Рішення

від 13.05.2024 по справі 140/372/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 року ЛуцькСправа № 140/372/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Васьковець Т. О.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКОВІСТ до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 у цій справі позов задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів від 21.11.2023 №UA101090/2023/000031/2, від 31.10.2023 №UA101000/2023/000324/l, від 07.11.2023 №UA101090/2023/000023/2, від 07.11.2023 №UA101090/2023/000024/2, від 07.11.2023 №UA101090/2023/000328/2, від 08.11.2023 №UA101090/2023/000025/2, від 10.11.2023 №UA101090/2023/000025/2, від 16.11.2023 №UA101090/2023/000027/2, від 17.11.2023 №UA101090/2023/000029/2, від 17.11.2023 №UA101090/2023/000028/2, від 17.11.2023 №UA101090/2023/000030/2, від 17.11.2023 №UA101000/2023/000350/l, від 21.11.2023 №UA101090/2023/000032/2, від 22.11.2023 №UA101090/2023/000033/2, від 23.11.2023 №UA101090/2023/000034/2, від 24.11.2023 №UA101090/2023/000039/2, від 24.11.2023 №UA101090/2023/000038/2, від 28.11.2023 №UA101090/2023/000044/2, від 28.11.2023 №UA101090/2023/000042/2, від 28.11.2023 №UA101090/2023/000041/2, від 28.11.2023 №UA101090/2023/000040/2, від 28.11.2023 №UA101090/2023/000043/2, від 05.12.2023 №UA101090/2023/000045/2, від 12.12.2023 №UA101090/2023/000046/2, від 13.12.2023 №UA101090/2023/000047/2, від 14.12.2023 №UA101090/2023/000049/2, від 14.12.2023 №UA101090/2023/000048/2, від 19.12.2023 №UA101090/2023/000052/2, від 19.12.2023 №UA101090/2023/000051/2, від 19.12.2023 №UA101090/2023/000050/2, від 19.12.2023 №UA101090/2023/000054/2, від 19.12.2023 №UA101090/2023/000055/2, від 27.12.2023 №UA101090/2023/000056/2, від 02.01.2024 №UA101090/2024/000001/2, від 03.01.2024 №UA101090/2024/000004/2, від 03.01.2024 №UA101090/2024/000003/2, від 03.01.2024 №UA101090/2024/000005/2, від 02.01.2024 №UA101090/2024/000002/2, від 09.01.2024 №UA101090/2024/000006/2, від 15.01.2024 №UA101090/2024/000007/2, від 16.01.2024 №UA101090/2024/000008/2, від 16.01.2024 №UA101090/2024/000010/2, від 16.01.2024 №UA101090/2024/000009/2, від 23.01.2024 №UA101090/2024/000011/2, від 23.01.2023 №UA101090/2024/000015/2, від 23.01.2024 №UA101090/2024/000012/2, від 23.01.2024 №UA101090/2024/000014/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.11.2023 №UA101090/2023/000482, від 31.10.2023 №UA101090/2023/000430, від 07.11.2023 №UA101090/2023/000441, від 07.11.2023 №UA101090/2023/000442, від 07.11.2023 №UA101090/2023/000439, від 08.11.2023 №UA101090/2023/000443, від 10.11.2023 №UA101090/2023/000451, від 16.11.2023 №UA101090/2023/000458, від 17.11.2023 №UA101090/2023/000460, від 17.11.2023 №UA101090/2023/000459, від 17.11.2023 №UA101090/2023/000461, від 17.11.2023 №UA101090/2023/000474, від 21.11.2023 №UA101090/2023/000478, від 22.11.2023 №UA101090/2023/000480, від 23.11.2023 №UA101090/2023/000483, від 24.11.2023 №UA101090/2023/000490, від 24.11.2023 №UA101090/2023/000489, від 28.11.2023 №UA101090/2023/000495, від 28.11.2023 №UA101090/2023/000493, від 28.11.2023 №UA101090/2023/000492, від 28.11.2023 №UA101090/2023/000491, від 28.11.2023 №UA101090/2023/000494, від 05.12.2023 №UA101090/2023/000504, від 12.12.2023 №UA101090/2023/000509, від 13.12.2023 №UA101090/2023/000510, від 14.12.2023 №UA101090/2023/000513, від 14.12.2023 №UA101090/2023/000512, від 19.12.2023 №UA101090/2023/000518, від 19.12.2023 №UA101090/2023/000517, від 19.12.2023 №UA101090/2023/000516, від 19.12.2023 №UA101090/2023/000520, від 19.12.2023 №UA101090/2023/000521, від 27.12.2023 №UA101090/2023/000528, від 02.01.2024 №UA101090/2024/000001, від 03.01.2024 №UA101090/2024/000004, від 03.01.2024 №UA101090/2024/000005, від 03.01.2024 №UA101090/2024/000006, від 02.01.2024 №UA101090/2024/000002, від 09.01.2024 №UA101090/2024/000012, від 15.01.2024 №UA101090/2024/000017, від 16.01.2024 №UA101090/2024/000018, від 16.01.2024 №UA101090/2024/000020, від 16.01.2024 №UA101090/2024/000019, від 23.01.2024 №UA101090/2024/000023, від 23.01.2024 №UA101090/2024/000025, від 23.01.2024 №UA101090/2024/000024, від 23.01.2024 №UA101090/2024/000026; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКОВІСТ судовий збір у розмірі 172596,00 грн.

06.05.2024 через Електронний суд позивач подав заяву про ухвалення додаткового рішення, яким просить стягнути з Житомирської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКОВІСТ витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 240000,00 грн. та витрати, пов`язані з підготовкою справи до розгляду, у розмірі 63650,00 грн.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 призначено розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у цій справі у судовому засіданні на 11:30 13.05.2024.

У судове засідання позивач свого представника не направив, при цьому подав заяву про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення за його відсутності.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 заперечила проти задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення. При цьому зазначила, що витрати, пов`язані з оплатою послуг з перекладу митної документації, в загальній сумі 63650,00 грн. не можуть бути віднесені до судових витрат, оскільки зазначені переклади здійснювались після прийняття Житомирською митницею рішень, оскаржуваних позивачем у даній справі, при митному оформленні Житомирській митниці не надавались, відтак не були і не могли бути враховані митницею при прийнятті оскаржуваних рішень. Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 240000,00 грн., то вказала, що сума, заявлена до стягнення є вкрай завищеною, неспівмірною зі складністю справи, позаяк заявлені в межах цієї справи вимоги є аналогічними, однотипними, незначної складності, обсяг та характер доказів у кожній з вимог є однотипними та стосуються визнання рішень про коригування митної вартості, які прийняті відповідачем.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, які подані на підтвердження понесених позивачем судових витрат, суд приходить до таких висновків.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд звертає увагу на те, що 29.03.2024, тобто ще до закінчення судових дебатів у цій справі, позивач подав до суду заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 240000,00 грн. та витрат, пов`язаних з підготовкою справи до розгляду, у розмірі 63650,00 грн. разом із доказами про понесення таких витрат (а.с. 41-70 т.14).

Як передбачено пунктом 3 частини першоїстатті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Оскільки при ухваленні рішення суду від 01.05.2024 у цій справі судом не було вирішено питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов`язаних з підготовкою справи до розгляду, тому вказана обставина є підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

Згідно із статтею 132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За приписами частин першої, другоїстатті 134 КАС Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятоюстатті 134 КАС Українидля цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомоюстатті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятоїстатті 139 КАС Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 28.04.2021, від 08.02.2022 у справах № 640/3098/20 та № 160/6762/21 відповідно, від 18.08.2022 у справі №540/2307/21.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.

У постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15 міститься правова позиція щодо застосування частини третьоїстатті 134 КАС України, відповідно до якої чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення. Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостоїстатті 134 КАС Україниза наявності клопотання іншої сторони. Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 (справа №815/1479/18), від 15.07.2020 (справа №640/10548/19), від 21.01.2021 (справа №280/2635/20), від 03.08.2022 (справа №280/4264/21).

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 у справі №520/6658/21).

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: договір про надання правової допомоги від 01.12.2023, укладений між ТзОВ ЕКОВІСТ (далі Клієнт) та адвокатом Коберським А. П. (далі Адвокат) (а.с.50-52 т.14); додаткову угоду №1 від 01.12.2023 до договору про надання правової допомоги від 01.12.2023 (а.с.47 т.14); акт приймання-передачі послуг від 29.03.2024 до договору про надання правової допомоги від 01.12.2023 за ведення справи, визначеної у Додатковій угоді №1 від 01.12.2023 (а.с.48 т.14); платіжні інструкції від 19.01.2024 №25, від 07.02.2024 №65, від 07.03.2024 №119 на загальну суму 30000,00 грн. (а.с.53-54 т.14).

Відповідно до пункту 1.1 договору про надання правової допомоги від 01.12.2023 (далі - Договір) Клієнт в порядку і на умовах, визначених цим Договром, надає завдання, а Адвокат бере на себе зобов`язання відповідно до завдання Клієнта надавати йому правові (адвокатські) послуги, які споживаються в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, в обсязі та на умовах, визначених цим Договором. Предметом надання правової допомоги є захист прав та інтересів Клієнта. Як передбачено пунктом 4.1 вказаного Договору вартість послуг, передбачених п. 1.1. Договору, узгоджується окремо, про що сторони укладають додаткову угоду до цього Договору.

Додатковою угодою №1 від 01.12.2023 до Договору (далі - Додаткова угода) сторони погодили, що предметом Додаткової угоди є надання Адвокатом для Клієнта правової допомоги у справі за позовом ТзОВ ЕКОВІСТ до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів (далі Рішення) та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі Картка відмови) в судах першої та апеляційної інстанцій. На умовах п. 4.1. Договору сторони домовилася, що вартість послуг Адвоката за ведення цієї справи в суді першої інстанції складатиме 5000,00 грн. за надання Адвокатом для Клієнта правової допомоги щодо підготовки та подання позову про визнання протиправними та скасування Рішень та Карток відмови за оскарження 1 (одного) Рішення та 1 (однієї) Картки відмови. Вартість послуг може переглядатися в залежності від складності справи, кількості процесуальних дій у справі (заяви, клопотання, адвокатські запити, участь у судових засіданнях), що зазначається у акті приймання - передачі послуг. На умовах п. 4.2 Договору сторони Домовилися, що Клієнт здійснює оплату послуг впродовж 5 календарних днів з дня підписання Сторонами відповідного акту приймання передачі послуг. При цьому, результат надання послуг (позитивний чи негативний) не впливає на обов`язок Клієнта по оплаті наданих послуг (а.с.47 т.14).

Як вбачається з акту приймання-передачі послуг від 29.03.2024 Адвокатом було надано Клієнту наступні послуги: вивчення документів щодо правомірності прийняття Житомирською митницею Рішень та Карток відмови, аналіз чинного законодавства та судової практики, формування правової позиції по справі; підготовка позовної заяви у цій справі та додатків до неї; організація дій, пов`язаних з підготовкою справи до розгляду (замовлення офіційного перекладу документів, долучених до позовної заяви та заяви про збільшення розміру позовних вимог у справі, що викладені іноземною мовою); підготовка заяви про збільшення розміру позовних вимог у справі (про визнання протиправними та скасування 47 Рішень та 47 Карток відмови) та додатків до неї; підготовка відповіді на відзив по справі; складення клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов`язаних з підготовкою справи до розгляду. Сторони домовилися, що вартість послуг адвоката складає 240000,00 грн. (з розрахунку 5000,00 грн. за оскарження 1 Рішення та 1 Картки відмови (а.с.48 т.14).

Платіжними інструкціями від 19.01.2024 №25, від 07.02.2024 №65, від 07.03.2024 №119 підтверджено сплату позивачем Адвокату коштів у загальній сумі 30000,00 грн. (а.с.53-54 т.14).

Отже, позивачем не подано доказів повної фактичної оплати правничої допомоги, проте суд з урахуванням правового висновку у постановах Верховного Суду від 29.10.2020 (справа №686/5064/20), від 05.03.2021 (справа №200/10801/19-а), від 16.03.2021 (справа №520/12065/19), від 23.12.2021 (справа №280/1361/21) та ін. виходить з того, що відшкодуванню підлягають витрати незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги адвоката, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями19,20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що заявлена до стягнення сума таких витрат 240000,00 грн. є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг.

Так послуги з вивчення документів щодо правомірності прийняття Рішень та Карток відмови, аналізу чинного законодавства та судової практики, формування правової позиції по справі, охоплюються загальною діяльністю адвоката та мали на меті складання позовної заяви та заяви про збільшення розміру позовних вимог з тих самих правовідносин, що врегульовані одними нормативними актами. Щодо такої послуги як організація дій, пов`язаних з підготовкою справи до розгляду (замовлення офіційного перекладу документів, долучених до позовної заяви та заяви про збільшення розміру позовних вимог у справі, що викладені іноземною мовою), то суд зауважує, що договір про надання послуг №01/24 від 31.01.2024 (послуги перекладу) (а.с. 65 т. 14) був укладений саме позивачем, а не Адвокатом, жодних доказів на підтвердження того, що Адвокат був залучений до організації дій, пов`язаних із замовленням офіційного перекладу документів у цій справі, до матеріалів справи не долучено.

Також варто зазначити, що у цій справі, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог (а.с.159-250, том 1, а.с.1-250, том 2, а.с.1-68, том 3), позивач оскаржував 47 Рішень та 47 Карток відмови, тому, з урахуванням умов Додаткової угоди та акту приймання-передачі послуг від 29.03.2024, вартість послуг повинна була б бути визначена у розмірі 235000,00 грн. (47х5000,00 грн.), а не 240000,00 грн.

Суд також враховує, що предметом позову є Рішення та Картки відмови, які складені за наслідками митного декларування аналогічних партій товарів; спірні правовідносини регулюються нормамиМК Українита великої кількості підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню і застосуванню адвокатом, не передбачають.

Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг та їх обсяг, а також заперечення відповідача, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, справедливим буде відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 30000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу; решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.

При вирішенні питання про відшкодування витрат, пов`язаних із перекладом на українську мову документів, складених іноземною мовою, що подавалися до митного оформлення, суд керується приписами частин п`ятої - восьмоїстатті 137 КАС України, згідно з якими розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №160/7049/19, які полягають у такому.

Склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

В матеріалах справи наявні документи, перекладені Бюро перекладів «KAISSA» ОСОБА_2 з англійської та румунської мов на українську мову.

Поряд з тим на підтвердження понесених витрат на переклад документів позивачем надано договір про надання послуг №01/24 від 31.01.2024 (а.с. 65-66 т. 14), рахунки-фактури №018 від 05.02.2024, № 024 від 14.02.2024 (а.с. 61 т. 14), акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №018 від 05.02.2024, № 024 від 14.02.2024 на послуги з перекладу митної документації (а.с. 64 т. 14), платіжні інструкції №67 від 07.02.2024 та № 87 від 16.02.2024 про сплату ФОП ОСОБА_2 коштів у загальній сумі 63650,00 грн. (а.с.63 т. 14).

З названих документів неможливо встановити, що саме підлягало перекладу, обсяг послуг перекладу (їх кількість) та чи такі послуги письмового перекладу були надані лише в межах цієї справи.

Оскільки наданими для відшкодування витрат на залучення перекладачадокументами неможливо встановити обсяг послуг перекладу та зв`язок таких послуг із цією справою, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення витрат, пов`язаних з підготовкою справи до розгляду (із залученням перекладача), в сумі 63650,00 грн. з відповідача.

Керуючись статтями 139, 143, 243 ч. 3, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву позивача про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці (10003, Житомирська область, місто Житомир, вулиця Перемоги, 25, код ЄДРПОУ 44005610) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКОВІСТ (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Електроапаратна, будинок 3, кабінет 117, код ЄДРПОУ 45348163) витрати на правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн. (тридцять тисяч грн. 00 коп.).

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О. О. Андрусенко

Повний текст судового рішення складено 14.05.2024.