Рішення

від 08.05.2024 по справі 640/19853/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2024 року № 640/19853/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у здійсненні перерахунку пенсії за заявою позивача від 20.10.2019;

- зобов`язати відповідача здійнити з 01.11.2019 перерахунок пенсії позивачу за поданою 20.10.2019 заявою про перерахунок пенсії та на підставі відомостей, вказаних в довідці № 91 від 25.08.2009 про заробітну плату в Дочірньому підприємстві «Фасадреставрація» (код ЄДРЮОФОПГФ 24100749) ВАТ «АК «Київреконструкція» (код ЄДРПОУ 03335623), нараховану за період роботи з 1994 року по 1998 рік.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно відмовив в у перерахунку пенсії за віком згідно заяви позивача від 20.10.2019. Стверджує, що відповідачем протиправно відмовлено у перерхунку пенсії у зв`язку з тим, що довідка оформлена не у відповідності до вимог Порядку № 22-1 в редакції, що набрала чинності після складання самої Довідки, а саме, починаючи з 07.07.2014.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.08.2020 у справі відкрито провадження.

Відповідач у відзиві проти позовних вимог заперечив. Зазначив, що додана позивачем до заяви від 20.10.2019 довідка про заробітну плату від 25.08.2009 № 1 за періоди роботи 1994-1998 роки оформлена не у відповідності до вимог Порядку (додаток 1), у зв`язку з чим відсутні підстави для перерахунку енсії позивачу. Також відповідач посилається на пропуск позивачем шестимісячного строку на звернення до суду передбаченого частиною другою статті 122 КАС України.

На виконання вимог ухвали суду відповідачем подано суду копію пенсійної справи позивача.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 р. №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.

Ухвалою Київського окружного адміністративниого суду від 06.11.2023 справу прийнято до свого провадження суддею Горобцовою Я. В. та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Також вказаною ухвалою від 06.11.2023 залучено до участі у розгляді даної справи в процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Дочірнє підприємство «Фасадреставрація» ВАТ «АК «Київреконструкція» (код ЄДРПОУ 24100479; адреса: вул Старовокзальна, буд. 13 Б, м. Київ, 01032).

Третьою особою пояснень на позовну заяву подано не було.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом НОМЕР_1 від 02.02.2006.

Позивачу з 13.08.2018 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2023 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV).

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 від 23.08.2018.

Позивач 20.10.2019 з метою здійснення перерахунку пенсії за віком згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV звернувся до відповідача з заявою про перерахунок розміру пенсії на підставі довідки № 91 від 25.08.2009 про заробітну плату для обчислення пенсії, яка була видана Дочірнім підприємством «Фасадреставрація» ВАТ «АК «Київреконструкція» (далі - ДП «Фасадреставрація») та містить відомості про розмір нарахованої заробітної платні Позивачу за період з 1994 року по 1998 рік (далі - Довідка).

Відповідно до листа відповідача від 01.11.2019 року №266781/03 позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії у зв`язку із тим, що Довідка оформлена не у відповідності до вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №22-1), затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 в редакції Постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з статтею 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 65 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788-XII) передбачено, що середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією. Заробіток за період роботи до 1 липня 2003 року враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи починаючи з 1 липня 2003 року - за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

У разі відсутності відомостей про заробітну плату (виплати, дохід) у системі персоніфікованого обліку подаються документи про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), видані в установленому законодавством порядку.

Вказана норма кореспондується з положеннями ст. 40 Закону №1058-IV, згідно з якими, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або у разі відсутності після 1 липня 2000 року 60 місяців страхового стажу, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 зміни в частину четверту статті 42 Закону №1058-IV визнані неконституційними. Після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 22.05.2008, стаття 42 Закону №1058-IV залишилася чинною в попередній редакції (до внесення змін), а саме: «У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону».

Згідно з п. 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення (перерахунок) пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж та довідка про заробітну плату особи за період страхового стажу до 1 липня 2000 року, а, починаючи з 1 липня 2000 року, індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку.

При цьому, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми, (п. 2.10. Порядку №22-1).

Судом встановлено, що надана позивачем Довідка № 91 від 25.08.2009 про заробітну плату для обчислення пенсії, яка була видана Дочірнім підприємством «Фасадреставрація» ВАТ «АК «Київреконструкція», видана на підставі особових рахунків, про що зазначається в самій довідці, що відповідає вимогам Порядку №22-1 (у редакції, що була чинною на дату складання Довідки № 91 від 25.08.2009).

Порядком №22-1, передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Згідно з положеннями п. 4.2. Порядку №22-1, при прийманні документів, орган, який призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформления у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обгрунтованість їх видачі.

Відповідне за змістом положення міститься в частині третій статті 44 Закону №1058-IV, відповідно до якої органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Вказана норма кореспондується також з положеннями статті 101 Закон № 1788-XII, згідно з якою, органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Аналізуючи наведені вище приписи суд приходить до висновку, що пенсійний орган в силу діючого законодавства наділений повноваженнями вимагати від підприємств, організацій і окремих осіб, дооформити видані ними документи для оформлення пенсії, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. Такі дії напряму пов`язані із забезпеченням виконання функцій/завдань органів Пенсійного фонду України.

Таким чином, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обгрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 29.07.2020 у справі №341/1132/17 та від 21.02.2020 у справі №291/99/17.

Отже, напереконання суду, відповідач не вчинив необхіних заходів, покладених на нього Порядком № 22-1, Законами № 1788-XII та №1058-IV для з`ясування обставин наявності у позивача підстав для перерахунку пенсії.

Суд враховує, що наявна в матеріалах справи Довідка № 91 від 25.08.2009 про заробітну плату для обчислення пенсії, яка була видана Дочірнім підприємством «Фасадреставрація» ВАТ «АК «Київреконструкція», містить відомості про розмір нарахованої заробітної платні позивачу за період з 1994 року по 1998 рік.

Зазначені в Довідці № 91 від 25.08.2009 дані, про нараховану та виплачену заробітну плату за 1998 рік, повністю співпадають із відомостями зазначеними в витязі з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою ОК-5 за той же період.

Отже дані вказані в Довідці № 91 від 25.08.2009 не містили розбіжностей, а тому у відповідача були відсутні підстави ставити їх під сумінів.

Відповідно до наявної в матеріалах справи трудової книжки позивача НОМЕР_3 , останній працював в ДП «Фасадреставрація» з 16.11.1979 по 17.05.1999 та займав наступні посади:

- з 16.11.1979 по 13.04.1985 - електрозварювальних 4 розряду на виробничій базі (наказ про прийняття на роботу від 14.11.1979 №86-к.);

- з 13.04.1985 по 17.03.1994 - монтажник залізобетонних конструкцій 4 розряду (свідоцтво від 13.04.1985 № 612);

- з 17.03.1994 по 17.05.1999 - монтажник сталевих і залізобетонних конструкцій 5 розряду (звільнений з посади наказом від 17.05.1999 №17-к).

Відповідно до відповіді ГУ ПФУ в м. Києві від 26.03.2020 №2600-0503-8/40296, відповідач самостійно зазначив, що відносно ДП «Фасадреставрація» проводилось дві документальні перевірки 28.02.2006 та 12.05.2010 під час яких не виявлено порушень. Під час таких перевірок органи Пенсійного фонду в тому числі встановлюють відомості про застрахованих осіб.

На переконання суду, дана обставина свідчить про те, що на момент видачі Довідки в 2009 році ДП «Фасадреставрація» не мало заборгованості перед відповідачем, вело облік застрахованих осіб у відповідності до вимог законодавства, а отже були наявні всі необхідні первинні документи.

Верховний Суд України вже неодноразово висловлював свою позицію, що відсутність у органів Пенсійного фонду України можливості здійснити перевірку відомостей щодо розміру нарахованої заробітної плати на підприємстві або архівній установі, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення.

Тобто за умови підтвердження трудового стажу позивач, як громадянин України, наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 28.08.2018 у справі № 175/4336/16-а, від 25.09.2018 у справі № 242/65/17 та від 27.02.2019 у справі № 423/3544/16-а.

Таким чином, відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей про заробітну плату позивача, за загальним правилом, не може бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права па соціальний захист.

Аналогічна позиція була висловлена також Верховним Судом у постановах від 25.04.2019 у справі № 593/283/17, від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а, від 23.10.2019 у справі № 263/3783/17 та від 19.06.2020 у справі №359/2076/17.

Щодо посилання відповідача не те, що Довідка № 91 від 25.08.2009 оформлена не у відповідності до вимог редакції Порядку №22-1, який був чинний на момент звернення Позивача із заявою про перерахунок пенсії, суд зазначає наступне.

Згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно- правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави.

Відповідно до рішення Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України від 09.02.1999 № 1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 23.04.2014 у справі № 6-26цс14 та Верховним Судом у постанові від 03.05.2018 у справі № 904/7981/17.

За змістом підпункту "в" п. 7 Порядку № 22-1 в редакції, чинній на час видачі Довідки, заробітна плата для призначення пенсії за період роботи до 01 липня 2000 року підтверджується довідкою підприємства, установи, організації.

Надана позивачем Довідка № 91 від 25.08.2009 видана ДП «Фасадреставрація» та була складена у відповідності до вимог вказаного Порядку №22-1 та у затвердженій Порядком №22-1, в редакції чинній на час видачі Довідки.

Отже, враховуючи вищенаведене, до форми Довідки має застосовуватися редакція Порядку №22-1, чинна на моменти видачі Довідки.

Таким чином, відповідач неправомірно відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії застосувавши принцип зворотної дії закону в часі, розповсюдивши на Довідку № 91 від 25.08.2009 вимоги Порядку №22-1, що були встановлені вже після її складання ДП «Фасадреставрація» та отримання позивачем.

Під час вирішення даної справи суд також враховує, що після відмови відповідача у перерахунку пенсії на підставі Довідки № 91 від 25.08.2009 позивач намагався самостійно виправити ситуацію, зокрема, позивачем були надіслані наступні запити/листи:

1) 23.11.2019 лист до ДП «Фасадреставрація» який повернувся за закінченням терміну зберігання;

2) запити до Державного архіву м. Києва та Архівного відділу Шевченківської районної в м. Києві РДА. Листом від 24.02.2020 №068/02-12/519 Державний архів м. Києва повідомив позивача, що документи від ДП «Фасадреставрація» не надходили на зберігання ні до самого архіву, ні (станом на 01.01.2019) до інших архівних відділів районних в м. Києві державних адміністрацій. У відповіді від 10.04.2020 №12-17/186 Архівний відділ Шевченківської районної в м. Києві РДА повідомив, що документи з особового складу підприємства ДП «Фасадреставрація» до архівного відділу на довгострокове зберігання не подавалися і тому надати довідку про розмір заробітної плати Позивачеві немає можливості.

3) запит до Голови комісії з припинення AT «Київреконструкція». У відповіді від 03.04.2020 №16-20 Голова комісії з припинення AT «Київреконструкція» повідомила, що за актом прийому-передачі документації від 18.07.2017 арбітражним керуючим Сєдих Н.О. їй було передано лише печатку AT «Київреконструкція» та документацію, безпосередньо пов`язану з виконанням нею повноважень розпорядника майна та ліквідатора у цій справі. Серед переданих документів відсутня жодна бухгалтерська, кадрова правовстановлююча та інша первинна документація щодо ведення підприємством фінансово-господарської діяльності як AT «Київреконструкція», так і ДП «Фасадреставрація»;

4) запит в ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві. У відповіді від 30.03.2020 №1045/АДВ/26-15-05-08-15 ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві повідомило, що за період з 01.01.2017 по 24.03.2020 відомості про втрату первинних документів та підстав такої втрати від ДП «Фасадреставрація» не надходило, податкові перевірки контролюючими органами не проводились, але підприємство з 2017 року не подавало податкову звітность;

5) запит в Головне управління статистики в м. Києві В своїй відповіді від 27.03.2020 №13-11/100/-20 Головне управління статистики в м. Києві повідомило, що ДП «Фасадреставрація» не ввійшло до вибіркової сукупності респондентів, які у 2010-2019 роках підлягали обстеженню за фф. №1-ПВ (місячна), (квартальна) «Звіт з праці» та додатково зазначило, що підприємство не ліквідовано.

Отже позивач вчиняв дії щодо вирішення ситуації з Довідкою № 91 від 25.08.2009, проте не зміг в силу обставин, що від нього не залежали.

Щодо посилання відповідача у відзиві на пропуск позивачем шестимісячного строку на звернення до суду передбаченого частиною другою статті 122 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України, в редакції чинній на момент звернення до суду з даним адміністративним позовом, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідачем було відмовлено позивачу у перерахунку пенсії листом від 01.11.2019 №266781/03, який було отримано позивачем 11.11.2019. Отже шестисмісячний строк звернення до суду закінчується 11.05.2020. Водночас з даним позовом позивач звернувся 25.08.2020.

Позивач в позовній заяві навів підстави поважності причини пропуску строку зверенння до суду. Крім того, 05.11.2020 позивачем подано до суду окремо заяву про поновлення процесуальних строків.

В обгрунтування поважності причин пропуску шестимісячного строку звернення до суду позивач посилається на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами та доповненнями) з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 установлено з 12 березня 2020 року на усій території України карантин.

Суд вважає таку піставу пропуску строку поважною.

Також, при вирішенні питання про поновлення строку суд враховує, що позивач намагався досудово врегулявати спір шляхом надсилання різноманітних листів та запитів, перелік яких вже було наведено вище.

Крім того, у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №646/6250/17, від 19.06.2018 у справі №646/6250/17 та від 15.09.2020 у справі № 635/7878/16 викладена наступна правова позиція щодо обчислення строку звернення до адміністративного суду з аналогічними позовами:

«Пенсія за своєю правовою природою є єдиним джерелом існування пенсіонера, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції), суд переконаний, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати частину першу статті 122 КАС України та при визначенні права позивача на звернення до адміністративного суду керуватися строками, визначеними в інших законах, зокрема, законах України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державою, і за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).

Відповідно до статті 46 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що у ній містяться два строкових обмеження стосовно виплат пенсії за минулий час: три роки - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з власної вини; без обмеження строку - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з вини відповідного суб`єкта владних повноважень.»

У постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 635/7878/16 підтримуючи правову позицію, зазначену вище, також зауважив, зокрема, таке:

« 53. Суд також виходить з того, що у триваючих правовідносинах суб`єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов`язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Прикладом таких правовідносин є правовідносини, що виникають у сфері реалізації права громадян на соціальний захист (пенсійне забезпечення, виплата заробітної плати тощо).

56. При застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.

58. Неможливість обмеження шестимісячним строком обов`язку України як держави забезпечити реалізацію громадянином України свого конституційного право на соціальний захист підтверджується також встановленим статями 256 та 257 Цивільного кодексу України трирічним строком позовної давності, який означає строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У протилежному випадку обов`язок громадянина, зокрема, у формі майнового зобов`язання перед державою підлягав б судовому захисту протягом 3 років, а такий же обов`язок держави перед громадянином - 6 місяцями.

63. За таких обставин колегія суддів не погоджується із тим, що у разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення, слід застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною першою статті 99 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2019 року), оскільки це матиме наслідком неможливість реалізувати передбачене Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час без обмеження строку у визначеному законодавством розмірі.»

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі № 164/1904/14-ц, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17, від 09.07.2019 у справі 676/1557/16-ц, у постановах Верховного Суду, зокрема, від 30.10.2018 у справі № 493/1867/17, від 22.01.2019 у справі № 201/9987/17(2-а/201/304/2017) та від 22.11.2019 у справі №1140/3136/18.

Таким чином, вирішуючи питання про відкриття провадження у даній справі суд виходив з того, що строк звернення до суду з даною позовною заявою позивач не пропустив, отже були відсутні підстави для вирішення питання про його поновлення.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 840,80 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 840,80 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову у здійсненні перерахунку пенсії за заявою ОСОБА_1 від 20.10.2019.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16; код ЄДРПОУ 42098368) здійнити з 01.11.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) за поданою 20.10.2019 заявою про перерахунок пенсії та на підставі відомостей, вказаних в довідці № 91 від 25.08.2009 про заробітну плату в Дочірньому підприємстві «Фасадреставрація» (код ЄДРЮОФОПГФ 24100749) ВАТ «АК «Київреконструкція» (код ЄДРПОУ 03335623), нараховану за період роботи з 1994 року по 1998 рік.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16; код ЄДРПОУ 42098368).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.