Рішення

від 14.05.2024 по справі 918/1301/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2024 Справа № 918/1301/23

Суддя Господарського суду Полтавської області Дмитро Сірош, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВААВТОТРАНС" (36040, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Великотирнівська, 7, код ЄДРПОУ 41412423)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕЙТІС ЛТД" (33000, м. Рівне, вул. Київська, 67, код ЄДРПОУ 44258671)

про стягнення заборгованості, штрафу, пені, інфляційних збитків та 3% річних

без виклику представників сторін

Обставин справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВААВТОТРАНС" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом, в якому просить стягнути основний борг у розмірі 18 730,59 грн, штраф у розмірі 1 000,00 грн, пеню у розмірі 13 422,40 грн, інфляційні у розмірі 2891,02 грн та 3% річних у розмірі 851,34 грн за Договором оренди частини нерухомого майна № 49 від 01.09.2021.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що Відповідач не виконував зобов`язання зі своєчасної і повної сплаті орендної плати та компенсації вартості комунальних послуг, внаслідок чого станом на дату звернення до суду сума несплаченої заборгованості з орендної плати та витрат за комунальні послуги складає 18730,59 грн.

Відповідач своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, відзив на позов, у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк, не подав.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Вказана ухвала суду від 04.03.2024 надіслана Відповідачу рекомендованим листом на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві.

Однак поштове відправлення не було вручене Відповідачу та повернулося до суду у зв`язку з відсутністю адресата, що підтверджується довідкою відділення поштового зв`язку на відповідному конверті.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення копії судового рішення за адресою місцезнаходження Відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду.

Суд також врахував, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень).

Ураховуючи наведене, господарський суд зазначає, що Відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 26.10.2023 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23.01.2024 справу № 918/1301/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВААВТОТРАНС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕЙТІС ЛТД" про стягнення 18 730,59 грн основного боргу, 1 000,00 грн штрафу, 13 422,40 грн пені, 851,34 грн інфляційних та 851,34 грн 3 % річних передано на розгляд до Господарського суду Полтавської області, у зв`язку з виключною підсудністю.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 20.02.2024 суд залишив позовну заяву без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, встановив спосіб усунення недоліків позовної заяви та строк усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивач, у встановлений судом строк, усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 04.03.2024 суд прийняв позов до розгляду й відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України сторони суду не надали.

Згідно з частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно зі статтею 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини 2 статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

01.09.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЛТАВААВТОТРАНС» (Позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРЛАБМЕД» (найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕИТІС ЛТД» до 30.03.2023, Відповідач) уклали Договір оренди частини нерухомого майна № 49 (нежитлового приміщення).

На підставі Договору № 49 в орендне користування за актом прийому-передачі від 01.12.2021 (є невід`ємною частиною Договору № 49) була передана частина нерухомого майна (нежитлове приміщення) загальною площею 20,9 кв. м, що складається з двох кімнат та знаходиться на першому поверсі будівлі за адресою: м. Полтава, площа Слави, 5, для надання інформаційних, консультативних та логістичних послуг (пасажирам та службовцям) щодо ранньої діагностики (виявлення проявів порушення стану їх здоров`я) та попередження розповсюдження ендемічних інфекційних уражень.

Додатковою угодою «Розрахунок оплати» від 01.12.2021 до Договору № 49, сторонами були узгоджені розмір орендної плати за користування Об`єктом суборенди та розмір відшкодування вартості комунальних послуг, а саме Відповідач зобов`язаний був щомісячно сплачувати орендну плату у розмірі 208,33 грн (плюс ПДВ) за один квадратний метр приміщення, тобто 4354,10 грн у місяць (208,33 грн х 20,9 кв. м) (плюс ПДВ), та щомісячно відшкодовувати позивачу вартість комунальних послуг: вартість електроенергії відповідно до показників лічильника згідно тарифу ТОВ «Полтаваенергозбут», опалення згідно з тарифу, водопостачання та водовідведення згідно тарифу Водоканалу за 4 куб. м., вивіз побутових відходів 36,0 грн (плюс ПДВ). Всього за місяць: згідно отриманих рахунків.

Відповідно до положень розділу 5 Договору, ТОВ «УКРЛАБМЕД» зобов`язалося сплачувати орендну плату за користування приміщенням щомісячно, попередньою оплатою, не пізніше 25-го числа місяця. Крім того, ТОВ «УКРЛАБМЕД» повинне було протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунків компенсувати Орендодавцеві - Позивачу витрати на комунальні послуги (пункт 5.9 Договору).

Відповідачу щомісячно надавалися відповідні рахунки на оплату платежів за Договором.

Проте Відповідач не виконував зобов`язання зі своєчасної та повної сплати платежів за Договором.

Так, протягом періоду дії Договору № 49 була нарахована орендна плата у розмірі 23955,51 грн, а саме: рахунки № 885 від 31.12.2021 на суму 5224,92 грн, № 149 від 31.01.2022 на суму 7913,51 грн, № 314 від 23.02.2022 на суму 6618,18 грн, № 441 від 31.03.2022 на суму 2631,40 грн, № 611 від 30.04.2022 на суму 1567,50 грн.

Проте Відповідач на виконання умов договору сплатив лише 5224,92 грн.

Сума заборгованості по оплаті орендної плати та витрат за користування комунальними послугами за Договором № 49 складає 18730,59 грн.

Відповідно до пункту 5.6. Договору № 49, рахунок є підтверджуючим актом приймання - передачі виконаних робіт і є невід`ємною частиною Договору.

Пунктом 5.7. Договору № 49 передбачено, що Відповідач був зобов`язаний сплачувати орендну плату не пізніше строку, зазначеного в Договорі, незалежно від факту одержання ним рахунків на оплату. При неотриманні рахунків, Відповідач зобов`язаний самостійно розрахувати розмір орендної плати відповідно умов Договору.

Термін дії Договору № 49 сторони погодили до 31.08.2022 включно (пункт 3.1. Договору № 49).

Проте 28.04.2022 директор ТОВ «Укрлабмед» звернувся до Позивача із заявою про дострокове розірвання Договору № 49 з 30.04.2022. Цією ж заявою Відповідач гарантував сплатити заборгованість з орендної плати у повному обсязі до 15.07.2022.

30.04.2022 Сторони підписали Додаткову угоду про припинення дії Договору № 49 з 30 квітня 2022 року (останній день оренди 30.04.2022 - пункт 2 Додаткової угоди).

У пункті 3 Додаткової угоди Відповідач також зобов`язувався в повному обсязі погасити заборгованість з орендної плати до 31.05.2022.

Також Відповідач підтвердив суму заборгованості у розмірі 18730,59 грн станом на 30.04.2022.

30.04.2022 Відповідач повернув з оренди орендоване приміщення Позивачу, про що був складений Акт здачі-прийняття приміщення.

Проте, як зазначає позивач, після підписання вказаних документів жодних грошових коштів від Відповідача для сплати існуючої заборгованості за Договором № 49 не надходило.

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРЛАБМЕД» у березні 2023 року змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕЙТІС ЛТД», змінило власників, місце знаходження.

04.08.2023 Позивач направив на нову адресу (місцезнаходження) Відповідача претензію (вих. № 23юр від 31.07.2023) з вимогою сплатити суму заборгованості у розмірі 18730,59 грн.

Претензія була направлена з описом вкладення до цінного листа.

Разом з претензією Відповідачу був направлений акт звірки взаємних розрахунків за Договором № 49 з проханням підписати акт звірки, поставити печатку та повернути один примірник Позивачу, але і на цю претензію жодної відповіді Позивачем не було отримано.

Пунктом 10.1. Договору передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання даного Договору, сторони несуть відповідальність, передбачену нормами чинного законодавства і цим Договором.

На підставі положень пункту 10.5. Договору, за прострочення оплати платежів з орендної плати, експлуатаційних витрат та комунальних послуг, сум коригування орендної плати на індекс інфляції, Орендодавець має право вимагати, а Орендар зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від несплаченої суми за весь період прострочення.

Також сторони Договору, керуючись пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України, пунктом 10.5.1. Договору узгодили, що нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Пеня може нараховуватись упродовж трьох років.

Відповідно до Розрахунку позивача пеня за період з 01.06.2022 по 05.12.2023 пеня складає 13422,40 грн.

На підставі пункту 10.6 Договору, у випадку прострочення оплати платежів з орендної плати, витрат на утримання Об`єкту суборенди та компенсації комунальних послуг, сум коригування плати на індекс інфляції, більше, ніж на 5 (п`ять) календарних днів, Орендар додатково має право, а Суборендар за такою вимогою зобов`язаний додатково сплатити штраф у розмірі 1000,00 грн.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України Позивач нарахував Відповідачеві інфляційних збитків за період 01.06.2022 по 31.10.2023 в розмірі 2891,02 грн та 3 % річних за період з 01.06.2022 по 05.12.2023 в розмірі 851,34 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та. обов`язків.

Відповідно до положень статей 759, 762 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, при цьому строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України та статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України установлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він це, приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З наведених вище актів цивільного законодавства України випливає обов`язок орендаря сплачувати орендну плату на умовах, в строк та в порядку передбаченому Договором оренди рухомого майна після прийняття автомобіля, а Орендодавець має право вимоги від орендаря сплати орендної плати, у разі прострочення такої оплати Орендарем.

Як убачається з матеріалів справи, Позивач належним чином виконав зобов`язання за договором.

Відповідач, порушуючи взяті на себе зобов`язань за вказаним договором, плату за користування майном та комунальні послуги в повному обсязі не провів. Заборгованість останнього на момент подання позову та розгляду цієї справи складає 18730,59 грн. Зазначена обставина відповідачем не спростована.

Ураховуючи кладене, суд дійшов висновку, що в частині стягнення з Відповідача основного боргу в розмірі 18730,59 грн вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Позивач, також просить стягнути з Відповідача 13422,40 грн пені за період з 01.06.2022 по 05.12.2023 та 1000,00 грн штрафу за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 612 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (пункт 6 статті 231 Господарського кодексу України). Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно зі статтею 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" (із змінами та доповненнями) розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

На підставі положень пункту 10.5. Договору, за прострочення оплати платежів з орендної плати, експлуатаційних витрат та комунальних послуг, сум коригування орендної плати на індекс інфляції, Орендодавець має право вимагати, а Орендар зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від несплаченої суми за весь період прострочення.

Також сторони Договору, керуючись пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України, пунктом 10.5.1. Договору узгодили, що нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Пеня може нараховуватись упродовж трьох років.

Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок пені та штрафу, суд дійшов висновку, що він є арифметично правильними, тому позов в частині стягнення 13422,40 грн пені за період з 01.06.2022 по 05.12.2023 та 1000,00 грн штрафу підлягає задоволенню.

За несвоєчасне внесення орендної плати Відповідачу нараховано інфляційних збитків за період 01.06.2022 по 31.10.2023 в розмірі 2891,02 грн та 3 % річних за період з 01.06.2022 по 05.12.2023 в розмірі 851,34 грн.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи з положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування (утримання) ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов`язання.

Здійснивши перевірку, наданого Позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з Відповідача інфляційних збитків за період 01.06.2022 по 31.10.2023 в розмірі 2891,02 грн та 3 % річних за період з 01.06.2022 по 05.12.2023 в розмірі 851,34 грн, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на Відповідача.

Керуючись статтями 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕЙТІС ЛТД» (33000, Рівненська область, місто Рівне, вул. Київська, 67, код ЄДРПОУ 44258671) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваавтотранс» (36040, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Великотирнівська, 7, код ЄДРПОУ 41412423) 18730,59 грн основного боргу, 13422,40 грн пені, 1000,00 грн штрафу, 2891,02 грн інфляційних збитків, 851,34 грн 3 % річних та 2684,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Суддя Дмитро СІРОШ