Рішення

від 13.05.2024 по справі 910/1572/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.05.2024Справа № 910/1572/24Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фортеця"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Дорен Гіф"

про стягнення 118 027,92 грн.

Представники сторін: не викликалися.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фортеця" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Дорен Гіф" про стягнення 118 027,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір поставки №27/11-01 від 26.11.2020р., на виконання умов якого позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 79 158,81 грн., який не оплачений відповідачем.

У зв`язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 79 158,81 грн., три відсотки річних в розмірі 6 648,78 грн., інфляційне збільшення у розмірі 32 220,33 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.

27.02.2024 до канцелярії суду позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення №06 002 5361 9896 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Олександра Кониського (Тургенєвська), буд. 15, н.п. 9, м. Київ, 01054.

Вищезазначена ухвала Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 повернута до суду у зв`язку з неврученням поштового відправлення за адресою відповідача (адресат відсутній за вказаною адресою).

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відтак, в силу положення п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/1572/24 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Також суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Відповідачем не здійснено реєстрацію електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, а тому таким чином відповідач позбавив себе можливості отримувати процесуальні документи та інші документи у справі в електронному вигляді, шляхом використання Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову. Відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 ст. 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

26.11.2020 між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фортеця" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Дорен Гіф" (покупець) укладено Договір поставки №27/11-01 (далі - Договір).

За вказаним Договором постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити продукти харчування, а покупець зобов`язується прийняти й оплатити таку продукцію.

Пунктом 10.1 Договору встановлено, що даний Договір набуває чинності в день підписання його обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по ньому, але не більше ніж до 31.12.2021.

Якщо жодна із сторін письмово не заявить іншій стороні про припинення дії Договору не менш ніж за 30 календарних днів до запланованої дати припинення дії, Договір вважається переукладеним на кожний наступний рік на тих самих умовах (п. 10.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору постачальник відвантажує продукцію на адресу покупця за цінами, що визначені у накладній постачальника і які погоджені з покупцем.

Продукція відвантажується покупцю на умовах DDP склад покупця у відповідності до Incoterms 2000 (п. 2.2 Договору).

Згідно до п. 5.1 Договору здача-приймання товару провадиться уповноваженими представниками покупця і продавця.

Датою передачі вважається дата одержання товару на складі вантажоодержувача, зазначеного покупцем (дата оформлення квитанції й штемпеля вантажоодержувача в товарній накладній) (п. 5.2 Договору).

Пунктом 7.1 Договору оплата товарів покупцем здійснюється шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару.

Позивачем поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 79 158,81 грн., що підтверджується видатковими накладними: №75 від 04.01.2021 на суму 888,10 грн.; №162 від 06.01.2021 на суму 1 211,00 грн.; №163 від 06.01.2021 на суму 426,36 грн.; №335 від 13.01.2021 на суму 1 565,77 грн.; №610 від 21.01.2021 на суму 791,02 грн.; №752 від 25.01.2021 на суму 401,32 грн.; №886 від 27.01.2021 на суму 915,04 грн.; №1273 від 03.02.2021 на суму 1 912,45 грн.; №1398 від 05.02.2021 на суму 465,48 грн.; №1462 від 06.02.2021 на суму 1 121,51 грн.; №1576 від 09.02.2021 на суму 2 562,84 грн.; №1715 від 11.02.2021 на суму 1 227,96 грн.; №1856 від 13.02.2021 на суму 1 199,12 грн.; №1892 від 15.02.2021 на суму 959,89 грн.; №2061 від 18.02.2021 на суму 1 571,62 грн.; №2235 від 22.02.2021 на суму 1 810,80 грн.; №2430 від 25.02.2021 на суму 960,72 грн.; №2575 від 27.02.2021 на суму 1 423,56 грн.; №2631 від 01.03.2021 на суму 1 602,31 грн.; №2785 від 03.03.2021 на суму 1 452,29 грн.; №2958 від 06.03.2021 на суму 2 680,30 грн.; №2928 від 09.03.2021 на суму 1 680,61 грн.; №3253 від 12.03.2021 на суму 4 108,75 грн.; №3421 від 16.03.2021 на суму 2 017,32 грн.; №3480 від 17.03.2021 на суму 1 477,48 грн.; №3585 від 19.03.2021 на суму 2 995,57 грн.; №3679 від 22.03.2021 на суму 1 225,21 грн.; №3852 від 26.03.2021 на суму 1 457,50 грн.; №3942 від 29.03.2021 на суму 878,08 грн.; №4100 від 02.03.2021 на суму 1 166,23 грн.; №4173 від 05.03.2021 на суму 1 873,30 грн.; №4208 від 06.04.2021 на суму 825,48 грн.; №4292 від 08.04.2021 на суму 651,54 грн.; №4373 від 10.04.2021 на суму 1 013,99 грн.; №4417 від 13.04.2021 на суму 2 215,49 грн.; №4560 від 16.04.2021 на суму 2 043,83 грн.; №4671 від 20.04.2021 на суму 1 255,19 грн.; №4796 від 23.04.2021 на суму 3 736,24 грн.; №4867 від 26.04.2021 на суму 1 261,97 грн.; №5000 від 29.04.2021 на суму 3 066,51 грн.; №5121 від 01.05.2021 на суму 2 889,73 грн.; №5474 від 11.05.2021 на суму 1 380,62 грн.; №5664 від 14.05.2021 на суму 1 755,04 грн.; №5816 від 17.05.2021 на суму 2 957,20 грн.; №6025 від 20.05.2021 на суму 926,80 грн.; №6302 від 25.05.2021 на суму 3 197,53 грн.; №6502 від 28.05.2021 на суму 3 952,14 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 ЦК України).

Частинами 1-3 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі положенням ст. 526 ЦК України, відповідно до якого зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

11.01.2024 позивачем виставлено відповідачу претензію №1101/2 на суму 79 158,81 грн.

Матеріали справи не містять доказів оплати поставленою продукції відповідно до Договору.

Враховуючи наведене, суд встановив невиконання відповідачем зобов`язання по Договору поставки №27/11-01 від 26.11.2020 в частині оплати поставленою продукції на загальну суму 79 158,81 грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 6 648,78 грн. та інфляційних втрат у розмірі 32 220,33 грн.

Частиною 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, ураховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, зміст яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Пунктом 8.1 Договору встановлено, що у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).

Частиною 1 ст. 253 ЦК України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Приписами ч. 1 ст. 255 ЦК України передбачено, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Позивачем надано розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, однак в наданому розрахунку позивачем зазначенні неправильні дати початку нарахування заборгованості.

Судом здійснено перерахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідно до приписів цивільного законодавства, п. 7.1 Договору та в межах позовних вимог.

Періоди нарахування:

з 19/01/2021 до 25/01/2024 - 888,10 грн.;

з 21/01/2021 до 25/01/2024 - 1 211,00 грн.;

з 21/01/2021 до 25/01/2024 - 426,36 грн.;

з 28/01/2021 до 25/01/2024 - 1 565,77 грн.;

з 05/02/2021 до 25/01/2024 -791,02 грн.;

з 09/02/2021 до 25/01/2024 - 401,32 грн.;

з 11/02/2021 до 25/01/2024 - 915,04 грн.;

з 18/02/2021 до 25/01/2024 - 1 912,45 грн.;

з 20/02/2021 до 25/01/2024 - 465,48 грн.;

з 21/02/2021 до 25/01/2024 - 1 121,51 грн.;

з 24/02/2021 до 25/01/2024 - 2 562,84 грн.;

з 26/02/2021 до 25/01/2024 - 1 227,96 грн.;

з 28/02/2021 до 25/01/2024 - 1 199,12 грн.;

з 02/03/2021 до 25/01/2024 - 959,89 грн.;

з 05/03/2021 до 25/01/2024 - 1 571,62 грн.;

з 10/03/2021 до 25/01/2024 - 1 810,80 грн.;

з 12/03/2021 до 25/01/2024 - 960,72 грн.;

з 14/03/2021 до 25/01/2024 - 1 423,56 грн.;

з 16/03/2021 до 25/01/2024 - 1 602,31 грн.;

з 18/03/2021 до 25/01/2024 - 1 452,29 грн.;

з 21/03/2021 до 25/01/2024 - 2 680,30 грн.;

з 24/03/2021 до 25/01/2024 - 1 680,61 грн.;

з 27/03/2021 до 25/01/2024 - 4 108,75 грн.;

з 31/03/2021 до 25/01/2024 - 2 017,32 грн.;

з 01/04/2021 до 25/01/2024 - 1 477,48 грн.;

з 03/04/2021 до 25/01/2024 - 2 995,57 грн.;

з 06/04/2021 до 25/01/2024 - 1 225,21 грн.;

з 10/04/2021 до 25/01/2024 - 1 457,50 грн.;

з 13/04/2021 до 25/01/2024 - 878,08 грн.;

з 17/04/2021 до 25/01/2024 - 1 166,23 грн.;

з 20/04/2021 до 25/01/2024 - 1 873,30 грн.;

з 21/04/2021 до 25/01/2024 - 825,48 грн.;

з 23/04/2021 до 25/01/2024 - 651,54 грн.;

з 25/04/2021 до 25/01/2024 - 1 013,99 грн.;

з 28/04/2021 до 25/01/2024 - 2 215,49 грн.;

з 01/05/2021 до 25/01/2024 - 2 043,83 грн.;

з 05/05/2021 до 25/01/2024 - 1 255,19 грн.;

з 08/05/2021 до 25/01/2024 - 3 736,24 грн.;

з 11/05/2021 до 25/01/2024 - 1 261,97 грн.;

з 14/05/2021 до 25/01/2024 - 3 066,51 грн.;

з 16/05/2021 до 25/01/2024 - 2 889,73 грн.;

з 26/05/2021 до 25/01/2024 - 1 380,62 грн.;

з 29/05/2021 до 25/01/2024 - 1 755,04 грн.;

з 01/06/2021 до 25/01/2024 - 2 957,20 грн.;

з 04/06/2021 до 25/01/2024 - 926,80 грн.;

з 09/06/2021 до 25/01/2024 - 3 197,53 грн.;

з 12/06/2021 до 25/01/2024 - 3 952,14 грн.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога щодо стягнення 3% річних підлягає задоволенню у розмірі 6 642,27 грн., а позовна вимога щодо стягнення інфляційних втрат підлягає задоволенню в межах, зазначених позивачем, а саме у розмірі 32 220,33 грн.

Частинами 3, 4 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані для підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно зі ст. 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 118-119, 129, ч. 9 ст. 165, ст.ст. 231, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Дорен Гіф" (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 15, нежиле приміщення 9; ідентифікаційний код 42662861) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фортеця" (02217, м. Київ, вул. Електротехнічна, буд. 18, офіс 9; ідентифікаційний код 35369318) заборгованість у розмірі 79 158 (сімдесят дев`ять тисяч сто п`ятдесят вісім) грн. 81 коп., три відсотки річних у розмірі 6 642 (шість тисяч шістсот сорок два) грн. 27 коп., інфляційне збільшення у розмірі 32 220 (тридцять дві тисячі двісті двадцять) грн. 33 коп. та судовий збір у розмірі 3 027 (три тисячі двадцять сім) грн. 83 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Сергій МУДРИЙ