Рішення

від 13.05.2024 по справі 911/268/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"13" травня 2024 р. Справа № 911/268/24

Суддя Господарського суду Київської області Шевчук Н.Г. розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровікт" про вирішення питання про судові витрати у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровікт", 02095, місто Київ, вулиця Княжий Затон, будинок 2/30, квартира 96

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Жоравська Нива", 07733, Київська область, Яготинський район, село Жоравка, вулиця Шевченка, будинок 8

про стягнення 75 195, 05 грн за договором поставки № 18 від 16.10.2023

без виклику сторін

установив:

В січні 2024 року до господарського суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Агровікт" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Жоравська Нива" про стягнення 75 195, 05 грн заборгованості за договором поставки № 18 від 16.10.2023.

Господарський суд Київської області ухвалою від 15.02.2024 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Рішенням суду від 15.04.2024 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровікт" задоволено частково, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Жоравська Нива" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровікт" 65 999, 82 грн основного боргу, 4 495, 16 грн пені, 2 640, 00 грн штрафу, 794, 30 грн інфляційних втрат, 434, 00 грн 3 % річних та 3 015, 52 грн витрат зі сплати судового збору. Цим же рішенням відмовлено відповідачу у прийнятті заяви про визнання позову з підстав частини четвертої статті 191 Господарського процесуального кодексу України.

24 квітня 2024 року канцелярією суду зареєстровано заяву вих. № 13 від 19.04.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровікт" про вирішення питання про судові витрати, яка надійшла до суду засобами поштового зв`язку (19.04.2024 здано до відділення пошти).

У поданій заяві представник сторони позивача вказала, що оскільки на момент ухвалення рішення їй не було достовірно відомо, яким саме буде розмір витрат на професійну правничу допомогу, вона не мала змоги надати всі докази здійснення таких витрат, тому надає їх разом з цією заявою, а саме копію платіжного доручення про оплату витрат на професійну правничу допомогу, та просить вирішити питання про розподіл (стягнення з відповідача) понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу в сумі 17 392, 88 грн.

Водночас 25.04.2024 господарським судом через підсистему "Електронний суд" одержано заяву про зменшення суми витрат за надану правничу допомогу, в якій відповідач просить відмовити у задоволенні стягнення гонорару успіху, оскільки таке стягнення не відповідатиме принципам пропорційності до предмета спору та справедливості, у зв`язку із чим його відшкодування матиме надмірний характер по відношенню до відповідача та зменшити заявлений розмір за надану правничу допомогу до 3 000, 00 грн.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровікт" суд дійшов таких висновків.

Судові витрати відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи на професійну правничу допомогу та інших витрат, що пов`язані з вчиненням сторонами необхідних процесуальних дій.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина перша статті 124 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною другою статті 161 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

З матеріалів справи вбачається, що безпосередньо у позовній заяві позивач повідомив суд, що "оскільки заздалегідь неможливо передбачити кількість судових засідань і на чию користь буде ухвалено рішення, тобто виникнення обов`язку ТОВ "Агровікт" сплатити додатковий гонорар, вважаємо, що питання про судові витрати слід вирішити після ухвалення рішення по суті позовних вимог".

Отже позивачем дотримано законодавчих вимог, щодо попереднього визначення сум судових витрат та строків подачі доказів на їх підтвердження.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частина третя статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Як вбачається з поданої представником позивача заяви, остання, заявляючи вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу адвоката, зазначає, що такі витрати склали 17 392, 88 грн.

Судом встановлено, що позивачем до позовної заяви додані:

1) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс або очікує понести в зв`язку із розглядом справи, згідно з яким загальний розмір судових витрат на професійну правничу допомогу становить 24 719, 50 грн та до їх складу входять: виконані роботи (надані послуги) адвокатом та здійснені ним витрати, необхідні для надання правничої допомоги в розмірі 10 000 грн; планові витрати пов`язані з розглядом справи: за участь адвоката в судових засіданнях в розмірі 7 200, 00 грн, премія (додатковий гонорар) адвоката на ухвалення рішення на користь клієнта в розмірі 7 519, 50 грн;

2) договір № 2 про надання правової допомоги від 21.01.2024, укладений між ТОВ "Агровікт" (клієнт) та АБ "Вікторії Олійник "Юридична компанія "А2";

3) додаткову угоду № 1 до договору № 2 про надання правової допомоги від 21.01.2024;

4) ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1531700 від 21.01.2024, виданий АБ "Вікторії Олійник "Юридична компанія "А2" адвокату Олійник В.В. для представлення інтересів ТОВ "Агровікт", зокрема у Господарському суді Київської області.

Суд установив, що 21.01.2024 між ТОВ "Агровікт" (клієнт) та АБ "Вікторії Олійник "Юридична компанія "А2" укладено договір № 2 про надання правової допомоги, відповідно до розділу 1 якого, клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а саме захищати інтереси клієнта у справах про стягнення заборгованості з ТОВ "Жоравська Нива", яка утворилася внаслідок невиконання останнім умов договорів поставки, в частині несплати коштів за отриманий товар.

Вид та обсяг послуг в кожному випадку визначаються окремими додатками до договору.

Відповідно до розділу 4 Договору, отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару.

При визначенні розміру гонорару враховується: обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення; ступінь складності правових питань, що стосуються доручення; вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання; необхідність виїзду у відрядження; важливість доручення з точки зору інтересів клієнта; особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; характер і тривалість професійних відносин адвоката з клієнтом; професійний досвід, науково-теоретична підготовка та репутація адвоката.

За надання правової допомоги, відповідно до даного договору, клієнт авансово сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі або у процентному відношенні, або з розрахунку погодинної оплати, відповідно до домовленостей сторін, про що сторони складають додаткову угоду до даного договору. Крім цього, сторони можуть домовитися про додатковий гонорар (премію), якщо для клієнта прийнято позитивне рішення. Розмір додаткового гонорару (премії) також оговорюється додатковою угодою до договору.

Так додатковою угодою № 1 до договору № 2 про надання правової допомоги адвокат і клієнт домовились про наступний розмір гонорару, який підлягає сплаті клієнтом за надану адвокатом правову допомогу: основний гонорар: вивчення спірних правовідносин, узгодження правової позиції, розрахунок позовних вимог, підготовка та подання до Господарського суду Київської області позовної заяви про стягнення заборгованості (8 годин роботи адвоката) 10 000, 00 грн; участь адвоката в одному судовому засіданні 3 000, 00 грн; вартість часу проїзду адвоката до клієнта або по його дорученнях розраховується, виходячи з погодинної ставки роботи адвоката (за 1 годину) 200 грн; додатковий гонорар: премія за прийняття позитивного рішення на користь клієнта 10 % від стягнутої суми.

Після ухвалення судового рішення позивачем надано до суду платіжну інструкцію № 118 від 19.04.2024, згідно з якою позивачем здійснено оплату у розмірі 10 000, 00 грн згідно з договором про надання правової допомоги № 2 від 21.01.2024 та додатковою угодою № 1.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина п`ята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що оскільки складання акта приймання-передачі послуг не передбачено умовами укладеного між позивачем і адвокатом договору та додатковою угодою до нього, суд встановлює обсяг наданих позивачу послуг з професійної правничої допомоги на підставі детального опису робіт (наданих послуг), який міститься у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Так, до детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, входить:

вивчення спірних правовідносин (0,5 години) 500, 00 грн;

узгодження правової позиції (0,5 години) 500, 00 грн;

розрахунок позовних вимог (1 година) 1 000, 00 грн;

складання позовної заяви (6 годин) 7 500, 00 грн;

формування додатків до позовної заяви, відправлення поштою копії позовної заяви відповідачу, подання до Господарського суду Київської області позовної заяви про стягнення заборгованості (1 година) 500,00 грн.

До планових витрат пов`язаних з розглядом справи, входить:

участь адвоката у судовому засіданні (з урахуванням переїзду з м. Васильків Київської обл. до м. Києва і назад - 3 год), орієнтовно за 2 засідання 7 200, 00 грн;

премія (додатковий гонорар) адвоката на ухвалення рішення на користь позивача 7 519, 50 грн.

Отже, 19.04.2024 позивач сплатив адвокату гонорар за фактично надані послуги відповідно до опису робіт, що долучався до позову, а саме за вивчення правовідносин, узгодження правової позиції, здійснення розрахунку позовних вимог, складання та направлення позовної заяви, що разом становить 10 000, 00 грн.

Суд зазначає, що справа розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження, судові засідання у ній не проводилися, тож оплата за участь адвоката у судовому засіданні у цій справі не включається судом до витрат позивача.

З приводу гонорару за ухвалення рішення на користь клієнта, доказів сплати якого до суду не подано, суд зазначає, що у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 в справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) Європейський суд з прав людини вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". Європейський суд з прав людини указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Позивачем у справі № 911/268/24 не доведено, що витрати на правничу допомогу "гонорар успіху" в сумі 7 519, 50 грн були необхідними та неминучими. Крім того суд вважає, що гонорар успіху є доцільним у тому випадку, коли складність справи викликає сумніви у сторони щодо задоволення її вимог і саме робота адвоката стосовно доведеності правомірності вимог сторони приводить до прийняття позитивного рішення.

Оцінивши те, що справа не є складною, враховуючи критерії реальності і розумності, об`єму проведеної роботи у межах справи, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу відповідають вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору, лише в частині фактично наданих послуг в розмірі 10 000, 00 грн, в той час, як гонорар успіху в розмірі 7 519, 50 грн буде вважатися надмірним тягарем, який не доцільно покладати на відповідача. Таким чином, клопотання відповідача про зменшення суми витрат за надану правничу допомогу частково знаходить своє підтвердження.

Згідно із пунктом 3 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як зазначено вище, рішенням суду по даній справі позов задоволено частково, а відтак в силу приписів частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на правову допомогу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, зокрема в сумі 9 889, 00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення у справі № 911/268/24 в порядку статті 244 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 123, 129, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Задовольнити частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровікт" про вирішення питання про судові витрати.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Жоравська Нива" (07733, Київська область, Яготинський район, село Жоравка, вулиця Шевченка, будинок 8, код ЄДРПОУ 03755696) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровікт" (08298, місто Київ, вулиця Княжий Затон, будинок 2/30, квартира 96, код ЄДРПОУ 41784823) 9 889 (дев`ять тисяч вісімсот вісімдесят дев`ять) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Відмовити у задоволенні в іншій частині заяви.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Суддя Н.Г. Шевчук

Додаткове рішення складено та підписано: 13.05.2024