Рішення

від 14.05.2024 по справі 910/2548/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.05.2024Справа № 910/2548/24

За позовом Приватного акціонерного товариства "Київський шовковий комбінат" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колайдер Поділ" (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг)

про стягнення 665 254,93 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Київський шовковий комбінат" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колайдер Поділ" про стягнення 665 254,93 грн, з яких: 387 184,52 грн заборгованості за договором оренди № 01-01/22-2 від 01.01.2022 на оренду нежитлового приміщення (нежитлового приміщення загальною площею 675,7 кв. м, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 60), 193 592,26 грн штрафу, 67 270,11 грн пені, 11 357,23 грн інфляційних втрат та 5 850,81 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.

Копія цієї ухвали була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, проте відповідний поштовий конверт було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення отримувачу.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст. 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 цього Закону).

Таким чином, відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте відповідач у встановлений строк відзиву на позовну заяву не подав; будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача не надходило.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України передбачено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

04.03.2024 від позивача надійшло клопотання про підтвердження розміру заборгованості.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, проте правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. При цьому з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2022 між Приватним акціонерним товариством "Київський шовковий комбінат" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Колайдер Поділ" (Орендар) був укладений Договір оренди № 01-01/22-2 на оренду нежитлового приміщення (далі - Договір), за умовами п. 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає, для здійснення власної господарської діяльності, за плату і на певний строк.

Відповідно п. 1.2. Договору майном, що є об`єктом оренди, є нежитлові приміщення: приміщення-1, площею 554,6 кв. м літера "И", та приміщення-2, площею 121,1 кв. м літера "ХVІІ", загальною площею 675,7 кв. м, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 60 (далі - Приміщення).

Згідно з п. 2.1. Договору Орендар набуває Приміщення у тимчасове платне користування з 01 січня 2022р. Передача Приміщень оформляється Актом прийому-передачі, у якому зазначається при необхідності наявне обладнання, інвентар та інше майно, що належить Орендодавцю, та передається разом з Приміщеннями. Актом прийому-передачі складається у довільній формі і підписується повноважними представниками Сторін Договору та скріплюється печатками або підписом Сторін.

Повернення Орендарем Приміщень Орендодавцю здійснюється після припинення дії цього Договору та оформляється Актом передачі-приймання, який складається у довільній формі і підписується повноважними представниками Сторін Договору. Орендодавець зобов`язаний прийняти приміщення протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмового або усного повідомлення про ініціативу розірвання договору від Орендаря без нарахування орендної плати. Якщо приміщення не приймається Орендодавцем протягом цього періоду, всі орендовані об`єкти згідно цього договору автоматично вважаються прийнятими Орендодавцем від Орендаря, оренда та пеня не нараховуються (п. 2.4. Договору).

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що розмір орендної ставки на момент підписання Договору становить:

- Приміщення-1: 554,60 кв. м 107,20 грн/кв. м, в тому числі ПДВ 20%;

- Приміщення-№ 2 - 121,10 кв. м - 107,20 грн/кв. м, в тому числі ПДВ 20%;

Починаючи з 01 травня 2022 року, Орендна ставка становить:

- Приміщення-1: 554,60 кв. м. 115,00 грн/кв. м., в тому числі ПДВ 20%;

- Приміщення № 2 - 121,10 кв. м. - 115,00 грн/кв. м., в тому числі ПДВ 20%;

Починаючи з 01 травня 2023 року, Орендна ставка становить:

- Приміщення-1: 554,60 кв. м. 122,00 грн/кв. м., в тому числі ПДВ 20%;

- Приміщення-№ 2 - 121,10 кв. м. - 122,00 грн/кв. м., в тому числі ПДВ 20%.

Згідно з п. 3.2. Договору протягом 7 (семи) календарних днів з моменту підписання Акта приймання-передачі, вказаного в п. 2.1. розділу 2 даного Договору, Орендар зобов`язаний сплатити Орендодавцю орендну плату за перший календарний місяць оренди і за останній календарний місяць оренди в сумі 154 870,44 грн, в т.ч. ПДВ 20%.

Орендна плата сплачується Орендарем щомісяця до першого числа розрахункового місяця шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Орендодавця, що вказаний у цьому Договорі за виключенням сплати за перший та останній місяці оренди. Орендна плата за користування Приміщенням може підлягати підвищенню. Орендодавець повідомляє Орендаря про підвищення вартості орендної плати за 30 календарних днів до підвищення шляхом направлення або вручення під (розписку повідомлення про таке підвищення. Зміни, що стосуються цього пункту Договору, вносяться Сторонами шляхом укладення окремої угоди, яка підписується повноважними представниками Сторін та є невід`ємною частиною Договору (п. п. 3.3., 3.4. Договору).

Пунктом 3.5. Договору передбачено, що на підставі виставленого (-их) рахунку (-ів) Орендар відшкодовує Орендодавцю вартість фактично спожитих комунальних послуг (надалі - Комунальні послуги) (послуги теплопостачання, водопостачання та водовідведення, вартість спожитої електроенергії та інші) у періоді фактичного споживання цих послуг до 15 числа місяця споживання цих послуг Орендарем.

Орендодавець розраховує вартість фактично спожитих Орендарем комунальних послуг виходячи із вартості послуг третіх осіб, що надають комунальні послуги. Вартість експлуатаційних послуг складає 12,00 грн. (дванадцять грн. 00 коп.) включаючи ПДВ 20%, в місяць з одного квадратного метра орендованого Приміщення. Відшкодування експлуатаційних витрат здійснюється Орендарем не пізніше 10 числа поточного місяця, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Орендодавця. Експлуатаційні витрати нараховуються з моменту укладення Акту приймання-передачі Приміщення. Орендар самостійно отримує від Орендодавця рахунки на сплату орендної плати, Комунальних послуг та Експлуатаційних витрат (п. п. 3.6., 3.7., 3.9. Договору).

01.01.2022 між Орендодавцем та Орендарем підписано Акт приймання - передачі приміщення (в оренду).

28.02.2022 сторони уклали додатковий договір до Договору, яким встановили, що загальний розмір орендної плати за користування Приміщенням у період з 01.03.2022 по 31.05.2023 включно складає 0,00 грн.

01.06.2023 сторони уклали додатковий договір до Договору, яким встановили, що загальний розмір орендної плати за користування Приміщенням у період з 01.06.2023 по 30.06.2023 включно складає 360 000,00 грн.

30.06.2023 сторони уклали додаткову угоду про розірвання Договору з 30.06.2023.

У п. 2 Додаткової угоди від 30.06.2023 сторони зазначили, що станом на 30.06.2023 заборгованість Орендаря по орендній платі складає 360 000,00 грн з ПДВ; по комунальним послугам - 27 184,52 грн з ПДВ.

Також, 30.06.2023 сторони підписали Акт повернення майна з орендного користування.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом (ч. 6 ст. 289 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Частиною першою статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами частини 2 цієї статті визначено, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Звертаючись до суду з даним позовом, Орендодавець вказує, що відповідач своїх зобов`язань зі сплати орендної плати та комунальних послуг за час користування Приміщенням за Договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за надані послуги по Договору в загальному розмірі 387 184,52 грн, яка на час розгляду справи не сплачена.

За приписами ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

У ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З наданих позивачем до матеріалів справи доказів вбачається наявність заборгованості відповідача зі сплати орендної плати за Договором в розмірі 360 000,00 грн, по комунальним послугам - 27 184,52 грн.

Доказів сплати відповідачем означених сум або відсутності в нього такого обов`язку матеріали справи не містять.

Крім суми заборгованості, позивачем нараховано та пред`явленого до стягнення з відповідача також 193 592,26 грн штрафу, 67 270,11 грн пені, 11 357,23 грн інфляційних втрат та 5 850,81 грн 3% річних.

Умовами п. 8.2. Договору сторони погодили, що за невнесення або несвоєчасне внесення плати за користування Приміщеннями, передбачених цим Договором, Орендодавець має право застосувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення такого платежу; за прострочення внесення орендної плати понад 10 (десяти) календарних днів з Орендаря додатково стягується штраф у розмірі 50 (п`ятдесят) відсотків від суми заборгованості по орендній платі; за прострочення відшкодування вартості фактично спожитих Комунальних послуг та компенсації Експлуатаційних витрат понад 3 (трьох) календарних днів з Орендаря додатково стягується штраф у розмірі 50 (п`ятдесят) відсотків від суми заборгованості по відшкодуванню Комунальних послуг та/або компенсації Експлуатаційних витрат.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Частиною 1 ст. 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши надані позивачем розрахунки суми пені та штрафу, суд встановив, що позивачем нараховано пеню в загальному розмірі 67 270,11 грн за період прострочення з 24.08.2023 по 23.02.2024.

У той же час, Договір, яким власне і передбачено нарахування пені, розірвано з 30.06.2023.

Таким чином, на час нарахування позивачем пені відсутні умови Договору, якими погоджено застосування такої неустойки.

Так, статтею 598 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Особливості припинення зобов`язань за правочинами щодо фінансових інструментів, вчиненими на організованому ринку капіталу та поза ним, встановлюються законодавством. Законом можуть бути встановлені випадки, коли припинення зобов`язань на певних підставах не допускається.

Частиною 1 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 653 ЦК України в разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

За ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Таким чином, нарахування пені за порушення зобов`язання зі сплати орендної плати за визначений у позовній заяві період прострочення є необґрунтованим, а вимога про стягнення з відповідача 67 270,11 грн пені за період прострочення з 24.08.2023 по 23.02.2024 не може бути задоволена судом.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача штрафу в загальному розмірі 193 592,26 грн, суд зазначає наступне.

Додатковим договором від 01.06.2023 до Договору встановлено, що загальний розмір орендної плати за користування Приміщенням у період з 01.06.2023 по 30.06.2023 включно складає 360 000,00 грн.

Розмір орендної плати, починаючи з 01.07.2023, нараховується та сплачується відповідно до умов Договору оренди, виходячи із фактичної площі Приміщення, що буде перебувати в користуванні Орендаря.

Цей Додатковий договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і є невід`ємною частиною Договору оренди.

З моменту набрання чинності цим Додатковим договором, Договір оренди діє з урахуванням змін, передбачених цим Додатковим договором, і в частині, що не суперечить умовам цього Додаткового договору.

30.06.2023 сторони розірвали Договір.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач мав виконати свої зобов`язання по сплаті орендної плати за користування Приміщенням з 01.06.2023 по 30.06.2023 включно в розмірі 360 000,00 грн у строк до 01.07.2023, і з цієї дати виникло прострочення виконання такого зобов`язання.

Водночас з 01.07.2023 внаслідок розірвання Договору відсутні умови, погоджені сторонами, щодо застосування відповідальності у вигляді сплати штрафу.

Відтак у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 180 000,00 грн за порушення строків сплати орендної плати в розмірі 360 000,00 грн понад 10 днів належить відмовити.

Щодо стягнення решти суми штрафу в розмірі 13 592,26 грн за порушення строків слати комунальних платежів за Договором, суд зазначає, що умовами п. 3.5. Договору передбачено, що на підставі виставленого (-их) рахунку (-ів) Орендар відшкодовує Орендодавцю вартість фактично спожитих комунальних послуг (надалі - Комунальні послуги) (послуги теплопостачання, водопостачання та водовідведення, вартість спожитої електроенергії та інші) у періоді фактичного споживання цих послуг до 15 числа місяця споживання цих послуг Орендарем.

Водночас судом встановлено відсутність у матеріалах справи рахунків, які виставлялись відповідачу для оплати комунальних послуг у строк до 15 числа відповідного місяця користування приміщенням, а із зазначеного в додатковій угоді від 30.06.2023 року загального розміру заборгованості по комунальним послугам у сумі 27 184,52 грн неможливо встановити суми та періоди прострочення сплати такої суми, встановити наявність прострочення понад 10 днів під час дії Договору та можливість застосування умов п. 8.2. Договору.

У зв`язку з наведеним, позовна вимога про стягнення з відповідача 13 592,26 грн за порушення строків слати комунальних платежів за Договором не може бути задоволена судом із наявних у матеріалах справи доказів.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки сум інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив їх правильність та арифметичну вірність, відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача 11 357,23 грн інфляційних втрат та 5 850,81 грн 3% річних, нарахованих за період прострочення виконання грошового зобов`язання в розмірі 387 184,52 грн з 24.08.2023 по 23.02.2024 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 3 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 360 000,00 грн, заборгованості по комунальним послугам в розмірі 27 184,52 грн, а також 11 357,23 грн інфляційних втрат та 5 850,81 грн 3% річних. У задоволенні вимог про стягнення 193 592,26 грн штрафу та 67 270,11 грн пені суд відмовляє у зв`язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Колайдер Поділ" (50027, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Отто Брозовського, будинок 70, приміщення 41; ідентифікаційний код 38658208) на користь Приватного акціонерного товариства "Київський шовковий комбінат" (04080, місто Київ, вул. Кирилівська, будинок 60; ідентифікаційний код 00306822) 360 000 (триста шістдесят тисяч) грн 00 коп. заборгованості з орендної плати, 27 184 (двадцять сім тисяч сто вісімдесят чотири) грн 52 коп. заборгованості по комунальним послугам, 11 357 (одинадцять тисяч триста п`ятдесят сім) грн 23 коп. інфляційних втрат, 5 850 (п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят) грн 81 коп. 3% річних та 6 065 (шість тисяч шістдесят п`ять) грн 89 коп. судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко