Рішення

від 11.04.2024 по справі 372/3475/23

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/3475/23

Провадження № 2-197/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2024 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Сташків Т.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ленди С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обухівської міської ради Київської області, Обухівської районної державної адміністрації, Приватного акціонерного товариства «Обухівське», про визнання права на земельну частку (пай),

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Івченко Вікторія Петрівна, що діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до Обухівського районного суду Київської області із позовною заявою до Обухівської міської ради Київської області, Обухівської районної державної адміністрації, Приватного акціонерного товариства «Обухівське», у якому просила суд визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право на земельну ділянку частку (пай) № 248, площею 3,563 га, кадастровий номер: 3223110100:06:003:0014, для товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Обухівської міської ради Київської області, яка належала померлому ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після його смерті все майно, у тому числі земельна ділянка за № НОМЕР_1 , що розташована на території Обухівської міської ради Обухівського району Київської області, перейшло до його доньки ОСОБА_1 .

Для оформлення спадкових справ після смерті свого батька позивач звернулась з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на майно померлого, у тому числі і на вищезазначену земельну ділянку частку (пай), однак, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки позивач не надала правовстановлюючий документ на вказану земельну частку (пай).

Під час розпаювання земель ініціативною групою, оскільки ПрАТ самоусунулось, померлому батьку позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , як працівнику товариства було виділено земельну частку/пай відповідно до затверджених списків та схеми розпаювань для сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Обухівської міської ради. При жеребкуванні часток/паїв йому дісталася частка № 248 відповідно до схеми розпаювання земель ПрАТ. ОСОБА_2 працював в радгоспі-комбінаті «Обухівський» правонаступник ПАТ «Обухівське», але за життя, із-за незалежних від нього обставин, не встиг отримати сертифікат чи державний акт на земельну частку (пай). Ініціативна група відповідно до схеми розпаювання зверталась до Держземагенства з питань виготовлення для видачі пайовикам сертифікатів, а в подальшому державних актів. Однак до цього часу більшість членів/працівників ПАТ та пенсіонерів із-за незалежних від них обставин так і не отримали правовстановлюючі документи на частку/пай. Позивач, як спадкоємиця за законом після померлого, має право на успадкування належної йому частки/паю. Однак, за умов відсутності сертифікату чи державного акту на оспорювань частку/пай позивач не може успадкувати, а саме отримати право за законом на земельну частку/пай.

Таким чином, оскільки право власності на земельну ділянку частку-пай померлого за життя не виникло, позивач змушена звернутись до суду з даною позовною завою.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 27.07.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

15.09.2023 року від представника позивача адвоката Івченко В.П. до суду надійшли додаткові пояснення у справі та копія постанови Київського апеляційного суду від 13.07.2023 у справі №372/3482/19, якою змінено мотивувальну частину рішення Обухівського районного суду Київської області від 30.04.2021 року.

25.09.2023 року від відповідача ПрАТ «Обухівське» до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив щодо задоволення позивних вимог ОСОБА_1 посилаючись на їх безпідставність та недоведеність, просив відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 14.12.2023 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явились, від представника позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити.

Представник відповідача ПрАТ «Обухівське» Школьна К.В. у судове засідання не з`явилась, подала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутність, просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представники відповідачів Обухівської міської ради та Обухівської районної державної адміністрації у судове засідання не з`явилися, подали до суду клопотання з проханням розглядати справу у їх відсутності, щодо заявленого позову поклались на розсуд суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_4 .

05.05.1984 року ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 та змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».

Батько позивача ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 .

З Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі вбачається, що 30.01.2013 року Обухівською районною державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу 15/2013 (номер у спадковому реєстрі 54109949), спадкодавець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкоємець ОСОБА_1 .

Листом № 1181/02-14 від 03.09.2021 року державний нотаріус ОСОБА_8 повідомила ОСОБА_1 про те, що свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку № НОМЕР_1 , що розташована на території Обухівської міської ради Київської області не може бути видано, оскільки ОСОБА_1 не надано оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно.

У лютому 1996 року радгоспу-комбінату «Обухівський» видано державний акт ІІ-КВ №003263 на право постійного користування земельною ділянкою площею 1327.0 га для сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Нещерівської сільської ради народних депутатів від 01 грудня 1995 року. Вказаний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №284.

Протоколами загальних зборів №2 від 05.03.2010 року та №3 від 22 лютого 2014 року вирішено провести процес розпаювання та приватизації земель ПАТ «Обухівське» та затвердити список осіб, які мають право на земельну частку (пай).

У наданому позивачем додатку до протоколу №2 від 05.03.2010 року ОСОБА_2 у списках осіб, які мають право на отримання земельного паю відсутній.

Крім того, позивач зазначає про те, що право її батька на отримання земельної ділянки частки (паю) в процесі розпаювання, номер паю № 241 загальною площею 3,563 га підтверджується копією витягу з Протоколу № 3 загальних заборів членів ПАТ «Обухівське» від 22.02.2014 року, однак на підтвердження цих обставин до позовної заяви додано копію витягу з Протоколу № 3 загальних заборів членів ПАТ «Обухівське» від 22.02.2014 року, зі змісту якого вбачається відомості про іншу особу, зокрема власником земельної ділянки є ОСОБА_9 , а номер земельної частки (паю) 104.

Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації №365 від 08.12.2015 року затверджено проект приватизації земель публічного акціонерного товариства «Обухівське» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Обухівської міської, Нещерівської та Першотравенської ради. (а.с.12)

Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації №365 від 08.12.2015 року затверджено проект приватизації земель публічного акціонерного товариства «Обухівське» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Обухівської міської, Нещерівської та Першотравенської ради.

Вказані обставини підтверджуються протоколами загальних зборів, розпорядженнями райдержадміністрації, рішенням Обухівської районної ради, державним актом на право постійного користування землею, схемою поділу сільськогосподарських земель ПАТ «Обухівське», листом управління Держземагенства, іншими матеріалами справи.

Згідно Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку кадастровий номер 3223110100:06:003:0014, площею 3,563 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, форма власності державна власність.

З наданих суду письмових доказів та змісту позову не вбачається, що померлий батько позивача ОСОБА_2 був власником майна, мав правовстановлюючий документ, який засвідчує його право власності на спірну земельну частку/пай.

Відповідно до статті 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм права на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Згідно зі статтею 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з положеннями статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою, по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачено лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, в якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо це право не визнається іншою собою, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Отже, враховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.

Вказані правові висновки викладені в постановах Верховного Суду України від 18 лютого 2015 року у справі № 6-244цс14, від 24 червня 2015 року у справі № 6-318цс15, від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1858цс15, від 10 лютого 2016 року у справі № 6-2124цс15.

Відповідно дост.116Земельного КодексуУкраїни,громадяни таюридичні особинабувають прававласності таправа користуванняземельними ділянкамиіз земельдержавної абокомунальної власностіза рішенняморганів виконавчоївлади абоорганів місцевогосамоврядування вмежах їхповноважень,визначених цимКодексом абоза результатамиаукціону. Безоплатнапередача земельнихділянок увласність громадянпровадиться уразі: приватизаціїземельних ділянок,які перебуваютьу користуваннігромадян; одержанняземельних діляноквнаслідок приватизаціїдержавних ікомунальних сільськогосподарськихпідприємств,установ таорганізацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Отже ст. 116 ЗК України визначено підстави набуття у приватну власність земельних ділянок, а ст.118 ЗК України визначено порядок набуття права власності на земельну ділянку.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач посилаючись на положення ст. 392 ЦК України просила визнати за нею в порядку спадкування за законом право на земельну ділянку частку (пай) № 248, площею 3,563 га, кадастровий номер: 3223110100:06:003:0014, для товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Обухівської міської ради Київської області, яка належала померлому ОСОБА_2 , однак, не надала суду належних і допустимих доказів про підтвердження набуття права власності його батьком на спірний об`єкт. З доводів позивача вбачається, що право власності на спірну земельну частку/пай її батько не набував, правовстановлюючих документів не отримував та за визнанням вказаного права позивач звернулася до суду з даною позовною заявою. Такі фактичні обставини, на думку суду, є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки відсутнє право померлого батька позивача, яке підлягає судовому захисту в порядку, визначеному ст. 392 ЦК України.

Таким чином, вирішуючи спір на засадах змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, на підставі поданих сторонами доказів, суд вважає, що позовні вимоги не ґрунтуються на зібраних у справі і досліджених судом письмових доказах, не узгоджуються із чинним законодавством України, позивач всупереч вимогам ст.ст.12,13,81 ЦПК України не довела позовні вимоги належними і допустимими доказами, тому достатніх правових і фактичних підстав для задоволення позову суд не вбачає, а відтак позов не підлягає задоволенню у повному обсязі з підстав недоведеності.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 282, 365 ЦПК України, ст.ст. 316, 321, 328, 392, 1216, 1218, 1225, 1261, 1276 ЦК України, ст. 25 ЗК України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог позовом ОСОБА_1 до Обухівської міської ради Київської області, Обухівської районної державної адміністрації, Приватного акціонерного товариства «Обухівське», про визнання права на земельну частку (пай), - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня проголошення рішення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Т.Г Сташків