Ухвала

від 14.05.2024 по справі 233/6265/16-ц

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

233 Справа № 233/6265/16-ц провадження №6/233/145/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючої - судді Наумик О. О., за участі секретаря судового засідання Мішиної А. А., розглянувши подання приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Матвійчук Наталії Євгеніївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржниці ОСОБА_1 без вилучення паспортного документу у справі № 233/6265/16-ц, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста»,

У С Т А Н О В И В:

14 травня 2024 року приватний виконавець Виконавчого округу Одеської області Матвійчук Н. Є. звернулася до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з поданням, в якому просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон боржника громадянина України ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,- до погашення заборгованості за виконавчим документом у справі № 233/6265/16-ц про: Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ» заборгованість за кредитним договором № 025/0018Кс від 18 грудня 2013 року, що складається із: - заборгованості за кредитом у розмірі 39486 гривень 47 копійок, заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 22272 гривні 66 копійок, - заборгованості по комісії у розмірі 14000 гривень, - пені, нарахованої до 14 квітня 2014 року, у розмірі 14 гривень 92 копійки, а всього 75774 (сімдесят п*ять тисяч сімсот сімдесят чотири) гривні 05 копійок.

Подання мотивоване таким:

На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Матвійчук Наталії Євгеніївни (надалі-приватний виконавець) знаходиться виконавче провадження №66131090 з виконання виконавчого листа № 233/6265/16-ц, виданого 09.04.2021 Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області про: Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ» заборгованість за кредитним договором № 025/0018Кс від 18 грудня 2013 року, що складається із: - заборгованості за кредитом у розмірі 39486 гривень 47 копійок, заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 22272 гривні 66 копійок, - заборгованості по комісії у розмірі 14000 гривень, - пені, нарахованої до 14 квітня 2014 року, у розмірі 14 гривень 92 копійки, а всього 75774 (сімдесят п`ять тисяч сімсот сімдесят чотири) гривні 05 копійок.

11.01.2021 Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області замінено стягувача на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста".

19.07.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. відкрито виконавче провадження №66131090.

Виконавче провадження № 66131090 станом на теперішній час не закінчено, рішення у справі не виконане. Стягнень з боржника не було.

19.07.2021, 30.07.2021 винесено постанову про арешт коштів та направлено до банківських установ.

У вищезазначених банках відсутні кошти на рахунках боржника.

30.07.2021 винесено постанову про арешт рухомого і нерухомого майна боржника.

Відповідно до інформації Державної фіскальної служби України інформація щодо джерел отримання доходів в ДРФО відсутня, боржник за вказаним у запиті податковим номером або серією (за наявності) та номером паспорта на обліку в органах ДФС не перебуває.

Відповідно до інформації МВС за боржником не зареєстровано транспортні засоби.

У відповідь на запит до Державної прикордонної служби України повідомлено, що боржник в період 19.07.2021 по 28.02.2024 не перетинає державний кордон.

Відповідно до інформації ПФУ відсутні дані про отримання доходу боржником.

Відповідно до інформації Національної соціальної сервісної служби боржник не зареєстрований як внутрішньо переміщена особа.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно боржниці на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_2 .

06.05.2023набрали законноїсили змінидо п.6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", згідно до п.п.11 приватний виконавець, який має на виконанні незакінчені виконавчі провадження, може змінити виконавчий округ у разі, якщо його офіс розташований у територіальній громаді, що належить до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України. Такий приватний виконавець продовжує примусове виконання виконавчих документів, що перебували у нього на виконанні у виконавчому окрузі, який він змінив, з урахуванням обмежень, встановлених законодавством про виконавче провадження.

19.05.2023 приватним виконавцем Матвійчук Н. Є. змінено виконавчий округ Донецької області на виконавчий округ Одеської області.

03.06.2023 виконавче провадження № 66131090 прийнято до виконання приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Матвійчук Н. Є. до виконання.

З дати відкриття виконавчого провадження та станом на день звернення до суду з даним поданням, з боржника на користь стягувача стягнень не було, жодних дій для реального, фактичного та в повному обсязі виконання боржник не вчинив, з жодними заявами, клопотаннями до приватного виконавця не звертався, про зміну адреси не повідомляв.

Відповідно до вимог частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Відповідно довиконавчого листаборжник зареєстрованийв АДРЕСА_1 ,тобто нанепідконтрольній територіїУкраїни, куди «Укрпошта» тимчасово не здійснює поштові відправлення, що унеможливлює направлення йому постанови про відкриття виконаного провадження відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Верховним Судом в постанові від 29.06.2022 у справі № 225/890/21, якою скасовані ухвала Дзержинського міського суду Донецької області від 15.04.2021 та постанова Донецького апеляційного суду від 16.06.2021, з приводу повідомлення приватним виконавцем Матвійчук Н. Є. боржника, який зареєстрований на тимчасово окупованій території зроблено висновки, що обов`язок повідомлення приватному виконавцю зміненої адреси проживання покладається саме на боржника.

Само по собі порушення приватним виконавцем порядку надіслання сторонам виконавчого провадження копій процесуальних документів не є достатньою підставою, з якою законодавець пов`язує скасування постанови про відкриття виконавчого провадження або постанови про арешт коштів боржника.

Приватним виконавцем вжито заходи щодо встановлення місця знаходження боржника (запити ДФС щодо отриманих доходів, місця роботи, запит до Мінсоцполітики щодо знаходження на обліку як внутрішньо переміщена особа, Державної міграційної служби України), які не принесли результату.

Отже, неможливість з об`єктивних причин надіслання боржникові кореспонденції за місцем реєстрації не є підставою вважати дії приватного виконавця такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Даний висновок також було зроблено Донецьким апеляційним судом в постанові від 11.08.2021 у справі № 225/888/21.

Обов`язок повідомлення приватному виконавцю зміненої адреси проживання покладається саме не боржника. Якщо боржник зареєстрований на тимчасово окупованій території України і не повідомив приватного виконавця про іншу адресу проживання, то неможливість його повідомлення про відкриття виконавчого провадження ніяким чином не впливає на його обов`язок виконати рішення, на законність дій приватного виконавця щодо примусового виконання рішення (постанова Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 225/890/21).

Приватним виконавцем у виконавчому провадженні вжито всіх можливих заходів примусового виконання: кошти на рахунках боржника відсутні, нерухоме майно відсутнє, доходи відсутні.

Щодо ухилення боржника від виконання рішення.

Зауважує, що судова практика та роз`яснення Верховного Суду України в листі від 01.02.2013 «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» складалась в Україні до 2014 р., тобто до окупації частини територій нашої країни, а також до прийняття нової редакції Закону України «Про виконавче провадження», який набрав чинності 05.10.2016.

В редакції ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV, який втратив чинність на підставі Закону України № 1404 «Про виконавче провадження», надавався строк боржнику для добровільного виконання рішення.

Відповідно до ст.27 Закону №606 у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Дані положення втратили чинність з прийняттям Закону України «Про виконавче провадження» № 1404, відповідно до ч.5 ст.26 якого виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний/приватний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Тобто, з введенням в дію Закону №1404 поняття «добровільне виконання рішення суду не існує», а примусове виконання розпочинається з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до постанови КМУ від 17.07.2019 №815 «Про затвердження Порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій», цей Порядок визначає процедуру в`їзду/виїзду осіб і транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, і переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях та з таких територій.

Згідно з п.22 Порядку уповноважені службові особи Держприкордонслужби відмовляють у пропуску осіб, в тому числі з тієї підстави, що у базах даних Держприкордонслужби наявна інформація про заборону особі виїзду з України.

Таким чином, тимчасове обмеження боржника у праві виїзду з України розповсюджується не тільки на юридичні кордони України, а і на пропускні пункти на лінії зіткнення з тимчасово окупованими територіями.

Боржник, маючи реєстрацію на тимчасово окупованій території, без проблем може переміщуватися через контрольно-пропускні пункти з контрольованою територією. І такому боржнику дуже вигідна така позиція не мати реєстрації на контрольованій території, аби не отримувати кореспонденцію від суду, від приватного/державного виконавця і «бути не обізнаним» про виконавче провадження, ухиляючись тим самим від виконання рішення.

З урахуванням сучасних реалій та змін у законодавстві приватний виконавець звернулася до Верховного Суду з проханням скасувати роз`яснення Верховного Суду України від 01.02.2013 «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України».

Листом Верховного Суду від 12.01.2023 повідомлено, що Верховний Суд забезпечує єдність судової практики шляхом розгляду справ, та Верховний Суд позбавлений можливості вирішити порушене нею питання. Однак зазначив, що узагальнення Верховного Суду України має рекомендаційний характер.

Надіслати боржнику документи виконавчого провадження неможливо у зв`язку з тим, що боржник зареєстрований на тимчасово окупованій території. Однак це не означає, що боржник не обізнаний. Він обізнаний про існування боргових зобов`язань. Крім того, в України існує можливість дізнатись про судові рішення і виконавчі провадження з відкритих реєстрів, а також із застосунку «Дія», Єдиного реєстру боржників, які діють через систему Інтернет і доступні в тому числі і на тимчасово окупованих територіях України. Аби отримати інформацію з відкритих джерел, знаходячись на окупованій території, не потрібно навіть виїжджати на підконтрольну територію.

По-перше, боржник був обізнаний про укладений кредитний договір, і відповідно у нього існують кредитні зобов`язання.

По-друге, ухилення боржника полягає також в тому, що він не здійснює реєстрацію на підконтрольній території і переховується таким чином від суду та приватного виконавця.

Тривалий термін невиконання свідчить про свідоме ухилення боржника від виконання рішення і ставить під загрозу взагалі виконання даного рішення.

Відповідно до ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.

Судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 частини 2 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість судового рішення.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконанням рішення суду завершується процес захисту суб`єктивних майнових та особистих немайнових прав громадян.

Судові гарантії законності виконавчого провадження та захисту прав його учасників полягають у тому, що до юрисдикції суду віднесено вирішення низки питань, які мають значення для виконання рішень суду та інших юрисдикційних органів, зокрема, таким є питання про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Згідно зі ст.2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст.12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну.

Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Отже як національні, так і міжнародні нормативні акти передбачають встановлення обмежень у свободі пересування, необхідні в тому числі для захисту прав і свобод інших осіб.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції кожному гарантовано право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.

У справі Горнсбі проти Греції Суд зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін. Крім того, невиконання рішення є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване ст.1 Першого протоколу до Конвенції.

Боржник ухиляється від виконання рішення, порушуючи право стягувача на володіння своїм майном.

При належному дотриманні вимог статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» і сумлінному ставленні до процедури виконання судового рішення, з відкритих офіційних джерел боржник міг встановити хід виконання, сприяти у виконанні судового рішення.

Приватним виконавцем вжито всіх можливих заходів щодо примусового виконання рішення, які не дали результату. Тому останнім дієвим заходом є обмеження боржника у праві виїзду за межі України до виконання своїх зобов`язань. Це обмеження є дієвим заходом з тієї причини, що боржник зареєстрований на тимчасово окупованій території, і дане обмеження буде розповсюджуватися і на перетин лінії розмежування з окупованими територіями України.

Відповідно до ст.441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Приватний виконавець у судове засідання не з`явилася, просила про розгляд подання без її участі.

Дослідивши подання та додані до нього докази, суд приходить до такого:

Судом установлено, що рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 25травня 2017року у цивільній справі № 233/6265/16-ц за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «УКРАЇНСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ СВІТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором стягнуто з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 025/0018Кс від 18 грудня 2013 року, що складається із: - заборгованості за кредитом у розмірі 39486 гривень 47 копійок, заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 22272 гривні 66 копійок, - заборгованості по комісії у розмірі 14000 гривень, - пені, нарахованої до 14 квітня 2014 року, у розмірі 14 гривень 92 копійки, а всього 75774 гривні 05 копійок, а також - витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1136 гривень 61 копійка.

Рішенні набрало законної сили 07.06.2016, на примусове виконання якого виданий виконавчий лист.

Судовою ухвалою від 11.01.2021 замінено стягувача у виконавчих листах з виконання рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 25 травня 2017 року у справі у справі № 233/6265/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме: замінити Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Український фінансовий світ» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвестохіллс Веста».

Судовою ухвалою від 01.03.2021 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія«ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» строк пред`явлення до виконання виконавчого листа №233/6265/16-ц, виданого Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області у цивільній справі № 233/6265/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором та виданий дублікат виконавчого листа №233/6265/16-ц.

19.07.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. відкрито виконавче провадження № 66131090 з примусового виконання вище згадуваного судового рішення.

03.06.2023 виконавче провадження № 66131090 прийнято до виконання приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Матвійчук Н. Є. до виконання.

Судовою ухвалою від 05.04.2024 оголошено розшук боржниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації Державної податкової служби України від 04.05.2024, за параметрами запиту: виконавче провадження № 66131090 датою надходження виконавчого документа 19.07.2021, інформація про податкового агента та суми доходу (сплаченого) на користь фізичних осіб податковим агентом, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, і суми отриманого ними податку, а також суми річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, в Державному реєстрі відсутня.

Відповідно до інформації Пенсійного фонду України від 14.05.2024, дані про отримання боржницею доходу відсутні.

За відомостями Мінсоцполітики від 16.04.2024, станом на 10.04.2024 інформація про ОСОБА_1 у ЄІБД ВПО відсутня.

За інформацією Державної прикордонної служби України від 14.05.2024, відсутні дані щодо перетину боржницею державного кордону у період з 19.07.2021 по 14.05.2024.

Пунктом 19 ч.3 ст.18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно зі ст.441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Відповідно до статті 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" регулюєпорядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Статтею 6 даного Закону встановлено вичерпний перелік тимчасового обмеження права громадянина України на виїзд з України, зокрема, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів (п.5 ч.1).

Відповідно до статті 2 протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованого Законом України від 11 вересня 1997 року) та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" в демократичному суспільстві заходи щодо обмеження свободи пересування повинні бути достатньо виправдані суспільними інтересами.

Відтак, дотримання судами процесуального законодавства при ухваленні судових рішень з питань, що пов`язані з обмеженням конституційних прав і свобод громадян, зокрема - щодо обмеження їх у праві виїзду за межі України, є визначальним з огляду на дотримання законних прав людини і громадянина.

Як вбачається з вище наведеного, законодавством встановлено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а при ухиленні боржника від їх виконання.

Тож, підставою обмеження особи у праві виїзду за межі України є не лише наявність невиконаних зобов`язань, покладених на боржника - фізичну особу судовим рішенням, а також винна поведінка цієї особи, яка полягає в ухиленні від виконання таких зобов`язань.

Право приватного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань, і саме виконавець зобов`язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні. Факт ухилення боржника від виконання рішення має підтверджуватись сукупністю доказів, які виконавець зазначає у поданні.

Проте, матеріали подання не містять доказів що боржниця ухиляється від явки до виконавця, а також і фактів умисного ухилення боржниці від виконання покладених на неї зобов`язань.

Закон уповноважує суд обмежити вже існуюче право особи на виїзд за кордон, коли останній має намір чи вчинив такі дії і вже отримав дозвіл про це від уповноваженого державного органу.

Крім того, суду не надано та в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 має намір виїхати за кордон, насамперед, з метою невиконання зобов`язання, які саме дії буде неможливо вчинити приватному виконавцю при виїзді останньої за кордон.

Ця обставина не може бути встановлена судом також і з огляду на обставину оголошення боржниці у розшук, який триває, і інформації про наслідки таких розшукових дій матеріали подання не містять.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що необхідність застосування по відношенню до боржниці обмеження у праві виїзду за межі України приватним виконавцем не доведена.

При розгляді питання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон необхідно враховувати той факт, що заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, оскільки вона пов`язана з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання. Судові рішення у зазначеній категорії справ мають бути постановлені з ретельним вивченням та обґрунтуванням наданих виконавцем доказів навмисного ухилення боржника від виконання рішення суду.

Згідно зі ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

За наведених обставин і відповідних ним підстав у задоволенні подання належить відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.260,441 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Матвійчук Наталії Євгеніївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон боржника без вилучення паспортного документа ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання до Дніпровського апеляційного суду апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвалу не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Суддя: