Рішення

від 14.05.2024 по справі 440/4270/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/4270/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРАСОЛ-ЦЕНТР" до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "МІРАСОЛ-ЦЕНТР" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови відділу Державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №023500 від 19.03.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що орган державного контролю під час проведення перевірки щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт і складанні акту перевірки №АР046130 від 06.02.2024 та в подальшому в ході розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, за наслідками якого прийнята оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №023500 від 19.03.2024, неправильно визначив перевізника, яким здійснювалося вантажне перевезення, та незаконно притягнув до адміністративної відповідальності позивача, який станом на день проведення перевірки не є перевізником вантажу, а є власником транспортного засобу автомобіля DAF модель FT CF 85, 543205, номер двигуна НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , рік випуску 2007, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 , який використовувався ФЕРМЕРСЬКИМ ГОСПОДАРСТВОМ «МІРОСОЛ» на підставі договору позички від 06.02.2024 №06/02-24.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 прийнята позовна заява до провадження, відкрите провадження в адміністративній справі, залучена до участі у справі в якості співвідповідача Державна служба України з питань безпеки на транспорті, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

01.05.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому представник Укртрансбезпеки заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила відмовити у їх задоволенні у повному обсязі. У відзиві зазначено, що виявлення факту порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт та встановлення наявності підстав для притягнення особи до відповідальності за виявлене порушення відбувається саме в момент проведення рейдової перевірки на основі пред`явлених водієм документів, при цьому водієм надавалися документи про перевезення саме перевізником ТОВ «МІРАСОЛ -ЦЕНТР». Відповідач наполягав на тому, що інших документів про іншого перевізника до розгляду справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт не отримував. Відповідач вказав про встановлення в ході проведення рейдової перевірки порушення перевізником вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за що передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме перевізник не забезпечив водія оформленим протоколом повірки та адаптації тахографа. Відповідно, постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №023500 від 19.03.2024 є законною та такою, що не підлягає скасуванню.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися, надали до матеріалів справи клопотання про розгляд справи за відсутності представників.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши письмові докази, надані сторонами до матеріалів адміністративної справи, встановив такі обставини.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІРАСОЛ-ЦЕНТР» (далі ТОВ «МІРАСОЛ-ЦЕНТР», позивач) є власником транспортного засобу автомобіля DAF модель FT CF 85, 543205, номер двигуна НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , рік випуску 2007, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 /а.с. 24-25/.

06.02.2024 на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №06/В від 02.02.2024 /а.с.56/ посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області була проведена перевірка додержання суб`єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, за результатами якої встановлене порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт за участі транспортного засобу, що належить ТОВ «МІРАСОЛ-ЦЕНТР», про що складений Акт проведення перевірки №АР046130 від 06.02.2024 /а.с.57/.

За змістом Акту перевірки №АР046130 від 06.02.2024 посадовою особою виявлене порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме при перевезенні вантажу (пшениця) згідно ТТН від 05.02.2024 перевізник не забезпечив водія оформленим протоколом повірки та адаптації тахографа, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, передбачених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон №2344-III).

В ході проведення рейдової перевірки водій транспортного засобу ( ОСОБА_1 ) зі змістом вказаного акту та виявлених порушень ознайомлений, що засвідчив власним підписом, пояснень та/або заперечень з приводу виявлених порушень чи обставин проведення перевірки не надав.

За змістом пунктів 25 - 27 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

На виконання зазначеного Відповідачем 29.02.2024, на адресу Позивача 39630, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Ярмаркова, 35, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з повідомленням про вручення №0600093672965 відповідно до списку згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих направлено повідомлення за №17764/34/24- 24 від 29.02.2024 про призначення розгляду справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт на 19.03.2024 та необхідність з`явитися до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області для участь у розгляді справи та надання пояснень/заперечення.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських санкцій.

Зважаючи на допущене порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III, 19.03.2024 відповідачем прийнята постанова №023500 про застосування до ТОВ «МІРАСОЛ-ЦЕНТР» адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн. за перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону №2344-III /а.с.10/.

Не погодившись із вказаною постановою, ТОВ «МІРАСОЛ-ЦЕНТР» оскаржило її до суду.

Вирішуючи питання щодо правомірності та обгрунтованості вимог позивача, суд виходить з наступного.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулює Закон №2344-III.

Відповідно до частини сьомої статті 6 Закону №2344-ІІІ центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед іншого, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до пп. 2, 19 пункту 5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань - здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; - здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Згідно з пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Частиною чотирнадцятою статті 6 Закону № 2344-ІІІ визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

За визначенням, наведеним в статті 1 Закону №2344-ІІІ:

- автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

- водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Згідно зі статтею 33 Закону №2344-ІІІ автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Відповідно до статті 6 Закону №2344-ІІІ Кабінет Міністрів України 08.11.2006 прийняв постанову №1567, якою затвердив Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567). Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Згідно з пунктами 2,3 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Пунктом 4 Порядку № 1567 визначено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (пункт 14 Порядку № 1567).

Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до статті 48 Закону 6 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до статті 48 Закону № 2344-ІІІ, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, перелік необхідних документів не є вичерпним, оскільки у статті 48 Закону № 2344-ІІІ визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.3 Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 червня 2010 року №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами; водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку (додаток 3).

Згідно пункту 7.1 Положення №340 перевірка додержання режиму праці та відпочинку водія здійснюється Державною службою України з безпеки на транспорті з дотриманням вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567.

Пунктом 7.2 Положення №340 визначено, що головний орган, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснює перевірку встановленого режиму праці і відпочинку водіїв відповідно до чинного законодавства України.

Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 (далі - Інструкція).

Відповідно до п.1.4 Інструкції, контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Згідно з п.3.3 Інструкції, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі, зокрема, протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.

Відповідно до п.2.7 Інструкції, за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ (пункт сервісу тахографів) оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.

ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних. Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.

Відповідно до п.3.5 Інструкції перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Згідно п.3.6 Інструкції, перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Таким чином, нормами чинного законодавства передбачений обов`язок автомобільного перевізника із забезпечення, а водія - пред`явлення для перевірки відповідних обов`язкових документів для здійснення перевезень пасажирів та/або вантажів. Відсутність вказаних документів та/або ненадання їх (ля перевірки є порушенням вимог законодавства про автомобільний транспорт та є підставою для притягнення перевізника до відповідальності.

Під час проведення перевірки 06.02.2024 водієм було надано посадовим особам Укртрансбезпеки протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу ідентифікаційний номер № НОМЕР_4 -002308Р від 12.01.2022, що не заперечується Позивачем /а.с.58/.

Враховуючи законодавчо встановлені терміни проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (кожні 2 роки), термін дії пред`явленого водієм протоколу №UA157-002308P сплив 12.01.2024, тобто до проведення рейдової перевірки (06.02.2024).

Суд наголошує, що нормами Інструкції №385, не передбачено жодних винятків щодо можливості автомобільних перевізників не проводити обов`язкову періодичну перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу чи відтермінування такого обов`язку з тих чи інших підстав. При цьому, встановлення законодавцем саме періодичного характеру перевірки та адаптації тахографів, тобто через певний визначений проміжок часу, обумовлене невідворотністю тих чи інших змін в конструкціях та механізмах транспортних засобів, що виникають під час їх експлуатації.

З огляду на зазначене, у разі передбачення певної строковості дії того чи іншого документа, останній втрачає юридичну силу з моменту спливу нормативно визначеного строку.

Таким чином, оскільки на момент проведення рейдової перевірки (06.02.2024) у водія під час керування транспортним засобом був відсутній чинний протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу (строк дії попереднього сплив за 3 тижні до дати проведення перевірки), в діях перевізника наявний склад порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт та є підстави для застосування адміністративно-господарського штрафу згідно абзацу 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III.

Відповідно до приписів статті 34 Закону №2344-III, автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за відсутності документів, зокрема, в даному випадку чинного протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, застосовуються адміністративно-господарські штрафи, адже протокол входить до переліку обов`язкових документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, наряду з документом, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах.

Суд зазначає, що зміст статті 48 Закону №2344-ІІІ дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Відповідний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 820/4624/17.

Позивачем в позовній заяві факти спливу строку дії протоколу перевірки та адаптації тахографу до транспортного засобу та відсутності чинного протоколу не заперечуються.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує про неправильне визначення ТОВ «МІРАОСЛ-ЦЕНТР» як перевізника у спірних правовідносинах.

В ході розгляду справи, позивачем до справи надана копія договору позички транспортного засобу та акт прийому-передачі між ТОВ «МІРАСОЛ-ЦЕНТР» (м. Кременчук) та ФГ «МІРОСОЛ» (м. Кременчук) від 06.02.2024, оформленого в м. Кременчук в день проведення перевірки /а.с.14 -16/.

Водій транспортного засобу, що перевірявся, не повідомляв представника служби з безпеки на транспорті про вчинення перевезення перевізником ФГ «МІРОСОЛ», про що вбачається з відеофайлу, наданого відповідачем до матеріалів справи. Документів про перевезення вантажу ФГ «МІРОСОЛ» водій, в ході перевірки, не надавав.

В свою чергу, положеннями статті 48 Закону №2344-ІІІ передбачена обов`язкова наявність товарно-транспортної накладної як єдиного для всіх учасників транспортного процесу документу, призначеного для обліку товарно- матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та одного із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Так, відповідно до зазначеної статті при оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

дата і місце складання;

вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття! реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;

пункти завантаження і розвантаження.

Положеннями Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 (далі - Правила №363), у пункті 11.1 зазначено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-туанспортна накладна. форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Водієм до перевірки надана товарно-транспортна накладна перевізника ТОВ «МІРАСОЛ-ЦЕНТР» від 05.02.2024 /а.с.58/.

В розумінні статті 1 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «МІРАСОЛ-ЦЕНТР» є власником транспортного засобу автомобіля DAF модель FT CF 85, 543205, номер двигуна НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , рік випуску 2007, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 /а.с.24-25/.

ТОВ «МІРАСОЛ-ЦЕНТР» в адміністративному позові не заперечує тих обставин, що водієм вказаного транспортного засобу в ході перевірки 06.02.2024 надавалася саме товарно-транспортна накладна перевізника ТОВ «МІРАСОЛ-ЦЕНТР» від 05.02.2024, але позивач наполягає на помилковості цих дій водія.

Однак, позивач вказав про повідомлення відповідача про вчинення перевезень особою іншою, ніж ТОВ «МІРАСОЛ-ЦЕНТР» шляхом направлення 08.03.2024 відповідних документів для розгляду у справі про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що проводився відповідачем 19.03.2024.

Із посиланням на позицію Верховного Суду у справах №640/27759/21, №340/4637/22 про інформативність і обов`язковість до врахування документів, що надані під час безпосереднього розгляду питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності в ході розгляду справи про порушення вимог про автомобільний транспорт, позивач вказує про безпідставне неврахування наданих ним документів відповідачем в ході розгляду справи про порушенням вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Але, з наданих до матеріалів справи письмових доказів, суд встановив про відсутність у відповідача, станом на дату розгляду справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, документів на спростування фактів порушення ТОВ «МІРАСОЛ-ЦЕНТР» вимог Інструкції №385.

Так, відповідно до вкладеного у поштовий конверт опису вкладення до цінного листа /а.с.22/ зазначено про надіслання позивачем на адресу відповідача документів: письмові пояснення ТОВ «МІРАСОЛ-ЦЕНТР» №б/н від 07.03.20244 кількість предметів - 3; копія договору позички т/з №06/02-24 від 06.02.2024 (з актом прийому-передач: кількість предметів - 3; копія товарно-транспортної накладної на вантаж №1 від 06.02.2024; кількість предметів - 1.

Водночас, відповідачем при відкритті вказаного поштового конверта було встановлено, що з перелічених в описі вкладення документів в поштовому відправленні №2500201554055 фактично міститься один аркуш з написом «Книга обліку» та 12 чистих аркушів паперу формату A4, а письмові пояснення ТОВ «Мірасол-Центр», копія договору позички т/з №06/02-24 від 06.02.2024 (з актом прийом- - передачі), товарно-транспортної накладної на вантаж №1 від 06.02.2024 відсутні /а.с.64/.

Про зазначені фактичні обставини посадовими особами Відповідача складений відповідний акт №1 від 15.03.2024 про невідповідність вкладення до цінного листа №2500201554055 /а.с.63/.

Представник позивача на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт не з`явився, документів, на підтвердження факту передачі транспортного засобу ФГ «МІРОСОЛ» за договором позички відповідачем не надав.

Зазначене спростовує твердження Позивача про наявність у Відповідача на момент проведення розгляду справч про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт належних, достовірних та беззаперечних доказів відсутності у Позивача статусу автомобільного перевізника у спірних правовідносинах та ігнорування Відповідачем таких доказів.

Крім того, суд враховує і фактичні обставини, що мали місце 06.02.2024.

Так, водієм в ході перевірки 06.02.2024 надана до огляду товарно-транспортна накладна перевізника ТОВ «МІРАСОЛ-ЦЕНТР» від 05.02.2024.

Позивачем до справи надана товарно-транспортна накладна перевізника ФГ «МІРОСОЛ» від 06.02.2024.

Позивач наполягає на здійсненні тим самим водієм і тим самим транспортним засобом двох перевезень: за товарно-транспортною накладною від 05.02.2024 перевізника ТОВ «МІРОСОЛ-ЦЕНТР» /а.с.12/ та за товарно-транспортною накладною від 06.02.2024 перевізника ФГ «МІРАСОЛ» /а.с.13/.

Тобто, 05.02.2024 DAF, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 був завантажений в с. Сухорабівка Полтавської області, доставив вантаж до м. Рені Одеської області, повернувся до Полтавської області, де 06.02.2024 був переданий в користування іншій юридичній особі за договором позички від 06.02.2024, завантажений іншим вантажем та до 12.30 год встиг дістатися до м. Одеса, де був зупинений для проведення рейдової перевірки посадовими особами Відповідача.

Відстань між вказаними в товарно-транспортній накладній №б/н від 05.02.2024 пунктами навантаження (с. Сухорабівка, Полтавська обл.) та розвантаження (м. Рені, Одеська обл.) за вказаним водієм маршрутом (через м. Кіровоград) становить приблизно 870 км, транспортний засіб подолав її двічі.

Водій, при цьому, був зобов`язаний дотримуватися режиму відпочинку, визначеного Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, що затверджене наказом Мінінфраструктури від 07.06.2010 №340.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про непідтвердження позивачем здійснення перевезення 06.02.2024 за товарно-транспортною накладною від 06.02.2024 перевізника ФГ «МІРАСОЛ».

Доказів надання ТОВ «МІРАСОЛ-ЦЕНТР» відповідачеві документів, що підтверджують факт перевезення вантажу 06.02.2024 транспортним засобом DAF, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 для перевізника ФГ «МІРОСОЛ» своєчасно і повно, для розгляду відповідачем справи про порушення вимог законодавства про транспорт, позивач до справи не надав.

Підсумовуючи наведене, суд констатує, що за відсутності у відповідача документів, інших, ніж були надані водієм транспортного засобу під час перевірки, недоведеності обставин здійснення перевезення 06.02.2024 перевізником ФГ «МІРОСОЛ», суд приходить до висновку, що постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області №023500 від 19.03.2024 про застосування за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн до ТОВ «МІРАСОЛ-ЦЕНТР» ґрунтується на вимогах законодавства, прийнята із урахуванням всіх обставин, що мали значення для її прийняття, а тому є законною і скасуванню не підлягає.

Відповідно позовні вимоги ТОВ «МІРАСОЛ-ЦЕНТР» задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРАСОЛ-ЦЕНТР» (вул. Ярмаркова, буд. 35, м. Кременчук, Полтавська область, 39630, код ЄДРПОУ 43197440) до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул.Європейська, 155, Полтава, Полтавська область, 36008, код ЄДРПОУ 39816845), Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14, Київ 135, 01135, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва