповідальністю «Класикплюс» від ОСОБА_2 на підставі договору про відступлення від 18.12.2018.

Скаржник звертає увагу, що наявними в матеріалах справи № 904/3993/19 виписками з рахунку боржника підтверджується здійснення останнім впродовж липня 2017 року - листопада 2018 року оплати ОСОБА_2 17201656,00 грн в рахунок погашення заборгованості за договором № 171116-1 від 17.11.2016, а також 47,60 грн сплачено 03.05.2019 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Класикплюс», стягнуті в межах примусового виконання приватним виконавцем Лисенком Юрієм Олександровичем.

Здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрос стандарт» оплати частини загальної суми боргу за договором № 171116-1 від 17.11.2016, скаржник вважає нововиявленою обставиною, оскільки погашення заборгованості відбулося до постановлення місцевим господарським судом ухвал від 24.09.2019 та від 12.12.2019 у справі № 904/3993/19, дана обставина є істотною і вона не була відома заявнику під час розгляду грошових вимог, оскільки про неї він дізнався під час провадження у справі про банкрутство.

На думку скаржника, необґрунтованим є посилання місцевого господарського суду на чинне рішення третейського суду, яким встановлено суму заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос стандарт» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Класикплюс» і виданий на його примусове виконання апеляційним господарським судом наказ, як на підставу відмови у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки згідно з положеннями статті 38 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду у справі про стягнення боргу між ініціюючим кредитором та боржником не має преюдиційного значення під час провадження у справі про банкрутство.

З огляду на викладене скаржник вважає, що відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами через відсутність доказів скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судових рішень, що підлягають перегляду, місцевий господарський суд порушив норми процесуального права, оскільки застосував положення пункту 3 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України, замість пункту 1 даної норми права - наявність істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос стандарт», - арбітражний керуючий Венська Оксана Олександрівна, у відзиві заперечила проти доводів апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

На думку ліквідатора, що скаржник помилково вважає застосовним у даному випадку пункт 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України, за яким підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, оскільки судові рішення, які заявник визначає предметом перегляду за нововиявленими обставинами, ухвалені на підставі чинного рішення третейського суду та виданого на його примусове виконання наказу апеляційного господарського суду. Тобто за наявності чинних судових актів, на яких ґрунтуються висновки господарського суду про визнання грошових вимог, грошові вимоги є безспірними, тому посилання скаржника на істотні для справи обставини є безпідставними, оскільки згідно з положеннями пункту 3 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України судове рішення може бути переглянуте за нововиявленими обставинами саме у разі скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду, чого у даному випадку немає.

Ліквідатор зазначає, що ухвала апеляційного господарського суду, постановлена з метою примусового виконання рішення третейського суду, на якому ґрунтуються грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Класикплюс», має преюдиційний характер у справі № 904/3993/19 та є обов`язковою до виконання, що і було враховано місцевим господарським судом під час постановлення судових рішень, переглянути які за нововиявленими обставинами просить заявник.

Ліквідатор звертає увагу, що здійснюючи перерахування ОСОБА_2 впродовж липня 2017 року - листопада 2018 року 17201656,00 грн, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрос стандарт» помилково зазначило у призначенні платежу договір № 171116-1 від 17.11.2016, замість іншого правочину, заборгованість за яким стала підставою для вчинення вказаних платежів, - договір № 11-16-1 від 01.11.2017 про інвестування та договір поруки від 16.01.2017. Тобто сплата 17201656,00 грн здійснена не за договором № 171116-1 від 17.11.2016.

Ліквідатор зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрос стандарт» не заперечує наявність у нього заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Класикплюс» за договором № 171116-1 від 17.11.2016 у сумі 53191364,00 грн, свідченням чого є рішення третейського суду від 09.01.2019, що додатково підтверджує переказ боржником у справі № 904/3993/19 грошової суми у розмірі 17201656,00 грн саме у рахунок погашення заборгованості за договором № 11-16-1 від 01.11.2017.

ОСОБА_3 , який є кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос-стандарт», зазначив, що відмова місцевого господарського суду у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, мотивована відсутністю доказів скасування наказу Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2019 у справі № 876/3/19, на підставі якого визнані грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Класикплюс», порушує права інших кредиторів у справі № 904/3993/19, оскільки вони не наділені процесуальними правом звернення з заявами про визнання такими, що не підлягають виконанню судових наказів, на підставі яких визнані грошові вимоги.

ОСОБА_3 зазначає, що ОСОБА_1 дізналася про завищення розміру кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Класикплюс» після надання ліквідатором виписки з рахунку банкрута, тобто з 05.10.2021, тому дані обставини є нововиявленими для кредитора у справі про банкрутство.

З огляду на зазначене, ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу задовольнити.

4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.04.2023 колегією суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А., суддів Верхогляд Т.А., Кузнецова В.О. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2023 у справі № 904/3993/19.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.04.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2023 у справі №904/3993/19 прийнято до провадження колегію суддів у складі головуючого судді ОСОБА_4., суддів Верхогляд Т.А., Кузнецова В.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2023, згідно із розпорядженням керівника апарату суду № 1094/23 від 04.07.2023, у зв`язку відставкою судді-доповідача ОСОБА_4 , на підставі проведеного повторного автоматизованого розподілу судової справи, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2023 у справі №904/3993/19 прийнято до провадження колегію суддів у складі головуючого судді Паруснікова Ю.Б., суддів Верхогляд Т.А., Іванова О.І.

У судовому засіданні 24.04.2024 оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

5. Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.

Рішенням третейського суду від 09.01.2019, створеного для вирішення конкретного спору, у складі судді Кулініченко Інни Костянтинівни, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Класикплюс» задоволено. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос стандарт» і Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенфолд» заборгованість за договором № 171116-1 про надання безпроцентної фінансової поворотної позики в розмірі 53191364,00 грн (т. 1, а.с. 12-14).

Рішенням третейського суду встановлено, що на виконання умов договору № 171116-1 від 17.11.2016 ОСОБА_2 надав Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрос стандарт» безпроцентну фінансову поворотну позику у розмірі 53191364,00 грн.

Відповідно до умов укладеного з ОСОБА_2 18.12.2018 договору уступки Товариство з обмеженою відповідальністю «Класикплюс» набуло право вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос стандарт» за договором № 171116-1 від 17.11.2016.

Центральним апеляційним господарським судом 02.04.2019 видані накази у справі № 876/3/19 про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос стандарт» і Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенфолд» 53191364,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2019, крім іншого, відкрито провадження у справі № 904/3993/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос стандарт», визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Класикплюс» у сумі 53191364,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2019 за результатами попереднього засідання у справі № 904/3993/19, крім іншого, визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Класикплюс» у сумі 53191364,00 грн.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2019 у справі № 904/3993/19, крім іншого, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрос стандарт» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Венську Оксану Олександрівну.

Ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2020 визнано грошові вимоги ОСОБА_1 у справі № 904/3993/19 в загальному розмірі 568586,00 грн.

ОСОБА_1 07.09.2020 звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на бездіяльність ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос стандарт», - арбітражного керуючого Венської Оксани Олександрівни (т. 2, а.с. 12-14).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2021 справі № 904/3993/19 Товариство з обмеженою відповідальністю «Класикплюс» замінено на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест-споруда».

На виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2021 у справі № 904/3993/19 арбітражний керуючий Венська Оксана Олександрівна 01.10.2021 надала копії виписок по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос стандарт», відкритого в Акціонерному товаристві «АКБ «Конкорд» за період з 24.09.2016 по 24.09.2019 (т. 3, а.с. 149-161).

Виписками по рахунку (т. 3, а.с. 151-161) підтверджується перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрос стандарт» 17201656,00 грн ОСОБА_2 , а саме:

- 07.07.2017 перераховано 99998,00 грн;

- 10.07.2017 перераховано 199998,00 грн;

- 18.12.2017 перераховано 450000,00 грн;

- 03.03.2018 перераховано 11648200,00 грн;

- 29.05.2018 перераховано 122700,00 грн;

- 20.09.2018 перераховано 195360,00 грн;

- 12.10.2018 перераховано 195360,00 грн;

- 27.11.2018 перераховано 138400,00 грн.

В призначенні платежу зазначено: «за договором безпроцентної фінансової позики № 171116-1 від 17.11.2016.

Також 47,60 грн стягнуто в межах примусового виконання приватним виконавцем Лисенком Юрієм Олександровичем 03.05.2019 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Класикплюс».

ОСОБА_5 03.11.2021 звернулася до Господарського суд у з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2019 та від 12.12.2019 у справі № 904/3993/19.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2023 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2019 та від 12.12.2019 у справі № 904/3993/19.

6. Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Об`єктом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду, якою відмовлено у задоволенні зави кредитора у справі про банкрутство в перегляді судових рішень, якими визнані грошові вимоги іншого кредитора у справі.

Дослідивши матеріали справи, доводи заявника, апеляційний господарський суд встановив таке.

Згідно із частинами першою, четвертою статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювались судом, стосовно обставин, що були встановлені судом;

Апеляційний господарський суд зазначає, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та має свої особливості.

