Ухвала

від 13.05.2024 по справі 909/433/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/433/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.05.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 від 07.05.2024 (вх.№4218/24 від 07.05.2024)

вул. АДРЕСА_1

ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Приватного підприємства "Левеня"

с. Шешори, Косівський район, Івано-Франківська область, 78623

про стягнення 413 741 грн 83 коп. заборгованості

ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Левеня" про стягнення 413 741 грн 83 коп. заборгованості, з яких: 404 871 грн 07 коп. - основний борг, 4877 грн 51 коп. - інфляційні втрати та 3 993 грн 25 коп. - 3% річних.

Відповідно до частин 1, 2, 7 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець.

Як вбачається із змісту позовної заяви, ОСОБА_1 звернулася до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості, яка виникла у зв`язку з невиконанням відповідачем договору №011120 від 20.11.2020, укладеного між Приватним підприємцем Венгером Петром Петровичем та ПП "Левеня".

Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 28.01.2022, Венгер Петро Петрович ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.

Отже, Венгер П.П. вибув із спірних правовідносин у зв`язку із смертю.

Згідно з ч. 2 ст. 608 ЦК України, зобов`язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов`язаним з особою кредитора.

Предметом спору у даній справі є вимоги про виконання відповідачем - ПП "Левеня" своїх зобов`язань зі сплати заборгованості за поставлений ФОП Венгером П.П. товар.

Тобто ФОП Венгер П.П. виступав у спірних правовідносинах кредитором. Водночас право ФОП Венгера П.П. отримати оплату за поставлений відповідачу товар не може вважатись зобов`язанням, що нерозривно пов`язане з його особою.

При цьому у даному випадку той факт, що ФОП Венгер П.П. у спірних правовідносинах діяв як суб`єкт господарювання не впливає на порядок переходу його прав до спадкоємців, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 24 ЦК України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

Згідно із ст. 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. За правилами частин другої та четвертої цієї статті цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті.

Статтею 26 ЦК України передбачено, що всі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

З наведених норм законодавства вбачається, що кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (ст. 42 Конституції України). Це право закріплено й у ст. 50 ЦК України, відповідно до якої право на здійснення підприємницької діяльності, не забороненої законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус "фізична особа-підприємець" сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 910/16713/15.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Отже, прийняття спадщини є безумовним і беззаперечним переходом всіх прав і обов`язків від померлої особи до спадкоємців.

Отже, у разі встановлення обставин, що спадкоємцем Венгера П.П. є ОСОБА_1 , остання не може бути обмежена у праві бути кредитором у спірних правовідносинах.

Однак, матеріали позовної заяви не містять належних доказів того, що саме ОСОБА_1 є спадкоємцем Венгера П.П. у спірних правовідносинах. Надане суду Свідоцтво про право на спадщину за законом стосується тільки конкретного нерухомого майна.

Разом з тим, 01.06.2023 фізична особа ОСОБА_1 (кредитор) та ПП "Левеня" (боржник) уклали договір про повернення боргу №01/2023, що виник на підставі договору №011120 від 02.11.2020.

Отже, договір №01/2023 від 01.06.2023 є укладеним з ОСОБА_1 як з фізичною особою (кредитор), а наявність на момент укладення зазначеного договору у ОСОБА_1 правового статусу фізичної особи - підприємця не впливає на цивільний характер відносин за цим договором.

Таким чином, такий приватноправовий спір за суб`єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 175 ГПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Враховуючи вищевикладене, у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до ПП "Левеня" про стягнення 413 741 грн 83 коп. заборгованості належить відмовити на підставі п.1 ч.1 ст. 175 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 4, 20, 175, 232- 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

відмовити у відкритті провадження у справі №909/433/24 за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Левеня" про стягнення 413 741 грн 83 коп. заборгованості.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 10.05.2024 та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду у визначені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України строк та порядку.

Суддя О.В. Рочняк

З огляду на те, що позовну заяву ОСОБА_1 від 07.05.2024 (вх.№4218/24 від 07.05.2024) разом з додатками сформовано в системі "Електронний суд" та надано їх суду лише в електронному вигляді, з урахуванням приписів ч. 7 ст. 6 ГПК України, паперовий варіант вказаної позовної заяви з додатками заявнику (позивачу) не повертаються.