Постанова

від 23.04.2024 по справі 904/2922/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/2922/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. (головуючий), Білоуса В.В., Васьковського О.В.,

за участі секретаря судового засідання Громак В.О.,

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Оіл Україна",

ліквідатор ТОВ "Альфа Оіл Україна" арбітражний керуючий Онищенко К.С. - не з`явився,

кредитор - Приватне акціонерне товариство "Фінансова компанія "Апекс",

ліквідатор ПрАТ "ФК "Апекс" арбітражний керуючий Лукашук В.В. - особисто (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

кредитор - Акціонерне товариство "Сенс Банк",

представник кредитора - Науменко О.М., адвокат (довіреність № 020710/24 від 10.01.2024),

розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційні скарги

Акціонерного товариства "Сенс Банк"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Оіл Україна" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Онищенка К.С.,

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області

від 20.07.2023

у складі судді Примака С.А.

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

від 14.12.2023

у складі колегії суддів: Коваль Л.А. (головуючий), Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.,

у справі за заявою

Публічного акціонерного товариства "УКРСОЦБАНК", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Оіл Україна"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст руху справи

1. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2018 відкрито провадження у справі № 904/2922/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Оіл Україна" (далі - ТОВ "Альфа Оіл Україна", боржник);

визнано грошові вимоги ПАТ "УКРСОЦБАНК" в загальній сумі 13 103 728,66 грн.;

введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 115 календарних днів до 02.11.2018;

розпорядником майна призначено Шистопала Петра Миколайовича.

2. Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2018 у справі № 904/2922/18 ТОВ "АЛЬФА ОІЛ УКРАЇНА" визнано банкрутом;

відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру;

ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Шистопала Петра Миколайовича;

вирішено інші процедурні питання.

3. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2022 задоволено клопотання арбітражного керуючого Шистопала П.М. про відсторонення від виконання повноважень ліквідатора у справі № 904/2922/18.

Припинено повноваження арбітражного керуючого Шистопала П.М. у якості ліквідатора ТОВ "Альфа Оіл Україна".

Призначено ліквідатором ТОВ "Альфа Оіл Україна" арбітражного керуючого Онищенко Костянтина Сергійовича (62495, Харківська обл., Харківський район, смт Васищеве, вул. Орєшкова, буд. 150; свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 357 від 27.02.2013).

Короткий зміст вимог

4. До господарського суду від Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Апекс" (далі - ПрАТ "ФК "Апекс", кредитор) до боржника ТОВ "Альфа Оіл Україна" надійшла заява про визнання грошових вимог на суму 40 958 929,41 грн. та 5 368,00 грн. судового збору.

5. Грошові вимоги ПрАТ "Фінансова компанія "Апекс" до боржника - ТОВ "Альфа Оіл Україна" обґрунтовані тим, що з метою забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Деміс Канц" перед ПАТ "Апекс-Банк" за кредитним договором № В9-ЮКЛ/160714/1 від 16.07.2014 укладено, зокрема, іпотечний договір, між ПАТ "Апекс-Банк" та ТОВ "Альфа Оіл Україна", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В. 27.11.2014 за реєстровим номером 3336 (надалі - договір іпотеки 3) зі змінами та доповненнями.

5.1. Розмір грошових вимог ПрАТ "ФК "Апекс" підтверджено:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2016 в межах справи № 904/5344/16 про банкрутство ТОВ "Деміс Канц" визнано грошові вимоги ПАТ "Апекс-Банк" (правонаступником якого є ПрАТ "ФК "Апекс") та включено до реєстру вимог кредиторів в наступній черговості: 2 900,00 грн. - 1 черга задоволення; 15 298 261,73 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, 4 034 818,43 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів;

5.2. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2017 року у справі № 904/5344/16, зміненою Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.01.2018, включено до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Деміс Канц" грошові вимоги Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Апекс" у розмірі 14 114 371,58 грн. - 4 черга задоволення, 2 756,00 грн. - 1 черга задоволення".

5.3. ПрАТ "ФК "Апекс" здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат на основну суму заборгованості 15 298 261,73 грн. та 14 114 371,58 грн.

5.4. Розмір інфляційних втрат складає 5 989 112,33 грн., розмір 3% річних складає 1 522 365,34 грн.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

6. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2023 у цій справі, визнано грошові вимоги ПрАТ "Фінансова компанія "Апекс" до ТОВ "Альфа Оіл Україна" на суму 5 368,00 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів та 40 958 929,41 грн, як такі що забезпечені заставою.

7. Рішення мотивоване тим, що заявлена кредитором сума основного зобов`язання у розмірі 29 412 633,31 грн. та пені 4 034 818,43 грн. відповідає розміру, визнаному Господарським судом Дніпропетровської області у справі № 904/5344/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Деміс Канц", яке є основним боржником у зобов`язанні.

7.1. Кредиторські вимоги ПрАТ "ФК "Апекс" до ТОВ "Альфа Оіл Україна" мають похідний (акцесорний) характер виникнення зобов`язання від основного та з урахуванням визнання таких вимог у справі про банкрутство основного боржника, не потребують додаткового підтвердження первинними документами, а тому з урахуванням всіх обставин є підтвердженими та такими, що підлягають визнанню.

7.2. Суд встановив наявність правових підстав для визнання заявлених кредиторських вимог у вигляді інфляційних втрат та 3% річних в загальному розмірі 7 511 477,67 грн., нарахованих за час прострочення позичальником виконання зобов`язань у період з 27.10.2016 по 29.10.2018.

8. Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено:

8.1. 16.07.2014 між Публічним акціонерним товариством "Апекс-Банк" (правонаступником якого є ПрАТ "ФК "Апекс"), як банком та ТОВ "Деміс Канц", як позичальником укладено кредитний договір №В9-ЮКЛ/160714/1, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії, при виконанні умов, визначених в пункті 3.1.2 цього договору в межах встановленого ліміту кредитування, а позичальник зобов`язується повернути у повному обсязі кредит і сплатити проценти та комісії за користування кредитними коштами. Ліміт кредитування встановлюється у розмірі 23 000 000,00 грн. з кінцевим терміном повернення 14.07.2016. Процентна ставка встановлена в розмірі 26% річних на період до 30.09.2015 включно, а починаючи з 01.10.2015 плата за користування кредитом становить 26% річних у випадку виконання позичальником в попередньому кварталі зобов`язань, передбачених п. 3.3.21 Кредитного договору та 27% річних, у випадку невиконання позичальником в попередньому кварталі зобов`язань, передбачених п. 3.3,21 кредитного договору.

8.2. З метою забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Деміс Канц" перед ПАТ "Апекс-Банк" за кредитним договором №В9-ЮКЛ/160714/1 від 16.07.2014 укладено наступні іпотечні договори:

- іпотечний договір укладений між ПАТ "Апекс-Банк" (правонаступником якого є ПрАТ "ФК "Апекс") та ТОВ "MAPHTA, LTD" (ідентифікаційний код 21067037), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В. 16.07.2014 за реєстровим номером 2123 (надалі - договір іпотеки-1) зі змінами та доповненнями до нього, договором про заміну іпотекодавця посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В. 27.11.2014 р. за реєстровим номером 3340, який укладено між ПАТ "Апекс-Банк" (правонаступником якого є ПрАТ "ФК "Апекс") та ТОВ "Альфа Оіл Україна", зі змінами та доповненнями до нього.

- іпотечний договір укладений між ПАТ "Апекс-Банк" та ТОВ "MAPHTA, LTD" (ідентифікаційний код 21067037), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В. 16.07.2014 за реєстровим номером 2127 (надалі - договір іпотеки-2) зі змінами та доповненнями до нього, договором про заміну іпотекодавця посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В.12.12.2014 за реєстровим номером 3518, який укладено між ПАТ "Апекс-Банк" (правонаступником якого є ПрАТ "ФК "Апекс") та ТОВ "Альфа Оіл Україна", , зі змінами та доповненнями до нього;

- іпотечний договір, укладений між ПАТ "Апекс-Банк" та ТОВ "Альфа Оіл Україна", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В. 27.11.2014 за реєстровим номером 3336 (надалі - договір іпотеки 3) зі змінами та доповненнями.

