Рішення

від 14.05.2024 по справі 910/2642/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.05.2024Справа № 910/2642/24Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рідний дім 74»

до Житомирської обласної ради

про стягнення заборгованості в розмірі 34 042,80 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рідний дім 74» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Житомирської обласної ради про стягнення заборгованості в розмірі 34 042,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов`язку зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, як власником вбудованого приміщення площею 257,9 м2 у багатоквартирному будинку № 74 по вулиці Київській у місті Житомирі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/2642/24. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

02.04.2024 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечуючи проти позову зазначає, що нежитлове приміщення (вбудоване приміщення) за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 74, загальною площею 257,9 кв.м. на даний час не використовується, не передано в оренду та будь-яке користування, а також відсутні будь-які договірні відносини з позивачем, а отже відповідач не користується послугами позивача. Також, відповідач зазначає, що позивач не надсилав відповідачу жодних повідомлень про проведення загальних зборів співвласників на яких приймались відповідні рішення.

05.04.2024 представником позивача подано відповідь на відзив.

Відповідач правом на подання заперечень на відповідь на відзив у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рідний дім 74» (далі - позивач), оформленим протоколом від 05.08.2019, затверджено тариф на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 6,00 грн. за квадратний метр для нежитлових приміщень.

Згідно з інформаційною довідкою № 310370359 від 21.09.2022 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна Територіальна громада сіл, селищ, міст Житомирської області є власником нерухомого майна (нежитлове приміщення) загальною площею 257,9 кв.м. (реєстраційний номер майна 22674372, дата внесення 27.03.2008).

У грудні 2023 року позивач звернувся до Житомирської обласної ради (далі - відповідач) із Листом щодо підписання актів наданих послуг та оплати внесків на утримання (управління) будинку, до якого позивачем долучено акт надання послуг у двох примірниках та рахунок

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що відповідач, як власник нежитлового приміщення (вбудованого приміщення) площею 257,9 м2 у багатоквартирному будинку № 74 по вулиці Київській у місті Житомирі, неналежним чином виконував свої обов`язки по сплаті внесків, у зв`язку з чим у нього утворився борг за період з 01.03.2021 по 01.12.2023 у загальному розмірі 34 042,80 грн., який складається із заборгованості за щомісячним внеском на утримання будинку та прибудинкової території, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідач, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву зазначив, що нежитлове приміщення (вбудоване приміщення) за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 74, загальною площею 257,9 кв.м. на даний час не використовується, не передано в оренду та будь-яке користування, а також відсутні будь-які договірні відносини з позивачем, а отже відповідач не користується послугами позивача. Також, відповідач зазначає, що позивач не надсилав відповідачу жодних повідомлень про проведення загальних зборів співвласників на яких приймались відповідні рішення.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 385 Цивільного кодексу України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Згідно зі статтями 4, 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Статтею 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що управління багатоквартирним будинком полягає у вчиненні співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

За умовами статей 15, 20 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників; виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням; запобігати псуванню спільного майна, інформувати органи управління об`єднання про пошкодження та вихід з ладу технічного обладнання; дотримуватися чистоти у місцях загального користування та тиші згідно з вимогами, встановленими законодавством. Статутом об`єднання можуть бути встановлені інші обов`язки співвласників.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 21) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.

Частиною 2 статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

За умовами частини 3 статті 23 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Відтак, наявність чи відсутність договору між співвласником будинку та позивачем не впливає на обов`язок співвласника виконувати рішення загальних зборів Об`єднання та брати участь в утриманні будинку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.03.2018 в справі № 910/2655/17 та від 03.06.2019 в справі № 910/3479/18.

Також, судом відхиляються посилання відповідача на відсутність у нього обов`язку зі сплати внеску на утримання будинку та прибудинкової території з огляду на невикористання означеного приміщення, оскільки, невикористання належного на праві власності нежитлового приміщення не може слугувати підставою для звільнення від виконання зобов`язань.

Згідно ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно приписів ч. 5 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для співвласників.

Оскільки матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано, що рішеннями співвласників об`єднання, оформленими протоколом від 05.08.2019, визначено розміри внеску на утримання будинку та прибудинкової території, і означені рішення є чинними, відповідач зобов`язаний був виконати зобов`язання з оплати відповідних внесків як співвласник майна у багатоквартирному будинку.

Суд вказує, що доказів щодо оскарження або ж скасування рішення прийнятого загальними зборами об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рідний Дім 74" згідно протоколу від 05.08.2019, станом на час розгляду даної справи в її матеріалах не міститься, а тому вказане рішення є обов`язковим для виконання усіма співвласниками.

При цьому, суд зазначає, що питання щодо надсилання або ж не надсилання повідомлень про проведення загальних зборів співвласників на яких приймались відповідні рішення, в контексті спірних правовідносин судом не досліджується, оскільки встановлення даних обставин не входить до предмету доказування в даній справі.

Як зазначає позивач та не заперечується відповідачем, у період з 01.03.2021 по 01.12.2023 Житомирська обласна рада належним чином не виконував свої зобов`язання щодо здійснення оплат внесків співвласників майна у багатоквартирному будинку.

Доказів сплати відповідачем внесків за період з березня 2021 року листопад 2023 року включно, а саме: внесків на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 34 042,80 грн., до матеріалів справи не надано, а отже за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 34 042,80 грн.

За умовами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відтак, враховуючи те, що сума боргу відповідача по сплаті внесків на утримання будинку і прибудинкової території, яка складає 34 042,80 грн., підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед об`єднанням, чи доказів на спростування наявності такої заборгованості або її розміру, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача до банку в частині стягнення з останнього вищенаведеної суми боргу, в зв`язку з чим даний позов підлягає задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення суму.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач також просить стягнути з відповідача витрати, пов`язані з наданням правової допомоги у розмірі 3 200,00 грн.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Згідно із ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення учасником справи судових витрат на професійну правничу допомогу суду має бути надано належні фінансові документи, що свідчать про перерахування цією особою коштів адвокату за надані послуги на підставі договору про надання правової допомоги.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.01.2019 у справі № 19/64/2012/5003, від 05.01.2019 у справі № 906/194/18, від 19.02.2019 у справі № 917/1071/18.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу, позивачем надано Договір про надання професійної правничої допомоги № 05/01 від 05.01.2024, Акт прийому-передачі наданих послуг № 01 від 05.01.2024 на суму 3 200,00 грн. та платіжну інструкцію № 1 від 05.01.2024 на суму 3 200,00 грн.

Таким чином, судом встановлено, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 200,00 грн. є підтвердженими.

Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, відповідно до частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспіврозмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач в свою чергу, у відзиві на позовну заяву зазначає, що з огляду на невелику складність справи, відсутність детального опису наданих адвокатом послуг, відсутність інформації про час, витрачений адвокатом на надання послуг, відповідач не погоджується з розміром гонорару та вважає його завищеним.

Разом з тим, враховуючи наявний в матеріалах Акт прийому-передачі наданих послуг № 01 від 05.01.2024 на суму 3 200,00 грн., яким чітко визначено послугу, надану адвокатом, огляду на спірні правовідносини, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову (п. 2 ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, враховуючи наявні докази понесення позивачем реальних витрат, як вартості адвокатських витрат, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу адвоката, у відповідності до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Житомирської обласної ради (10014, м. Житомир, Майдан ім. С.П. Корольова, 1; ідентифікаційний код: 13576948) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рідний Дім 74» (10030, м. Житомир, вул. Київська, 74; ідентифікаційний код: 40179225) заборгованість у розмірі 34 042 (тридцять чотири тисячі сорок дві) грн. 80 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп., та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено: 14.05.2024

Суддя О.А. Грєхова