Рішення

від 14.05.2024 по справі 917/259/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2024 Справа № 917/259/24

Суддя Господарського суду Полтавської області Дмитро Сірош, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "КИТМАС", 02088, місто Київ, вулиця Дяченка, будинок 20 Б, квартира 66, код ЄДРПОУ 42465649

до Акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод», 39621, Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Івана Приходька, 141, код ЄДРПОУ 05756783

про стягнення суми основного боргу

без виклику представників сторін.

Обставини справи: Товариства з обмеженою відповідальністю "КИТМАС" звернулося з позовом до Акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод» про стягнення суми основного боргу в розмірі 161 312,48 грн за Договором поставки товару № 0563-СН від 15.06.2022.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем умов Договору поставки в частині своєчасного та в повному обсязі здійснення розрахунків за отриманий товар.

У Відзиві на позовну заяву (вх. № 3501 від 14.03.2024) Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що Відповідачем була здійснена попередня оплата за товар - пробка SP 13 у розмірі 70 %, згідно з платіжною інструкцією № 30765 від 05.07.2022 на суму 373 073,65 грн згідно з умовами договору (пункт 6.1) та за товар цегла магнієво-вугільна КОМАG96ТZ10 35/20, 35/40 у розмірі 80 % згідно з платіжною інструкцією № 40941 від 20.09.2022 на суму 2 104 589,95 грн, відповідно до умов додаткової угоди № 1 від 31.08.2022 до Договору № 0563-СН від 15.06.2022, проте письмова заявка Покупця (Відповідача) з вказаними строками поставки не надавалась, тому строки поставки товару визначались Постачальником (Позивачем) на власний розсуд, а тому до таких відносин не можуть застосовуватись положення Договору щодо курсової різниці, оскільки Покупцем (Відповідачем) постачання товару саме в день поставки не погоджувалось. Не надання Покупцем (Відповідачем) письмової заявки з вказаними строками поставки пояснюється тим, що Покупець (Відповідач), здійснивши попередню оплату за вказаний у специфікаціях товар на умовах договору мав легітимні очікування на зниження (стабілізації) курсу іноземної валюти (євро) та після чого планував підготовку і надання письмової заявки Покупця (Відповідача) з вказаними строками поставки, проте Постачальник (Позивач) без погодження Покупця (Відповідача) та наявності письмової заявки Покупця (Відповідача) з вказаними строками поставки здійснив поставку товару та вийшов за межі погоджених умов договору № 0563-СН від 15.06.2022, а тому з урахуванням зазначеного положення по курсовій різниці не можуть застосовуватись до таких правовідносин.

Також, Відповідач звертає увагу суду, що в матеріалах справи відсутні коригувальні рахунки, передбачені пунктом 1.5. Договору, у зв`язку з чим у Відповідача відсутня можливість надати заперечення щодо розрахунку курсової різниці, здійсненої Позивачем.

Позивач у відповіді на відзив (вх. № 3683 від 19.03.2024) заперечує проти доводів Відповідача, посилаючись на повне прийняття товару без будь-яких зауважень; наявність у видаткових накладних нової вартості товару, з урахуванням курсової різниці, наявності договірних відносин, щодо автоматичної зміни ціни товару без додаткового узгодження; прийняття та використання Відповідачем відкоригованого в більшу сторону податкового кредиту з податку на додану вартість.

У відзиві на позовну заяву Відповідач заявив клопотання про розгляд справи з повідомленням та викликом сторін, аргументуючи це тим, що останній має бажання надати усні пояснення.

Щодо поданого клопотання, слід зазначити наступне.

Відповідно до частин 1, 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

За змістом частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частинами 1, 2 та 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи: 1) про банкрутство; 2) за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 3) у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій); 4) у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; 6) у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю); 7) у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна; 8) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 9) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3 - 8 цієї частини (частина 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 4 статті 250 Господарського процесуального кодексу України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Водночас, положенням частини 7 статті 250 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

Заперечення відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та доводи останнього про наявність бажання подати усні пояснення, не є достатньою підставою для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ураховуючи, те що за своєю категорією справа № 917/259/24 є малозначною, а наведені відповідачем мотиви не свідчать про наявність підстав для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, суд відмовляє в задоволенні клопотання.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 28.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно зі статтею 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини 2 статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

15.06.2022 ТОВ «КИТМАС» (надалі Позивач) та АТ «Кременчуцький сталеливарний завод» (надалі Відповідач) уклали Договір поставки товару № 0563-СН.

Згідно з пунктом 1.1. Договору, Позивач зобов`язався в порядку та на умовах, визначених в Договорі, поставити і передати у власність Відповідача товар, а Відповідач зобов`язувався прийняти цей товар та своєчасно його оплатити.

Відповідно до пункту 2.4 Договору, датою поставки вважається дата підписання видаткової накладної або дата на товарно - транспортній накладній перевізника.

Згідно зі Специфікацією № 1 (пункт 1.2. Договору) Позивач зобов`язується поставити товар «Пробка SP13» в кількості 210 штук на загальну суму 532 962,36 грн.

Частиною 2 пункту 1.5. Договору сторони визначили, що якщо різниця між курсом НБУ на дату оплати і дату поставки товару перевищує 2 %, ціна змінюється пропорційно до зміни курсу ЄВРО. Така зміна буде автоматичною і не потребує додаткового узгодження сторонами.

Відповідно до Видаткової накладної № 3 від 25.08.2022 Позивач поставив, а Відповідач отримав товар «Пробка SP13» в кількості 15 шт. на загальну суму 45 221,94 грн.

Відповідно до Видаткової накладної № 4 від 08.11.2022 Позивач поставив, а Відповідач отримав товар «Пробка SP13» в кількості 195 шт. на загальну суму 518 773, 32 грн.

З врахуванням курсової різниці та пункту 1.5. Договору, загальна сума поставки за Специфікацією №1 склала 563 995,26 грн.

Додатковою угодою №1 від 31.08.2022 до Договору, сторони доповнили Договір Специфікацією № 2, відповідно до якої Позивач зобов`язався поставити магнієво - вугільну цеглу KOMAG 96 TZ 10 в кількості 740 шт. та магнієво-вугільну цеглу KOMAG 96 TZ 10 в кількості 2100 шт. на загальну суму 2 630 737,44 грн.

Відповідно до Видаткової накладної № 5 від 14.12.2022 Позивач поставив, а Відповідач отримав товар «Магнієво-вугільну цеглу KOMAG 96 TZ 10 в кількості 740 шт. на загальну суму 604 069,40 грн та «Магнієво-вугільну цеглу KOMAG 96 TZ 10 в кількості 2100 шт. на загальну суму 1 714 251,00 грн.

З врахуванням курсової різниці та пункту 1.5. Договору, загальна сума поставки за Специфікацією № 2 склала 2 781 984,48 грн.

У Відповідача претензії щодо кількості і якості товару відсутні.

Згідно з пунктом 6.1. Договору розрахунки за товар здійснюється на умовах 70 % авансу після підписання Договору та 30 % перед відвантаженням товару.

Згідно з пунктом 4 Додаткової угоди № 1 до Договору, розрахунки за товар здійснюється на умовах 80 % авансу після підписання Договору та 20 % перед відвантаженням товару.

Загальна сума поставок за Специфікацією №1 та №2 склала 3 345 979,74 грн.

Загальна сума оплат за Специфікацією № 1 та № 2 склала 3 184 667,26 грн.

Отже, за розрахунком Позивача, заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 161 312,48 грн, що підтверджується обротно - сальдовою відомістю по рахунку № 361.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з наступного. Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі - продажу.

Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені правові наслідки порушення зобов`язання, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ураховуючи викладене Відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання зі сплати поставленого товару з 14.12 2022.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про наявність, передбачених чинним законодавством правових, підстав для стягнення з відповідача вартості поставленого товару в розмірі 161 312,48 грн.

Заперечення Відповідача проти позову, викладені у Відзиві на позовну заяву (вх. № 3501 від 14.03.2024), суд відхиляє, виходячи з наступного :

- товар був прийнятий Відповідачем без будь-яких зауважень щодо кількості та якості, що підтверджується підписаними Відповідачем видатковими накладними;

- наявність у видаткових накладних нової вартості товару, з урахуванням курсової різниці, наявності договірних відносин, щодо автоматичної зміни ціни товару без додаткового узгодження;

- прийняття та використання Відповідачем відкоригованого в більшу сторону податкового кредиту з податку на додану вартість.

Позивач у позові просить стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем у позовній заяві зазначено попередній розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони.

Згідно з частиною 1 - 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до Договору про надання правової допомоги №1302/24-КТМ від 13.02.2024 Позивач сплатив адвокату Оплачку Віталію Олексійовичу за підготовку цієї позовної заяви та повний супровід справи в суді першої інстанції 10 000,00 грн.

Ураховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 підлягають стягненню з Відповідача.

Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін; у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За позицією додаткової постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.07.2022 у справі № 910/6807/21, суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат на предмет відповідності зазначеним критеріям.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (вказаний правовий висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Відповідно до правового висновку, викладеного в Постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 127/1415/20 втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Також суд враховує, що відповідно до правового висновку об`єднаної палати КГС, викладеного в Постанові № 922/445/19 від 03.10.2019 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що розмір зазначених витрат є обґрунтованим та співмірним зі складністю цієї справи та підлягає відшкодування в повному обсязі в розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232 - 233, 237 - 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод» (39621, Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Івана Приходька, 141, код ЄДРПОУ 05756783) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КИТМАС" (02088, місто Київ, вулиця Дяченка, будинок 20 Б, квартира 66, код ЄДРПОУ 42465649) 161 312,48 грн боргу, 3 028,00 судового збору та 10 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Суддя Дмитро СІРОШ