Ухвала

від 09.05.2024 по справі 916/5184/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

"09" травня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5184/23Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Лещенко Л.С.

розглянувши у підготовчому засіданні справу № 916/5184/23

за позовом: Іноземного підприємства ЄВРОГОЛД ІНДЕСТРІЗ ЛТД

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АВАНГАРД-ОПТ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ЧОРНОМОР-БУДТОП

про стягнення 900826,68 грн.

за участю представників:

від позивача: Камінський А.Ф. /самопредставництво/

від відповідача: Лакотош Д.В. /ордер серія ВН №1316236 від 22.12.2023/;

від третьої особи: не з`явився.

В С Т А Н О В И В:

Господарським судом Одеської області в порядку загального позовного провадження розглядається справа № 916/5184/23 за позовом Іноземного підприємства ЄВРОГОЛД ІНДЕСТРІЗ ЛТД до Товариства з обмеженою відповідальністю АВАНГАРД-ОПТ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ЧОРНОМОР-БУДТОП про стягнення, із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог за вх.№1920/24 від 16.01.2024, 900 826,68 грн., з яких заборгованість за поставлений товар у сумі 526 783,68 грн., пеня в сумі 307 062,16 грн., 3% річних 20 936,40 грн., інфляційні втрати 46 044,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 258 від 14.06.2021 щодо оплати поставленого позивачем товару.

У відзиві на позов за вх.№5304/24 від 08.02.2024 відповідач, сере іншого, посилається на те, що ТОВ «АВАНГАРД-ОПТ» було раніше зареєстровано за адресою: м. Херсон, Миколаївське Шосе буд. 6. Юридичну адресу підприємство відповідача змінило після окупації міста, лише в травні 2023 року, тобто після проведення правочинів та нібито здійснення поставки товару позивачем. З 01.03.2022 року по 11.11.2022 року м. Херсон було в окупації, що підтверджується Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309. Відтак, строк окупації м. Херсон чітко окреслено в часі. Відповідач вважає, що Додаткова угода № 1 та Додаткова угода № 2 є нікчемними в силу припису Закону № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Окрім того, відповідач звертає увагу, що правочини стосовно поставки Товарів є також нікчемними в силу приписів вищенаведеного Закону, з огляду на той факт, що видаткові накладні нібито підписані з боку ТОВ «АВАНГАРД-ОПТ», були підписані в період окупації міста та фізично не могли бути підписаними з боку відповідача.

У відповіді на відзив за вх.№6677/24 від 19.02.2024. позивач, серед іншого, стверджує, що відповідач після 24.02.2022 року продовжував здійснювати свою господарську діяльність, зокрема: отримував від позивача після 24.02.2022 року товар на території, які не перебували у тимчасовій окупації, частково оплачував його, звітував про його залишки. Позиція відповідача щодо того, що ним не здійснювалась господарська діяльність, не має жодних переконливих підтверджень. Аналогічно, позиція представника ТОВ «Авангард-Опт» щодо нікчемності правочинів (додаткової угоди №1 та № 2 до Договору) виглядає як спосіб уникнення відповідачем своїх договірних зобов`язань на конкретно визначених та погоджених умовах.

08.05.2024 за вх.№18646/24 господарським судом одержано клопотання про зупинення провадження по справі, в якому відповідач просить суд зупинити провадження по справі № 916/5184/23 до моменту розгляду колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/1162/23.

В обґрунтування відповідного клопотання відповідач посилається на те, що на думку відповідача поширення приписів статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (надалі Закон) на спірні взаємовідносини не потребує прийняття додаткових рішень Кабінету Міністрів України, а норми статті 13 статті 13-1 розповсюджуються на спірні відносини з 01.03.2022 року до закінчення строку окупації. Подальша перереєстрація у 2023 році місцезнаходження відповідача не може змінити його правовий статус за період часу з лютого 2022 року. Окрім того, відповідач вважає, що розгляд справи № 908/1162/23 має визначний вплив на розгляд цієї справи, з огляду на тлумачення норм права та їх розповсюдження на взаємовідносини сторін (укладання додаткових угод) враховуючи як раз той факт, що колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що є необхідність відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23 щодо того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону.

Позивач у клопотанні за вх.№18330/24 від 06.05.2024 вважає, що постачання такої категорії як електрична енергія, про що йдеться у справі №908/1162/23, відстежити неможливо, до того ж на окупованій території. У той час, постачання такої категорії як товари побутового та господарського призначення (прийняття замовлення, погодження асортименту, відвантаження, доставка та отримання товару) може відбуватися у місці та за умов, які визначається за окремою домовленістю сторін. Свідченням такої домовленості у випадку правовідносин між позивачем і відповідачем виступають відповідні додаткові угоди до договору поставки №258 від 14.06.201. Позивач вважає, що результати розгляду цієї справи об`єднаною палатою не зовсім є адаптивними до розгляду позовних вимог Іноземного підприємства «Євроголд Індестріз Лтд, оскільки сутність правовідносин у цих справах є подібною лише в аспекті пред`явлення позовних вимог до суб`єктів господарювання, котрі мали офіційну реєстрацію на територіях, які були окуповані з лютого 2022 року.

У підготовчому засіданні 09.05.2024 представник позивача надав усні пояснення, згідно з якими заперечує проти задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі. Представник відповідача у підготовчому засіданні підтримав заяву про зупинення провадження у справі та просив суд її задовольнити.

Третю особу, яку про дату, час та місце підготовчого засіданні повідомлено належним чином, у підготовче засідання не з`явилась та про причини нез`явлення суд не повідомила.

Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд: вирішує заяви та клопотання учасників справи;

Відповідно до п.7 ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

ВП ВС у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин) конкретизувала:

«Висновок про те, що така подібність означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу правовідносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин) (викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16 (пункт 32), від 25 квітня 2018 року у справі № 925/3/17 (пункт 38), від 11 квітня 2018 року у справі № 910/12294/16 (пункт 16), від 16 травня 2018 року у справі № 910/24257/16 (пункт 40), у постановах Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 910/8956/15, від 6 вересня 2017 року у справі № 910/3040/16, від 13 вересня 2017 року у справі № 923/682/16 тощо);

Висновок про те, що під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, за змістом яких тотожними, аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин (викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 373/1281/16-ц, від 16 травня 2018 року у справі № 760/21151/15-ц, від 29 травня 2018 року у справах № 305/1180/15-ц і № 369/238/15-ц (реєстровий номер 74842779), від 6 червня 2018 року у справах № 308/6914/16-ц, № 569/1651/16-ц та № 372/1387/13-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 697/2751/14-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 648/2419/13-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11, від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15-ц тощо).

Конкретизація полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими».

Як встановлено господарським судом, предметом спору у даній справі №916/5184/23 є зокрема вимога про стягнення з відповідача заборгованості за товар, який поставлений позивачем з 27.07.2022 по 28.10.2022 на виконання умов договору поставки №258 від 14.06.2021, із додатковими угодами до цього договору.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 було введено воєнний стан, дія якого в подальшому неодноразово продовжувалась та триває наразі.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, згідно з яким з 24.02.2022 Херсонська міська територіальна громада входить до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією території України.

В свою чергу місцезнаходженням відповідача у даній справі у період 27.07.2022 по 28.10.22 було: 73000, м. Херсон, Миколаївське шосе, 6.

Більш того, що Додаткова угода № 1 до договору поставки №258 від 14.06.2021, якою змінені умови п.7.3. договору щодо строків оплати товару відповідачем, укладена між сторонами 01.06.2022. Додаткова угода №2 до договору поставки №258 від 14.06.2021, якою сторони прийшли до згоди здійснювати обмін електронними документами, укладена між сторонами 15.06.2022.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 ЦК України;

- частиною другою статті 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено.

Поряд з цим, судом встановлено, що ухвалою від 19.04.2024 ОП ВС прийнято до розгляду справу №908/1162/23, в якій колегія суддів вважає, що є необхідність відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23 щодо того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону. Колегія суддів вважає, що положення статей 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.

Отже, виходячи з того, що предметом позову у цій справі №916/5184/23 є стягнення заборгованості за товар, який поставлений позивачем у період з 27.07.2022 по 28.10.2022 відповідачу, місцезнаходженням якого була територія, яка з 24.02.2022 віднесена до тимчасово окупованих територій, та Об`єднаною Палатою Верховного Суду переглядається справа №908/1162/230, в якій правовідносини є подібними з тими, що розглядаються в рамках даної справи, (за виключенням предмету поставки), господарський суд доходить до висновку про задоволення заяви відповідача та необхідність зупинення провадження у справі №916/4855/23 до закінчення перегляду ОП ВС справи №908/1162/23.

Заперечення позивача щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, господарський суд до уваги не приймає, з огляду на період виникнення заборгованості відповідача, місцезнаходження останнього у відповідний період на тимчасово окупованій території, дати укладання між сторонами додаткових угод №1 та №2 до договору поставки, а також заперечень відповідача проти позову, які викладені останнім у відзиві на позов щодо нікчемності цих додаткових угод та нікчемності поставки товару в силу припису Закону № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» .

Згідно з п.11 ч.1 ст.229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Керуючись ст. 183, п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

1.Клопотаня Товариства з обмеженою відповідальністю АВАНГАРД-ОПТ про зупинення провадження по справі за вх.№18646/24 від 08.05.2024 задовольнити.

2.Зупинити провадження у справі №916/5184/23 до закінчення перегляду справи №908/1162/23 об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили 09.05.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.

Повну ухвалу складено 14.05.2024.

Суддя Г.Є. Смелянець