Постанова

від 08.05.2024 по справі 344/13442/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 року

м. Київ

справа № 344/13442/22

провадження № 61-891св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , товариство з обмеженою відповідальністю «Бистрицьке»;

треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Мельничук Руслана Лук`янівна, приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Шпаргало Оксана Василівна, державний реєстратор прав на нерухоме майно Більшівцівської селищної ради Івано-Франківської області Барчук Володимир Васильович;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Бистрицьке» на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 09 січня 2024 року у складі колегії суддів: Василишин Л. В., Максюти І. О., Фединяка В. Д.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2022 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , товариства з обмеженою відповідальністю «Бистрицьке» (далі - ТОВ «Бистрицьке»), треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Мельничук Р. Л., приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Шпаргало О. В., державний реєстратор прав на нерухоме майно Більшівцівської селищної ради Івано-Франківської області Барчук В. В., про визнання договорів дарування недійсними, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання актів приймання-передачі нерухомого майна недійсними.

Позовна заява мотивована тим, що 06 травня 2021 року вона звернулася до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики. Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 27 травня 2021 року у справі № 754/6977/21 з метою забезпечення позову накладено арешт на майно ОСОБА_2 , а саме: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 ; домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 ; домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 .

10 вересня 2021 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва цивільну справу № 754/6977/21 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики передано Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області за підсудністю.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 червня 2022 року у цій самій справі стягнуто з ОСОБА_2 на її користь кошти за договором позики від 12 листопада 2020 року у розмірі 110 тис. доларів США, пеню у розмірі 196 584,16 грн, три процента річних у розмірі 1 503 доларів США, а також судові витрати у розмірі 11 408 грн.

Позивачка зазначала, що ОСОБА_2 , будучи обізнаним про судовий розгляд справи за її позовом про стягнення з нього заборгованості за договором позики, на підставі договорів дарування від 28 травня 2021 року та від 02 червня 2021 року відчужив на користь своїх синів: ОСОБА_4 і ОСОБА_3 своє майно, а саме: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 ; незавершене будівництво житлового будинку, готовністю 61%, що розташоване по АДРЕСА_2 ; земельну ділянку, площею 0,081 га, кадастровий номер 2610193001:15:004:0512; земельну ділянку, площею 0,1007 га, кадастровий номер 2610193001:15:004:0265; земельну ділянку, площею 0,0592 га, кадастровий номер 2610193001:15:004:0100; земельну ділянку, площею 0,143 га, кадастровий номер 2610193001:15:004:0160; земельну ділянку, площею 0,0303 га, кадастровий номер 2610193001:15:004:0215; земельну ділянку, площею 0,0995 га, кадастровий номер 2610193001:15:004:0221; земельну ділянку, площею 0,2211 га, кадастровий номер 2610193001:15:004:0077.

У подальшому сини позичальника: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , у серпні 2021 року відповідно до актів приймання-передачі нерухомого майна передали подароване їм майно (сім земельних ділянок та незавершене будівництвом житловий будинок, готовністю 61%) до статутного капіталу ТОВ «Бистрицьке», співзасновниками якого вони самі є.

Вважаючи зазначені правочини фіктивними, оскільки вони вчинені між близькими родичами з метою приховання майна від звернення на нього стягнення, не спрямовані на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, ОСОБА_5 просила суд:

- визнати недійсним договір дарування квартири, посвідчений 28 травня 2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Мельничук Р. Л., та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 58414450 від 28 травня 2021 року, прийняте приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Мельничук Р. Л.;

- визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, площею 0,081 га, кадастровий № 2610193001:15:004:0512, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1272473626101, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений 28 травня 2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Мельничук Р. Л., та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 58425915 від 28 травня 2021 року, прийняте приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Мельничук Р. Л.;

- визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, площею 0,1007 га, кадастровий номер 2610193001:15:004:0265, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 58661426101, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений 28 травня 2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Мельничук Р. Л., та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 58424824 від 28 травня 2021 року, прийняте приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Мельничук Р. Л.;

- визнати недійсним договір дарування незавершеного будівництва житлового будинку, готовністю 61%, площею 617 (кв. м), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2370611826101, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений 28 травня 2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Шпаргало О. В., та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 58430386 від 28 травня 2021 року, прийняте приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Шпаргало О. В.;

- визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, площею: 0,0592 га, кадастровий номер 2610193001:15:004:0100, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 105579826101, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений 02 червня 2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Мельничук Р. Л., та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 58515360 від 02 червня 2021 року, прийняте приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Мельничук Р. Л.;

- визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, площею 0,143 га, кадастровий № 2610193001:15:004:0160, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 275755826101, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений 28 травня 2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Шпаргало О. В., та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 58430596 від 28 травня 2021 року, прийняте приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Шпаргало О. В.;

- визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, площею 0,0303 га, кадастровий номер 2610193001:15:004:0215, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 638722526101, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений 28 травня 2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Шпаргало О. В., та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 58430467 від 28 травня 2021 року, прийняте приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Шпаргало О. В.;

- визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, площею 0,0995 га, кадастровий номер 2610193001:15:004:0221, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 409536026101, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений 28 травня 2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Шпаргало О. В., та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 58436729 від 31 травня 2021 року, прийняте приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Шпаргало О. В.;

- визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, площею 0,2211 га, кадастровий номер 2610193001:15:004:0077, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 732870826101, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений 28 травня 2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Шпаргало О. В., та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 58430386 від 28 травня 2021 року, прийняте приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Шпаргало О. В.;

- визнати недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу, посвідчені 12 серпня 2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Шпаргало О. В. за № 1899, № 1900, що укладені між ОСОБА_4 та ТОВ «Бистрицьке», та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 59924779 та № 59925045 від 19 серпня 2021 року, прийняте державним реєстратором Більшівцівської селищної ради Івано-Франківська області Барчуком В. В.;

- визнати недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу, посвідчені 12 серпня 2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Шпаргало О. В. за № 1991, № 1902, що укладені між ОСОБА_3 та ТОВ «Бистрицьке», та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 59922784, № 59923066, № 59923340, № 59923937, № 59924174, № 59924477 від 19 серпня 2021 року, прийняті державним реєстратором Більшівцівської селищної ради Івано-Франківської області Барчуком В. В.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 вересня 2023 року у складі судді Атаманюка Б. М. позов ОСОБА_5 задоволено частково.

Визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_3 , який укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посвідчений 28 травня 2021 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Мельничук Р. Л., серія та номер 704, з моменту його укладення.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний № 58414450 від 28 травня 2021 року, прийняте приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Мельничук Р. Л.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 , відчуживши все своє нерухоме майно, на яке могло бути звернуте стягнення в рахунок погашення боргу, на користь своїх синів, діяв з метою приховання цього майна від звернення стягнення на погашення боргу, що свідчить про те, що правова мета таких договорів дарування була іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочином (реальне безоплатне передання майна у власність іншій особі), а тому такі правочини були очевидно фіктивними. Разом з тим, у подальшому відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 здійснили відчуження подарованих їм ОСОБА_2 семи земельних ділянок та незавершеного будівництвом будинку на користь ТОВ «Бистрицьке» шляхом підписання актів приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу цього товариства. На відміну від боржника за договором позики - ОСОБА_2 , його сини: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , могли не знати, і не зобов`язані були знати про борги батька, так як не були ні божниками перед цим кредитором, ні поручителями за зобов`язаннями основного боржника. Також подароване майно не перебувало у заставі кредитора та не існувало інших перешкод щодо його відчуження. Тому законних обмежень щодо передачі подарованого їм майна до статутного капіталу товариства судом не встановлено, як і не встановлено того, що договори дарування обдаровані сприймали виключно як фіктивні правочини. Доказів того, що ТОВ «Бистрецьке» володіє переданим нерухомим майном виключно з метою його приховування від стягнення за боргами первісного власника, матеріали справи не містять. При цьому, невідомо, як товариство розпорядилося спірним нерухомим майном, зокрема, немає відомостей про його використання, збільшення чи зменшення його вартості, даних про наявність інтересу до такого майна третіх осіб, яка могла виникнути в процесі господарської діяльності товариства. З урахуванням того, що в подальшому частина майна перейшла у власність іншої особи за правочинами, реальність яких не спростована, суд дійшов висновку, що визнання недійсними та скасування договорів дарування семи земельних ділянок і незавершеного будівництвом будинку без прийняття рішення про визнання недійсними та скасування актів приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу товариства не призведе до відновлення порушеного права позивача. Тому, за обраним позивачем способом захисту прав, реституція, тобто поновлення порушених майнових прав, приведення їх до стану, що існував на момент вчинення дії, неможлива, що робить обраний позивачем спосіб захисту в цій частині неефективним. А тому в частині позовних вимог щодо нерухомого майна, власником якого є ТОВ «Бистрицьке», необхідно відмовити. Натомість, договір дарування квартири, який містить всі ознаки фіктивності, необхідно визнати недійсним з моменту його укладення та скасувати відповідне рішення про державну реєстрацію.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 09 січня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 задоволено. Рішення Івано-Франківського міського суду від 07 вересня 2023 року у частині відмови у задоволенні позову скасовано. Позов ОСОБА_5 задоволено.

Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки, площею 0,0810 га, кадастровий № 2610193001:15:004:0512, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , укладений 28 травня 2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Мельничук Р. Л., за реєстраційним номером 711.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 58425915 від 28 травня 2021 року, прийняте приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Мельничук Р. Л.

Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки, площею 0,1007 га, кадастровий номер 2610193001:15:004:0265, яка розташована за адресою:

АДРЕСА_2 , укладений 28 травня 2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Мельничук Р. Л., за реєстраційним номером 708.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 58424824 від 28 травня 2021 року, прийняте приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Мельничук Р. Л.

Визнано недійсним договір дарування незавершеного будівництва житлового будинку, готовністю 61%, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , укладений 28 травня 2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Шпаргало О. В., за реєстраційним номером 1187.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 58430386 від 28 травня 2021 року, прийняте приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Шпаргало О. В.

Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки, площею 0,0592 га, кадастровий номер 2610193001:15:004:0100, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , укладений 02 червня 2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Мельничук Р. Л., за реєстраційним номером 759.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 58515360 від 02 червня 2021 року, прийняте приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Мельничук Р. Л.

Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки, площею 0,143 га, кадастровий № 2610193001:15:004:0160, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , укладений 28 травня 2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Шпаргало О. В., за реєстраційним номером 1191.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 58430596 від 29 травня 2021 року, прийняте приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Шпаргало О. В.

Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки, площею 0,0303 га, кадастровий номер 2610193001:15:004:0215, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , укладений 28 травня 2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Шпаргало О. В., за реєстраційним номером 1189.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 58430467 від 28 травня 2021 року, прийняте приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Шпаргало О. В.

Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки, площею 0,0996 га, кадастровий номер 2610193001:15:004:0221, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , укладений 28 травня 2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Шпаргало О. В., за реєстраційним номером 1195.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 58436729 від 31 травня 2021 року, прийняте приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Шпаргало О. В.

Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки, площею 0,2211 га, кадастровий номер 2610193001:15:004:0077, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , укладений 28 травня 2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Шпаргало О. В., за реєстраційним номером 1197.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 58430386 від 28 травня 2021 року, прийняте приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Шпаргало О. В.

Визнано недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу від 12 серпня 2021 року, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ «Бистрицьке», посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Шпаргало О. В., за реєстраційними номерами 1899, 1900.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59924779 від 19 серпня 2021 року, прийняте державним реєстратором Більшівцівської селищної ради Івано-Франківська області Барчуком В. В.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59925045 від 19 серпня 2021 року, прийняте державним реєстратором Більшівцівської селищної ради Івано-Франківська області Барчуком В. В.

Визнано недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу від 12 серпня 2021 року, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Бистрицьке», посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Шпаргало О. В., за реєстраційними номерами 1991, 1902.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59922784 від 19 серпня 2021 року, прийняте державним реєстратором Більшівцівської селищної ради Івано-Франківська області Барчуком В. В.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59923066 від 19 серпня 2021 року, прийняте державним реєстратором Більшівцівської селищної ради Івано-Франківська області Барчуком В. В.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59923340 від 19 серпня 2021 року, прийняте державним реєстратором Більшівцівської селищної ради Івано-Франківська області Барчуком В. В.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59923937 від 19 серпня 2021 року, прийняте державним реєстратором Більшівцівської селищної ради Івано-Франківська області Барчуком В. В.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59924174 від 19 серпня 2021 року, прийняте державним реєстратором Більшівцівської селищної ради Івано-Франківська області Барчуком В. В.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59924477 від 19 серпня 2021 року, прийняте державним реєстратором Більшівцівської селищної ради Івано-Франківська області Барчуком В. В.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову та задовольняючи в цій частині позов, апеляційний суд виходив із того, що міський суд дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_2 , відчуживши все належне йому нерухоме майно за договорами дарування своїм синам: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , вчинив зазначені правочини з метою приховання цього майна від звернення стягнення в рахунок погашення боргу, який виник за договором позики від 12 листопада 2020 року, строк виконання якого настав і щодо якого виник спір. Суд першої інстанції надав правильну оцінку встановленим обставинам щодо фіктивності вчинених правочинів. Про факт фіктивності правочинів, у своїй сукупності, свідчать такі обставини як: обізнаність ОСОБА_2 із тим, що у нього наявна заборгованість, кінцевий строк погашення якої настав; збіг у часі таких обставин: час звернення кредитора з позовом до суду (06 травня 2021 року), винесення судом ухвали про забезпечення позову (27 травня 2021 року) та вчинення боржником дій щодо відчуження всього належного йому нерухомого майна, на яке могло бути звернуто стягнення, за договорами дарування на користь своїх близьких родичів (28 травня 2021 року).

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов суперечливих висновків щодо того, що всі укладені договори дарування є по своїй суті фіктивними, однак з огляду на те, що частина майна ОСОБА_2 перейшла у власність юридичної особи через угоди нових власників, які при її укладенні могли не знати про наміри батька, тому не вбачав підстав для визнання недійсними інших правочинів.

Апеляційний суд вважав, що зібрані у справі докази свідчать, що ОСОБА_2 , відчуживши все своє нерухоме майно, на яке могло бути звернуто стягнення в рахунок погашення боргу, на користь своїх синів, діяв з метою приховання цього майна від звернення стягнення в рахунок погашення боргу і правова мета таких договорів дарування була іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочинами (реальне безоплатне передання майна у власність іншій особі). Сторони оспорюваних договорів дарування «вживали право на зло», оскільки цивільно-правовий інструментарій (оспорювані договори дарування) використовувалися учасниками для недопущення звернення стягнення на майно боржника.

Наступні правочини, вчинені пов`язаними з відповідачем ( ОСОБА_2 ) особами щодо відчуження отриманого майна новоствореному товариству по своїй суті є продовженням неправомірного наміру ОСОБА_2 щодо ухилення від виконання обов`язку по поверненню боргу позивачу. Крім того, недійсність первинних договорів дарування тягне за собою і недійсність правочинів, укладених сторонами у подальшому (стаття 216 ЦК України.)

Посилання суду першої інстанції на те, що сини ОСОБА_2 : ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , могли не знати і не повинні були знати про намір батька, а юридична особа є самостійним суб`єктом, що уклав угоду незалежно від складу учасників, не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки товариство було створено обома синами 10 серпня 2021 року і вже 12 серпня 2021 року відповідачі, один з яких є директором товариства, здійснили передачу всього отриманого в дар майна новоствореному товариству, що не може не ставитися під сумнів. Тобто всі вчинені відповідачами правочини об`єднані однією метою - уникнути стягнення на майно боржника. Сам по собі проміжок часу щодо внесення отриманого майна до статутного капіталу ТОВ «Бистрицьке» тривалістю кілька місяців не спростовують характеру угоди.

Враховуючи наведене, апеляційний суд, пославшись на відповідні правові висновки Верховного Суду, вважав, що наявні підстави для визнання договорів дарування земельних ділянок і незавершеного будівництвом житлового будинку та актів приймання-передачі нерухомого майна недійсними. У зв`язку з цим позовні вимоги про скасування відповідних рішень державних реєстраторів, також підлягають задоволенню.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 07 вересня 2023 року у частині задоволених позовних вимог ОСОБА_5 в апеляційному порядку не оскаржувалося, а тому в цій частині апеляційним судом не переглядалося.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ТОВ «Бистрицьке», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити у силі.

Отже, судові рішення в частині визнання договору дарування квартири недійсним у касаційному порядку не оскаржуються, тому в силу вимог статті 400 ЦПК України не переглядаються.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області. Підставами касаційного оскарження зазначено пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

У лютому 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 квітня 2024 року справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ТОВ «Бистрицьке», треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Мельничук Р. Л., приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Шпаргало О. В., державний реєстратор прав на нерухоме майно Більшівцівської селищної ради Івано-Франківської області Барчук В. В., про визнання договорів дарування недійсними, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання актів приймання-передачі нерухомого майна недійсними, за касаційною скаргою ТОВ «Бистрицьке» на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 09 січня 2024 року призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ТОВ «Бистрицьке» мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання договорів дарування земельних ділянок і незавершеного будівництвом житлового будинку та актів приймання-передачі нерухомого майна недійсними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2023 року у справі № 607/15052/16, провадження № 14-58цс22, зробила висновок, що норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись для повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було надалі відчужене третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення позову про витребування майна до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених, зокрема, статтями 387 та 388 ЦК України.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, провадження № 14-58цс18 зроблено висновок про те, що за загальним правилом якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Власник з дотриманням вимог статей 387, 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.

Апеляційний суд не звернув уваги на те, що між ОСОБА_2 та ТОВ «Бистрицьке»відсутні договірні відносини, оскільки товариство набуло спірне майно на підставі правочинів (актів), укладених з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . За відсутності між ОСОБА_2 та ТОВ «Бистрицьке»таких договірних правовідносин щодо спірного майна належним способом захисту порушеного права на нього є вимога про витребування цього майна з чужого незаконного володіння з ТОВ «Бистрицьке», зокрема, на підставі статті 388 ЦК України.

Отже, при зверненні позивачки із вимогами, зокрема, про визнання недійсними актів приймання-передачі майна до статутного капіталу ТОВ «Бистрицьке», скасування рішень, якими внесено запис про право власності ТОВ «Бистрицьке» на майно із зобов`язанням суб`єктів, що здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, поновити у Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень записи про право власності за ОСОБА_2 на це майно, про скасування рішення державного реєстратора щодо відповідного майна, має місце підміна з боку позивачки належного позову щодо віндикації, що вимагає наявність, доведення відповідних обставин та підстав для задоволення цих вимог.

Посилається на відповідні правові висновки Верховного Суду.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У лютому 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на касаційну скаргу ТОВ «Бистрицьке», в якому зазначено, що постанова апеляційного суду є законною та обґрунтованою, а доводи касаційної скарги - безпідставними. Посилання в касаційній скарзі на відповідні судові рішення Верховного Суду є безпідставними і нерелевантними до обставин цієї справи. Позивачка не є власником спірного майна, а є заінтересованою особою, дії якої спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до такого стану, який вони мали до вчинення недійсного правочину, так як від цього залежить подальша можливість позивачки законно реалізувати свої права. Тому обраний позивачкою, яка не є власником спірного майна, спосіб захисту в частині визнання недійсними актів приймання-передачі земельних ділянок до статутного капіталу товариства, а не звернення до суду з віндикаційним позовом до добросовісного набувача, відповідає вимогам закону.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У травні 2021 року ОСОБА_5 звернулася до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики від 12 листопада 2020 року.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 27 травня 2021 року у справі № 754/6977/21 з метою забезпечення позову накладено арешт на майно ОСОБА_2 , а саме: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 ; домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 ; домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 .

10 вересня 2021 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва цивільну справу № 754/6977/21 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики передано Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області за підсудністю.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 червня 2022 року у цій самій справі № 754/6977/21 позов ОСОБА_5 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 кошти за договором позики від 12 листопада 2020 року у розмірі 110 тис. доларів США, пеню у розмірі 196 584,16 грн, три процента річних у розмірі 1 503 доларів США, а також судові витрати у розмірі 11 408 грн.

Відповідно до договору дарування від 28 травня 2021 року ОСОБА_2 подарував ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 .

28 травня 2021 року між ОСОБА_2 , від імені якого діяв ОСОБА_7 на підставі довіреності від 27 травня 2021 року, та ОСОБА_4 укладено договір дарування земельної ділянки, згідно з якого дарувальник подарував, а обдарований прийняв у дар земельну ділянку, площею 0,0810 га, кадастровий номер: 2610193001:15:004:0512, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Мельничук Р. Л., зареєстрований у реєстрі за № 711.

28 травня 2021 року між ОСОБА_2 , від імені якого діяв ОСОБА_7 на підставі довіреності від 27 травня 2021 року, та ОСОБА_4 укладено договір дарування земельної ділянки, площею 0,1007 га, кадастровий номер: 2610193001:15:004:0265, з цільовим призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Мельничук Р. Л., зареєстрований у реєстрі за № 708.

28 травня 2021 року державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Мельничук Р. Л. прийнято рішення № 58425915 та № 58424824 про державну реєстрацію права власності на вказані земельні ділянки за ОСОБА_4 .

Відповідно до договору дарування від 28 травня 2021 року, який посвідчено приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Шпаргало О. В. та зареєстровано в реєстрі за № 1187, ОСОБА_2 передав безоплатно у власність ОСОБА_3 незавершене будівництво житлового будинку, готовністю 61%, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

28 травня 2021 року державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Шпаргало О. В. прийнято рішення № 58430386 про державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво за ОСОБА_3

28 травня 2021 року між ОСОБА_2 , від імені якого діяв ОСОБА_7 на підставі довіреності від 27 травня 2021 року, та ОСОБА_3 укладено договори дарування:

- земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,143 га, кадастровий номер 2610193001:15:004:0160, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Шпаргало О. В. та зареєстрований у реєстрі за № 1191;

- земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0303 га, кадастровий номер 2610193001:15:004:0215, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Шпаргало О. В. та зареєстрований у реєстрі за № 1189;

- земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0996 га, кадастровий номер 2610193001:15:004:0221, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Шпаргало О. В. та зареєстрований у реєстрі за № 1195;

- земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,2211 га, кадастровий номер 2610193001:15:004:0077, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Шпаргало О. В. та зареєстрований у реєстрі за № 1197.

На підставі рішень державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Шпаргало О. В. від 29 травня 2021 року № 58430596, від 28 травня 2021 року № 58430467, від 31 травня 2021 року № 58436729, від 28 травня 2021 року № 58430386 проведено державну реєстрацію права власності на вказані земельні ділянки за ОСОБА_3 .

Відповідно до договору дарування земельної ділянки від 02 червня 2021 року, який посвідчено приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Мельничук Р. Л. та зареєстровано у реєстрі за № 759, ОСОБА_2 подарував ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 0,0592 га, кадастровий номер 2610193001:15:004:0100, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

02 червня 2021 року державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Мельничук Р. Л. прийнято рішення № 58515360 про державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво за ОСОБА_3

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 10 серпня 2021 року було зареєстровано ТОВ «Бистрецьке», засновниками якого є сини ОСОБА_2 : ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (т. 1, а. с. 43-46).

Відповідно до акта приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу від 12 серпня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Шпаргало О. В., зареєстрованого у реєстрі за № 1899 та № 1900, ОСОБА_4 передав до статутного капіталу ТОВ «Бистрицьке» нерухоме майно:

- земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0810 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер якої 2610193001:15:004:0512, яка належить ОСОБА_4 на підставі договору дарування земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Мельничук Р. Л. 28 травня 2021 року за реєстровим № 711, право власності на яку зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28 травня 2021 року за номером запису про право власності: 42209141, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1272473626101;

- земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,1007 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер якої 2610193001:15:004:0265, яка належить ОСОБА_4 на підставі договору дарування земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Мельничук Р. Л. 28 травня 2021 за реєстровим № 708, право власності на яку зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28 травня 2021 року за номером запису про право власності: 42207859, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 58661426101.

Крім того, 12 серпня 2021 року ОСОБА_3 , від іменні якого діяв ОСОБА_4 на підставі довіреності від 12 серпня 2021 року, та ТОВ «Бистрицьке» склали акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу, який посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Шпаргало О. В. та зареєстрований в реєстрі за № 1901 та № 1902. Згідно з цього акта ОСОБА_8 передав до статутного капіталу товариства наступне нерухоме майно:

- незавершене будівництво житлового будинку, готовністю 61%, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_3 на підставі договору дарування, посвідченого приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Шпаргало О. В. 28 травня 2021 року за реєстровим № 1187, право власності на яке зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28 травня 2021 року за номером запису про право власності: 42213010, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2370611826101;

- земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0592 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер якої 2610193001:15:004:0100, яка належить ОСОБА_3 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Мальничук Р. Л. 02 червня 2021 року за реєстровим № 759, право власності на яку зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02 червня 2021 року за номером запису про право власності: 42289777, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 105579826101;

- земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,143, га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер якої 2610193001:15:004:0160, яка належить ОСОБА_3 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Шпаргало О. В. 28 травня 2021 року № 1191, право власності на яку зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29 травня 2021 року за номером запису про право власності: 42213190, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 275755826101;

- земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0303, га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер якої 2610193001:15:004:0215, яка належить ОСОБА_3 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Шпаргало О. В. 28 травня 2021 року № 1189, право власності на яку зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28 травня 2021 року за номером запису про право власності: 42213072, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 638722526101;

- земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0995 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер якої 2610193001:15:004:0221, яка належить ОСОБА_3 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Шпаргало О. В. 28 травня 2021 року № 1195, право власності на яку зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 31 травня 2021 року за номером запису про право власності: 42213072, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 409536026101;

- земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,2211 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер якої 2610193001:15:004:0077, яка належить ОСОБА_3 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Шпаргало О. В., 28 травня 2021 року № 1197, право власності на яку зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28 травня 2021 року за номером запису про право власності: 42213022, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 732870826101.

Згідно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на підставі актів приймання-передачі нерухомого майна вищевказані земельні ділянки та незавершене будівництвом житлового будинку право власності зареєстровано державним реєстратором Більшівцівської селищної ради Івано-Франківська області Барчуом В. В. за ТОВ «Бистрицьке».

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ТОВ «Бистрицьке» підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судового рішення лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним

і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.

З урахуванням меж доводів та вимог касаційної скарги предметом касаційного перегляду є визнання недійсними договорів дарування семи земельних ділянок і незавершеного будівництвом будинку та актів приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу товариства, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно з частиною першою, п`ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У статті 215 ЦК України унормовано, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Отже, основними ознаками фіктивного правочину є введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання такого договору недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.

Відповідні ознаки фіктивного правочину заначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16, провадження № 14-260цс19, та у постанові Верховного Суду від 16 серпня 2022 року у справі № 754/2738/20, провадження № 61-4796св22.

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність (частина перша статті 717 ЦК України).

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно з частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

Боржник, який відчужує майно після пред`явлення до нього позову про стягнення заборгованості, або виникнення у нього обов`язку зі сплати боргу, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора, оскільки уклав договір, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України).

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц, провадження № 14-260цс19.

Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції «фраудаторності» при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору.

До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника.

Судом установлено, що ОСОБА_2 , відчуживши все належне йому нерухоме майно за договорами дарування своїм синам: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , вчинив зазначені правочини з метою приховання цього майна від звернення стягнення в рахунок погашення боргу, який виник за договором позики від 12 листопада 2020 року, строк виконання якого настав і щодо якого виник спір.

Про факт фіктивності правочинів, у своїй сукупності, свідчать такі обставини як: обізнаність ОСОБА_2 із тим, що у нього наявна заборгованість за договором позики від 12 листопада 2020 року, кінцевий строк погашення якої настав; збіг у часі таких обставин як час звернення кредитора з позовом до суду (06 травня 2021 року), винесення судом ухвали про забезпечення позову (27 травня 2021 року) та вчинення боржником дій щодо відчуження всього належного йому нерухомого майна, на яке могло бути звернуто стягнення, за договорами дарування на користь своїх близьких родичів (28 травня 2021 року). Тобто, договори дарування укладалися після початку судового процесу й у короткий проміжок часу, очевидно з метою уникнення цивільно-правової відповідальності.

Наявність грошового зобов`язання у ОСОБА_2 у цей період часу також свідчить рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 червня 2022 року у справі № 754/6977/21, що набрало законної сили, яким позов ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики, пені та відсотків задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 кошти за договором позики від 12 листопада 2020 року у розмірі 110 тис. доларів США, пеню у розмірі 196 584,16 грн, три процента річних у розмірі 1 503 доларів США, а також судові витрати у розмірі 11 408 грн.

За таких обставин Верховний Суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 , відчуживши все своє нерухоме майно, на яке могло бути звернуте стягнення в рахунок погашення боргу, на користь своїх синів, діяв з метою приховання цього майна від звернення стягнення на погашення боргу, що свідчить про те, що правова мета таких договорів дарування була іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочином (реальне безоплатне передання майна у власність іншій особі), а тому такі правочини були очевидно фіктивними.

Разом з тим, у подальшому відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 здійснили відчуження подарованих їм ОСОБА_2 семи земельних ділянок та незавершеного будівництвом будинку на користь ТОВ «Бистрицьке» шляхом підписання актів приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу цього товариства.

Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом (частина перша статті 13 Закону України «Про господарські товариства»). Аналогічна норма передбачена частиною другою статті 115 ЦК України.

Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом (частина перша статті 12 Закону України «Про господарські товариства»). Аналогічна норма передбачена частиною першою статті 115 ЦК України.

Таким чином визнання недійсними договорів дарування семи земельних ділянок і незавершеного будівництвом будинку і, як наслідок, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, актів приймання-передачі майна є неналежним способом судового захисту, оскільки майно не знаходиться у власності їх набувачів - синів боржника ОСОБА_2 , які майно відчужили, передавши його до статутного капіталу створеного ними ТОВ «Бистрицьке».

Помилковими є посилання позивача, як і апеляційного суду про те, що оскільки товариство було створено синами боржника, один з яких є директором товариства, вони здійснили передачу всього отриманого у дар майна новоствореному товариству, а тому всі вчинені відповідачами правочини об`єднані однією метою - уникнути стягнення на майно боржника, а отже, правочини слід визнати недійсними. Як уже зазначалося, майно, передане до статного капіталу господарського товариства, є власністю товариства, а не його учасників.

Помилковими і такими, що не відповідають вимогам закону, є висновок апеляційного суду про те, що недійсність первинних договорів дарування тягне за собою і недійсність правочинів, укладених сторонами у подальшому (стаття 216 ЦК України), оскільки зазначена норма ЦК України не містить таких норм.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Це стала судова практика як Верховного Суду України, так і Верховного Суду, яка узгоджується з пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», згідно з яким правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 13 жовтня 2020 року у справі № 369/10789/14-ц (пункт 7.37), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21) та інших.

Верховний Суд вважає, що ефективним способом захисту за таких умов є вирішення вимоги про повернення майна від ТОВ «Бистрицьке» особам, які передали це майно, для подальшого звернення стягнення на нього, згідно з пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України, який передбачає відновлення становища, яке існувало до порушення прав позивача.

Цей спосіб судового захисту пов`язаний із застосуванням певних заходів, спрямованих на відновлення порушеного суб`єктивного права особи у тому стані, в якому воно існувало до його порушення. Тобто, для того, щоб подати цей позов необхідно, щоб суб`єктивне право не було припинене, і його можна було відновити шляхом усунення наслідків правопорушення.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 15 серпня 2018 року у справі № 545/3728/16-ц, провадження № 61-9958св18.

Таких вимог позивач не заявляв.

Отже, у частині позовних вимог щодо стосується нерухомого майна, власником якого є ТОВ «Бистрицьке», суд першої інстанції правильно відмовив у їх задоволенні.

Таким чином, суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову, тоді як апеляційний суд не у повній мірі дослідив обставини справи.

Отже, постанова апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.

Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Бистрицьке» задовольнити.

Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 09 січня 2024 року скасувати, рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 вересня 2023 року залишити у силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець