Рішення

від 13.05.2024 по справі 921/145/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 травня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/145/24

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Охотницької Н.В.

за участі секретаря судового засідання Петрик І.В.

розглянув справу

за позовом Західноукраїнського національного університету, вул. Львівська, буд. 11, м.Тернопіль, 46009

до відповідача фізичної особи-підприємця Сеніва Юрія Ігоровича, АДРЕСА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, вул. Василіянок, буд. 48, м. Івано-Франківськ, 76019

про стягнення заборгованості у розмірі 24 780,88 грн

за участі представників:

позивача: начальник юридичного відділу Труфанова Л.М., довіреність №11 від 29.09.2023;

відповідача: не прибув;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Ткач Р.М., витяг з ЄДР від 01.08.2023.

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Суть справи: Західноукраїнський національний університет звернувся до Господарського суду Тернопільської області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Сеніва Юрія Ігоровича про стягнення заборгованості у розмірі 24 780,88 грн, в тому числі: 22 966,72 грн орендної плати та 1814,16 грн пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди нерухомого майна №1399 від 14.05.2019 в частині сплати орендної плати, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість, стягнення якої, із урахуванням пені є предметом розгляду у цій справі.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 14.03.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання у цій справі на 08 квітня 2024 року.

26 березня 2024 року до суду надійшли пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору №10-114-00440 від 21.03.2024 (вх.№2439) в яких вважає вимоги позивача законними та такими, що підлягають задоволенню судом.

08 квітня 2024 року у судовому засіданні представниця позивача повідомила суду, що Західноукраїнським національним університетом через підсистему "Електронний суд" 07.04.2024 надіслано сторонам у справі та суду клопотання про долучення доказів.

Оскільки судом з`ясовано, що станом на час проведення судового засідання клопотання позивача до суду не надійшло, представницею позивача у судовому засіданні подано клопотання про долучення доказів разом із належним чином засвідченими копіями документів.

Враховуючи неявку відповідача в судове засідання 08 квітня 2024 року суд відклав судове засідання без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України на 13 травня 2024 року о 09:05 год., про що присутні представники сторін повідомлені під розписку.

Після закінчення судового засідання 08.04.2024, через систему "Електронний суд" надійшло клопотання Західноукраїнського національного університету (вх.№2760) про долучення доказів з додатками, яке судом прийнято.

У призначене на 13 травня 2024 року судове засідання прибули представники позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Відповідач в жодне судове засідання не прибув, хоча про дату час та місце проведення судових засідань повідомлявся належним чином. Відзив на позов від останнього суду не надходив.

Частинами 2, 3 ст.120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч.5 ст.6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Слід зазначити, що оскільки у відповідача є зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, процесуальні документи у цій справі (ухвали суду від 14.03.2024 та від 08.04.2024) надсилались судом відповідачу відповідно до положень ч.5 ст.6 ГПК України (довідки про доставку електронних листів долучено до матеріалів справи).

Частиною 1 ст. 178 ГПК України передбачено, що у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копії відзиву та доданих до нього документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч.2 ст.178 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 ГПК України).

Беручи до уваги забезпечення сторонам рівних та належних умов для надання доказів, необхідних для розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути спір у відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені докази, що містяться в матеріалах справи.

13 травня 2024 року справу розглянуто по суті та, у відповідності до вимог ч. 6 ст. 233 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та третьої особи, судом встановлено наступне.

14.05.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Сенівим Юрієм Ігоровичем (Орендар) укладено Договір №1399 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (надалі - Договір), у відповідності до умов якого (п.1.1) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно: частину нежитлових приміщень цокольного поверху будівлі студентського гуртожитку №2 загальною площею 455,6 кв.м (позиції: тамбур (118-1) 2,7 кв.м; хол (118-2) 44,2 кв.м; роздягальня (118-3) - 15,3 кв.м; умивальник (118-4) -10,4 кв.м; туалет (118-5) -2,7 кв.м; туалет (118-6) -2,5 кв.м; зал (118-7) -179,5 кв.м; кабінет (118-8) - 2,6 кв.м; кухня (118-9) -132,5 кв.м; мийка (118-10) -15,8 кв.м; мийка (118-11) - 17,4 кв.м, інвентарний номер 1030220005, реєстровий номер 33680120.1. ЮЧПШОГ012, розміщених за адресою: вул. Львівська, 7, м. Тернопіль (далі - Майно), що перебуває на балансі Тернопільського національного економічного університету, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33680120 (надалі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна станом на 28.02.2019 і становить за незалежною оцінкою 2 383 670 грн (без ПДВ).

Відповідно до п. 1.2 Договору, Майно передається в оренду з метою розміщення їдальні у навчальному закладі для харчування студентів та працівників університету, яка не здійснює продаж товарів підакцизної групи.

Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання цього Договору та акта приймання-передавання майна (п. 2.1 Договору).

Пунктами 3.1, 3.2 Договору передбачено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 за №786 (зі змінами) (надалі - Методика розрахунку), становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку квітень 2019 року) - 8097,25 грн. Розмір орендної плати за перший місяць оренди травень 2019 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за травень місяць 2019 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

У п.3.3 Договору зазначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Методикою розрахунку і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (п. 3.6 Договору).

У п. 3.7 Договору сторонами обумовлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п.3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, перерахування орендної плати.

Відповідно до п. 5.3 Договору Орендар зобов`язався своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу.

Згідно з п.10.1 Договору, останній укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 14.05.2019 по 13.04.2022.

При цьому, п. 10.4 Договору передбачено, що у разі якщо уповноважений орган управління майном не попередив орендаря про намір використовувати майно для власних потреб за три місяці до закінчення строку цього договору, орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за цим договором, має право продовжити його на новий строк відповідно до вимог цього договору.

У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця цей договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються договором про внесення змін до цього договору, який є невід`ємною частиною цього договору при обов`язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об`єктом оренди.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України №1077 від 25.08.2020, Тернопільський національний економічний університет перейменовано у Західноукраїнський національний університет.

В матеріалах справи міститься копія витягу зі статуту Західноукраїнського національного університету в новій редакції (затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №1430 від 24.12.2021), у п.1.4 якого зазначено, що Західноукраїнський національний університет є правонаступником Тернопільського національного економічного університету.

19.04.2021, з метою приведення договору оренди до Примірного договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2020 №820), шляхом викладення його в новій редакції, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Сенівим Юрієм Ігоровичем (Орендар) укладено Договір про внесення змін та доповнень №1 до Договору оренди №1399 від 14.05.2019 нерухомого майна, що належить до державної власності шляхом викладення його в новій редакції.

Оскільки умови правочину торкаються також прав і обов`язків позивача, його підписано і представником Західноукраїнського національного університету (як Балансоутримувача орендованого майна).

У п. 4.1 розділу 1 "Змінювані умови договору" зазначено, що об`єктом оренди є частина нежитлових приміщень цокольного поверху будівлі студентського гуртожитку №2 загальною площею 455,6 кв.м. (позиції: тамбур (118-1) 2,7 кв.м.; хол (118-2) 44,2 кв.м.; роздягальня (118-3) - 15,3 кв.м.; умивальник (118-4) -10,4 кв.м.; туалет (118-5) -2,7 кв.м.; туалет (118-6) -2,5 кв.м.; зал (118-7) -179,5 кв.м.; кабінет (118-8) - 32,6 кв.м.; кухня (118-9) -132,5 кв.м.; мийка (118-10) -15,8 кв.м.; мийка (118-11) - 17,4 кв.м.), розміщених за адресою: вул. Львівська, 7, м. Тернопіль.

Відповідно до п. 5 розділу 1 "Змінювані умови договору" майно отримано орендарем в оренду шляхом продовження, без проведення аукціону, договору оренди державного майна №1399 від 14.05.2019.

Місячна орендна плата, визначена на підставі абз.4 ч.7 ст.18 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" за лютий 2021 року складає 8749,52 грн без ПДВ (п.9.1 розділу 1 "Змінювані умови договору").

У п.12 розділу 1 "Змінювані умови договору" визначено строк дії договору - до 13.05.2024 включно.

У п.16 розділу 1 "Змінювані умови договору" наведено співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладення договору, а саме: балансоутримувачу 50% суми орендної плати; державному бюджету 50 % суми орендної плати.

У п.3.1 розділу ІІ "Незмінювані умови договору" зазначено, що орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 цього договору.

Орендна плата за другий і кожний наступний місяці оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.2 розділу ІІ "Незмінювані умови договору").

У п. 3.3 розділу ІІ "Незмінювані умови договору" передбачено, що орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов, щомісяця до 15 числа, що настає за поточним місяцем оренди.

Відповідно до п. 3.4 розділу ІІ "Незмінювані умови договору" Орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків Балансоутримувача. Балансоутримувач виставляє рахунок на загальну суму орендної плати із зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок балансоутримувача, і частини орендної плати, яка сплачується до державного бюджету. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. Орендар сплачує балансоутримувачу належну йому частину орендної плати разом із податком на додану вартість, нарахованим на загальну суму орендної плати. Балансоутримувач надсилає орендарю рахунок не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати платежу. Протягом п`яти робочих днів після закінчення поточного місяця оренди балансоутримувач передає орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації орендаря платником податку на додану вартість.

У п.3.9 розділу ІІ "Незмінювані умови договору" сторонами обумовлено, що на суму заборгованості орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

В матеріалах справи містяться копії оформлених позивачем на виконання Договору №1399 від 14.05.2019 року:

- рахунку №13 від 12.07.2023 та акту №352 від 12.07.2023 наданих послуг на загальну суму 7474,01 грн, згідно якого орендна плата за червень 2023 року склала 6228,34 грн, ПДВ 1245,67 грн;

- №16 від 18.08.2023 та акту №441 від 18.08.2023 наданих послуг на загальну суму 7429,18 грн, згідно якого орендна плата за липень 2023 року склала 6190,98 грн, ПДВ 1238,20 грн;

- №17 від 11.09.2023 та акту №500 від 11.09.2023 наданих послуг на загальну суму 7325,16 грн, згідно якого орендна плата за серпень 2023 року склала 6104,30 грн, ПДВ 1220,86 грн;

- №35 від 11.10.2023 та акту №543 від 11.10.2023 наданих послуг на загальну суму 7361,78 грн, згідно якого орендна плата за вересень 2023 року склала 6134,82 грн, ПДВ 1226,96 грн;

- №38 від 10.11.2023 та акту №617 від 10.11.2023 наданих послуг на загальну суму 7420,68 грн, згідно якого орендна плата за жовтень 2023 року склала 7420,68 грн, ПДВ 1236,78 грн;

- №42 від 11.12.2023 та акту №717 від 11.12.2023 наданих послуг на загальну суму 7457,78 грн, згідно якого орендна плата за листопад 2023 року склала 6214,82 грн, ПДВ 1242,96 грн;

- №3 від 12.01.2024 та акту №13 від 12.01.2024 наданих послуг на загальну суму 7509,98 грн, згідно якого орендна плата за грудень 2023 року склала 6258,32 грн, ПДВ 1251,66 грн;

Крім того, до матеріалів справи долучено копії Актів звіряння взаємних розрахунків за період вересень 2022 року серпень 2023 року, за період вересень 2023 року жовтень 2023 року та за 4 квартал 2023 року, які підписані представниками ЗУНУ та ФОП Сенівим Ю.І.

Як вказує позивач, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" від 27 травня 2022 року №634, з 24.02.2022, на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 року, орендарям орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації).

Проте відповідач у період з липня 2023 року по січень 2024 року, належним чином не виконував свого зобов`язання за договором №1399 від 14.05.2019 року в частині своєчасної сплати орендної плати, нарахованої за період червень-грудень 2023 року, у зв`язку з чим станом на 01.02.2024 у останнього виникла заборгованість за договором в сумі 22 966,72 грн, з урахуванням частково сплачених у жовтні 2023 року на користь позивача коштів в сумі 7354,10 грн.

З метою досудового врегулювання спору, Західноукраїнським національним університетом направлялись відповідачу листи №126-07/2628 від 13.12.2023 та №126-07/126 від 17.01.2024 з вимогою сплати заборгованість по орендній платі за договором №1399 від 14.05.2019 та комунальних послугах у строк відповідно до 25.12.2023 та до 25.01.2024.Крім того, повідомлено відповідача про відсутність наміру в університету, як балансоутримувача орендованого приміщення, продовжувати вищезазначений договір оренди.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №1399 від 14.05.2019 року слугувало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом про стягнення 22 966,72 грн заборгованості по орендній платі та 1814,16 грн нарахованої пені.

Оцінивши подані докази та з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

В розумінні статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч.2 ст. 193 ГК України).

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У ч.1 ст.283 ГК України (в редакції чинній на момент укладення договору) зазначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.6 ст. 283 ГК України).

Приписами ч.1 ст.759 ЦК України (в редакції на момент укладення спірного договору) визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

В силу положень ст.765 ЦК України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Судом встановлено, що 14.05.2019 між третьою особою та відповідачем укладено договір оренди нерухомого майна №1399, що належить до державної власності, який викладено у новій редакції згідно Договору про внесення змін та доповнень №1 від 19.04.2021.

Учасником правочину як балансоутримувач орендованого майна є позивач у справі.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Західноукраїнським національним університетом надано суду рахунки та акти наданих послуг, які виставлялись Фізичній особі-підприємцю Сеніву Ю.І. по орендних платежах за червень грудень 2023 року.

Пунктом 3.3 Договору оренди у новій редакції передбачено обов`язок орендаря сплачувати орендну плату щомісяця до 15 числа, що настає за поточним місяцем оренди.

Вказаний термін був погоджений учасниками договору та не змінювався ними у встановленому законом порядку.

Судом з`ясовано, що всупереч приписів перелічених норм, відповідач у період з липня 2023 року по січень 2024 року належним чином не виконував свого зобов`язання за договором №1399 від 14.05.2019 в частині своєчасної сплати орендної плати, у зв`язку з чим станом на 01.02.2024 у останнього виникла заборгованість за договором в сумі 22 966,72 грн, з урахуванням частково сплачених у жовтні 2023 року на користь позивача коштів в сумі 7354,10 грн.

В підтвердження зазначеного до матеріалів справи додано довідку Західноукраїнського національного університету №126-11/355 від 13.02.2024.

Зміст виставлених відповідачу рахунків та наявний у матеріалах справи розрахунок боргу орендної плати вказують на те, що орендна плата, нарахована за період червень грудень 2023 року, обчислена як 50% зазначеної у рахунках суми орендної плати за місяць з додаванням ПДВ.

Факт надання позивачем відповідачу послуг оренди за договором №1399 від 14.05.2019 та наявність заборгованості підтверджується також підписанням сторонами актів звіряння взаємних розрахунків, зокрема за 4 квартал 2023 року .

Доказів виконання зобов`язання зі сплати орендної оплати відповідач суду не надав, як і не спростував обставин, викладених у позовній заяві.

Відтак, заявлена позивачем до стягнення заборгованість з орендної плати у сумі 22966,72 грн є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

На суму заборгованості Орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати (п. 3.9. розділу 2 Договору оренди №1399 від 14.05.2019 у новій редакції).

Перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми пені, нарахованої за період з 16.09.2023 по 10.02.2024 (окремо по заборгованості за серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2023 року) суд встановив, що остання розрахована арифметично вірно, обґрунтовано у відповідності до приписів чинного законодавства, а відтак позовні вимоги про стягнення пені в сумі 1 814,16 грн підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частинами 1-3 статті 80 ГПК України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

За змістом ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджуються доводи позивача, наведені у позовній заяві. Поряд з цим, відповідач відзиву на позов не подав, викладені у позовній заяві обставини у встановленому порядку не спростував. Матеріали справи не містять доказів в підтвердження відсутності на час розгляду справи заявленої до стягнення заборгованості за Договором оренди №1399 від 14.05.2019.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю як обґрунтовано заявлені та не оспорені відповідачем.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73-79, 86, 129, 178, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сеніва Юрія Ігоровича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Західноукраїнського національного університету (46009, м. Тернопіль, вул. Львівська, буд. 11, код ЄДРПОУ 42891875): 22 966 (двадцять дві тисячі дев`ятсот шістдесят шість) грн 72 коп. основного боргу на розрахунковий рахунок ЗУНУ: р/р UA 168201720313211002203004451, банк ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 33680120.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сеніва Юрія Ігоровича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Західноукраїнського національного університету (46009, м. Тернопіль, вул. Львівська, буд. 11, код ЄДРПОУ 42891875) - 1 814 (одну тисячу вісімсот чотирнадцять) грн 16 коп. пені та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн судового збору на розрахунковий рахунок ЗУНУ: р/р UA 798201720343161002200004451, банк ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 33680120.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати учасникам справи відповідно до положень ч.5 ст.6 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано 14.05.2024.

Суддя Н.В. Охотницька