ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" травня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/192/24
Господарський суд Житомирської області у складі судді Прядко О.В.,
за участю секретаря судового засідання: Толстокарової І.С.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з`явився;
від відповідача: не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Комунального підприємства "Озерне" Новогуйвинської селищної ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛТЕКС АВТО"
про стягнення 14009,58 грн
Процесуальні дії по справі. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Комунальне підприємство "ОЗЕРНЕ" Новогуйвинської селищної ради звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛТЕКС АВТО" про стягнення 14009,58 грн, з яких 9464,78 грн заборгованості з орендної плати, 3880,36 грн заборгованості за надані комунальні послуги по електроенергії, 664,74 грн заборгованості за надані комунальні послуги по централізованому водопостачанню та водовідведенню.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань зі сплати орендної плати та плати за комунальні послуги згідно з умовами договору оренди нежитлового приміщення, яке належить до комунальної власності територіальної громади, №2 від 13.12.2012 (а.с.1-2).
Ухвалою суду від 26.02.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків.
07.03.2024 до суду через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків від 07.03.2024 з додатками, серед яких у т.ч. позовна заява у новій редакції (а.с.29-42).
Ухвалою суду від 11.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 11.04.2024.
Ухвалою суду від 11.04.2024 відкладено розгляд справи по суті на 09.05.2024.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак 08.05.2024 через підсистему «Електронний суд» надіслав клопотання про долучення доказів від 08.05.2024 (а.с.57-66) та заяву від 08.05.2024 про розгляд справи без його участі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю за наявними в матеріалах справи документами (а.с.67-69).
Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, будь-яких заяв із зазначенням поважних причин неявки останнього, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи без його участі не подав, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином шляхом надіслання копії ухвали суду від 11.04.2024 за місцезнаходженням, зазначеним у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.25-28). Будь-які інші адреси відповідача суду невідомі, заяв про зміну його місцезнаходження суду не надходило.
Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.
На адресу суду повернулися без вручення надіслані відповідачу копії ухвал від11.03.2024, 11.04.2024 у справі №906/192/24 з позначкою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання» (а.с.45-47, 70-72).
Виходячи зі змісту ст.ст.120,242 ГПК України, п.п.11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).
Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечують адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення і, відповідно, ознайомлення із судовим рішенням.
Неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі №923/441/17).
Відповідач також мав можливість ознайомитися з ухвалами суду у справі №906/192/24 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень", та з інформацією про розгляд даної справи на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі "Інтернет".
Окрім того, відповідач як юридична особа із введенням в діюЗакону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» зобов`язаний був зареєструвати свій електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд», створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи, відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 №1845/0/15-21.
З огляду на викладене та приписи ч.6 ст.242 ГПК України, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
Враховуючи те, що явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а їх неявка та неподання відповідачем відзиву не перешкоджають розгляду справи, підстави для відкладення судового засідання та оголошення в ньому перерви відсутні, враховуючи положення ст.ст.248, 252 ГПК України про строки та особливості розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності учасників за наявними матеріалами, згідно з ч.9 ст.165, ст.202 ГПК України.
09.05.2024 підписано вступну та резолютивну частини рішення без проголошення, відповідно до ст.240 ГПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
13.12.2012 між КП "ОЗЕРНЕ" Новогуйвинської селищної ради (орендодавець, позивач) та ТОВ "СОЛТЕКС АВТО" (орендар, відповідач) укладено договір оренди №2 нежитлового приміщення, яке належить до комунальної власності територіальної громади (а.с.4-6) (далі договір).
Згідно з п.п.1.1, 1.2 договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування будівлю складу реагентів (надалі - орендоване майно), площею 64,6 кв.м., яка розміщена за адресою: вул. Авіаційна, б. 68, смт. Озерне, Житомирський район, Житомирська область, та знаходиться на балансі КП «Озерне», вартість якого визначена згідно зі звітом №Н-19- 11/12 про незалежну оцінку, підприємством «Автолюбитель» Житомирської обласної організації Всеукраїнської Спілки Автомобілістів станом на 31.10.2012 і становить 31977 грн без ПДВ. Майно передається в оренду з метою використання його під автомобільну мийку.
За умовами п.п.2.1, 2.4, 2.7 договору, орендар вступає у строкове платне користування орендованим майном після підписання акту передачі-приймання. Передача майна, що орендується, здійснюється за актом передачі-приймання, підписання якого свідчить про фактичну передачу його в оренду. Орендоване майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту передачі-приймання.
Відповідно до п.п.3.1, 3.2 договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду спільного майна територіальної громади, затвердженої рішенням 11 сесії селищної ради від 26.06.2007 «Про затвердження Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду спільного майна територіальної громади» і становить за базовий місяць розрахунку 650,00 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Орендна плата перераховується орендодавцю щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним (п.3.3 договору).
Орендар, крім орендної плати, сплачує кошти за фактично використані комунальні послуги (електроенергію, воду, стоки та вивіз сміття) згідно показників лічильника і згідно виставлених рахунків на протязі 3 днів з моменту отримання рахунків (п.3.4 договору).
У разі закінчення (припинення) строку дії цього договору, орендар сплачує орендну плату на день фактичної передачі орендованих приміщень, згідно з актом передачі-приймання. Закінчення строку дії договору не звільняє орендаря від обов`язків сплатити заборгованість, що виникла протягом дії цього договору в повному обсязі, враховуючи санкції (п.3.11 договору).
Згідно з п.п.4.4, 4.7 договору, орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та плату за комунальні послуги; щокварталу, до 12 числа місяця, наступного за останнім місяцем звітного кварталу, надавати орендодавцю інформацію щодо перерахування орендної плати (копію платіжного доручення).
Цей договір укладено строком на 1 (один) рік, що діє з 13.12.2012 до 13.12.2013. Якщо жодна із сторін не повідомить письмово про свою відмову від його продовження за місяць до завершення дії договору, дія договору автоматично продовжується (п.9.1 договору).
Судом встановлено, що договір №2 від 13.12.2012 є укладеним, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток останніх, на час розгляду справи доказів недійсності договору суду не надано.
13.12.2012 згідно акта інвентаризації об`єкта оренди сторони склали та підписали акт прийому-передачі нежитлових приміщень в оренду ТОВ "СОЛТЕКС АВТО", а саме нежилого приміщення майнового комплексу котельні №1, будови 1993 року, загальною площею 64,6 кв.м. (а.с.7, 8).
Як повідомив позивач у позовній заяві, починаючи з лютого 2021 року по січень 2024 року включно, відповідач частково сплачував орендну плату і допустив заборгованість в сумі 9464,48 грн; з березня 2021 року по січень 2024 року включно відповідач частково сплачував за надані комунальні послуги по електроенергії і допустив заборгованість в сумі 3880,36 грн; з вересня 2021 року по січень 2024 року включно відповідач не сплачує за надані комунальні послуги по централізованому водопостачанню та водовідведенню і допустив заборгованість в сумі 664,74 грн, що вбачається з наданих позивачем розрахунків (а.с.9-11).
До матеріалів справи також долучено копії виставлених позивачем відповідачу рахунків на оплату орендної плати та комунальних послуг, копії прибуткових касових ордерів та заключної виписки по рахунку на підтвердження здійснення відповідачем часткових оплат (а.с.33-41, 58-65).
Відтак, у зв`язку з неналежним виконанням взятих на себе договірних зобов`язань за ТОВ "СОЛТЕКС АВТО" утворилась заборгованість у загальному розмірі 14009,58 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За ст.173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Згідно з п.1 ч.2ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 ГК України).
Положеннями ст.ст. 626, 627, 628, 629 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору, який за своїм змістом та правовою природою є договором оренди.
Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч.1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Об`єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) (ч.3ст.283 ГК України).
Відповідно до ч.1ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч.ч.1, 4ст.286 ГК України).
За приписами ст.ст.526, 525 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічні положення містяться і вГК України. Так, ст.193 ГК України передбачено, зокрема, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч.2 ст.193 ГК України).
Згідноз ч.1 ст.530 ЦК України,якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Як встановлено судом та зазначалось вище, відповідно до акта прийому-передачі від 13.12.2012, який є додатком №2 до договору, позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежиле приміщення майнового комплексу котельні №1, загальною площею 64,6 кв.м. Докази повернення вказаного орендованого майна відповідачем позивачу за актом передачі-приймання у матеріалах справи відсутні.
Попри те відповідач в порушення умов договору взяті на себе зобов`язання зі сплати орендної плати та плати за комунальні послуги своєчасно та у повному обсязі не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість з орендної плати на суму 9464,78 грн, за надані комунальні послуги по електроенергії на суму 3880,36 грн та за надані комунальні послуги по централізованому водопостачанню та водовідведенню на суму 664,74 грн.
У процесі розгляду справи жодних заперечень щодо прийняття наданих послуг чи визначення їх вартості від відповідача не надходило; вищевказані обставини як щодо розміру заборгованості з орендної плати й комунальних послуг за спірний період, так і щодо відсутності оплат відповідачем не спростовано; ні контррозрахунку, ні доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.
Розрахунки позивача наявні в матеріалах справи та перевірені судом (а.с.9-11, 62-63).
Відповідно до приписів ч.3 ст.13 та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Кожній стороні надавалась розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять її у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, у тому числі подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у дослідженні доказів, надати пояснення, обґрунтувати переконливість поданих доказів та позицій у справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Згідно з положеннями ст.ст.76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі №916/3027/21 зробила висновок про те, що покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були. Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс.
Відповідно до ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На переконання суду, позивач довів факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №2 від 13.12.2012. Відповідач не представив суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, заявлених до нього вимог не спростував, доказів сплати боргу не надав.
Враховуючи викладені обставини, дослідивши матеріали справи та норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат.
З огляду на приписи ст.129 ГПК України та висновок суду про задоволення позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛТЕКС АВТО" (вул. Т. Шевченка, буд. 111А, м. Львів, Львівська обл., 79039, код ЄДРПОУ 38187540) на користь Комунального підприємства "ОЗЕРНЕ" Новогуйвинської селищної ради (вул. Авіаційна, буд. 57, смт. Озерне, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12443, код ЄДРПОУ 35185011) 9464,78 грн заборгованості з орендної плати, 3880,36 грн заборгованості за надані комунальні послуги по електроенергії, 664,74 грн заборгованості за надані комунальні послуги по централізованому водопостачанню та водовідведенню та 3028,00 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 14.05.24
Суддя Прядко О.В.
Друк:
1- у справу;
2 - позивачу (до ел.кабінету);
3 - відповідачу ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ 38187540) (рек.).
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 09.05.2024 |
Оприлюднено | 15.05.2024 |
Номер документу | 119010355 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Прядко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні