Рішення

від 16.05.2023 по справі 909/30/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/30/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,

при секретарі судового засідання Микитин Р.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства "Перехід"

(вул. Польова, 14, м. Івано-Франківськ, 76011)

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Вест Фудс"

(вул. Степаняка, 12-Б, оф. 3, с. Дзвиняч, Івано-Франківська обл., 77750)

2) Фізичної особи-підприємця Мєховнікова Руслана Анатолійовича

( АДРЕСА_1 )

3) Фізичної особи-підприємця Мєховнікової Дарії Сергіївни

( АДРЕСА_1 )

4) Фізичної особи-підприємця Блискуна Романа Івановича

( АДРЕСА_2 )

про стягнення 466 813,62 грн шкоди

за участю:

представника позивача: Калинюка Р.С. - адвокат;

представника відповідача І: Селяніна В.О. - адвокат

представника відповідача ІІ: не з`явилися;

представника відповідача ІІІ: не з`явилися;

представника відповідача ІV: не з`явилися;

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Перехід" (далі - ПП "Перехід", позивач) звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Вест Фудс" (далі - ТОВ "Еко Вест Фудс", відповідач I), Фізичної особи-підприємця Меховнікова Руслана Анатолійовича (далі - ФОП Меховніков Р.А., відповідач II), Фізичної особи-підприємця Меховнікової Дарії Сергіївни (далі - ФОП Меховнікова Д.С., відповідач III), Фізичної особи-підприємця Блискуна Романа Івановича (далі - ФОП Блискун Р.І., відповідач IV) про стягнення 466 813,62 грн шкоди, що становить вартість ремонтно-будівельних робіт для відновлення приміщень, які розташовані по вул. Польовій, 14 у м. Івано-Франківську.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 7 002,20 грн судового збору та 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Дії суду щодо розгляду справи

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 09.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09.02.2023, про що представники сторін повідомлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

09.02.2023 до суду від представника відповідача I надійшов відзив на позовну заяву (вх.№2174/23).

09.02.2023 у підготовчому засіданні з`явились представники позивача та відповідача I, судом оголошено перерву в підготовчому засіданні до 07.03.2023 (відповідну ухвалу занесено до протоколу судового засідання).

07.03.2023 у підготовчому засіданні з`явились представники позивача та відповідача I, судом закрито підготовче провадження та здійснено перехід до розгляду справи по суті; судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 04.04.2023 (відповідну ухвалу занесено до протоколу судового засідання).

До початку судового засідання 04.04.2023 до суду надійшло:

- від представника позивача на електронну пошту суду - заява від 04.04.2023 №04/04-02 (вх.№5186/23; підписано КЕП) про відкладення розгляду справи у зв`язку з виконанням функцій захисника та зайнятістю у проведенні слідчих дій;

- від представника відповідача І - клопотання (вх.№5190/23) про проведення судового засідання, призначеного на 04.04.2023 за відсутності представника відповідача I.

04.04.2023 у судовому засіданні з розгляду справи по суті представники сторін не з`явилися, судом відкладено розгляду справи по суті на 20.04.2023 (відповідну ухвалу занесено до протоколу судового засідання).

20.04.2023 у судовому засіданні з розгляду справи по суті:

- з`явились представники позивача та відповідача I;

- представник позивача подав клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів (вх.№6114/23 від 20.04.2023) та письмові пояснення (вх.№6113/23 від 20.04.2023);

- представник відповідача І подав письмові пояснення (вх.№6112/23 від 20.04.2023);

- суд приєднав до матеріалів справи подані представником позивача оригінали документів, копії яких містяться в матеріалахсправи, та подані представником позивача та відповідача І письмові пояснення, про що постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання;

- суд заслухав вступне слово позивача та відповідача І, дослідив докази та перед стадією судових дебатів відклав розгляд справи по суті на 16.05.2023, про що постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

16.05.2023 у судовому засіданні з розгляду справи по суті взяли участь представник позивача та відповідача I.

За наслідками розгляду справи у судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Щодо повідомлення відповідачів ІІ, ІІІ та ІV про дату, час та місце розгляду справи

Відповідачі ІІ, ІІІ та ІV у судові засідання жодного разу свого представника не направили, причини неявки представників суду не повідомили.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 09.01.2023 надсилалися відповідачам за адресою їх місцезнаходження, яке вказано у позовній заяві та відповідає відомостям в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідачів, а також на їх офіційні електронні адреси.

Дана ухвала повернулася до суду від ФОП Меховнікової Д.С. та ФОП Блискуна Р.І. з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою", а від ФОП Меховнікова Р.А. - без зазначення причин невручення (а.с. 133-153).

Відповідачам ІІ та ІІІ вищезазначена ухвала доставлена на їх офіційну електронну адресу, про що свідчить довідка про доставку електронного листа за допомогою автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" (а.с. 155 та 155 на звороті), а від відповідача ІV документ повернуто (не доставлено) з повідомленням про помилку, про свідчить довідка про помилку доставки електронного листа (а.с. 154 на звороті).

Ухвали-повідомлення про судове засідання від 09.02.2023, 07.03.2023, 04.04.2023 та від 20.04.2023 доставлені відповідачам ІІ та ІІІ на їх офіційну електронну адресу, про що свідчать довідки про доставку електронних листів за допомогою автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду".

Відповідачу IV вищезазначені ухвали надсилались рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак дані ухвали повернулися до суду з відмітками відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

У силу ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим кодексом для вручення судових рішень.

Порядок вручення судового рішення передбачений ст. 242 ГПК України.

Відповідно до п. 2, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на вказані приписи процесуального закону відповідачі ІІ, ІІІ та IV належним чином повідомлені про розгляд справи.

Позиції сторін

Позиція позивача. Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем як орендодавцем та відповідачем І як орендарем укладено договори від 01.01.2020 №01-0120/16 щодо оренди складського приміщення (сухий склад) площею 32 кв. м та 94 кв. м, яке знаходиться за адресою: вул. Польова, 14, м. Івано-Франківськ. У підп. 3.3.6 - 3.3.9 п. 3.3 договорів передбачені обов`язки орендаря, зокрема щодо дотримання правил пожежної безпеки. За вказаною адресою 12.05.2021 сталась пожежа. Згідно з актом про пожежу причиною її виникнення стало необережне поводження з вогнем під час спалювання сміття. Внаслідок пожежі було пошкоджене орендоване приміщення згідно з договорами оренди, і вартість його відновлення становить 466 813,62 грн. Вважає, що відповідачі не виконали взяті на себе зобов`язань, а тому зобов`язані відшкодувати завдані збитки.

Як на правову підставу заявлених вимог позивач посилається на ст. 11, 22, 623, 1166 Цивільного кодексу України, ст. 224, 225, 256, 285 Господарського кодексу України.

Позиція відповідача I. У відзиві на позовну заяву відповідач І проти позову заперечив. У спростування позовних вимог посилається на відсутність будь-яких договорів суборенди, актів приймання передачі до таких договорів та на відсутність правовідносин суборенди між ним та відповідачами II, III та IV, у зв`язку із чим позовні вимоги до даних відповідачів не підлягають задоволенню. Також відповідач I вказує на відсутність договорів, які б передбачали передачу в оренду приміщення площею 94 кв. м. Відповідач I спростовує наявність з його сторони вини у заподіянні пожежі, оскільки дана пожежа трапилась біля приміщення, яке не знаходиться у його оренді.

Як на правову підставу заявлених заперечень посилається на ст. 22, 204, 215, 1166 Цивільного кодексу України.

Позиція відповідачів II, III та IV. Відповідачі II, III та IV у встановлений судом відповідно до ГПК України строк відзивів на позов не подали, проти позовних вимог не заперечували.

Представники відповідачів II, III та IV жодного разу в судовому засіданні участі не взяли.

За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. 13, 14 ГПК України, судочинство у судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін, зокрема:

- учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом;

- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом;

- кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій;

- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Враховуючи те, що відповідачі ІІ, ІІІ та ІV своїм правом на подання відзивів у встановлений судом відповідно до ГПК України строк не скористалися, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи на підставі ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Обставини справи, встановлені судом

1) Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.05.2021 №258113613, 30.09.2015 зареєстровано за ПП "Перехід" право власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: вул. Польова, буд. 14, м. Івано-Франківськ (а.с. 6), а саме:

-адміністративно-складські приміщення літ. "А", площею 308,1 кв. м;

- побутово-складське приміщення літ. "Б", площею 130,3 кв. м;

- тарний склад літ. "В", площею 471,00 кв. м;

- холодильні камери літ. "Г" , площею - 454,2 кв. м;

- худобозабійний пункт літ. "Д", площею 270,9 кв. м;

- градирня літ. "Ж", площею 35,7 кв. м;

- холодильні камери літ. "З", площею 431,4 кв. м.

2) 01.01.2020 між ПП "Перехід" (орендодавець) та ТОВ "Еко Вест Фудс" укладено договір №01-01-20/16 сухий склад (в преамбулі зазначено - договір оренди офісного приміщення площею 94 кв. м "тарний склад") (далі договір оренди №1) (а.с. 21-24; оригінал а.с. 211-214).

Умови договору такі.

На підставі цього договору орендодавець передає, а орендар приймає на умовах оренди в строкове, платне користування складське приміщення (сухий склад) площею 32 кв. м, яке знаходиться в м. Івано-Франківську, вул. Польова 14, для здійснення господарської діяльності (п. 1.1.1 "Предмет договору" договору оренди №1).

Орендар вступає у строкове платне користування складським приміщення з дати підписання сторонами акта прийому-передачі складського приміщення в оренду (п. 2.1 договору оренди №1).

Обов`язок по складанню акта прийому-передачі покладається на сторону договору, яка передає складське приміщення іншій стороні договору (п. 2.3 договору оренди №1).

Орендар зобов`язаний підтримувати орендоване приміщення в стані, відповідному до правил пожежної безпеки, санітарних норм, правил охорони праці, що діють на території України у відношенні до аналогічного роду і призначення приміщень (п. 3.3.6 п. 3.3 договору оренди №1).

Орендар несе повну відповідальність за дотримання Правил пожежної та технічної безпеки та несе відповідальність за їх порушення. Забезпечувати додержання протипожежних вимог, стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду, органів державного нагляду у сфері цивільного захисту а технічної безпеки, та інших підрозділів Держтехногенбезпеки України. Не допускати використання засобів протипожежного захисту і зв`язку, пожежної техніки, обладнання та інвентарю не за призначенням (п. 3.3.7 п. 3.3 договору оренди №1).

Орендар зобов`язаний нести повну матеріальну відповідальність та відшкодовувати збитки в повному обсязі, заподіяні об`єкту оренди та/або будівлі з власної вини чи необережності або з вини чи необережності своїх відвідувачів, працівників або осіб, залучених для ведення господарської діяльності (п. 3.3.8 п. 3.3 договору оренди №1).

Негайно повідомляти орендодавця про будь-які пошкодження, аварії, інші неполадки в орендованому приміщенні, в результаті яких завдано або може бути завдано матеріальні збитки орендодавцю (п. 3.3.9 п. 3.3 договору оренди №1).

За передачу орендованого приміщення або його частини в суборенду (піднайм) без письмової згоди орендодавця, орендар сплачує на користь орендодавця штраф в розмірі 100% від суми річної орендної плати (п. 5.2 договору оренди №1).

Орендар несе повну матеріальну відповідальність за спричинення майнових збитків (враховуючи штрафні санкції), заподіяних орендодавцю внаслідок недотримання норм санітарії, технічного стану, пожежної безпеки та інших загальнообов`язкових норм та правил щодо орендованого приміщення та прибудинкової території (п. 5.3 договору оренди №1).

Якщо орендар допустить погіршення стану об`єкта оренди (в т.ч. обладнання та устаткування, яке встановлено на об`єкті оренди) або його загибель, він зобов`язується відшкодувати орендодавцеві збитки або самостійно за власний рахунок відновити його (п. 5.5 договору оренди №1).

Цей договір вступає в силу моменту його підписання сторонами і діє з 01.01.2020 до 31.12.2020 (п. 8.1 договору оренди №1).

3) Також матеріали справи містять договір №01-01-20/16 сухий склад від 01.01.2020 (в преамбулі договору зазначено - договір оренди приміщення площею 32 кв. м сухий склад) (далі договір оренди №2), який укладений між ПП "Перехід" (орендодавець) та ТОВ "Еко Вест Фудc".

Відповідно до договору №2 орендодавець передає, а орендар приймає на умовах оренди в строкове, платне користування складське приміщення (сухий склад) площею 32 кв. м, яке знаходиться в м. Івано-Франківську, вул. Польова 14, для здійснення господарської діяльності (п. 1.1.1 "Предмет договору" договору оренди №2) (а.с. 13-16; оригінал а.с. 219-222).

Усі інші умови договору оренди №2 аналогічні умовам договору оренди №1.

4) Того ж дня, 01.01.2020 між сторонами підписано акт №1 приймання-передачі в оренду складського приміщення до договору оренди №01-01-20/16 від 01.01.2020 (далі акт), відповідно до якого:

- орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду складське приміщення, що розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Польова 14 (п. 1 акта);

- орендодавець передав орендареві, а орендар прийняв від орендодавця ключі від вказаного приміщення (п. 2 акта);

- на дату підписання цього акта сторони свідчать, що приміщення повністю відповідає положенням договору, зокрема всім санітарним та технічним вимогам, яке придатне для його використання за призначенням (п. 3 акта).

Матеріали справи містять оригінали двох ідентичних актів №1 приймання-передачі в оренду складського приміщення до договору оренди №01-01-20/16 від 01.01.2020 (а.с. 17, 25; оригінали - а.с. 215, 223).

5) У додатках №1, №2, №3 до договорів оренди №1 та №2 зазначено, що керівник ПП "Перехід" в особі директора Іванишина В.Д. не заперечив ТОВ "Еко Вест Фудс" про надання в суборенду ФОП Меховнікову Р.А., ФОП Меховніковій Д.С. та ФОП Блискуну Р.І. приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Польова, 14 (а.с. 18-20, 26-28; оригінали - а.с. 216-218, 224-226).

6) 12.05.2021 комісією у складі головного інспектора Івано-Франківського РУ ГУ ДСНС України в області майора служби цивільного захисту населення Василишина Д.М., директора ПП "Перехід" Іванишина В.Д. та ФОП Трифяка І. І. складено акт про пожежу (а.с. 29).

В акті зазначено, що пожежа виникла 12.05.2021 о 13:00 на об`єкті ПП "Перехід" за адресою: вул. Польова, 14, м. Івано-Франківськ. У даному акті визначено орендар "ФОП Триф"як І.І. (столярний цех)"; місце виникнення пожежі - побутове сміття біля зовнішніх стін тарного складу та холодильних камер; ймовірна причина пожежі - необережне поводження з вогнем під час спалювання сміття з боку невстановленої особи.

7) 13.06.2022 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження за зверненням директора ПП "Перехід" Іванишина В.Д. судовим експертом Самулевичем В.М. складено висновок експерта №02/06 (а.с. 30-98), з якого вбачається наступне:

- об`єктами дослідження були: холодильні камери (літ. З), побутово-складські-приміщення (літ. Б), тарний склад (літ. В); пожежею знищено тарний склад; конструктивні елементи об`єкта дослідження знаходяться у непридатному та аварійному стані, однак є такими, що підлягають відновлюванню;

- вартість ремонтно-будівельних робіт для відновлення офісно-складських та виробничих приміщень ПП "Перехід" складає 11 528 242,80 грн, з яких: холодильні камери (літ. З) - 8 193 950,40 грн, побутово-складське приміщення (літ. Б) - 798 030,00 грн, тарний склад (літ. В) 1 744 995,60 грн; сонячний модуль - 791 266,80 грн;

- розмір матеріальної шкоди за наслідками пожежі, що трапилась 12.05.2021 в офісно-складських та виробничих приміщень ПП "Перехід", які розташовані по вул. Польова, 14, м. Івано-Франківськ становить 10 962 258,30 грн, з яких: холодильні камери (літ. З) - 7 884 990,06 грн; побутово-складське приміщення (літ. Б) - 707 428,32 грн; тарний склад (літ. В) - 1 578 573,12 грн; сонячний модуль 791 266,80 грн.

8) 17.11.2022 позивачем надіслано ТОВ "Еко Вест Фудс", ФОП Меховнікову Р.А., ФОП Меховніковій Д.С., ФОП Блискуну Р.І. претензію від 15.11.2022 №14/11-02 з вимогою у семиденний строк з дня отримання даної вимоги відшкодувати розмір збитків та вартість ремонтно-будівельних робіт у сумі 118 555,84 грн за договором №01-01-20/16 від 01.01.2020 (оренда складського приміщення "сухий склад" площею 32 кв. м) та 348 257,78 грн за договором №01-01-20/16 від 01.01.2020 (оренда складського приміщення "сухий склад" площею 94 кв. м), які спричиненні невиконанням орендарями умов укладених договорів (п. 3.3.6-3.3.9 договорів), що спричинило пожежу у приміщенні тарного складу (а.с. 99-101).

9) У письмових поясненнях позивача від 20.04.2023 б/н повідомлено, що щодо пожежі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом підпалу та знищення вищезазначеного майна; на даний час тривають процесуальні (слідчі) дії; жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні відповідних дій (а.с. 227).

10) У письмових поясненнях відповідача І від 20.04.2023 б/н повідомлено, що станом на 20.04.2023 ні представники (директор, власник, працівники) ТОВ "Еко Вест Фудс", ні ФОП Меховніков Р.А., ні ФОП Меховнікова Д.С., ні ФОП Блискун Р.І. не допитувались як свідки, підозрювані чи в іншому процесуальному статусі; не визнавалися учасниками (сторонами) даного кримінального провадження (а.с. 228).

11) У зв`язку з несплатою коштів відповідачами у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з позовом за захистом свого порушеного права.

Норми права, які застосував суд. Мотиви їх застосування

І. Загальні аспекти

1.1. Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Також положеннями п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 6, 626 - 629 ЦК України).

1.2. Положення ЦК України та ГК України так визначають договір найму (оренди):

- за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України);

- за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 283 ГК України).

1.3. Судом встановлено, що між позивачем (орендодавець) та відповідачем І (орендар) виникли правовідносини з приводу договорів оренди нерухомого майна (нежитлових приміщень).

1.4. Підставою звернення позивача до суду з даним позовом стало невиконання орендарем (відповідачем І) взятих на себе зобов`язань, а саме підп. 3.3.6-3.3.9 п. 3.3 договорів оренди №1 та №2, у зв`язку з чим, на думку позивача, відповідач І зобов`язаний відшкодувати збитки у розмірі вартості ремонтно-будівельних робіт орендованого майна на суму 466 813,62 грн.

При цьому позивач вважає, що відповідачі ІІ, ІІІ та IV мають нести відповідальність поряд з відповідачем І, оскільки вони разом орендували нерухоме майно (нежитлові приміщення).

ІІ. Щодо орендованого майна

2.1. Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди передається індивідуально визначене майно.

2.2. Як встановлено судом, 01.01.2020 між позивачем - ПП "Перехід" як орендодавцем та відповідачем І - ТОВ "Еко Вест Фудс" як орендарем укладено 2 (два) договори з однаковою назвою - "договір №01-01-20/16 сухий склад".

2.2.1. При цьому у преамбулі договору оренди №1 вказано "договір оренди офісного приміщення площею 94 кв. м "тарний склад" (надалі іменується "Договір")", натомість в предметі договору оренди №1 зазначено, що в строкове платне користування передаються складські приміщення (сухий склад) площею 32 кв. м. (п. 1.1.1 цього договору).

2.2.2. Між тим в преамбулі і в предметі договору оренди №2 вказано - складські приміщення (сухий склад) площею 32 кв. м.

2.3. З актів приймання-передачі в оренду складського приміщення №1 від 01.01.2020 вбачається, що позивач передав, а відповідач І прийняв складське приміщення (без зазначення площі), що розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Польова, 14.

2.4. Позивач вважає, що за двома договорами оренди №1 та №2 відповідачу І було передано в оренду складські приміщення (сухий склад) площею 32 кв. м та 94 кв. м., загальна площа яких становить 126 кв. м.

Однак, суд погоджується з позицією відповідача І про те, що загальна площа орендованих приміщень не може становити 126 кв. м, оскільки і предметом договору оренди №1, і предметом договору оренди №2 є складські приміщення площею по 32 кв. м.

2.5. Водночас будь-яких доказів передачі відповідачу І в оренду приміщень тарного складу (літ. "В"), а також приміщень холодильних камер (літ. "Г" або "З") матеріали справи не містять.

2.6. З огляду на вищевикладене, позивачем не доведено, що відповідач І орендував офісні приміщення "тарний склад" або складські приміщення "сухий склад" площею 94 кв. м.

ІІІ. Щодо стягнення шкоди

3.1. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього кодексу (ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є (1) зобов`язання, які виникають з договорів та інших правочинів або (2) внаслідок завдання шкоди.

3.2.За загальним правилом, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

3.3. У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Норми п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України та ч. 1 ст. 623 ЦК України передбачають:

- у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків;

- боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

3.4. Також відповідні приписи містить ст. 224 ГК України, згідно з якою учасник господарських відносин, який порушив (1) господарське зобов`язання або (2) установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки. Під збитками розуміються витрати, зроблені стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які б управнена сторона одержала у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені особою, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток, втрачена вигода, на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

3.5. В орендних правовідносинах передбачено, що:

- наймач зобов`язаний володіти та/або користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору (ч. 1 ст. 670 ЦК України);

- орендар зобов`язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню (ч. 3 ст. 285 ГК України);

- орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря (ч. 4 ст. 285 ГК України).

3.6. Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди, тобто делікту відповідальність, визначено у ст. 1166 ЦК України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

3.6.1. Верховний Суд неодноразово та послідовно (зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 у справі № 904/1448/20) вказував на те, що для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).

Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Верховний Суд виходить з того, що причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила такі наслідки як збитки.

Отже, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб`єктів тощо.

Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №910/20261/16 від 26.11.2019, постанови Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №923/1315/16, від 04.04.2018 у справі №910/2018/17, від 07.05.2020 у справі №910/5100/19, від 04.12.2018 у справі №910/21493/17, від 27.08.2019 у справі №914/1619/18, від 24.02.2021 у справі №904/982/19).

3.6.2. Враховуючи положення ст. 74 ГПК України, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.

Наведені висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 13.12.2022 у справі №910/20675/20.

3.7. Господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.

Відповідна правова позиція є послідовною та сталою і викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №920/715/17, а також у постановах Верховного Суду від 15.02.2022 у справі №927/219/20, від 14.09.2021 у справі №923/719/17, від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11, від 22.04.2021 у справі №915/1624/16, від 10.03.2020 у справі №902/318/16, від 10.12.2020 у справі №922/1067/17, від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11, від 16.02.2023 у справі №910/14588/21 тощо.

3.8. На підставі наявних в матеріалах справи доказів суд дійшов висновку, що позивач не довів наявність протиправної поведінки, дії чи бездіяльності відповідача І, як обов`язкової умови відшкодування шкоди.

3.8.1. Саме посилання позивача на невиконання відповідачем І умов підп. 3.3.6-3.3.9 п. 3.3 договорів оренди №1 та №2 носить загальний характер і не містить посилання на конкретні обставини.

Зокрема, позивач не вказав що саме зробив чи не зробив відповідач І, що призвело до пожежі; не зазначив які приписи Правил пожежної безпеки в Україні порушив відповідач І.

3.8.2. Згідно з актом про пожежу від 12.05.2021 місцем виникнення пожежі вказано місцезнаходження побутового сміття біля зовнішніх стін тарного цеху та холодильних камер.

Суд погоджується з доводами відповідача І про те, що:

- пожежа виникла не в приміщеннях, орендованих відповідачем І;

- відповідач І не орендував приміщення в будівлях, біля зовнішніх стін яких виникла пожежа;

- відповідачу І за договорами оренди №1 та №2 не передавалась територія навколо будівлі, в якій розташовані орендовані приміщення.

При цьому жодних протиправних діянь (дій, бездіяльності) за фактом настання пожежі зі сторони відповідача І; осіб, які б могли бути залучені відповідачем І для ведення господарської діяльності; відвідувачів відповідача І - виявлено не було.

3.8.3. За таких обставин, правові підстави для покладення на відповідача І відповідальності за завдання позивачу збитків на даний час - відсутні.

3.9.1. Також відсутні правові підстави для покладення відповідальності на відповідачів ІІ, ІІІ та IV: ФОП Меховнікова Р.А., ФОП Меховнікову Д.С. та ФОП Блискуна Р.І., оскільки позивачем не доведено факт передачі відповідачем І орендованих ним приміщень в суборенду відповідачам ІІ, ІІІ та IV.

Додані до позовної заяви додатки до договорів оренди № 1 та №2 лише свідчать про те, що позивач надав відповідачу І тільки дозвіл на передання орендованих ним приміщень в суборенду відповідачам ІІ, ІІІ та IV, однак доказів укладення таких договорів суборенди між відповідачами І, ІІ, ІІІ та IV чи актів приймання-передачі приміщень в суборенду, складених відповідачами І, ІІ, ІІІ та IV, матеріали справи не містять.

У зв`язку з чим, судом не встановлено, що між відповідачем І та відповідачами ІІ, ІІІ та IV виникли правовідносини з приводу договорів суборенди нерухомого майна (нежитлових приміщень).

3.9.2. При цьому жодних протиправних діянь (дій, бездіяльності) за фактом настання пожежі зі сторони відповідача І, ІІ, ІІІ та IV також не виявлено.

3.10. При встановленні цивільно-правової відповідальності (як договірної, так і позадоговірної) суд враховує те, що на даний час визначена причина виникнення пожежі є ймовірною, а особи, які причетні до цієї події, у визначеному чинним законодавством порядку не встановлені.

IV. Інші аспекти

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

У відповідності до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Суд вважає, що вичерпно дослідив всі істотні питання, що виникли при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновок суду

На підставі вищенаведеного в сукупності суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову про стягнення 466 813,62 грн шкоди, що становить вартість ремонтно-будівельних робіт для відновлення приміщень, які розташовані по вул. Польовій, 14 у м. Івано-Франківську.

Розподіл судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123 ГПК України).

Згідно з попереднім розрахунком суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи, позивач зазначив 7 002,20 грн судового збору та 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У відповідності до приписів ст. 129 ГПК України, враховуючи відмову суду у задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 145, 233, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного підприємства "Перехід" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Вест Фудс", Фізичної особи-підприємця Меховнікова Руслана Анатолійовича, Фізичної особи-підприємця Меховнікової Дарії Сергіївни, Фізичної особи-підприємця Блискуна Романа Івановича про стягнення 466 813,62 грн шкоди, що становить вартість ремонтно-будівельних робіт для відновлення приміщень, які розташовані по вул. Польовій, 14 у м. Івано-Франківську - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09.05.2024 (з урахуванням втрати працездатності та відпустки).

Вебадреса, за якою можна знайти текст судового наказу у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Т.Е. Валєєва