До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Таким чином, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.11.2020 у справі № 910/8113/16 зазначила, що суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є:

- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

- істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).

Апеляційний господарський суд зазначає, що питання визнання обставин істотними є оціночним і вирішується судом, який розглядає відповідну заяву у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи могли ці обставини спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби зазначена обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 910/17258/17.

Відповідно до частини четвертої статті 321 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.

Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 15.03.2023, прийнятій за результатами розгляду справи № 904/10560/17, зазначив, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - окрема процесуальна форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є універсальною, як щодо справ позовного провадження так і справ про банкрутство.

Таким чином, за нововиявленими обставинами переглядаються судові рішення у справі про банкрутство, зокрема ухвала про визнання грошових вимог та ухвала за результатами попереднього засідання, з підстав, встановлених пунктом 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України за обґрунтуванням заявника.

Згідно з положеннями глави 3 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, правом подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами наділені учасники справи.

Відповідно до частини першої статті 41 Господарського процесуального кодексу України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника. Сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).

Порядок набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство є чітким, зрозумілим та однозначним, і таке нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування.

Лише після вчинення всіх передбачених Кодексом України з процедур банкрутства (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність.

З заявою про перегляд судових рішень у справі № 904/3993/19 звернулась ОСОБА_1 , яка ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2020 визнана кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос стандарт», що наділяє її статусом учасника провадження у справі про банкрутство і надає право на звернення з такою заявою.

ОСОБА_1 просить господарський суд переглянути за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2019 про відкриття провадження у справі № 904/3993/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос стандарт» і від 12.12.2019, постановленої за результатами попереднього судового засідання у даній справі, якими визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Класикплюс» у сумі 53191364,00 грн.

Стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства встановлює, що грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Апеляційний господарський суд звертає увагу, що законодавство з процедур банкрутства є частиною цивільного/господарського законодавства, тому до правовідносин, які регулює, в цьому випадку Кодекс про банкрутство, як спеціальний нормативно-правовий акт, можуть застосовуватися також норми Цивільного кодексу України.

Відповідно до статей 509, 510 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів. Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але які породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, наприклад, договори та інші правочини, створення речей, творча діяльність, результатом якої є об`єкти права інтелектуальної власності, завдання майнової (матеріальної та моральної) шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Прикладом такого юридичного факту, зокрема є рішення суду про зміну договору в зв`язку з істотною зміною обставин (частина 4 статті 652 Цивільного кодексу України).

Апеляційний господарський суд зазначає, що у справі про банкрутство істотним є встановлення моменту виникнення грошового зобов`язання, оскільки від цього безпосередньо залежить визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні).

Набуття статусу кредитора законодавець пов`язує з наявністю у особи грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 16.01.2021, прийнятій за результатами розгляду справи у справі 916/4181/14.

При вирішенні питання обґрунтованості заявлених кредитором вимог у справі про банкрутство слід мати на увазі, що згідно зі статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства, серед іншого, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

У попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника, незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником.

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

При цьому заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство.

Під час розгляду заявлених грошових вимог, суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом.

Апеляційним господарським судом встановлено, що ухвалою Господарського суду від 24.09.2019 відкрито провадження у справі № 904/3993/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос стандарт» і визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Класикплюс».

Ухвалою Господарського суду від 12.12.2019, постановленою за результатами попереднього судового засідання у справі № 904/3993/19, підтверджено розмір грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Класикплюс», раніше визнаних ухвалою від 24.09.2019.

Підставою визнання місцевим господарським судом грошових вимог у зазначеній сумі стало чинне рішення третейського суду від 09.01.2019, яким з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос стандарт» і Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенфолд» солідарно стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Класикплюс» 53191364,00 грн, а також наказ Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2019 у справі № 876/3/19.

Водночас рішення третейського суду від 09.01.2019 ухвалено внаслідок невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрос стандарт» грошового зобов`язання за договором № 171116-1 від 17.11.2016 про надання безпроцентної фінансової поворотної позики.

Рішенням третейського суду від 09.01.2019 встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрос стандарт» отримало від ОСОБА_2 53191364,00 грн за договором № 171116-1 від 17.11.2016,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Класикплюс» на підставі укладеного з ОСОБА_2 18.12.2018 договору відступлення, набуло право вимоги виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрос стандарт» грошового зобов`язання зі сплати 53191364,00 грн за договором № 171116-1 від 17.11.2016.

У зв`язку з відсутністю доказів погашення Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрос стандарт» заборгованості за договором № 171116-1 від 17.11.2016 у сумі 53191364,00 грн та наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Класикплюс» права вимоги зі сплати вказаної суми грошових коштів, третейський суд 09.01.2019 ухвалив зазначене рішення, на примусове виконання якого Центральний апеляційний господарський суд 02.04.2019 видав наказ у справі № 876/3/19.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що у даному випадку грошове зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос стандарт» виникло на підставі договору № 171116-1 від 17.11.2016, а не рішення третейського суду і виданого апеляційним господарським судом на його примусове виконання наказу, як зазначає ліквідатор у справі № 904/3993/19.

Апеляційний господарський суд зазначає, що ОСОБА_1 не є стороною договору № 171116-1 від 17.11.2016, який є джерелом зобов`язання зі сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрос стандарт» 53191364,00 грн.

Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядок їх розгляду господарським судом встановлено статтями 45, 46, 47 Кодексу України з процедур банкрутства.

Частина шоста статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства визначає, що кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів.

Наявність у кредитора права заперечувати визнання господарським судом грошових вимог інших кредиторів також передбачає наявність у нього права на апеляційне і касаційне оскарження судових рішень про визнання вимог інших кредиторів, на перегляд відповідних судових рішень за нововиявленими обставинами, а також на спростування презумпції правомірності правочину, укладеного боржником з іншим кредитором, з якого у боржника виникло грошове зобов`язання перед іншим кредитором, а саме правом на оскарження у межах справи про банкрутство правочинів, на підставі яких у іншого кредитора виникло право грошової вимоги до боржника.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 19.07.2022 у справі № 904/6251/20 (904/313/21).

Апеляційним господарським судом встановлено, що згідно з наданою арбітражним керуючим Венською Оксаною Олександрівною випискою з банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос стандарт», останнє впродовж липня 2017 року - листопада 2018 року здійснило вісім платежів, відповідно до яких перерахувало ОСОБА_2 17201656,00 грн заборгованості за договором № 171116-1 від 17.11.2016, а також 47,60 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Класикплюс», стягнуті в межах примусового виконання приватним виконавцем Лисенком Юрієм Олександровичем.

Апеляційний господарський суд вважає істотною ту обставину, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрос стандарт» до ухвалення судових рішень, переглянути які за нововиявленими обставинами просить заявник, частково погасило заборгованість за договором № 171116-1 на загальну суму 17201703,60 грн, оскільки у разі її врахування судом, грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Класикплюс» мали б бути визнані у меншому розмірі.

Апеляційний господарський суд зазначає, що зазначені обставини існували на час розгляду грошових вимог, оскільки перерахування грошових коштів у розмірі 17201703,60 грн здійснено у 2017-2018 роках, а ухвали місцевого господарського суду, перегляд яких за нововиявленими обставинами становить предмет заяви, постановлені у 2019 році. Також ці обставини не могли бути відомі ОСОБА_1 , яка не є стороною договору № 171116-1, а учасником провадження у справі про банкрутство стала 11.06.2020, що надає право на звернення з такою заявою.

Апеляційний господарський суд враховує, що ОСОБА_1 із заявою про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами звернулася у межах, встановлених положеннями пункту 1 частини першої статті 321 Господарського процесуального кодексу, оскільки з зазначеними банківськими виписками ознайомилась у судовому засіданні 05.10.2021, а із заявою звернулася засобом поштового зв`язку 03.11.2021.

Таким чином, заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2019 і від 12.12.2019 у справі № 904/3993/19 щодо розгляду грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Класикплюс» підлягає задоволенню, а сума визнаних грошових вимог товариства за результатами перегляду цих судових рішень підлягають зменшенню на 17201703,60 грн.

Щодо обов`язковості рішення третейського суду від 09.01.2019 та виданого Центральним апеляційним господарським судом 02.04.2019 на його примусове виконання наказу у справі № 876/3/19 при розгляді заяви з грошовими вимогами, апеляційний господарський суд зазначає таке.

Судове рішення є обов`язковим у разі доведення безспірності грошових вимог кредитора, який ініціює провадження у справі про банкрутство, про що вже було зазначено вище.

Відповідно до статті 1291 Конституції України, «судове рішення є обов`язковим до виконання».

Вислів «є обов`язковий до виконання» означає, що рішення суду є обов`язковий до виконання тими особами чи органами, які відповідно до судового рішення зобов`язані вчинити певні дії (сплатити гроші, передати майно тощо).

Таким чином, судове рішення є обов`язковим до виконання відповідачем, щодо якого винесене судове рішення.

Втім, інша сторона у справі - позивач, не зобов`язана виконувати судове рішення ухвалене на її користь. Зокрема, позивач вправі не ініціювати порушення виконавчого провадження, а якщо боржник добровільно запропонує виконання, може не прийняти його.

Випадки обов`язковості судового рішення для сторін у справі слід відрізняти від випадків, коли прийняття судового рішення є тим юридичним фактом, з яким (безпосередньо або сукупно з іншими юридичними фактами юридичного складу) закон пов`язує виникнення певних обов`язків у інших осіб чи органів, посадових осіб, зокрема щодо виконання судового рішення.

Водночас слід мати на увазі, що для виникнення подібних обов`язків в інших осіб чи органів, посадових осіб є спеціальна на це вказівка закону.

З викладеного випливає, що судові рішення, ухвалені судами на користь певних кредиторів проти боржника, не є обов`язковими ані для інших кредиторів, ані для суду, який розглядає справу про банкрутство.

Водночас суд, який розглядає справу про банкрутство, не зв`язаний судовими рішеннями, ухваленими судами проти боржника, відтак може відхилити вимоги, підтверджені судовим рішенням.

Посилання на рішення суду, яке набрало законної сили, про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за оспорюваним у межах справи про банкрутство договором не заважає розгляду таких заперечень, оскільки у справі про банкрутство беруть участь особи, які не брали участі у розгляді справи в позовному провадженні, та вирішуються питання, які не були предметом розгляду під час позовного провадження (зокрема, пов`язані із застосуванням спеціальних підстав визнання правочину недійсним).

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 15.03.2023, прийнятої за результатом розгляду касаційної скарги у справі № 904/10560/17.

Як зазначено вище, грошове зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрос стандарт» щодо сплати 53191364,00 грн виникло на підставі договору № 171116-1 від 17.11.2016, а не на підставі рішення третейського суду від 09.01.2019 та виданого Центральним апеляційним господарським судом 02.04.2019 на його примусове виконання наказу у справі № 876/3/19, тому такі судові акти не є обов`язковими для господарського суду під час розгляду грошових вимог у справі про банкрутство.

Апеляційний господарський суд критично ставиться до тверджень ліквідатора щодо помилкового зазначення Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрос стандарт» при перерахуванні 17201703,60 грн його призначення, внаслідок чого у банківських виписках по рахунку банкрута зазначено договір № 171116-1 від 17.11.2016, замість іншого договору № 11-16-1 від 01.11.2017, оскільки перерахування значної суми грошових коштів вісьмома платежами впродовж липня 2017 року - листопада 2018 року, із зазначенням в призначенні платежу конкретного місяці та договору № 171116-1 від 17.11.2016, не можна визнати помилковим, а таке пояснення розумним, оскільки це б суперечило встановленим статтями 3 та 12 Цивільного кодексу України принципам добросовісності та розумності поведінки осіб у цивільних правовідносинах.

Посилання ліквідатора на можливість оскарження судових рішень про визнання майнових вимог в апеляційному порядку, колегія суддів відхиляє, оскільки вказані обставини не були предметом розгляду судом першої інстанції під час розгляду заяви про визнання грошових вимог, а стали відомі учаснику провадження у справі про банкрутство після постановлення зазначених ухвал, а тому є нововиявленими в рамках провадження у справі про банкрутство для цього кредитора (скаржника), який дізнався про їх наявність після прийняття цих судових рішень.

7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що наявні передбачені статтею 277 Господарського процесуального кодексу України підстави для скасування рішення і ухвалення нового рішення.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-споруда» на користь ОСОБА_1 .

Повне судове рішення складено після виходу з чергових відпусток суддів-членів колегії.

Керуючись статтями 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2023 у справі № 904/3993/19 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2023 у справі № 904/3993/19 скасувати.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2019 та від 12.12.2019 у справі № 904/3993/19 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2019 у справі № 904/3993/19 про відкриття провадження у справі та визнання грошових вимог скасувати частково.

Абзац другий резолютивної частини ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2019 у справі № 904/3993/19 викласти у наступній редакції:

«Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Класикплюс» у сумі 35989660,40 грн».

В іншій частині ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2019 у справі № 904/3993/19 залишити без змін.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2019, постановлену за результатами попереднього засідання у справі № 904/3993/19, скасувати частково.

Пункт 1 абзацу першого резолютивної частини ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2019 у справі № 904/3993/19 викласти у наступній редакції:

«Товариства з обмеженою відповідальністю «Класикплюс» 35989660,40 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів».

В іншій частині ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2019 у справі № 904/3993/19 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-споруда» (пр. Воронцова, 73, офіс 614, м. Дніпро, 49000; код ЄДРПОУ 41078885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 14.05.2024

Головуючий суддя Ю ПАРУСНІКОВ

Суддя Т. ВЕРХОГЛЯД

Суддя О. ІВАНОВ