Рішення

від 13.05.2024 по справі 140/577/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 року ЛуцькСправа № 140/577/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакс Груп Компані" до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лакс Груп Компані" (далі - ТзОВ "Лакс Груп Компані", позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі - Волинська митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000774/2 від 06.12.2023.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.08.2023 між ТзОВ "Лакс Груп Компані" та компанією sellBEST Michal Bednarczyk (Польща) укладено зовнішньоекономічний контракт на поставку товарів №1-1808, предметом якого є поставка промислового обладнання.

02.11.2023 між сторонами була підписана специфікація №3 до контракту №1-1808 від 18.08.2023, згідно якої сторони обумовили найменування товару, що має поставлятись, а саме: дизельний генератор 5,5 кВт DRS-I2500 в кількості 19 штук, дизельний генератор 5,5 кВт D-12500 в кількості 9 штук, дизельний генератор 6,5 кВт TS-12000-D в кількості 42 штуки, дизельний генератор 6,5 кВт D-12000 в кількості 2 штуки. Загальна вартість зазначеного обладнання становить 139800,00 польських злотих. Умови оплати - попередня оплата. Термін поставки - десять днів після оплати. Умови поставки FCA Chelm, Польща.

02.11.2023 компанія sellBEST Michal Bednarczyk виставила позивачу рахунок - проформу №2/11/2023/PRO на суму 139800,00 польських злотих та 25.11.2023 здійснено поставку товару позивачу відповідно до інвойсу від 07.11.2023 № FV-2602/2023.

Для митного оформлення вказаного товару позивач через уповноваженого декларанта подав на митний пост Волинської митниці митну декларацію (далі - МД) № 23UA205140101779U5 від 05.12.2023 та надав до митного оформлення документи, на підставі яких товар був куплений та доставлений до митного кордону України.

Проте, Волинська митниця винесла рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000774/2 від 06.12.2023, а також оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2023/033624. При цьому, митний орган дійшов висновку, що вартість товару, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з огляду на те, що документи, які було подано для підтвердження митної вартості, містять розбіжності.

Позивач вважає, що відповідачем протиправно, в порушення норм Митного кодексу України (далі - МК України) та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару та обраний метод його визначення, здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним), при цьому, у митного органу відсутні підстави для витребування у додаткових документів, оскільки будь-які розбіжності у поданих митному органу документах відсутні.

З врахуванням наведеного просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 89).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а. с. 94-103) представник відповідача позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваного рішення.

При цьому, вказала, що під час опрацювання документів, які підтверджують митну вартість, встановлено розбіжності, а саме: згідно зовнішньоекономічного контракту №1-1808 від 18.08.2023 умови поставки здійснюються на умовах FCA Krasnik, однак згідно інвойсу від 07.11.2023 №FV-2602/2023 зазначені умови поставки FCA Chelm. Відстань між містами Krasnik та Хелм (Польща) становить 99 км, тобто невідомо якою стороною контракту були понесені витрати на внутрішнє транспортування в країні експорту; згідно п.2.8 зовнішньоекономічного контракту від 18.08.2023 №1-1808 передбачений перелік документів на кожну партію товару, зокрема сертифікат походження, сертифікат якості, інші документи, необхідні для здійснення поставки, проте дані документи не подані до митного оформлення; п.3.2 контракту 1-1808 від 18.08.2023 передбачено, що ціна товару включає вартість експортної тари, маркування, митних зборів. В Специфікації №3 від 02.11.2023, яка є невід`ємною частиною контракту, та товаросупровідних документах не відображено таких складових вартості; в довідці про транспортні перевезення № бн від 28.11.2023 зазначено, що навантажувально-розвантажувальні роботи додані до вартості товару, однак числовий розрахунок для перевірки вказаного не наданий. Документ, що підтверджує транспортування №б/н від 28.11.2023 містить інформацію щодо експедиторських витрат у сумі 2000 грн, однак вони не були включені до митної вартості. Плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імортованих товарів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в т.ч. надання послуг на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту призначення, нерозділеної до та після перетину митного кордону України, є обов`язковою для включення до бази оподаткування таких товарів.

Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно транспортних витрат, які безпосередньо впливають на митну вартість товару.

У зв`язку з виявленими розбіжностями, а також відмовою декларанта надати необхідні додаткові документи митному органу, останнім прийнято рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару є таким, що відповідає вимогам митного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.

Ухвалою суду від 08.02.2024 відмовлено в задоволенні клопотання Волинської митниці про розгляд справи в судовому засіданні (а.с. 145).

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 18.08.2023 між ТзОВ «Лакс Груп Компані» (Покупець) та компанією sellBEST Michal Bednarczyk (Польща) (Продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт на поставку товарів №1-1808. Предметом якого є поставка промислового обладнання (а.с. 26-33).

Пунктом 1.3 контракту обумовлено, що асортимент товару, номенклатура товару, одиниця товару, кількість товару, ціна товару, та інші дані необхідні для організації поставок, визначаються в додатках (специфікаціях), погоджених сторонами, які є невід`ємною частиною контракту.

Відповідно до пункту 2.1 контракту сторони погодили умови оплати - 100 % вартості товару попередня оплата протягом 7 банківських днів з моменту підписання відповідної специфікації до цього контракту.

Поставка товару продавцем здійснюється на умовах Інкотермс-2010 FCA Krasnik, якщо інші умови не зазначені в додатках до цього контракту. У вартість товару включається вартість маркування, вартість тари, палет, навантаження, сертифікату проходження товару (п. 2.4 контракту).

Відповідно до п.3.1. контракту ціна товару визначається в специфікаціях. Ціна товару включає вартість експортної тари (упаковки), маркування, митних зборів в країні Продавця (п.3.2.). Пунктом 3.5. контракту обумовлено, що розрахунок за товар може здійснюватись в доларах США, Євро, Польських злотих у безготівковому порядку, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на рахунок продавця, на підставі виставленого продавцем рахунку (Проформа-інвойс) до даного контракту.

02.11.2023 між сторонами була підписана Специфікація №3 до контракту №1 - 1808 від 18.08.2023, згідно якої сторони обумовили найменування товару, що має поставлятись, а саме: дизельний генератор 5,5 кВт DRS-I2500 в кількості 19 штук, дизельний генератор 5,5 кВт D-12500 в кількості 9 штук, дизельний генератор 6,5 кВт TS-12000-D в кількості 42 штуки, дизельний генератор 6,5 кВт D-12000 в кількості 2 штуки. Загальна вартість зазначеного обладнання становить 139800,00 польських злотих. Умови оплати - попередня оплата. Термін поставки - десять днів після оплати. Умови поставки FCA Chelm, Польща (а.с. 34).

02.11.2023 компанія sellBEST Michal Bednarczyk (Польща) виставила ТзОВ «Лакс Груп Компані» рахунок - проформу №2/11/2023/PRO на суму 139800,00 польських злотих (а.с. 35, 36 переклад).

06.11.2023 ТзОВ «Лакс Груп Компані» здійснило оплату за товар в сумі 139 800,00 польських злотих, що підтверджується протоколом SWIFT №LV114355/231106 (а.с. 39, 40 переклад).

На виконання умов вказаного контракту компанія sellBEST Michal Bednarczyk (Польща) виставила позивачу рахунок-фактуру від 07.11.2023 № FV -2602/2023 на поставку товару: дизельних генераторів 5,5 кВт DRS-12500 в кількості 19 штук, дизельних генераторів 5,5 кВт D-12500 в кількості 9 штук, дизельних генераторів 6,5 кВ г TS-12000-D в кількості 42 штуки, дизельних генераторів 6,5 кВт D-12000 в кількості 2 штуки на загальна суму 139800,00 польських злотих (а.с. 37,38 переклад).

05.12.2023 декларантом ТзОВ «Лакс Груп Компані» подано до Волинської митниці з метою митного оформлення товару 1: «Електрогенераторні установки з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем), потужністю не більш як 7,5 кВА: Дизельний генератор 5,5 кВт DRS-12500 - тип палива дизельне паливо, кількість тактів двигуна 4 шт, об`єм двигуна 420 см3, кількість фаз 1шт, максимальна потужність 5.5 кВт/6,87кВА, номінальна потужність 5 кВт/6,25кВА, напруга 230В, швидкість обертання двигуна 3500 об/хв, тип альтернатора асинхронний, особливості повітряне охолодження, призначений для забезпечення електроенергією. Товар не військового призначення та не для подвійного використання - 19шт; дизельний генератор 5,5 кВт D-12500 - тип палива дизельне паливо, потужність двигуна 12,5 к.с, рівень звукової потужності 75 дБ (А), ступінь захисту IP23M, ємність паливного баку 13 л, напруга 230 В, швидкість обертання 3000 об/хв, об`єм двигуна 498 см, тип запуску електричний, максимальна потужність 5.5 кВт / 6,87 кВА, номінальна потужність 5 кВт/6,25кВА, розетки 3x230 В/16 A, матеріал обмотки мідна, частота 50 Гц, ємність масляного баку 1,75 л, регулятор напруги (AVR) так, призначений для забезпечення електроенергією. Товар не військового призначення та не для подвійного використання - 9шт. Торгова марка: "THUNDER". Виробник: немає даних, CN» МД №23UA205140101779U5. У графі 42 якої зазначено фактурну вартість товару у сумі 51800,00 польських злотих. Митна вартість становить 487898,10 грн, яку визначено за першим методом за курсом валюти 9,1490 грн за 1 польський злот (а. с.108 зворот); товар 2: «Електрогенераторні установки з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем), потужністю понад 7,5 кВА, але не більш як 75 кВА, нові: Дизельний генератор 6,5 кВт TS-12000- D- потужність двигуна 12 к.с, ступінь захисту IP23M, ємність паливного баку 16 л, напруга 230В, швидкість обертання 3000 об/хв, об`єм двигуна 498 см, тип запуску електричний, максимальна потужність 6,5 кВт/8,12кВА, номінальна потужність 6 кВт / 7,5 кВА, розетки 3x230 В, матеріал обмотки мідна, частота 50 Гц, ємність масляного баку 1,65 л, регулятор напруги (AVR) так, призначений для забезпечення електроенергією. Товар не військового призначення та не для подвійного використання-42шт.Торгова марка: "TECH-SYSTEM". Виробник: немає даних, CN Дизельний генератор 6,5 кВт D-12000 - потужність двигуна 12 к.с, ступінь захисту IP23M, ємність паливного баку 16 л, напруга 230 В, швидкість обертання 3000 об/хв, об`єм двигуна 498 см3, тип запуску електричний, максимальна потужність 6,5 кВт/8,12 кВА, номінальна потужність 6 кВт /7,5 кВА, розетки 3x230 В, матеріал обмотки мідна, частота 50 Гц, ємність масляного баку 1,65 л, регулятор напруги (AVR) так, призначений для забезпечення електроенергією. Товар не військового призначення та не для подвійного використання-2шт. Торгова марка: "THUNDER". Виробник: немає даних, CN». У графі 42 якої зазначено фактурну вартість товару у сумі 88000,00 польських злотих. Митна вартість становить 824132,10 грн, яку визначено за першим методом за курсом валюти 9,1490 грн за 1 польський злот (а. с.109 зворот). До митної вартості включено транспортно-експедиційні витрати в сумі 33000,00 грн.

До вказаної МД було долучено такі документи: пакувальний лист б/н від 07.11.2023; рахунок-проформа 2/11/2023/PRO від 02.11.2023; рахунок-фактуру (інвойс) FV-2602/2023 від 07.11.2023; автотранспортну накладну № 0168788 від 25.11.2023; декларацію про походження товару FV-2602/2023 від 07.11.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару LV114355/231106 від 06.11.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 28.11.2023; специфікацію від №3 02.11.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №1-1808 від 18.08.2023; договір про надання послуг митного брокера №20/02 від 20.02.2023; договір (контракт) про перевезення СК16/11/23.1 від 16.11.2023; договір (контракт) про перевезення ШО16/11/23-1 від 16.11.2023; заявку №ШО16/11/23_1 від16.11.2023; тех. характеристики від 27.11.2023; копію митної декларації країни відправлення 23PL301010E1682179 від 25.11.2023.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею в електронному повідомленні з посиланням на розбіжності у поданих документах декларанту запропоновано подати такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; транспортні документи; прайс-лист виробника товару (а.с. 124 зворот).

На електронне повідомлення митниці декларант подав лист від 06.12.2023 № 55, у якому повідомив митний орган, що подав усі можливі документи для підтвердження митної вартості імпортованого товар та просив прийняти рішення без врахування термінів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України (а. с. 123 зворот).

06.12.2023 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA 205140/2023/000774/2, а також сформувала картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2023/033624 (а.с. 14-17).

Як вбачається із рішення про коригування митної вартості товарів від 06.12.2023 № UA 205140/2023/000774/2, митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, а саме: 1) згідно зовнішньоекономічного контракту №1-1808 від 18.08.2023 умови поставки здійснюються на умовах FCA Krasnik, однак згідно інвойсу від 07.11.2023 №FV-2602/2023 зазначені умови поставки FCA Chelm. Відстань між містами Krasnik та Хелм (Польща) становить 99 км, тобто невідомо якою стороною контракту були понесені витрати на внутрішнє транспортування в країні експорту; 2) згідно п.2.8 зовнішньоекономічного контракту від 18.08.2023 №1-1808 передбачений перелік документів на кожну партію товару, зокрема сертифікат походження, сертифікат якості, інші документи, необхідні для здійснення поставки, проте дані документи не подані до митного оформлення; 3) п.3.2 контракту 1-1808 від 18.08.2023 передбачено, що ціна товару включає вартість експортної тари, маркування, митних зборів. В Специфікації №3 від 02.11.2023, яка є невід`ємною частиною контракту, та товаросупровідних документах не відображено таких складових вартості; 4) в довідці про транспортні перевезення № бн від 28.11.2023 зазначено, що навантажувально-розвантажувальні роботи додані до вартості товару, однак числовий розрахунок для перевірки вказаного не наданий. Документ, що підтверджує транспортування №б/н від 28.11.2023 містить інформацію щодо експедиторських витрат у сумі 2000 грн, однак вони не були включені до митної вартості. Плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих товарів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в т.ч. надання послуг на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту призначення, нерозділеної до та після перетину митного кордону України, є обов`язковою для включення до бази оподаткування таких товарів.

У спірному рішенні також вказано, що зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товар 1 - 6,34 USD за МД № UA100130/2023/704775 від 05.09.2023, товар 2 - 6,61 USD за МД № UA206020/2023/21830 від 15.11.2023.

В подальшому, як вбачається із матеріалів справи, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205140102222U6 від 06.12.2023 (а. с. 22-25).

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

За приписами частини третьої статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Таким чином, законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визнається правильність визначення митної вартості декларантом, якщо не доведено інше.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.

Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану у вказаній вище МД митну вартість товару: пакувальний лист б/н від 07.11.2023; рахунок-проформа 2/11/2023/PRO від 02.11.2023; рахунок-фактуру (інвойс) FV-2602/2023 від 07.11.2023; автотранспортну накладну № 0168788 від 25.11.2023; декларацію про походження товару FV-2602/2023 від 07.11.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару LV114355/231106 від 06.11.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 28.11.2023; специфікацію від №3 02.11.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №1-1808 від 18.08.2023; договір про надання послуг митного брокера №20/02 від 20.02.2023; договір (контракт) про перевезення СК16/11/23.1 від 16.11.2023; договір (контракт) про перевезення ШО16/11/23-1 від 16.11.2023; заявку №ШО16/11/23_1 від16.11.2023; тех. характеристики від 27.11.2023; копію митної декларації країни відправлення 23PL301010E1682179 від 25.11.2023.

Так, контрактом на поставку товарів №1-1808 від 18.08.2023 визначено, що асортимент, номенклатура, одиниця, кількість, ціна та інші дані визначаються в Специфікаціях, погоджених сторонами, які є невід`ємною частиною договору.

02.11.2023 між сторонами була підписана Специфікація №3 до контракту №1 - 1808 від 18.08.2023, згідно якої сторони обумовили найменування товару, що має поставлятись, а саме: дизельний генератор 5,5 кВт DRS-I2500 в кількості 19 штук, дизельний генератор 5,5 кВт D-12500 в кількості 9 штук, дизельний генератор 6,5 кВт TS-12000-D в кількості 42 штуки, дизельний генератор 6,5 кВт D-12000 в кількості 2 штуки. Загальна вартість зазначеного обладнання становить 139800,00 польських злотих. Умови оплати - попередня оплата. Термін поставки - десять днів після оплати. Умови поставки FCA Chelm, Польща (а.с. 34).

02.11.2023 компанія sellBEST Michal Bednarczyk (Польща) виставила ТзОВ «Лакс Груп Компані» рахунок - проформу №2/11/2023/PRO на суму 139800,00 польських злотих (а.с. 35, 36 переклад).

Відповідно до рахунку-фактури від 07.11.2023 № FV -2602/2023 вартість товару - дизельних генераторів 5,5 кВт DRS-12500 в кількості 19 штук, дизельних генераторів 5,5 кВт D-12500 в кількості 9 штук, дизельних генераторів 6,5 кВ г TS-12000-D в кількості 42 штуки, дизельних генераторів 6,5 кВт D-12000 в кількості 2 штуки в загальній сумі становить 139800,00 польських злотих (а.с. 37, 38 переклад). Вказаним рахунком-фактурою визначено ідентифікаційні ознаки товару, кількість, ціну.

Ціна товару в рахунку-фактурі від 07.11.2023 № FV-2602/2023 - 139800 польських злотих відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №23UA205140101779U5 від 05.12.2023 (графа 22) (а.с. 18).

Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни імпортованого товару подані позивачем документи не містили.

На підтвердження оплати за товар у відповідності до умов поставки, визначених у Специфікації №3 від 02.11.2023 до контракту №1 - 1808 від 18.08.2023, долучено до матеріалів справи протокол SWIFT №LV114355/231106 від 06.11.2023 про оплату на адресу іноземного контрагента sellBEST Michal Bednarczyk згідно зазначеного вище контракту коштів в сумі 139800 польських злотих. За цим платіжним документом можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу. Тобто, сплачена сума коштів відповідає вартості товару за рахунком-фактурою (інвойсом) від 07.11.2023 № FV-2602/2023.

Так, згідно наданих документів товар поставляється на умовах FCA - Chelm Польща. Умови поставки FCA Інкотермс-2010 означають, що відповідальність знімається з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем. Подальші ризики за транспортування вантажу покупець несе самостійно. При цьому всі експортні формальності і мита повинен здійснити і оплатити продавець, а витрати на доставку та митне оформлення для імпорту залишається на покупцеві. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Однією із підстав, якою відповідач обґрунтовує рішення про коригування митної вартості товарів, є та обставина, що невідомо якою стороною контракту були понесені витрати на внутрішнє транспортування в країні експорту, оскільки згідно зовнішньоекономічного контракту №1-1808 від 18.08.2023 умови поставки здійснюються на умовах FCA Krasnik, однак згідно інвойсу від 07.11.2023 №FV-2602/2023 зазначені умови поставки FCA Chelm. Відстань між містами Krasnik та Хелм (Польща) становить 99 км.

З такими твердженнями митного органу суд не погоджується та зазначає, що умови поставки товару визначалися укладеним між ТзОВ «Лакс Груп Компані» та компанією sellBEST Michal Bednarczyk (Польща) контрактом на поставку товарів № 1 -1808 від 18.08.2023.

Пунктом 2.1.3. вказаного контракту визначено, що детальні умови оплати та поставки зазначаються та погоджуються Специфікацією до контракту. Пунктом 2.4. контракту обумовлено, що поставка товару здійснюється на умовах Incoterms 2010 FCA Krasnik, якщо інші умови не зазначені в додатках (Специфікаціях) до цього Контракту. Тобто сторони вправі Специфікацією змінювати умови поставки.

В свою чергу, 02.11.2023 між сторонами підписана специфікація №3 на поставку товару, яка визначала конкретну партію товару, її асортимент, кількість, ціну та вартість, умови оплати та поставки. Згідно Специфікації №3 сторони визначили наступні умови поставки: FCA Chelm. Дана Специфікація була подана відповідачу 05.12.2023 до митного оформлення товару, про що останнього повідомлено листом №54 від 06.12.2023 (а.с. 74).

Умови поставки FCA Chelm, що зазначені в наданому до митного оформлення інвойсі від 07.11.2023 № FV-2602/2023 відповідають Специфікації №3 від 02.11.2023. Саме на умовах FCA Chelm і була здійснена поставка, що вбачається із CMR №0168788.

Проте, відповідачем не взяті до уваги умови контракту на поставку товарів №1-1808 від 18.08.2023, які регулюють порядок визначення умов поставки товару та не взята до уваги підписана між сторонами Специфікація.

Відтак, твердження відповідача про те, що йому невідомо якою стороною контракту були понесені витрати на внутрішнє транспортування між містами Krasnik та Chelm (Польща) є безпідставними та необґрунтованими.

Стосовно твердження митного органу про те, що пунктом 2.8 контракту від 18.08.2023 № 1-1808 передбачений перелік документів на кожну партію товару, зокрема сертифікат походження, сертифікат якості, інші документи, необхідні для здійснення поставки, проте дані документи не подані до митного оформлення, то суд зазначає наступне.

Як слідує з матеріалів справи, під час митного оформлення позивач листом від 06.12.2023 за вих. № 54 повідомив відповідача, що сертифікат походження та сертифікат якості у постачальника відсутні, відповідно поставка товару відбулась без зазначених документів, хоча і умовами контракту передбачено їх надання та ТзОВ «Лакс Груп Компані» погодилось забирати товар без цих документів.

Натомість суд зазначає, що зазначені документи відповідно до положень статті 53 МК України не є тими документами, які підтверджують визначення митної вартості товару, а тому у позивача взагалі був відсутній обов`язок його надання.

Відтак, на думку суду, відсутність сертифікату походження та сертифікату якості не може бути підставою для сумнівів стосовно правильності визначення декларантом заявленої митної вартості та/або для витребування додаткових документів для її підтвердження. Законодавець у статті 53 МК України навів вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості товарів, серед яких відсутні сертифікат відповідності та сертифікат якості. Крім того зазначені документи жодним чином не впливають на числові значення митної вартості товару.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20.03.2018 року у справі №826/17314/15.

Щодо інших документів, то відповідач в рішенні не зазначає, які інші документи він мав на увазі і яким чином вони б вплинули на митну вартість товару.

Таким чином, будь-які розбіжності в цій частині, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, відсутні.

З приводу посилань митного органу в оскаржуваному рішенні про те, що пунктом 3.2 контракту 1-1808 від 18.08.2023 передбачено, що ціна товару включає вартість експортної тари, маркування, митних зборів, а в Специфікації №3 від 02.11.2023, яка є невід`ємною частиною контракту та товаросупровідних документах не відображено таких складових вартості, то суд зазначає, що зі змісту пункту 3.2. контракту слідує, що вартість тари, маркування, митних зборів включена у вартість товару та вона не розписуються окремими витратами. Про вказану обставину ТзОВ «Лакс Груп Компані» повідомляло митний орган листом за №54 від 06.12.2023 (а.с. 123).

Отже, з поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність понесення додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак такі витрати не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

Тому висновки відповідача щодо наявності розбіжностей в документах є необґрунтованими.

Стосовно посилань митного органу про те, що експедиторські витрати в сумі 2000 грн не включені до митної вартості товару, то суд зазначає наступне.

На підтвердження вартості витрат на транспортування товару за МД №23UA205140101779U5 від 05.12.2023 митному органу було надано: автотранспортну накладну від 25.11.2023 № 0168788 (а.с.63, 64 переклад), договір № ШО16/11-23_1 від 16.11.2023 на транспортне експедирування, укладений між ТзОВ «Лакс Груп Компані» (клієнт) та ТзОВ «Альтаріс ЛТД» (експедитор) (а.с. 41-50), заявка на перевезення вантажу № ШО16/11/23_1 до договору на транспортне експедирування № ШО16/11-23_1 від 16.11.2023 (а.с. 51), договір № СК16/11/23.1 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом від 16.11.2023, укладених між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Альтаріс ЛТД» (а.с. 52-61), довідка про транспортні витрати від 28.11.2023 № б/н (а.с.62), відповідно до яких вартість транспортних витрат на перевезення вантажу для ТзОВ «Лакс Груп Компані» за маршрутом м. Хелм (Польща) - м/п Медика (Польща) - Шегині (Україна) складає 33000 грн; м/п Медика (Польща) - Шегині (Україна) - Луцьк (Україна) - 30000 грн. Товар консолідований, навантажувально-розвантажувальні роботи додані до вартості товару. Експедиційні послуги на території України складають 2000 грн.

З вищенаведеного слідує, що визначена у митній декларації №23UA205140101779U5 від 05.12.2023 митна вартість товару 1 у розмірі 51800 польських злотих, що еквівалентно 487898,10 грн та товару 2 у розмірі 88000 польських злотих, що еквівалентно 824132,10 грн включає і вартість витрат на транспортування товару до кордону України (33000 грн), та підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом.

Як слідує з матеріалів справи, поставка товару здійснювалась на умовах FCA - Chelm, що відповідає специфікації №3 від 02.11.2023. Як уже зазначалось судом вказані умови означають, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом переданим призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження.

Зазначене відповідає інформації про те, що навантажувально - розвантажувальні роботи додані до вартості товару та вказана обставина підтверджена і довідкою про транспортні витрати від 28.11.2023 № б/н (а.с.62), яка надавалась митному органу під час митного оформлення товару.

Відповідно надання числового розрахунку щодо навантажувально - розвантажувальних робіт є безпідставним.

Твердження відповідача про те, що експедиторські витрати у сумі 2000,00 грн не були включені до митної вартості товару суд до уваги не приймає та зазначає наступне.

Відповідно до частини 11 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню: 1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання; 2) витрати на транспортування після ввезення; 3) податки, які справляються в Україні.

Зі змісту довідки про транспортні витрати № б/н від 28.11.2023 слідує, що послуги по доставці товару згідно договору на транспортне експедирування №Ш016/11/23_1 від 16.11.2023, автомобілем VOLVO держ № НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 за маршрутом 22-100 Chelm, Polska - м/п Медика (Львівська обл., Україна)- Шегині (Львівська обл., Україна) становлять 33 000,00 грн; м/п Медика (Польща) - Шегині (Україна) - Луцьк (Україна) - 30000 грн; експедиційні послуги на території України - 2000 грн.

Водночас суд звертає увагу, що ТзОВ «Альтаріс ЛТД» листом від 08.12.2023 № 08/12 повідомляв ТзОВ «Лакс Груп Компані» про те, що експедиційні послуги на території України в розмірі 2000,00 грн, про які зазначено у довідці № б/н від 28.11.2023 включені у суму 30 000,00 грн (вартість транспортно - експедиційних послуг м/п Медика (Польща)- Шегині (Львівська обл. України - м. Луцьк (Волинська обл., Україна); експедиційні послуги за межами України також були включені у суму 33 000,00 грн (вартість транспортно- експедиційних послуг 22-100 Chelm, Polska - м/п Медика (Львівська обл., Україна) - Шегині (Львівська обл., Україна), проте у зазначеній довідці окремо не виділялись, їх розмір становить 7000,00 грн (а.с. 78).

Підтвердженням зазначеної обставини є рахунок на оплату №Ш016/11/23 1 від 28.11.2023, акт надання послуг №1230А від 07.12.2023, платіжна інструкція №218 від 08.12.2023 (а.с. 79-81).

Отже з наведеного можна зробити висновок, що винагорода експедитора в розмірі 2000 грн мала місце в даному випадку саме на території України, а відтак, відповідно до частини 11 статті 58 МК України такі витрати після ввезення товару на митну територію України не включаються до митної вартості.

Таким чином, будь-які розбіжності в цій частині, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, були відсутні.

З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості самого товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд зазначає, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частинах третій-четвертій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленні декларанту може мати місце лише тоді, коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не довів наявність таких розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви відповідача ґрунтуються виключно на його необґрунтованих припущеннях, а не на достовірних відомостях.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що безпідставною є вимога митного органу надати договір з третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, оскільки доказів того, що позивач вступав у договірні відносини із третіми особами матеріали справи не містять.

Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є і вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином такий висновок надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновку про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в цьому випадку є рахунок-фактура (інвойс).

З урахуванням наведеного висновок у спірних рішеннях про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Між тим у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату МД, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Щодо митних декларацій № UA100130/2023/704775 від 05.09.2023 рівень митної вартості 6,34 USD, № UA206020/2023/21830 від 15.11.2023 рівень митної вартості 6,61 USD, які були використані відповідачем для визначення митної вартості при прийнятті спірного рішення, то суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірного рішення відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а опирався вже на наявну в митного органу цінову інформацію.

На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Також, Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 по справі №815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Крім цього, суд зазначає, що будь-яка інформація, отримана від юридичних осіб носить виключно інформативний характер та не є безумовною рекомендацією митному органу визначати митну вартість інших аналогічних/подібних товарів саме за такою вартістю. Кожна зовнішньоекономічна угода містить свої умови, які погоджуються сторонами. Принцип свободи договорів чітко передбачає, що сторони можуть самостійно визначити вартість товару.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числове значення митної вартості товару.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 06.12.2023 № UA 205140/2023/000774/2 є необґрунтованим та безпідставним, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 3107,37 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією від 15.01.2024 № 259 (а.с. 13).

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн. суд виходить з таких приписів статей 134, 139 КАС України.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За приписами частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Як вбачається із договору про надання правничої допомоги від 02.01.2024 №02/01/24, акту приймання-передачі наданих послуг від 15.01.2024, рахунку-фактури від 15.01.2024 №15/01/24-1 та платіжної інструкції від 15.01.2024 № 260 позивач сплатив Адвокатському об`єднанню "Преміум Сервіс" 10 000,00 грн. на оплату правової допомоги, яка відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг складається з: надання правових консультацій та роз`яснень з питань правомірності винесення рішень про коригування митної вартості товару (1,5 год) - 2 000,00 грн, складання позовної заяви (6 год) - 8 000,00 грн.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву заперечив щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, вказуючи про їх неспівмірність із складністю справи.

В той же час, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №826/7375/18).

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу цієї справи, суд зазначає, що предметом позову є рішення про коригування митної вартості, яке складено за наслідками митного декларування ідентичного товару; спірні правовідносини регулюються нормами МК України та великої кількості підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню і застосуванню адвокатом, не передбачають. При цьому такі послуги, як надання правових консультацій та роз`яснень з питань правомірності винесення оскаржуваних рішень охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України (зокрема, складність справи, яку розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження; час, який об`єктивно необхідно було витратити на підготовку позовної заяви, зважаючи на обсяг наданих адвокатом послуг), враховуючи викладені у відзиві заперечення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. Решту витрат повинен понести позивач.

Керуючись статтями 139, 243 - 246, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000774/2 від 06.12.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакс Груп Компані» судовий збір в сумі 3107,37 грн (три тисячі сто сім гривень 37 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу сумі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лакс Груп Компані" (43023, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Наливайка, 24а, код ЄДРПОУ 44687867).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська обл., Ковельський р-н, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385).

Суддя Р.С. Денисюк