Ухвала

від 13.05.2024 по справі 914/1206/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.05.2024Справа№ 914/1206/24

Господарський суд Львівської області в складі судді Запотічняк О.Д.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НТІВІ»

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 заборгованості за договором оренди нежилого приміщення № 8 від 25.08.2021 в розмірі 133 004,82 грн,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НТІВІ» звернулося до Господарського суду Львівської області з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 133 004,82 грн заборгованості згідно договору оренди нежилого приміщення № 8 від 25.08.2021.

Розглянувши вказану заяву, суд дійшов висновку про необхідність передачі її з доданими до неї документами за виключною підсудністю, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 149 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Приписами статті 30 Господарського процесуального кодексу України встановлено правила виключної підсудності господарських спорів.

Так, відповідно до частини третьої статті 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Частиною 1 статті 181 Цивільного кодексу України визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном. Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.

Предметом заяви про видачу судового наказу є вимога заявника про стягнення з боржника заборгованості з комунальних платежів та орендної плати за користування приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 (провадження № 12-73гс20) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині третій статті 30 Господарського процесуального кодексу України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки спір виник з приводу нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заява про видачу судового наказу щодо вказаного майна, у відповідності до вимог частини третьої статті 30 Господарського процесуального кодексу України, має пред`являтися за місцезнаходженням об`єкту нерухомого майна і за правилами виключної підсудності підлягає розгляду в Господарському суді Херсонської області.

Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний Суд розпорядженням № 11/0/9-22 від 18.03.2022 змінив територіальну підсудність судових справ Господарського суду Херсонської області на Господарський суд Одеської області.

З огляду на вищенаведене, суд вважає за необхідне передати заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НТІВІ» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 заборгованості за договором оренди нежилого приміщення № 8 від 25.08.2021 в сумі 133 004,82 грн за виключною підсудністю до Господарського суду Одеської області.

Керуючись ст.ст. 20, 30, 149, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Передати заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НТІВІ» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 заборгованості за договором оренди нежилого приміщення № 8 від 25.08.2021 в сумі 133 004,82 грн за виключною підсудністю до Господарського суду Одеської області (65119, м. Одеса, проспект Шевченка 29).

Ухвала набрала законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Запотічняк О.Д.