Рішення

від 13.05.2024 по справі 580/2134/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 року справа № 580/2134/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Дібрівська будівельна компанія про стягнення коштів з рахунків в банках,

встановив:

Головне управління ДПС у Черкаській області (далі Головне управління, позивач) подало позов, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дібрівська будівельна компанія (далі ТОВ Дібрівська будівельна компанія, відповідач), з рахунків в банках, обслуговуючих такого платника кошти на користь бюджету через Головне управління ДПС у Черкаській області податковий борг в сумі 233375,01 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що відповідач не сплачує у добровільному порядку узгоджений за поданими податковими деклараціями та податковим повідомленням-рішенням податковий борг, а тому позивач звертається до суду з позовом про його стягнення.

Ухвалою від 13.03.2024 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справі (у письмовому провадженні).

26.03.2024 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що податкова вимога направляється не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання, натомість податкова вимога № 0000718-1307-2300 від 05.04.2023 є неспівмісною, суперечливою та не взаємоузгодженою з іншими матеріалами справи, оскільки її прийнято до виникнення у відповідача податкового боргу у значенні ст. ст. 14.1.175, 57.1, 57.3 ПК України. Вважає, що за таких обставин, позивач не дотримався процедури, передбаченої ст. ст. 59.1, 59.3, 95.2 ПК України, не вчинив усіх передбачених заходів на погашення податкового боргу, а тому права позивача жодним чином не порушуються, а подання позовної заяви на цій стадії є передчасним, що є достатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.

Згідно інтегрованої картки відповідач має непогашений податковий борг перед бюджетом у сумі у сумі 233375,01 грн з податку на додану вартість, що виник згідно:

- податкової декларації платника податку на додану вартість № 9146172949 від 20.06.2023 зі строком сплати 30.06.2023 на загальну суму 112,00 грн;

- податкової декларації платника податку на додану вартість № 9176412495 від 18.07.2023 зі строком сплати 31.07.2023 на загальну суму 1200,00 грн;

- податкової декларації платника податку на додану вартість № 9209822896 від 17.08.2023 зі строком сплати 30.08.2023 на загальну суму 1200,00 грн;

- податкового повідомлення-рішення № 0076980403 від 16.08.2023 зі строком сплати 11.09.2023 на загальну суму 230789,47 грн;

- пені, нарахованої відповідно ст. 129 Податкового кодексу України у сумі 73,54 грн.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Платники податку зобов`язані, зокрема: своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку (ст. 176 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як свідчать матеріали справи, згідно інтегрованої картки відповідач має непогашений податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість, що виникли згідно податкових декларацій з податку на додану вартість.

Таким чином, податкові зобов`язання, які самостійно визначені відповідачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість, є узгодженими.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пунктом 54.3 статті 53 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Підпунктом 54.3.3 вказаної статті визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до пункту 57.3 статті 53 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як свідчать матеріали справи, податкове повідомлення-рішення № 0076980403 від 16.08.2023 направлене відповідачу за адресою реєстрації згідно п. 42.2 ст. 42 ПК України, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення та отримане 26.08.2023 відповідачем.

П. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України передбачає право платника оскаржити рішення, прийняті контролюючим органом в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з вимогами п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Підп. 56.17.1. п. 56.17. ст. 56 Податкового кодексу України встановлює, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження на підставі абз. 2 підп. 56.17.5. п. 56.17. ст. 56 Податкового кодексу України вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Оскільки докази оскарження у встановлений Податковим кодексом України строк вищевказаного податкового повідомлення-рішення відсутні, суд дійшов висновку про узгодженість визначених ним грошових зобов`язань.

За вимогами підп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання визнається податковим боргом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Пунктом 59.5 зазначеної статті передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У зв`язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов`язання позивач сформував податкову вимогу про сплату боргу форми Ю № 0000718-1307-2300 від 05.04.2023, яка направлена відповідачеві за місцем реєстрації згідно п.42.2 ст. 42 ПК України, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та отримана представником відповідача.

Станом на час подання позовної заяви та розгляду справи податковий борг в розмірі 233375,01 грн відповідач не сплатив.

Стосовно доводів представника відповідача про порушення процедури стягнення податкового боргу з підстав того, що податкова вимога прийнята до виникнення у відповідача податкового боргу, що є предметом стягнення у цій справі, суд зазначає таке.

Відповідно до абз. 2 п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

За даними інтегрованої картки у відповідача до часу виникнення податкового боргу за податковими деклараціями платника податку на додану вартість № 9146172949 від 20.06.2023, № 9176412495 від 18.07.2023, № 9209822896 від 17.08.2023, а також за податковим повідомленням-рішенням № 0076980403 від 16.08.2023, існував непогашений податковий борг в розмірі 376314,14 грн.

Таким чином, оскільки після прийняття податкової вимоги про сплату боргу форми Ю № 0000718-1307-2300 від 05.04.2023 податковий борг відповідач в повному обсязі не погашений, у податкового органу відсутній обов`язок із прийняття нової податкової вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п. 95.3, 95.4 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Суд встановив, що відповідач має відкриті рахунки у АТ Райффайзен Банк, АТ Райффайзен Банк у м. Києві, АТ КБ Приватбанк, ПАТ КБ Акордбанк, казначейство України (ел. адм. подат.) що підтверджується довідкою Головного управління ДПС у Черкаській області від 19.02.2024 № 1181/5/23-00-13-01-06 про наявність рахунків у банках.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Частинами 1, 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки, Головне управління є суб`єктом владних повноважень та враховуючи, що у справі позивач не поніс жодних судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, тому у даному випадку підстави для відшкодування судових витрат позивачеві відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках Товариства з обмеженою відповідальністю Дібрівська будівельна компанія на користь бюджету податковий борг у сумі 233375 (двісті тридцять три тисячі триста сімдесят п`ять) грн 01 коп.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 44131663);

2) відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю Дібрівська будівельна компанія (19326, Черкаська область, Звенигородський район, с. Дібрівка, вул. Центральна, 1-Б, код ЄДРПОУ 39839904).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 13.05.2024.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК