ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у задоволенні клопотання
08 травня 2024 рокум. Ужгород№ 260/1836/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Луцович М.М.
при секретарі судового засідання Пішта І.І.
та осіб, що беруть участь у справі:
заявник не з`явилася,
представник відповідача Секерня О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року задоволено позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії: 1) визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_2 за вислугу років із 90% до 70% грошового забезпечення з 01.01.2018 року; 2) зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_2 із розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року із урахуванням проведених виплат.
27 березня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні. Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є спадкоємцем на майнові права та майнові зобов`язання померлого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про спадщину. У зв`язку зі смертю позивача, просить замінити сторону (стягувача) у виконавчому провадженні ОСОБА_2 на його правонаступника ОСОБА_1 .
В судове засідання заявник не з`явилася, однак згідно ч. 2 ст. 379 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Представник відповідача у судовому засідання щодо задоволення заяви заперечила у повному обсязі.
На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши заяву про заміну сторони виконавчого провадження, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що Закарпатським окружним адміністративним судом 13 березня 2020 року видано виконавчий лист в адміністративній справі № 260/1836/19, строк пред`явлення виконавчого документу до виконання до 12 березня 2023 року.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Міснік Н.В. від 27.03.2020 відкрито виконавче провадження №61667057 за виконавчим листом №260/1836/19 виданого 13.03.2020 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_2 із розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018 року із урахуванням проведених виплат.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Міснік Н.В. від 30.06.2020 у виконавчому провадженні №61667057 повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та спадкоємцем його майна є його дружина - ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 14.08.2023.
Згідно із частинами 1, 2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
Згідно з частиною першою статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відтак, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки сторони або третьої особи.
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до частини першої статті 61 означеного Закону, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Зміст статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України.
Так, згідно зі статтями 1218, 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Статтею 1227 Цивільного кодексу України, в свою чергу, визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї.
Отже, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю.
Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Тобто у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Вимоги зобов`язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов`язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна сторони в виконавчому провадженні (виконавчому листі), у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявника.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 16 травня 2023 року по справі №420/288/21, від 27 вересня 2023 року по справі №420/16546/21, від 29 листопада 2023 по справі 420/18680/21.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Окрім того суд звертає увагу заявника, що на даний час у виконавчому органі відсутнє виконавче провадження за виконавчим листом №260/1836/19, так як постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Міснік Н.В. від 30.06.2020 у виконавчому провадженні №61667057 повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», що також унеможливлює задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні по справі № 260/1836/19 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя М.М. Луцович
Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України ухвалу суду у повному обсязі складено та підписано 13.05.2024 року.
Суд | Закарпатський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.05.2024 |
Оприлюднено | 16.05.2024 |
Номер документу | 119018960 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Заява про заміну сторони виконавчого провадження |
Адміністративне
Закарпатський окружний адміністративний суд
Луцович М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні