Ухвала

від 09.05.2024 по справі 320/18939/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 травня 2024 року Київ № 320/18939/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Фастівської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся 19.04.2024 до суду з позовом (у зв`язку з надмірним навантаженням зареєстрований 01.05.2024) до Фастівської міської ради.

Просить суд: визнати протиправними та скасувати рішення виконавчого комітету Фастівської міської ради від 18.03.2011 № 116 «Про присвоєння адреси будівлям закритих технічних підстанцій закритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго» на території м. Фастова», яким присвоєно нову адресу «трансформаторній підстанції Б» (вона ж «нежитлова будівля ЗТП №412»), а саме адресу м. Фастів, вул. С.Палія, 36-А, в частині присвоєння цієї адреси; визнати протиправним та скасувати рішення Фастівської міської ради від 13.10.2022 № 67-ХХVIII-VIII «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки комунальної власності за адресою: м. Фастів, пров. Дачний, 12».

Адміністративний позов не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.

У силу приписів пункту 9 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

У позові позивач стверджує, що його право порушено тим, що існує велика імовірність того, що новий власник із часом може пред`явити претензії, у т.ч. щодо стягнення з позивача матеріальних збитків пов`язаних з відновленням своїх прав, як нового власника нерухомого майна «банно-прального комплексу», у т.ч. будівлі «трансформаторна підстанція Б» за єдиною адресою: м. Фастів, пров. Дачний, 12.

Із позову та доданих до нього документів убачається, що 29.06.2006 позивачем було придбано нерухоме майно «банно-пральний комплекс», розташований за адресою: м. Фастів, пров. Дачний, 12. До складу нерухомого майна входили, зокрема, «Б» - трансформаторна підстанція, яке у березні 2023 року було відчужено ТОВ «Палій 104».

Таким чином із березня 2023 року позивач не є власником спірного нерухомого майна, у той час як із цим позовом звернувся до суду лише 19.04.2024.

Частина четверта статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України імперативно визначає, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

При цьому, оскільки зазначена категорія справ розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, до позовної заяви мають бути надані усі необхідні докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, чого позивачем зроблено не було.

У той же час, цитування окремих нормативно-правових актів без конкретизації та обґрунтування з підтвердженням відповідними доказами порушеного права саме позивача у спірних правовідносинах не є обґрунтуванням позовних вимог.

Належно оформлена позовна заява, яка містить усі необхідні докази, зокрема ті, на які посилається позивач, забезпечить належний та ефективний захист порушеного права, у разі встановлення такого порушення об`єктивним та неупередженим судом.

При цьому, залишення позовної заяви без руху у зв`язку з невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону не є обмеженням доступу до суду, а є певним обов`язком суду на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі у відповідності до положень частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Щодо строку звернення до суду, суд зазначає таке.

У силу положень пунктів 5 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Прохальна частина позову містить вимоги про скасування рішень від 18.03.2011 та від 13.10.2022.

У позові представник позивача стверджує, що шестимісячний строк звернення до суду не пропущений, оскільки використовувалась процедура досудового врегулювання спору, зверталася до відповідача з відповідними адвокатськими запитами з метою отримання документів, відповідно, строк звернення до суду спливає 22.04.2024.

Зазначено, що 03.08.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою, однак відповіді не отримав. У зв`язку із цим повторно звернувся 22.09.2023 із заявою до відповідача, відповідь на яку було надіслано засобами поштового зв`язку 22.10.2023. Стверджує, що в досудовому порядку позивачу не вдалось вирішити спірне питання щодо скасування рішень відповідача, у зв`язку із цим звернувся з позовом до суду.

Частиною другою та четвертою статті 122 Кодексу регламентовано, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Позивач оскаржує рішення відповідача від 18.03.2011, строк на оскарження якого становить шість місяців, та, відповідно сплинув 19.09.2011, а також рішення від 13.10.2022, строк на оскарження якого становить шість місяців та сплинув 14.04.2023.

Позивач звертався до відповідача із вимогою від 03.08.2023 про скасування рішень від 18.03.2011 та від 13.10.2022, а також із доповненням до вимоги від 10.08.2023, відповідь на які отримав листом від 28.08.2023.

22.09.2023 позивач повторно звернувся до відповідача із вимогою про скасування вказаних рішень, відповідь на яку отримав листом від 16.10.2023 засобами поштового зв`язку у кінці жовтня 2023 року.

Суд констатує, що не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду неодноразові звернення до відповідача, у т.ч. й адвоката з адвокатськими запитами з метою отримання відповідних документів, оскільки строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а не коли вона вирішила для себе, що відповідні рішення порушують її права.

Неодноразові звернення до відповідача з вимогами про скасування спірних рішень не є поважними причинами пропуску вказаного строку.

Таким чином визначений частиною четвертою статті 122 Кодексу тримісячний строк звернення до суду обраховується з дня отримання відповіді за результатами досудового порядку врегулювання спору.

Отже тримісячний строк звернення до суду сплинув у лютому 2024 року, у той час як цей позов подано до суду 19.04.2024.

Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому звернення до суду може здійснюватися у межах встановленого строку.

Слід зазначити, що встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням.

У силу вимог частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Із позовної заяви, доданих до неї матеріалів, а також заяви про поновлення строку звернення до суду судом не встановлено поважних причин пропуску вказаного строку.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду о двох примірниках:

- уточненої позовної заяви, яка відповідає вимогам, установленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи, один з яких до суду), зокрема, із обґрунтуванням порушення оскаржуваними рішеннями прав, свобод, інтересів саме позивача з посиланням на конкретні докази такого порушення, із урахуванням висновків суду та того факту, що з березня 2023 року позивач не є власником спірного об`єкта нерухомості;

- доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог у частині порушеного права позивача, а не того, що імовірно може бути порушеним;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині ухвали.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяСкрипка І.М.