8.3. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2016 в межах справи № 904/5344/16 про банкрутство ТОВ "Деміс Канц" визнано грошові вимоги ПАТ "Апекс-Банк" (правонаступником якого є ПрАТ "ФК "Апекс") та включено до реєстру вимог кредиторів в наступній черговості: 2 900,00 грн. - 1 черга задоволення; 15 298 261,73 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, 4 034 818,43 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів.

8.4. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2017 року у справі № 904/5344/16 (зміненою Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.01.2018), включено до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Деміс Канц" грошові вимоги ПрАТ "ФК "Апекс" у розмірі 14 114 371,58 грн. - 4 черга задоволення, 2 756,00 грн. - 1 черга задоволення".

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

9. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Сенс Банк" та ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Оіл Україна" арбітражного керуючого Онищенко К.С. на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2023 у справі № 904/2922/18 залишено без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2023 у справі № 904/2922/18 залишено без змін.

10. Суд апеляційної інстанції, погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду вказав на те, що перерахування ОСОБА_1 ПАТ "Апекс-Банк" грошових коштів в розмірі 29 412 633,32 грн. не може свідчити про виконання останнім зобов`язань за кредитним договором від 16.07.2014 №В9-КЖЛ/160714/1, у зв`язку з тим, що до ОСОБА_2 перейшло право вимоги за кредитним договором від 16.07.2014 № В9-ЮКЛ/160714/1 у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, включаючи право вимоги основної суми заборгованості, суми нарахованих процентів, а також усі інші права вимоги первісного кредитора до боржника ТОВ "Деміс Канц", включаючи всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні первісному кредитору щодо виплати суми боргу.

Фактично відбулась зміна кредитора та іпотекодержателя в зобов`язанні, саме ж зобов`язання припинено не було. ОСОБА_1 не виконував зобов`язання за ТОВ "Деміс Канц".

Вказаний договір відступлення прав вимоги в подальшому був визнаний недійсним в судовому порядку, а отже в силу положення ст. 216 ЦК України, не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Також, апеляційний господарськи суд погодився з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання заявлених кредиторських вимог у вигляді інфляційних втрат та 3% річних в загальному розмірі 7 511 477,67 грн., нарахованих за час прострочення позичальником виконання зобов`язань у період з 27.10.2016 по 29.10.2018.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. АТ "Сенс Банк" та Ліквідатор ТОВ "Альфа Оіл Україна" арбітражний керуючий Онищенко К.С. звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2023 у справі №904/2922/18.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/2922/18 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2024.

13. Ухвалою Верховного Суду від 08.02.2024 касаційну скаргу АТ "Сенс Банк" залишено без руху у відповідності з положенням статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

14. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/2922/18 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2024.

15. Ухвалою Верховного Суду від 12.02.2024 касаційну скаргу ТОВ "Альфа Оіл Україна" залишено без руху у відповідності з положенням статті 292 ГПК України, надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

16. Після усунення скаржниками недоліків касаційних скарг, ухвалою Верховного Суду від 12.03.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 904/2922/18 за касаційними скаргами АТ "Сенс Банк" та ТОВ "Альфа Оіл Україна" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Онищенка К.С., ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області ід 20.07.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2023. Судове засідання призначено на 16.04.2024, про що повідомлено учасників судового процесу.

17. 27.03.2024 від ліквідатора ПрАТ "ФК "Апекс" арбітражного керуючого Лукашука В.В. надійшов відзиви на касаційні скарги з запереченнями проти вимог та доводів скаржників.

18. 08.04.2024 засобами електронного зв`язку на адресу Касаційного господарського суду від представника ПрАТ "ФК "Апекс" адвоката Підгорецької Анастасії Олександрівни, надійшла заява про проведення судового засідання у справі № 904/2922/18 в режимі відеоконференції.

19. Ухвалою Верховного Суду від 11.04.2024 клопотання представника ПрАТ "ФК "Апекс" адвоката Підгорецької Анастасії Олександрівни про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Ухвалено проведення судового засідання 16.04.2024 в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

20. Ухвалою Верховного Суду від 16.04.2024 відкладено розгляд касаційної скарги АТ "Сенс Банк" та ліквідатора ТОВ "Альфа Оіл Україна" арбітражного керуючого Онищенка К.С. на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2023 у справі № 904/2922/18. Судове засідання призначено на 23.04.2024, про що повідомлено учасників справи.

21. 23.04.2024 до Верховного Суду від арбітражного керуючого Онищенка К.С. надійшла заява про проведення судового засідання у його відсутність.

22. Представник скаржника АТ "Сенс Банк" у засіданні суду 23.04.2024 повністю підтримав вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній. Просив Суд ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2023 у справі № 904/2922/18 скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

23. Ліквідатор АТ "ФК "Апекс" Лукашук В.В. в судовому засіданні 23.04.2024 (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) проти вимог та доводів скаржників заперечив з підстав, вказаних у відзиві на касаційні скарги. Просив Суд ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2023 у справі № 904/2922/18 залишити без змін.

24. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (23.04.2024) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 23.04.2024.

25. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 05.02.2024 №49/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2024 № 3564-IX, Верховний Суд розглядає справу № 904/2922/18 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(АТ "Сенс Банк")

26. В обґрунтування вимог касаційної скарги АТ "Сенс Банк" посилається на положення пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України та зазначає, про неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування частини 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства викладених у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, постанові від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20, постанові від 13.06.2023 у справі №904/6032/21.

Доводи скаржника

(ТОВ "Альфа Оіл Україна")

27. В обґрунтування вимог касаційної скарги ТОВ "Альфа Оіл Україна" зазначає, про неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування частини 5 статті 75 ГПК України, статей 625, 1048, 1050 Цивільного кодексу України та статті 7 Закону України "Про іпотеку" викладених у постанові Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 921/730/13-г/13, постанові від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 постанові від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, постанові від 05.10.2022 у справі № 177/2668/16-ц, постанові від 18.08.2022 у справі № 263/12775/20, постанові від 03.08.2022 у справі № 724/136/20.

Доводи кредитора

(ПрАТ "ФК "Апекс")

28. Кредитор доводить:

28.1. правовідносини у справах вказаних скаржниками не є подібними ні за предметом позову, ні за підставами позову, ні за змістом позовних вимог, ні за встановленими судом фактичними обставинами, ні за матеріально-правовим регулюванням спірних правовідносин;

28.2. обставини, встановлені ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2017 у справі №904/5344/16, зміненою постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.01.2018, а ні ТОВ "Альфа Оіл Україна", а ні АТ "Сенс Банк" спростовані не були;

28.3. Центральним апеляційним господарським судом обґрунтовано враховано правову позицію Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові 16.08.2023 у справі № 910/23952/15;

28.4. У постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.01.2018 у справі № 904/5344/16 судом констатовано правомірність нарахування процентів на суму боргу за період процедури розпорядження майном ТОВ "Деміс Канц".

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

29. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

29.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

29.2. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

29.3. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

30. Предметом судового розгляду в цій справі є грошові вимоги ПрАТ "ФК "Апекс" до ТОВ "Альфа Оіл Україна" на загальну суму 40 958 929,41 грн., з яких: 29 412 633,31 грн. - основний борг, 5 989 112,33 грн. - інфляційні втрати, 1 522 365,34 грн. - 3% річних, та 5 368,00 грн. судового збору.

31. За змістом статті 1 КУзПБ грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

32. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ.

33. В силу вказаних вище норм, під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).

34. Поряд з цим, у питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії колегія суддів враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. Отже, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови від 26.02.2019 у справі № 908/710/18 від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 12.10.2021 у справі № 01/1494 (14- 01/1494));

- законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником.

Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

Покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18; від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20).

Така судова практика є сталою як при застосуванні статей 23-25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (що втратив чинність), так і при застосуванні статей 45-47 КУзПБ (введеного в дію з 21.10.2019), що містять подібне правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.

35. Судами попередніх інстанцій встановлено, що грошові зобов`язання ТОВ "Альфа Оіл Україна" перед ПрАТ "ФК "Апекс" виникли на підставі кредитного договору № В9-ЮКЛ/160714/1 від 16.07.2014, договорів іпотеки (пункт 8 цієї Постанови).

36. З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні договорів, насамперед інтересів кредитора, у главі 49 ЦК України визначено види забезпечення виконання зобов`язання.

36.1. Інститут забезпечення виконання зобов`язання спрямований на підвищення гарантій дотримання майнових інтересів сторін договору, належного його виконання, а також усунення можливих негативних наслідків неналежного виконання боржником взятих на себе зобов`язань.

36.2. Тобто, у випадку невиконання або неналежного виконання умов цивільного договору на боржника покладається додаткова відповідальність, а в ряді випадків до відповідальності за невиконання зобов`язання також притягуються разом із боржником треті особи, зокрема поручителі, заставодавці (іпотекодавці).

37. Відкриття провадження у справі про банкрутство щодо боржника не змінює суті заставного (іпотечного) зобов`язання, зазнає змін лише процедура задоволення вимог кредитора, які забезпечені заставою (іпотекою), з урахуванням чого норми КУзПБ (Закону про банкрутство, який діяв на момент порушення провадження у цій справі про банкрутство) щодо забезпечених кредиторів слід застосовувати з огляду на відповідні суміжні норми законодавства про заставу (іпотеку).

38. Тому, визначення забезпеченого зобов`язання та, відповідно, вимог забезпеченого кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, має здійснюватися з урахуванням положень законодавства, яке регулює забезпечення зобов`язань, зокрема статей 572, 575, 589 ЦК України, Законів України "Про заставу", "Про іпотеку" (тут і далі - в редакції, чинній на момент укладення договору іпотеки між боржником та кредитором - заявником у цій справі).

38.1. Так, відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

38.2. Частиною першою статті 583 ЦК України визначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель); відповідні положення наведено також у частині другій статті 11 Закону України "Про заставу", за якою заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

38.3. Частиною першою статті 584 ЦК України, частиною першою статті 12 Закону України "Про заставу" передбачено, що у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.

38.4. Аналіз частини першої статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України "Про іпотеку" свідчить, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні та користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

38.5. Також статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено поняття "основне зобов`язання" та "майновий поручитель", а саме:

основне зобов`язання - зобов`язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов`язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою;

майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи-боржника.

38.6. Системний аналіз частини другої статті 589 ЦК України, статті 19 Закону України "Про заставу", статті 7 Закону України "Про іпотеку" свідчить про те, що за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, розмір якої визначається на момент її фактичного пред`явлення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором застави.

38.7. При цьому, частинами п`ятою, шостою статті 3 Закону України "Про іпотеку" прямо передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною, зокрема, до припинення основного зобов`язання. У разі порушення боржником основного зобов`язання, відповідно до договору іпотеки, іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.

39. Отже, аналіз зазначених норм законодавства свідчить про те, що іпотека має похідну (акцесорну, додаткову) до основного зобов`язання правову природу, і не може існувати як самостійний правочин за відсутності укладеного основного правочину, виконання зобов`язань за яким забезпечуються відповідним майном.

40. За змістом статті 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки, а у разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов`язанням.

41. Згідно статті 1 КУзПБ забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.

42. Абзацами 2, 3, частини другої статті 45 КУзПБ передбачено, що забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим. Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України.

43. КУзПБ не містять іншого порядку та способу визначення забезпечених вимог, ніж врегульовано зазначеними вище положеннями законодавства, не пов`язують визначення вимог, забезпечених заставою (іпотекою) майна боржника, для включення їх до реєстру вимог із договірною вартістю предметів забезпечення.

44. При цьому, правове значення має розмір підтверджених документально зобов`язань боржника за основним зобов`язанням та вартість фактичної реалізації предмета забезпечення, яка на стадії затвердження реєстру вимог кредиторів за результатами попереднього засідання ще невідома. У випадку реалізації предмета іпотеки з дотриманням вимог чинного на момент реалізації законодавства іпотека та майнова порука припиняються у повному обсязі, оскільки їх мета вважатиметься досягнутою.

45. Погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється позачергово (частина шоста статті 64 КУзПБ).

Тобто, майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог іпотекодержателя.

46. Колегія суддів звертається до правового висновку Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду висловленого у постанові від 16.08.2023 у справі № 910/23952/15, відповідно до якої господарські суди, з огляду на похідний (акцесорний) характер виникнення зобов`язання, визначаючи розмір кредиторських вимог до боржника - іпотекодавця (заставодавця), за наявності провадження у справі про банкрутство основного боржника, зобов`язані враховувати розмір кредиторських вимог, визнаних у такій справі про банкрутство основного боржника, під час встановлення та визначення розміру кредиторських вимог до боржника - іпотекодавця.

46.1. Така вимога зумовлена тим, що розмір зобов`язання майнового поручителя визначається виходячи із дійсних на відповідний момент зобов`язань боржника (позичальника), які існують за основним зобов`язанням (кредитним договором), з урахуванням обсягу забезпечення за умовами забезпечувального договору, що, в свою чергу, зумовлює висновок про те, що розмір пред`явлених кредиторських вимог до боржника - іпотекодавця не може бути більшим за розмір кредиторських вимог, пред`явлених до боржника за основним зобов`язанням.

46.2. Такі висновки узгоджуються із правовими позиціями, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №902/492/17 та Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 04.02.2021 у справі №904/1360/19, від яких Колегія суддів у цій справі не вбачає підстав відступати.

47. З Єдиного державного реєстру судових рішень, що є загальнодоступним, щодо справи № 904/5344/16, вбачається:

47.1. 08.07.2016 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМІС КАНЦ". Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п`ятнадцять календарних днів до 31.10.2016.

47.2. Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2016 у справі № 904/5344/16, зокрема, припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМІС КАНЦ" та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Марченко Яни Василівни. Визнано ТОВ "ДЕМІС КАНЦ" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 1 рік, до 22.11.2017 року, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Марченко Я.В.

48. Судами попередніх інстанцій встановлено:

48.1. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2016 в межах справи № 904/5344/16 про банкрутство ТОВ "Деміс Канц" визнано грошові вимоги ПАТ "Апекс-Банк" (правонаступником якого є ПрАТ "ФК "Апекс") та включено до реєстру вимог кредиторів в наступній черговості: 2 900,00 грн. - 1 черга задоволення; 15 298 261,73 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, 4 034 818,43 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів.

48.2. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2017 року у справі № 904/5344/16, зміненою Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.01.2018, включено до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Деміс Канц" грошові вимоги ПрАТ "ФК "Апекс" у розмірі 14 114 371,58 грн. - 4 черга задоволення, 2 756,00 грн. - 1 черга задоволення".

48.3. Згідно відповіді ліквідатора ТОВ "Деміс Канц" арбітражного керуючого Марченко Я.В. від 12.10.2023 за вих. № 02-12/б/н 28.02.2023 відбулось погашення кредиторських вимог першої черги ПрАТ "ФК "Апекс" всього в розмірі 5 656,00 грн. за рахунок реалізованого на аукціоні майна боржника. Отже погашення основного боргу у вказаній справі не відбулось.

49. Отже, Господарський суд Дніпропетровської області в межах справи №904/5344/16 встановив та фактично затвердив остаточний розмір дійсних вимог банку до основного боржника на момент звернення кредитора із заявою про кредиторські вимоги, двозначність щодо розуміння суті та розміру грошових зобов`язань ТОВ "Деміс Канц" як боржника за основним зобов`язанням відсутні.

50. Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскільки кредиторські вимоги ПрАТ "ФК "Апекс" до ТОВ "Альфа Оіл Україна" мають похідний (акцесорний) характер виникнення зобов`язання від основного та з урахуванням визнання таких вимог у справі про банкрутство основного боржника, не потребують додаткового підтвердження первинними документами, а тому з урахуванням всіх обставин є підтвердженими та такими, що підлягають визнанню.

51. Водночас, судом апеляційної інстанції правильно зазначено, що неподання кредитором оригіналів документів на яких ґрунтуються грошові вимоги, за наявності копій завірених відповідно до вимог законодавства, відсутності відповідних вимог суду та обґрунтованих сумнівів, як суду так і учасників справи, не є підставою для відхилення заявлених кредитором грошових вимог.

52. Поміж іншим, дослідивши подані до матеріалів справи документи, зокрема щодо відступлення ПАТ "АПЕСК-БАНК" ОСОБА_1. (договір від 06.04.2017) права вимоги за кредитним договором № В9-ЮКЛ/160714/1 від 16.07.2014 та договорами іпотеки, та укладенні в подальшому останнім договори, за якими відчужено заставне майно, які визнані в судовому порядку недійсними, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків, що фактично відбулась зміна кредитора та іпотекодержателя в зобов`язанні, саме ж зобов`язання припинено не було. ОСОБА_1 не виконував зобов`язання за ТОВ "Деміс Канц" за кредитним договором №В9-ЮКЛ/160714/1 від 16.07.2014.

Перерахування ОСОБА_1 ПАТ "Апекс-Банк" грошових коштів в розмірі 29 412 633,32 грн. не свідчить про виконання останнім зобов`язань за кредитним договором від 16.07.2014 № В9-КЖЛ/160714/1, у зв`язку з тим, що до ОСОБА_2 перейшло право вимоги за кредитним договором від 16.07.2014 № В9-ЮКЛ/160714/1 у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, включаючи право вимоги основної суми заборгованості, суми нарахованих процентів, а також усі інші права вимоги первісного кредитора до боржника ТОВ "Деміс Канц", включаючи всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні первісному кредитору щодо виплати суми боргу.

Визнаний недійсним в судовому порядку договір відступлення прав вимоги, в силу положення статті 216 ЦК України, не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

53. Щодо заявлених ПрАТ "ФК "Апекс" грошових вимог в частині нарахування 3% річних та інфляційних втрат на основне зобов`язання, колегія суддів зазначає наступне:

53.1. Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

53.2. Зокрема, згідно з положеннями статей 1048, 1049, 1054 ЦК України на підставі кредитного договору у позичальника виникає обов`язок з повернення наданих йому банком грошових коштів (кредиту) та сплати процентів у встановлені договором строки (терміни). Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (абз. 2 частини 1 статті 1048 зазначеного Кодексу).

53.3. Водночас, невиконання зобов`язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушеннями зобов`язання, що зумовлюють настання правових наслідків, встановлених договором або законом: зміни умов зобов`язання, сплати неустойки, зокрема пені, тощо (статті 549, 610, 611 ЦК України).

53.4. Крім того, відповідно до частини 1 статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, згідно з частиною 2 якої боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

53.5. У постанові від 23.05.2018 у справі 910/1238/17 Велика Палата Верховного Суду розмежувала поняття "проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами" та "проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами", а отже "проценти за користування кредитом" - проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики) визначених в договорі, і такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, і які сплачуються позичальником та порядок виплати яких урегульовано частиною 1 статті 1048 та частиною 1 статті 1051 ЦК України. "Проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами" - проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, порядок виплати яких урегульовано частиною 2 статті 625 ЦК України, в зв`язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування.

53.6. В свою чергу, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункт 91), від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц, від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункти 6.19, 6.28) зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, наведено висновки про те, що: 1) після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання; 2) оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини 1 статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини 2 статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини 1 статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

53.7. Виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою (частина перша статті 546 ЦК України).

53.8. Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

53.9. Частиною четвертою статті 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

53.10. Правові наслідки порушення зобов`язання, забезпеченого порукою визначені статтею 554 ЦК.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

54. Звертаючись до суду з заявою про визнання грошових вимог, ПрАТ "ФК "Апекс" здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат на основну суму заборгованості 15 298 261,73 грн. та 14 114 371,58 грн. (розмір інфляційних втрат загалом складає 5 989 112,33 грн, розмір 3% річних складає 1 522 365,34 грн).

55. Суди попередніх інстанцій встановили наявність правових підстав для визнання заявлених кредиторських вимог у вигляді інфляційних втрат та 3% річних в загальному розмірі 7 511 477,67 грн., нарахованих за час прострочення позичальником виконання зобов`язань у період з 27.10.2016 по 29.10.2018.

56. Водночас, як встановлено судами попередніх інстанцій щодо ТОВ "Альфа Оіл Україна" 20.07.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника.

57. На момент відкриття провадження у справі № 904/2922/18 діяли положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) у відповідній редакції.

58. Відповідно до частин 1, 2 статті 19 Закону про банкрутство мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження (проваджень) у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

59. За приписами частини 3 вказаної статті протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

60. 21.10.2019 введено в дію КУзПБ, який у частині третій статті 41 передбачає, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, серед іншого, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

61. За змістом наведених норм та з огляду на концепцію кваліфікації нарахувань згідно зі статтею 625 ЦК України як міри відповідальності, законодавець запровадив послаблення тягаря, що накладається на боржника у справі про банкрутство шляхом вилучення з бази нарахування вимог згідно зі статтею 625 ЦК України, які нараховані на визнані у межах провадження у справі про банкрутство конкурсні вимоги до боржника.

62. Втім, суди першої та апеляційної інстанції, в частині нарахування ПрАТ "ФК "Апекс" 3% річних та інфляційних втрат на основну суму заборгованості, викладеного вище не врахували, не надали оцінку періоду нарахування у взаємозв`язку з моментом відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Альфа Оіл Україна".

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

63. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

64. Згідно пунктом 1 та пунктом 2 частини 3 статті 310 ГПК України, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

65. З урахуванням викладеного, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про необхідність часткового задоволення касаційних скарг АТ "Сенс Банк" та ТОВ "Альфа Оіл Україна" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Онищенка К.С., та скасування ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2023 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2023 у справі № 904/2922/18 в частині визнання грошових вимог ПрАТ "ФК "Апекс", що складаються з нарахування 3% річних (1 522 365,34 грн.) та інфляційних втрат (5 989 112,33 грн.) на основну суму заборгованості 15 298 261,73 грн. та 14 114 371,58 грн., з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

66. В іншій частині, щодо визнання грошових вимог ПрАТ "Фінансова компанія "Апекс" до ТОВ "Альфа Оіл Україна" в сумі основного зобов`язання у розмірі 29 412 633, 1 грн. та пені 4 034 818,43 грн. як таких що забезпечені заставою, а також на суму 5 368,00 грн. (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2023 у справі № 904/2922/18 слід залишити без змін, як таких, що прийняті з дотриманням норм матеріального, процесуального права та з урахуванням висновків Верховного Суду.

67. Під час нового розгляду справи у визначеній частині, місцевому господарському суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові (пункти 54-62), вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, прав і обов`язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Акціонерного товариства "Сенс Банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Оіл Україна" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Онищенка К.С. задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2023 у справі № 904/2922/18 скасувати в частині визнання грошових вимог Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Апекс", що складаються з 3% річних (1 522 365,34 грн.) та інфляційних втрат (5 989 112,33 грн.)

3. В цій частині грошових вимог Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Апекс" справу № 904/2922/18 направити на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

4. В іншій частині ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.12.2023 у справі № 904/2922/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

О.В. Васьковський